Ухвала

від 04.06.2021 по справі 487/2779/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

4 червня 2021 року

м. Київ

справа № 487/2779/18

провадження № 61-4972ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 березня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 1 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства Гвоздика про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2021 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 березня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 1 липня 2020 року, повний текст якої складено 2 липня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 2 квітня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків. Заявнику роз`яснено, що якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Заявнику необхідно було надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення.

Копію ухвали суду від 2 квітня 2021 року ОСОБА_1 отримав 5 травня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

17 травня 2021 року до касаційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій заявник вказує, що вперше касаційну скаргу ним подано у встановлений процесуальним законодавством строк, проте ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року її залишено без руху, а ухвалою від 24 лютого 2021 року визнано неподаною та повернено особі, яка її подала.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 також зазначив, що у період з 31 березня 2021 року до 12 квітня 2021 року перебував у стаціонарі та у подальшому хворів на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність поважних причин для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 , касаційний суд дійшов висновку, що вказані заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Оскільки вказані ОСОБА_1 у заяві причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень визнані судом неповажними, вказане є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 березня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 1 липня 2020 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук