Постанова

від 15.06.2021 по справі 759/21381/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року місто Київ

справа № 759/21381/19

апеляційне провадження № 22-ц/824/562/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.

за участю секретаря судового засідання: Коцюрби Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва у складі судді Шум Л.М. від 24 лютого 2020 року у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ірпінська, 69Б" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ірпінська, 69Б" (далі - ОСББ "Ірпінська, 69Б") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , і споживачем комунальних послуг в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до статей 322, 360 ЦК України зобов`язана приймати участь в утримання цього будинку, зокрема прибудинкової території.

У зв`язку з не виконанням відповідачем своїх зобов`язань ОСББ "Ірпінська, 69Б" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з вересня 2012 року по жовтень 2019 року в сумі 62 135 грн. 87 коп., інфляційні втрати в розмірі 23 783 грн. 10 коп., три проценти річних в розмірі 6 858 грн. 88 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24 лютого 2020 рокупозов ОСББ "Ірпінська, 69Б" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Ірпінська, 69Б" заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 62 135 грн. 87 коп., інфляційні втрати в розмірі 23 783 грн. 10 коп., три проценти річних в розмірі 6 858 грн. 88 коп., судовий збір в розмірі 1 921 грн., а всього 94 698 грн. 85 коп.

Рішення обґрунтовано тим, що відповідачу на праві власності належить квартира у будинку, балансоутримувачем якого є ОСББ "Ірпінська, 69Б", їй надавались житлово-комунальні послуги, які відповідач не оплачувала. Нарахування заборгованості проводилося на підставі кошторисів, затверджених рішеннями, прийнятими загальними зборами ОСББ, які у встановленому законом порядку недійсними не визнавались. Оскільки заборгованість за надані житлово-комунальні послуги є грошовим зобов`язанням, то з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати та три проценти річних за весь час прострочення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і направити справу на розгляд за встановленою підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Скаржник зазначає, що судом порушено правила територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду справи, оскільки її зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Оболонського району і відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України дана справа підлягає розгляду Оболонським районним судом міста Києва.

Крім того, відповідач не повідомлялась судом про розгляд справи, а тому була позбавлена можливості заявити про сплив позовної давності за більшістю позовних вимог.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ "Ірпінська, 69Б" зазначає про необґрунтованість її доводів та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявив клопотання про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що ОСББ "Ірпінська, 69Б" пред`явлено вимоги про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, три проценти річних та інфляційні втрати за період з 2012 року по 2019 рік (сім років), в той час як строк позовної давності за даними вимогами становить три роки. Також зазначив, що ОСОБА_1 є власницею квартири з 2012 року, а та обставина, що право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у 2016 році не може слугувати підставою для переривання строку позовної давності.

Представники ОСББ "Ірпінська, 69Б" - Кіщенко О.М., ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечували та просили залишити рішення суду без змін. Зазначали, що встановити особу власника квартири за якою рахувалась

заборгованість стало можливим тільки після того, як відповідач зареєструвала право власності (27 грудня 2016 року), а тому вважають, що строк позовної давності не пропущено.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданим Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), належить квартира АДРЕСА_1 . Відомості про право власності внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27 грудня 2016 року (а.с.31).

20 грудня 2011 року у будинку АДРЕСА_3 було створено ОСББ "Ірпінська, 69Б" та зареєстровано в якості юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що внесено запис за № 10721450000027164.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Статуту ОСББ "Ірпінська, 69Б" метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.

Згідно з пунктом 2 Розділу IV Статуту ОСББ "Ірпінська, 69Б" сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників встановлюється загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та Статуту.

Рішенням загальних зборів ОСББ "Ірпінська, 69Б", оформленим протоколом № 1 від 15 грудня 2011 року, встановлено тариф по салаті платежів за житлово-комунальні послуги та сплати відшкодування вартості експлуатаційних витрат в розмірі 4 грн./кв.м. загальної площі квартири (а.с.14).

10 травня 2012 року між ПАТ "Київенерго" та ОСББ "Ірпінська, 69Б"укладено договір № 1410373 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно умов якого постачальник зобов`язався безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (а.с.25-26).

Рішенням загальних зборів ОСББ "Ірпінська, 69Б", оформленим протоколом № 1 від 22 квітня 2015 року, встановлено тариф по салаті платежів за житлово-комунальні послуги та сплати відшкодування вартості експлуатаційних витрат для власників квартир - членів ОСББ в розмірі 4 грн./кв.м. загальної площі квартири; для власників квартир - не членів ОСББ в розмірі 5 грн./кв.м. загальної площі квартири (а.с.16).

Розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території на період 2018-2019 років затверджено рішенням загальних зборів ОСББ "Ірпінська, 69Б", оформленим протоколом № 11 від 25 жовтня 2018 року, і становить 5,90 грн./кв.м. для житлових приміщень та 4 грн./кв.м. для нежитлових приміщень (а.с.23).

Згідно розрахунку заборгованості по боржнику ОСОБА_1 , яка є власницею квартири АДРЕСА_1 , за період з 11 вересня 2012 року по 31 жовтня 2019 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати внесків за обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, теплопостачання в розмірі 62 135 грн. 87 коп. На вказану суму нараховано три проценти річних в розмірі 6 858 грн. 88 коп. та інфляційні втрати в розмірі 23 783 грн. 10 коп. (а.с.33-35).

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1, частини 1 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, яка створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (частина 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Частинами 1, 7 статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

За приписами частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 332 ЦК України).

Статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Серед обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", визначено: виконання обов`язків, передбачених статутом об`єднання; виконання рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасна оплата за спожиті житлово-комунальні послуги.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСББ "Ірпінська, 69Б" здійснювало управління житловим будинком АДРЕСА_3 та несло витрати по його утриманню, у тому числі і

по оплаті житлово-комунальних послуг, а відповідач, яка є власницею квартири у цьому будинку, не відмовлялась від таких житлово-комунальних послуг, отримувала їх та не оплачувала їх вартість, а тому наявні підстави для стягнення з неї заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Разом з тим, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції встановив, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_4 (а.с.43).

Згідно положень статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених ЦПК України, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року про відкриття провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Як убачається з матеріалів справи, вказана ухвала суду, всупереч встановленому місцю проживання ОСОБА_1 , була направлена за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.46).

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 200/11343/14-ц (касаційне провадження № 14-59цс18) від 17 квітня 2018 року наголосила, що створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Не повідомивши ОСОБА_1 про розгляд справи, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що відповідно до пунктом 3 частини 3 статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Оскільки судом першої інстанції не було надано відповідачу можливості подати свої заперечення щодо позовних вимог, колегія суддів вважає за можливе розглянути клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності.

Як убачається з матеріалів справи, ОСББ "Ірпінська, 69Б"звернулося до суду з позовом 14 листопада 2019 року та заявило вимоги про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з вересня 2012 року по 31 жовтня 2019 року, вважаючи, що позовна давність за вказаний період не застосовується, оскільки відомості про власника квартири стали відомі лише після державної реєстрації права власності на квартиру 27 грудня 2016 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 256 ЦК України).

Відповідно до статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому перебіг позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

Зі змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в судовому порядку. Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за спожиті житлово-комунальні послуги виконаний позивачем за період з вересня 2012 року по жовтень 2019 року (а.с. 33-35).

Оскільки позов про стягнення заборгованості подано 14 листопада 2019 року, слід застосувати позовну давність до вимог про стягнення заборгованості за період з вересня 2012 року по вересень 2016 року, враховуючи, що оплата за жовтень 2016 року мала бути здійснена відповідачем до 20 листопада 2016 року, та відмовити у задоволенні позову у цій частині.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи позивача проте, що скористатися своїм правом на звернення до суду з даним позовом ОСББ "Ірпінська, 69Б" змогло лише після внесення відповідачем відомостей про право власності на квартиру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як було встановлено судом, право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , набуто 11 вересня 2012 року, на підтвердження чого видано відповідне свідоцтво. Суд не вбачає наявність об`єктивних обставин, що зумовлювали неможливість з`ясування позивачем, у встановлений законом спосіб, особи власника вказаної квартири та своєчасного звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за житлово-комунальні послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, теплопостачання за період з 21 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2019 року в розмірі 27 492 грн. 63 коп.

Оскільки судом змінено розмір основної суми заборгованості, то відповідно підлягають перерахунку суми інфляційних втрат та трьох процентів річних.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Як вбачається зі статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому слід враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в певний період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті "Урядовий кур`єр".

Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Оскільки сума основного боргу у даній справі (27 492 грн. 63 коп.) складається з щомісячних платежів, які відповідач повинна була сплачувати, то розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних здійснюється з кожної такої суми окремо.

Отже, розрахунок інфляційних втрат здійснюється за такою формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

На підставі наведеної вище формули інфляційне збільшення за період з 21 листопада 2016 року по 31 жовтня 2019 року становить 267 грн. 25 коп.; за період з 21 грудня 2016 року по 31 жовтня 2019 року - 1 143 грн. 17 коп.; за період з 21 січня 2017 року по 31 жовтня 2019 року - 1 222 грн. 95 коп.; за період з 21 лютого 2017 року 31 жовтня 2019 року - 1 249 грн. 75 коп.; за період з 21 березня 2017 року по 31 жовтня 2019 року - 919 грн. 28 коп.; за період з 21 квітня 2017 року по 31 жовтня 2019 року - 842 грн. 50 коп.; за період з 21 травня 2017 року по 31 жовтня 2019 року - 95 грн. 56 коп.; за період з 21 червня 2017 року по 31 жовтня 2019 року - 87 грн. 32 коп.; за період з 21 липня 2017 року по 31 жовтня 2019 року - 86 грн. 29 коп.; за період з 21 серпня 2017 року по 31 жовтня 2019 року - 86 грн. 80 коп.; за період з 21 січня 2019 року по 31 жовтня 2019 року - 15 грн. 79 коп.; за період з 21 лютого 2019 року по 31 жовтня 2019 року - 13 грн. 20 коп.; за період з 21 березня 2019 року по 31 жовтня 2019 року - 8 грн. 58 коп.; за період з 21 квітня 2019 року по 31 жовтня 2019 року - 3 грн. 49 коп.; за період з 21 травня 2019 року по 31 жовтня 2019 року - (-)0, 04 коп.; за період з 21 червня 2019 року по 31 жовтня 2019 року - 2 грн. 50 коп.; за період з 21 липня 2019 року по 31 жовтня 2019 року - 5 грн. 56 коп.; за період з 21 серпня 2019 року по 31 жовтня 2019 року - 7 грн. 10 коп.; за період з 21 вересня 2019 року по 31 жовтня 2019 року - 3 грн. 54 коп.; за період з 21 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року - 0 коп.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягнення інфляційні втрати в сумі 6 060 грн. 67 коп.

На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за наступною формулою: сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де: С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення.

Так, на підставі вказаної формули сукупний розмір трьох процентів річних за період з 21 листопада 2016 року по 31 жовтня 2019 становить 1 866 грн. 94 коп.

Стосовно доводів апеляційної скарги про порушення судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду справи колегія суддів зазначає таке.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

За загальним правилом територіальної підсудності, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 27 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Предметом позову у цій справі є зобов`язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Подібний правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (касаційне провадження № 12-73гс20).

Оскільки квартира АДРЕСА_1 , за якою виникла заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг, знаходиться в Святошинському районі міста Києва, то компетентним судом для розгляду цієї справи є Святошинський районний суд міста Києва. А тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та відхиляються судом апеляційної інстанції.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, щозадовольняючи позов в повному обсязі суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду й ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову ОСББ "Ірпінська, 69Б".

Згідно з частинами 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи.

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За правилами частини 10 наведеної статті, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Ураховуючи ту обставину, що позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Ірпінська, 69Б" підлягає стягненню 733 грн. 44 коп. сплаченого судового збору (38,18% від 1 921 грн.), а з ОСББ "Ірпінська, 69Б" на користь ОСОБА_1 - 1 781 грн. 34 коп. судового збору за подання апеляційної скарги ( 61,82% від 2 881 грн. 50 коп.).

Суд вважає за можливе провести взаємозалік та стягнути з ОСББ "Ірпінська, 69Б" на користь ОСОБА_1 різницю судового збору в розмірі 1 047 грн. 90 коп. (1 781,34>733,44).

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року скасувати і ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

Позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ірпінська, 69Б" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ірпінська, 69Б" заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 27 492 грн. 63 коп.; інфляційні втрати в розмірі 6 060 грн. 67 коп.; три проценти річних в розмірі 1 866 грн. 94 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ірпінська, 69Б" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 047 грн. 90 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 17 червня 2021 року.

Головуючий

Судді: