Рішення

від 22.06.2021 по справі 477/287/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/287/21

Провадження №2/477/484/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року Жовтневий районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.

за участі секретаря судових засідань - Спіркіної М.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача - Журмія В.В. , Юрчак Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до садівничого товариства Пруди

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2021 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати незаконними дії садівничого товариства Пруди щодо відключення від електропостачання земельних ділянок за в„–141 та АДРЕСА_2 у зазначеному садовому товаристві; зобов`язати садівниче товариство Пруди підключити земельні ділянки за в„–141 та АДРЕСА_2 до електропостачання, у спосіб який існував до незаконного відключення; в рахунок компенсації моральної шкоди, стягнути з відповідача на її користь 10000,00 грн та стягнути з відповідача судові витрати по справі у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтований тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,0800 га, що розташована в АДРЕСА_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 , кадастровий номер 4823381700:10:000:0485, яку вона успадкувала після смерті батька. 20 грудня 2019 року вона уклала договір купівлі-продажу належної їй земельної ділянки, який в подальшому 04 листопада 2020 року був розірваний. З цього часу вона набула право власності на указану земельну ділянку, про що вчасно повідомила СТ Пруди . 22 грудня 2020 року СТ Пруди , в порушення статутних положень та вимог законодавства незаконно припинило постачання електричної енергії на указану земельну ділянку. Зазначені дії спричинили їй матеріальну шкоду, яку вона не заявляє, а також моральну шкоду, яку вона оцінює в 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 26 лютого 2021 року провадження у справі відкрито, розпочато підготовче провадження.

29 березня 2021 року від відповідача СТ Пруди надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.61-62).

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві вказав на безпідставність позову, оскільки СТ Пруди діяло виключно в межах Статуту та на умовах добровільності, індивідуального і колективного членства, державних інтересів, соціальної справедливості та взаємоповаги один до одного. Вказував, що дійсно 04 листопада 2020 року до СТ Пруди звернувся представник позивача ОСОБА_4 із заявою про прийняття ОСОБА_3 в члени товариства та видачу їй членської книжки садівника. Однак, оскільки до заяви не було додано документів, що підтверджують набуття права власності на земельні ділянки, 24 січня 2021 року відповідач листом повідомив позивача, що такі документи надані лише 20 січня 2021 року та вказав про неможливість розгляду порушеного питання про членство до 01 квітня 2021 року через закриття СТ Пруди на зимовий період, а також у зв`язку із запровадженням в України карантину до 28 лютого 2021 року, запропоновано особисто або через представника укласти договір на постачання електроенергії до земельних ділянок.

У підготовчому судовому засіданні 20 квітня 2021 року представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Олещук Т.Л. подала відповідь на відзив, у якій позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість мотивів відзиву відповідача (а.с.143-148).

Ухвалою суду від 20 квітня 2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті, викликано свідка.

Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Олещук Т.Л. у судовому засіданні у вступному слові та поясненнях по суті справи, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Крім обставин, які викладені в позовній заяві зазначила, що можливе включення позивача в члени СТ Пруди не виправдовує відповідача по вчиненню ним протиправних дій щодо припинення постачання електроенергії до земельних ділянок, належних ОСОБА_3 .

Представники відповідача СТ Пруди ОСОБА_2 та адвокат Юрчак Я.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали через їх необґрунтованість та недоведеність, підтвердили обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

У вступному слові та поясненнях по суті справи, крім обставин, що викладені у відзиві, представник відповідача ОСОБА_2 вказував, що на час відключення земельних ділянок в„–141 та АДРЕСА_2 від електропостачання, товариству було відомо про розірвання договору купівлі-продажу земельних ділянок між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , однак належного Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно не було, тому попередження про відключення від 14 грудня 2020 року та акт про безпосереднє відключення складено відносно ОСОБА_5 . Зазначив, що 24 травня 2021 року рішенням правління СТ Пруди позивача ОСОБА_3 включено в члени товариства, однак указане рішення повинно бути затверджено на загальних зборах. Позивач у будь-який час може особисто або через представника звернутися із заявою про укладення договору на постачання електроенергії до належних їй земельних ділянок. Указував про можливе досудове врегулювання спору.

Представник відповідача - адвокат Юрчак Я.І. відмовилася від допиту свідка ОСОБА_4 , який ухвалою суду викликався в судове засідання. У вступному слові та поясненнях по суті справи вказувала, що попередній власник земельних ділянок в„–НОМЕР_2 та в„–НОМЕР_3 ОСОБА_5 зверталася 09 серпня 2020 року до СТ Пруди із заявою про прийняття її в члени товариства, а документи, що підтверджують її право власності надані були лише протягом місяця з дня звернення. Їй усно було роз`яснено про необхідність сплати вступних внесків та розгляд заяви про вступ в члени товариства лише після здійснення оплати. 04 листопада 2020 року ОСОБА_5 повторно звернулася із заявою про прийняття її в члени товариства у зв`язку з придбанням нею ділянки № НОМЕР_1 , в листопаді 2020 року СТ Пруди направило ОСОБА_5 звернення-вимогу про необхідність укладення тристороннього договору на користування електроенергією. 14 грудня 2020 року ОСОБА_5 була попереджена про тимчасове відключення від електроенергії у разі не укладення договору на постачання. 22 грудня 2020 року до земельних ділянок №НОМЕР_2, №НОМЕР_3 було припинено електропостачання, оскільки ОСОБА_5 не виконувала вимоги пункту 5.5.5 (1) Правил роздрібного ринку електричної енергії. Вказала, що на час попередження ОСОБА_5 про можливе відключення та на час самого відключення, СТ Пруди не було надано документів, що підтверджують право власності ОСОБА_3 на земельні ділянки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 .

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до частини шостої статті 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Складання повного рішення судом відкладено до 22 червня 2021 року.

Заслухавши вступні слова та пояснення по суті справи представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені по справі докази в їх сукупності, суд установив наступне.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 червня 2019 року позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем земельної ділянки площею 0,0800 га, що розташована в АДРЕСА_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 , кадастровий номер 4823381700:10:000:0485 (а.с.9).

Власність на указану земельну ділянку, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 листопада 2020 року №23107280 зареєстрована за ОСОБА_3 (а.с.68).

Згідно договору про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04 листопада 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ліпатніковою Р.Г., розірвано договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0800 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , НОМЕР_3 від 20 грудня 2019 року, укладений між позивачем та ОСОБА_5 (а.с.101-103).

04 листопада 2020 року позивач ОСОБА_3 повідомила СТ Пруди про набуття нею права власності на земельні ділянки за № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , у зв`язку з чим просила прийняти її в члени товариства, видати членську книжку та укласти договір на постачання електричної енергії (а.с.12).

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 , йому станом на 04 листопада 2020 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надав договір про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04 листопада 2021 року та йому стало відомо, що ОСОБА_3 розірвала договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 в СТ Пруди з ОСОБА_5 .

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 також зазначає, що 04 листопада 2020 року представник ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_4 дійсно звернувся до СТ Пруди із заявою ОСОБА_3 про прийняття її в члени товариства.

Указана обставина, в силу частини першої статті 82 ЦПК України доказуванню не підлягає, оскільки визнається учасниками справи, а у суду не має обґрунтованого сумніву щодо добровільності такого визнання.

Посилання представників відповідача на необхідність надати разом із заявою про прийняття в члени товариства витягу з Державного реєстру про реєстрацію права власності є неспроможним.

Так, у відповідності до пункту 3.2. Статуту СТ Пруди прийом громадян у члени товариства проводиться за письмовою заявою вступника та за наявністю документа, що підтверджує його право власності на землю, що знаходиться на території товариства.

Перелік конкретних документів, що підтверджують право власності на землю, що знаходиться на території товариства, приписи Статуту СТ Пруди не містять.

Згідно частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

При цьому, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (частина перша статті 1297 ЦК України).

З огляду на зазначене, свідоцтво про право на спадщину є правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності.

Крім цього, як убачається з пункту 7 договору про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04 листопада 2021 року, у зв`язку з розірванням вищевказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ліпаткіною Р.Г. здійснюється реєстрація права власності на ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, станом на 04 листопада 2020 року СТ Пруди володіло достатніми даними про наявність у ОСОБА_3 права власності на зазначену вище земельну ділянку.

Незважаючи на обізнаність відповідача у вказаній обставині, відповідач СТ Пруди 14 грудня 2020 року попереджає колишнього власника земельних ділянок в„–НОМЕР_2 , в„–НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 через небажання укладати договори на постачання електроенергії та іншим дотриманням правил використання електроенергії, про необхідність протягом п`яти днів укласти такий договір, здійснити монтаж автоматичного вимикача 16 ампер та врегулювати відносини з товариством. До врегулювання порушень, ділянки № НОМЕР_2 та АДРЕСА_2 будуть тимчасово відключені від електропостачання (а.с.10).

Примірник акту від 14 грудня 2020 року №1 ОСОБА_5 не направлено та не вручено, доказів його одержання матеріали справи не містять.

22 грудня 2020 року, згідно акту №1, за відсутності власника земельних ділянок в„–НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , у зв`язку з невиконанням припису (акту ) про порушення від 14 грудня 2020 року №1, до указаної земельної ділянки припинено постачання електричної енергії (а.с.11).

У судовому засіданні встановлено, що й не заперечується представниками сторін, станом на 14 грудня 2020 року та на 22 грудня 2020 року ОСОБА_3 і ОСОБА_5 не були членами СТ Пруди .

Згідно виписки з протоколу засідання правління СТ Пруди від 24 травня 2021 року №137 розгляд заяви про прийняття в члени товариства ОСОБА_3 прийнято та винесено на затвердження загальних зборів персонально, оскільки ОСОБА_3 не прийнята в члени товариства, спричиняє матеріальну шкоду та може укласти договір з будь-яким енергопостачальником (а.с.174).

Згідно абзацу другого пункту 3.2 Статуту СТ Пруди рішення про прийом у члени товариства приймається правлінням і набуває сили після затвердження його загальними зборами (зборами уповноважених) членів товариства.

Представник відповідача ОСОБА_2 суду пояснив, що станом на 10 червня 2021 року загальні збори товариства не скликані, рішення правління від 24 травня 2021 року №137 не затверджено.

Таким чином, станом на день ухвалення судом рішення по суті спору, позивач ОСОБА_3 статусу члена СТ Пруди не набула.

Як установлено в судовому засіданні, відповідач СТ Пруди припинив електропостачання до земельної ділянки, власником якої є позивач ОСОБА_3 , яка не мала статусу члена товариства.

Також, не мала статусу члена товариства й ОСОБА_5 , яку відповідач свідомо помилково уважав власником земельної ділянки.

Відповідно до частини першої та другої статті 83 ЦК України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві.

Згідно частини четвертої статті 83 ЦК України, положення глави 7 ЦК України застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.

Положеннями пункту 3.5 Статуту СТ Пруди передбачені обов`язки членів товариства, серед яких, члени товариства зобов`язані виконувати вимоги земельного законодавства, інших законів, та корпоративних актів Статуту товариства, правила внутрішнього розпорядку, рішення правління та загальних зборів (зборів уповноважених), своєчасно сплачувати ступні, цільові та членські внески, у розмірах та в строки , встановлені загальними зборами (зборами уповноважених).

Пунктом 3.6 Статуту СТ Пруди передбачені заходи впливу, які можуть застосовуватися до членів товариства за невиконання вимог Статуту.

Зокрема, передбачене письмове попередження про порушення вимог Статуту за несплату внесків, витрат електроенергії, газу, а також відключення водо-, газо- та енергопостачання (у інших випадках передбачених діючим законодавством за період понад року).

Чинним Статутом СТ Пруди не передбачені обов`язки для осіб, які не є членами товариства, а також не передбачено застосування до них заходів впливу.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначаються Законом України Про ринок електричної енергії .

Електропостачальником, з огляду на пункт 30 частини першої статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії , є суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

При цьому, споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (пункт 84 частини першої статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії ).

Приєднання електроустановки - це надання замовнику оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги із створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності (пункт 70 частини першої статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії ).

За правилами пункту 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ), на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 1.2.7 ПРРЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

З огляду на приписи ПРРЕ, електрична мережа, створена на правах спільної власності на обмеженій території земельної ділянки СТ Пруди та використовується членами товариства, співвласників цієї мережі для задоволення їх потреб в електричній енергії, визначених статутом товариства, є малою системою розподілу, тобто територією (або частиною території) адміністративно-територіальної одиниці, де розташовані об`єкти електроенергетики малої системи розподілу, призначені для розподілу електричної енергії користувачам малої системи розподілу, електричні мережі споживачів, які живляться від мереж малої системи розподілу (пункт 1.1.2 глави 1.1 р.І ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 9.1.4. глави 9.1. р.ІХ Кодексу систем розподілу, відповідач може виконувати функції оператора малої системи розподілу.

Отже, відповідно до приписів Закону України Про ринок електричної енергії , ПРРЕЕ, Кодексу систем розподілу, відповідач у спірних правовідносинах не має статусу електропостачальника.

Згідно договору про постачання електричної енергії від 15 листопада 2007 року №40/135, укладеного між ВАТ ЕК Миколаївобленерго та СТ Пруди (далі - Договір) врегульовано правовідносини постачальника, споживача та субспоживачів.

Приписами Розділу 8 Договору передбачені відносини із третьою стороною, об`єктивно присутньою у процесі забезпечення споживача електричною енергією.

Згідно пункту 8.1.6 Розділу 8 Договору у разі заборгованості субспоживача за електричну енергію на вимогу постачальника (ВАТ ЕК Миколаївобленерго ) споживач (СТ Пруди ) відключає електроустановки субспоживача у терміни, які доводяться споживачеві постачальником відповідним розпорядженням і обов`язково складає акт про відключення.

Згідно частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

З огляду на приписи Статуту СТ Пруди , умови Договору, відсутність вимоги постачальника про відключення, не повідомлення власника про можливе відключення, відповідач СТ Пруди не мав підстав припиняти електропостачання на земельні ділянки за в„–НОМЕР_2 та АДРЕСА_2 .

Крім цього, у порушення пункту 4.13 Статуту СТ Пруди факт можливого порушення та відключення від електропостачання правлінням СТ Пруди не розглядалося, будь-яких рішень з цього приводу не ухвалювалось.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність дій СТ Пруди з відключення від енергопостачання земельних ділянок за в„–НОМЕР_2 та АДРЕСА_2 , що є наслідком задоволення позову в частині визнання таких дій незаконними та зобов`язання підключити указані земельні ділянки до енергопостачання, у спосіб який існував до незаконного відключення.

Позовна вимога про стягнення з відповідача СТ Пруди 10 000,00 грн у рахунок компенсації моральної шкоди задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно частини першої статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини 4 та 5 зазначеної статі, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 3 Постанови від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно пункту 5 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доказування міститься й в приписах статті 81 ЦПК України.

Відповідно до положень, викладених в статті 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підтвердження спричиненої моральної шкоди та факту заподіяння моральнихстраждань позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу.

Позивач не вказала з яких міркувань вона виходила оцінюючи заподіяну їй шкоду.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ураховуючи положення статті НОМЕР_2 ЦПК України та приписи Закону України Про судовий збір , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Оскільки судом позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, який сплачений за вимогу немайнового характеру в розмірі 908,00 грн.

Судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу до стягнення не заявлені.

Керуючись статями 258-259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії садівничого товариства Пруди з відключення від енергопостачання земельних ділянок за в„–НОМЕР_2 та в„–НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати садівниче товариство Пруди підключити земельні ділянки за в„–НОМЕР_2 та в„–НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 до енергопостачання, у спосіб який існував до незаконного відключення.

У задоволенні позову в частині стягнення з садівничого товариства Пруди на користь ОСОБА_3 10 000,00 грн у рахунок компенсації моральної шкоди відмовити.

Стягнути з садівничого товариства Пруди на користь ОСОБА_3 понесені по справі витрати - судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_3 , , АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ;

відповідач - садівниче товариство Пруди , 57242, селище Каравелове Миколаївського району Миколаївської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 23040309.

Повне рішення складено 22 червня 2021 року.

СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО