Постанова

від 16.06.2021 по справі 754/2972/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 754/2972/16-ц

провадження № 61-17684св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Універсал Банк ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Пушком Сергієм Володимировичем, на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року в складі судді Шевчука О. П. та постанову Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року в складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А.,

Описова частина

Короткий зміст заяви позовних вимог

У березні 2016 року публічне акціонерне товариство Універсал Банк (далі - ПАТ Універсал Банк ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просило стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором від 18 вересня 2008 року № 009-2008-2753 в розмірі у розмірі 37 249,42 дол. США, яка складається з 27 810,60 дол. США - заборгованості за тілом кредиту, 9 352,91 дол. США - заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 86,21 дол. США - заборгованості по підвищеним відсоткам.

Позов мотивований тим, що 18 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством Універсал Банк , правонаступником якого є ПАТ Універсал Банк , та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 009-2008-2753, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 28 126 дол. США зі сплатою 16,95 % річних строком до 10 вересня 2028 року.

Пунктом 1.1.1. кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитними коштами понад встановлений строк нараховується процентна ставка 50,85 % річних.

21 червня 2010 року, 10 вересня 2011 року, 16 вересня 2011 року, 21 вересня 2012 року між банком та позичальником були укладені додаткові угоди до кредитного договору, відповідно до яких сторони погодили порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

19 листопада 2013 року сторони виклали текст кредитного договору у новій редакції, визначили базову процентну ставку в розмірі 13,55 % річних, базову підвищену процентну ставку - 21,55 % річних, погодили порядок погашення кредитної заборгованості та затвердили графік платежів.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором 19 листопада 2013 року між ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_2 укладений договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язалася солідарно відповідати перед кредитором за виконання позичальником усіх його зобов`язань за кредитним договором та додатковою угодою від 19 листопада 2013 року.

Посилаючись на те, що після направлення 16 жовтня 2014 року відповідачам вимог про дострокове погашення кредиту останні її не виконали та не сплатили заборгованість, ПАТ Універсал Банк просило задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 23 квітня 2020 року, позов ПАТ Універсал Банк задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованість за кредитним договором № 009-2008-2753 від 18 вересня 2008 року у розмірі 37 249, 42 дол. США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції встановив, що позичальник взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню в солідарному порядку з відповідачів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року змінено в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 з 37 249, 42 дол. США до 30 829,50 дол. США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Суд апеляційної інстанції врахував, що відповідно до пункту 4.2. договору поруки від 19 листопада 2013 року порука припиняється якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку/терміну виконання боржником основного зобов`язання за основним договором, не пред`явить вимоги до поручителя.

Оскільки ПАТ Універсал Банк , пред`явивши вимогу про дострокове повернення кредиту змінило строк виконання основного зобов`язання на 17 грудня 2014 року, а з цим позовом звернулось 01 березня 2016 року, суд дійшов висновку, що порука ОСОБА_2 не припинилась.

Зменшуючи розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з поручителя ОСОБА_2 на користь банку, апеляційний суд виходив з того, що у ПАТ Універсал Банк відсутні підстави нараховувати проценти поза межами строку дії договору, який пред`явленням дострокової вимоги був змінений на 17 грудня 2014 року.

Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів

У листопаді 2020 року представник ОСОБА_2 - адвокат Пушка С. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ Універсал Банк відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що умовами кредитного договору передбачено погашення заборгованості до 10 числа кожного місяця, а тому початок перебігу строку позовної давності за кожен черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Перша прострочка по сплаті тіла кредиту та відсотків виникла 09 січня 2009 року, а тому враховуючи, що банк звернувся до суду з цим позовом у березні 2016 року, останній пропустив строк позовної давності, про застосування якого представник відповідача подав відповідну заяву.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів

У березні 2021 року АТ Універсал Банк подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відзив мотивований тим, що позичальник виконував зобов`язання за кредитним договором до 26 березня 2014 року, а тому відсутні підстави для застосування судом строку позовної давності. Пунктом 2.7. кредитного договору сторони погодили, що проценти нараховуються починаючи з першого дня видачі кредиту та до повного погашення заборгованості за цим договором.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 754/2972/16-ц з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2021 року справа передана до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 червня 2021 року справу за позовом ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості призначено до розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених в частині першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції в частині, яка незмінена апеляційним судом, та постанова апеляційного суду відповідають.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 18 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством Універсал Банк , правонаступником якого є ПАТ Універсал Банк , та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 009-2008-2753, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 28 126 дол. США, який зобов`язався повернути до 10 вересня 2028 року та сплачувати за користування кредитом 16,95 % річних.

Пунктом 1.1.1. кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитними коштами понад встановлений строк нараховується процентна ставка 50,85 % річних.

10 червня 2010 року, 21 червня 2010 року, 10 вересня 2011 року, 16 вересня 2011 року, 21 вересня 2012 року між банком та ОСОБА_1 укладалися додаткові угоди до кредитного договору, відповідно до яких сторони погоджували та змінювали розмір процентних ставок, порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами та графіки погашення заборгованості.

Додатковою угодою від 19 листопада 2013 року сторони кредитного договору виклали текст договору у новій редакції, визначили базову процентну ставку у розмірі 13,55 % річних, базову підвищену процентну ставку - 21,55 % річних, погодили порядок погашення кредитної заборгованості та затвердили графік платежів.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором 19 листопада 2013 року між ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_2 укладений договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язалася солідарно відповідати перед кредитором за виконання позичальником усіх його зобов`язань за кредитним договором та додатковою угодою від 19 листопада 2013 року.

Відповідно до пункту 4.1. вищевказаного договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами.

Пунктом 4.2. договору поруки від 19 листопада 2013 року встановлено, що порука припиняється якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку/терміну виконання боржником основного зобов`язання за основним договором, не пред`явить вимоги до поручителя.

13 жовтня 2014 року ПАТ Універсал Банк надіслало ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги про дострокове погашення всієї суми заборгованості, яка становить 30 398,46 дол. США, зазначивши, що у випадку невиконання вказаних вимог термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на шістдесят перший день з моменту отримання вимог.

17 жовтня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали вимоги ПАТ Універсал Банк .

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 04 лютого 2016 року становить 37 249, 42 дол. США та складається із заборгованості за кредитом 27 810,60 дол. США, заборгованості за відсотками 9 352,91 дол. США та заборгованості за підвищеними відсотками 86,21 дол. США, яка розрахована на дату вимоги.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з частинами першою та другою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Зазначений висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року в справі № 408/8040/12 (провадження № 14-145цс18).

Установлено, що додатковою угодою від 19 листопада 2013 року сторони кредитного договору виклали текст договору у новій редакції, відповідно до якого кінцевий строк повернення кредиту за кредитним договором від 18 вересня 2008 року № 009-2008-2753 - 10 вересня 2028 року.

Згідно з пунктом 5.2.4. додаткової угоди до кредитного договору від 18 вересня 2008 року № 009-2008-2753 сторони погодили, що відповідно до чинного законодавства України у випадку настання будь-якої із нижчевказаних обставин вважається, що настав новий термін/строк виконання основного зобов`язання (всіх грошових зобов`язань) позичальника за цим договором з дня одержання позичальником повідомлення/вимоги кредитора (щодо встановлення нового терміну/строку виконання основного зобов`язання). Позичальник зобов`язаний виконати вимогу кредитора протягом 60 календарних днів з дня одержання повідомлення/вимоги кредитора про виконання у новий термін/строк основного зобов`язання (всіх грошових зобов`язань) позичальника за цим договором.

13 жовтня 2014 року ПАТ Універсал Банк надіслало ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги про дострокове погашення всієї суми заборгованості, які отримані відповідачами 17 жовтня 2014 року.

За таких обставин, апеляційний суд, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, дійшов правильного висновку, що вказаними діями банк змінив строк виконання основного зобов`язання з 10 вересня 2028 року на 17 грудня 2014 року.

Оскільки ПАТ Універсал Банк звернулось до суду з цим позовом 01 березня 2016 року, а пунктом 4.2. договору поруки від 19 листопада 2013 року сторони погодили, що порука припиняється якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку/терміну виконання боржником основного зобов`язання за основним договором, не пред`явить вимоги до поручителя, правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що порука ОСОБА_2 не припинилась.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12-ц (провадження №14-10цс18) вказано, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зменшуючи розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з поручителя ОСОБА_2 на користь банку, апеляційний суд правильно виходив з того, що у ПАТ Універсал Банк відсутні підстави нараховувати проценти поза межами строку дії договору, який пред`явленням дострокової вимоги був змінений на 17 грудня 2014 року.

При цьому Верховний Суд погоджується з апеляційним судом, який виходив з того, що відсутні підстави для нарахування процентів до повного погашення кредиту відповідно до пункту 2.7. кредитного договору, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19), яка відступила від висновку, викладеного Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 13 грудня 2018 року в справі № 913/11/18, відповідного до якого у разі погодження сторонами іншої домовленості, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом другим частини першої статті 1048 ЦК України, допускається нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

Доводи касаційної скарги з посиланням на те, що порука ОСОБА_2 є припиненою з огляду на сплату позичальником останнього платежу 09 січня 2009 року є безпідставними, оскільки 19 листопада 2013 року сторони уклали додаткову угоду до кредитного договору, у якій визначили розмір заборгованості та погодили новий графік погашення заборгованості.

Враховуючи, що відповідно до пункту 4.1. договору поруки від 19 листопада 2013 року договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами, банк не міг заявляти вимоги до поручителя про стягнення заборгованості протягом трьох років з 09 січня 2009 року, оскільки станом на 09 січня 2012 року договір поруки укладений не був, а тому порука ОСОБА_2 не могла бути припиненою.

Частиною першою статті 410 ЦПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі; враховуючи правомірний правовий результат вирішення спору судом апеляційної інстанцій, підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині, яка незмінена апеляційним судом, та постанову апеляційного суду - без змін.

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року зупинено виконання заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року та постанови Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року в частині задоволення позову ПАТ Універсал Банк до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання вказаних судових рішення в цій частині підлягає поновленню.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Пушком Сергієм Володимировичем, залишити без задоволення.

Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року, в частині, яка незмінена апеляційним судом, та постанову Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року залишити без змін.

Поновити виконання заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року та постанови Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року в частині задоволення позову публічного акціонерного товариства Універсал Банк .

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді : С. Ю. Бурлаков

В. С. Жданова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко