Ухвала

від 21.05.2021 по справі 433/577/20

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/577/20

Провадження № 2/433/27/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

21.05.2021 року Троїцький районний суд Луганської області

у складі : головуючого - судді Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Кіян А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Путненко Галини Володимирівни в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її до державної власності , -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Троїцького районного суду Луганської області знаходиться цивільна справа за позовом заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Путненко Галини Володимирівни в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її до державної власності.

15 липня 2020 року до Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_1 заявив клопотання, в якому просив залишити вказаний позов без розгляду на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та повернути позовну заяву на підставі п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України у зв`язку з відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Прокурор та представник Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на неодноразові виклики до суду не з`явилися.

Суд, вивчивши доводи, викладені в клопотанні, приходить до наступного.

Так, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під виключним випадком і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Прокурор в цій справі звернувся до суду з позовом мотивуючи право на представництво саме з першої підстави.

Так, слід вказати, що не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

З огляду на зміст позовної заяви, прокурор визначає підставами звернення до суду: тривале, на його думку, не вжиття заходів, спрямованих на повернення земельної ділянки з боку головного управління Держгеокадастру у Луганській області шляхом саме розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки власнику, не оцінюючи достатності та дієвості вже вжитих останнім заходів у виді проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, що є предметом оскаржуваного договору, складання адміністративного протоколу та прийняття постанови про накладання адміністративного стягнення за встановлені порушення, яка повністю виконана відповідачем.

При цьому, суд зауважує, що у цій справі прокурор фактично звернувся із позовом на захист прав та інтересів Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, яке наділено повноваженнями щодо розпорядження спірними земельними ділянками, є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для розгляду позовної заяви по суті, недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

З огляду на викладене, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Протилежного в позові не наведено, а саме: причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом.

Згідно п. 1, п. 2, ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає залишенню без розгляду, так як судом не встановлено належних підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, а тому позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

При цьому, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та повернення позовної заяви на підставі п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, підлягає частковому задоволенню, оскільки по справі вже було відкрито провадження та її було призначено до розгляду, що унеможливлює повернення позовної заяви на підставі п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 257 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Путненко Галини Володимирівни в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її до державної власності, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Апеляційного суду Луганської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.І.Суський