Постанова

від 13.09.2021 по справі 433/577/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Суський О.І.

Доповідач -Коновалова В.А.

Справа № 433/577/20

Провадження № 22-ц/810/720/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Назарової М.В., Карташова О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Залюшного О.Г.

учасники справи:

позивач - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу

за апеляційною скаргою керівника Сватівської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області

на ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 21 травня 2021 року, постановлену судом у складі судді Суського О.І в смт. Троїцьке Луганської області,

за позовом заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Путненко Галини Володимирівни в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її до державної власності,

в с т а н о в и в:

У квітні 2020 року заступник керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її до державної власності, в обґрунтування якого вказав, що 03 червня 2019 року прокурором Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури отримано інформацію про те, що на території с. Тарасівка Троїцького району Луганської області ОСОБА_1 використовує земельні ділянки державної форми власності не за цільовим призначенням. Відомості про вказаний факт внесено до ЄРДР за № 42019131580000041 від 04 червня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України. За результатами проведення досудового розслідування встановлено, що 30 грудня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області (орендодавцем) та відповідачем ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір оренди землі № 118 від 30 грудня 2016 року, відповідно до умов якого відповідач отримав в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, для сінокосіння та випасання худоби з кадастровим номером земельної ділянки 4425486500:06:004:0120. Вказаний договір оренди є строковим та укладеним на 7 років. Сторони в договорі визначили не тільки обов`язок орендаря використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням, а й визначили вид такого використання, як виключно для сінокосіння і випасання худоби. Вирощування на земельній ділянці насіння соняшника з будь-якою метою без попереднього внесення змін до договору оренди є таким, що суперечить визначеному в договорі виду використання земельної ділянки, а отже, є її нецільовим використанням. Додаткові угоди до договору оренди № 118 не укладались. Відповідач допустив нецільове використання орендованої земельної ділянки. Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області не вжито дієвих заходів щодо захисту інтересів держави у сфері раціонального використання земель, що є підставою для звернення прокурора до суду із позовом.

Позивач просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки № 118 від 30 грудня 2016 року укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки площею 10,6589 га (кадастровий номер 4425486500:06:004:0120), розташованої за межами населеного пункту на території Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області; зобов`язати ОСОБА_1 повернути до державної власності земельну ділянку площею 10,6589 га (кадастровий номер 4425486500:06:004:0120), розташовану за межами населеного пункту на території Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області; стягнути з відповідача судові витрати понесені прокуратурою Луганської області .

Троїцький районний суд Луганської області ухвалою від 21 травня 2021 року позовну заяву заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її до державної власності залишив без розгляду.

В апеляційній скарзі керівник Сватівської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області просить скасувати ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 21 травня 2021 року про залишення без розгляду позовної заяви заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її до державної власності та направити справу для розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що дана справа становить значний суспільний інтерес, оскільки її предметом є спір про нецільове використання землі, що відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави. Розорювання та засівання земельної ділянки пасовищ соняшником з метою одержання ОСОБА_1 короткострокової економічної вигоди є нецільовим використанням землі, що побічно може призвести до опустелювання, тобто свідчить про створення загрози як для кожної окремої людини, так і для держави в цілому. Отже, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. ст. 4, 56 ЦПК України у прокурора виникає законне право на звернення із позовною заявою до суду на захист державних інтересів. Не відповідають обставинам справи висновки суду першої інстанції, що прокурором не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів бездіяльності позивача. Водночас є помилковим висновок суду першої інстанції, що прокурор мав оцінити на предмет достатності та дієвості вже вжиті Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області заходи у вигляді проведення позапланової перевірки, складання протоколу та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, накладення адміністративного штрафу та нарахування шкоди, заподіяної нецільовим використанням землі, які сплачено відповідачем. Під час прийняття рішення судом не взято до уваги, той факт, що Головне управління Держгеокадастру у Луганській області є органом державної влади, на який покладено, як повноваження у сфері публічно-правових відносин, так і повноваження суб`єкта цивільних правовідносин під час використання повноважень з розпорядження землями державної власності, які Головне управління Держгеокадастру у Луганській області має використовувати в порядку, визначеному чинним законодавством. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Наведене свідчить про те, що орган державного контролю, незважаючи на самостійне встановлення очевидних порушень земельного законодавства та договору оренди землі орендарем ОСОБА_1 , з метою захисту інтересів держави до суду не звернувся та не має наміру звертатись. Бездіяльність уповноваженого суб`єкта владних повноважень у даному випадку та докази, надані на їх підтвердження, і є обґрунтуванням неналежного захисту інтересів держави уповноваженим органом та підставою для звернення до суду прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на виконання функцій держави у спірних правовідносинах. Крім того, є безпідставним посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на необхідність наведення причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Ухвалою Луганського апеляційного суду Луганської області від 06 серпня 2021 року роз`яснювалося ОСОБА_1 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що захист інтересів держави у спірних правовідносинах віднесені до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Луганській області. Жодна з посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Луганській області не притягнена ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності за нездійснення або неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень захисту інтересів держави. У діях Головного управління Держгеокадастру у Луганській області відсутня бездіяльність щодо захисту інтересів держави. Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, як суб`єкт владних повноважень, належним чином здійснювало захист інтересів держави. Спірні правовідносини не є виключним випадком у контексті ст. 131-1 Конституції України, а тому позовну заяву подано всупереч вимогам ст. 131-1 Конституції України, та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор не має процесуальної дієздатності у спірних правовідносинах, та не має права підписувати позовну заяву. Рішення суду про задоволення позовної заяви, підписаної неналежною особою всупереч вимогам ст. 131-1 Конституції України, не може вважатися законним та обґрунтованим. Позов підписано заступником керівника Старобільської місцевої прокуратури, тобто особою, яка не має процесуальної дієздатності, особою, яка не має права її підписувати, тому ОСОБА_1 , вважає, що необхідно залишити позов прокурора без розгляду у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, та повернути позовну заяву на підставі п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України у зв`язку з відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Копію ухвали Луганського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року та апеляційну скаргу ОСОБА_1 отримав 17 серпня 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копію ухвали Луганського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року про відкриття апеляційного провадження Сватівська окружна прокуратура Луганської області та Головне управління Держгеокадастру у Луганській області отримали 12 серпня 2021 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Прокурор в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, про час і місце повідомлені належним чином і в установленому законом порядку, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, та у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її до державної власності без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Оскільки судом не встановлено належних підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, а тому позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам права.

Відповіднго до ст. 131-1 Косниттуції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 56 ЦПК України).

За положеннями п. 2, ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про прокуратуру на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором в суді врегульовано у статті 23 Закону України Про прокуратуру , яка передбачає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 року визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 зроблено висновок, що бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей6, 1,13та143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно п. а ч. 1 ст. 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Пунктом 1 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, передбачено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Луганській області , затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 17.11.2016 року за № 308, визначено, що ГУ ДГК у Луганській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно з наведеним Головне Управління Держгеокадастру у Луганській області наділене повноваженнями щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення у межах, визначених Земельним Кодексом, та здійснює державний нагляд у сфері землеустрою.

Із матеріалів справи вбачається, що 30 грудня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договор оренди землі № 118, відповідно до умов якого орендодавець на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби від 10 червня 2016 року № 376-сг надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 10,6589 га, для сінокосіння і випасання худоби, з кадастровим номером 4425486500:06:004:0120, розташовану за межами населених пунктів.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом -земельної ділянки від 24 січня 2020 року, складеного Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області земельна ділянка площею 10,6589 га, цільове призначення для сінокосіння і випасання худоби, використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що є використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням СФК Крістіна в особі в.о. голови Авдєєва Віктора Миколайовича, чим порушено вимоги статті 96 Земельного кодексу України.

24 січня 2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за використання земельної ділянки площею 10,6589 га, кадастровий номер 4425486500:06:004:0120 не за цільовим призначенням.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 24 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

10 березня 2020 року заступник керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області на адресу в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Альошкіну С.В. направив повідомлення у порядку вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , в якому повідомив, що на Головне управління Держгеокадастру у Луганській області покладено повноваження щодо нагялду (контролю) за додержанням суб`єктами господарювання законодавства про охорону, захист та використання земель, зокрема, законності надання та використання земель державної власності які перебувають в оренді, у тому числі шляхом звернення до суду. Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області не вжито дієвих заходів щодо захисту інтересів держави у сфері раціонального використання земель, що є підставою для звернення прокурора із позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки № 118 від 30 грудня 2016 року укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 10,6589 га, кадастровий номер 4425486500:06:004:0120, оскільки земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням. Одночасно роз`яснено, що відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру , Головне управління Держгеокадастру у Луганській області має право оскаржити наявність підстав для представництва до суду.

Листом від 24 березня 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Луганській області повідомило Троїцький відділ Старобільської місцевої прокуратури про вжиті заходи з приводу використання ОСОБА_1 земельної ділянки державної форми власності не за цільовим призначенням.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме тексту позовної заяви, на виконання ч. 4 статті 56 ЦПК України і частин 3,4 статті 23 Закону України Про прокуратуру заступник керівника Старобільської місцевої прокуратури обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області, яке знаючи про використання ОСОБА_1 земельної ділянки державної форми власності не за цільовим призначенням, не вжило заходів щодо розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки у судовому порядку про що останньому було відомо, а незаконне розорення пасовищ призводить до погіршення якості грунтів та виснаження земель, що завдає значної шкоди земельним ресурсам держави.

Істотність порушення умов договору оренди землі № 118 від 30 грудня 2016 року потребує невідкладного захисту з метою попередження невідворотних негативних наслідків для навколишнього середовища. Незаконне розорення пасовищ призводить до погіршення якості грунтів та виснаження земель, що завдає значної шкоди земельним ресурсам держави, а також суперечить державній політиці у сфері земельних відносин. Усі вищевказані обставини, щодо порушень інтересів держави, тривалого невжиття заходів спрямованих на повернення земельної ділянки з боку Управління Держгеокадастру у Луганській області є виключними випадками, що встановлено вимогами ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру , тому, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі уповноваженого органу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області в суді, у зв`язку з чим прокурор може звернутися з позовною заявою про дострокове розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки власнику.

Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, як суб`єкт владних повноважень, належним чином здійснювало захист інтересів держави, дії суб`єкта владних повноважень не оскаржено прокуратурою, жодна з посадових осіб позивача не притягнена ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності за нездійснення або неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень захисту інтересів держави не заслуговують на увагу, оскільки суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Цивільно-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Позов подано заступником керівника Старобільсокї місцевої прокуратури, тобто особою, яка у відповідності до ст. 24 Закону України Про прокуратуру та Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури має право на подання позовної заяви.

Однак, суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, не врахував як зазначених вище положення закону, так і положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, які передбачають, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а саме не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що висновки суду про недоведеність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Луганській області є помилковими.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Троїцького районного суду Луганської області від 21 травня 2021 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну керівника Сватівської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області задовольнити.

Ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 21 травня 2021 рокускасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 17 вересня 2021 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

М.В. Назарова