Рішення

від 16.06.2021 по справі 500/1146/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1146/21

16 червня 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П. за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивача Покотило Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Скалатської міської ради про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Скалатської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Скалатської міської ради №384 від 23.02.2021 року "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для фермерського господарства загальною площею 3,6900 га, яка розташована на території Колодіївської сільської ради";

зобов`язати Скалатську міську раду прийняти на пленарному засіданні Скалатської міської ради рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 3,69 га, з них площею 1,092 га - за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6124683600:01:001:1176 та площею 2,598 га - за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6124683600:01:001:1209.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Скалатської міської ради №384 від 23.02.2021 року ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства загальною площею 3,69 га, з них площею 1,092 га - за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6124683600:01:001:1176, на якій розташовано належний їй зернотік та площею 2,598 га - за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6124683600:01:001:1209. Підставою для відмови вказано те, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність у розмірі земельної частки (паю) земельні ділянки, які раніше надані їм у користування, а на вказані у зверненні ділянки відсутні документи, що підтверджують право користування ними заявницею.

При зверненні позивачем, будучи головою фермерського господарства "Калина-2008", до заяви було долучено відповідні графічні матеріали, копії документів, які посвідчували особу, які підтверджували досвід роботи в сільському господарстві, а також - розмір середньої частки (паю) на території Колодіївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області.

Виходячи з вимог ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, позивач має право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства в розмірі 3,69 га. Натомість необхідність наявності у користуванні громадянина - члена фермерського господарства, земельної ділянки для того, щоб передати цю земельну ділянку йому у власність, нормами Земельного кодексу України не передбачено. Відтак, позивач вважає, що такі обставини не можуть вважатися належною підставою для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 17.03.2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 22.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 22.03.2021 року та позовну заяву з додатками Скалатська міська рада отримала 22.03.2021 року (а.с.33-34). Відповідач у строк встановлений судом (п`ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) та станом на 16.06.2021 року відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.

Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача 17.05.2021 року надійшла заява про розгляд справи зо відсутності представеика Скалатської міської ради.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що 14.12.2020 року позивач, ОСОБА_1 , будучи головою фермерського господарства "Калина-2008", звернулась до Скалатської міської ради із заявою, в якій просила надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства загальною площею 3,69 га (а.с.10), з них:

1,092 га - за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6124683600:01:001:1176 (землі запасу), на якій розташовано належний мені зернотік;

2,598 га - за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6124683600:01:001:1209 (землі запасу).

До вказаної заяви було долучено відповідні графічні матеріали, копії документів, які посвідчували особу, які підтверджували досвід роботи в сільському господарстві, а також - розмір середньої частки (паю) на території Колодіївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області (а.с.11-18).

Рішенням Скалатської міської ради №384 від 23.02.2021 року "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для фермерського господарства загальною площею 3,6900 га, яка розташована на території Колодіївської сільської ради", беручи до уваги, зокрема, те, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність у розмірі земельної частки (паю) земельні ділянки, які раніше надані їм у користування, а на вказані у зверненні ділянки відсутні документи, що підтверджують право користування ними заявницею, ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на складання проекту землеустрою. Рекомендовано звернутись зі зверненням з метою виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером 6124683600:01:001:1176, на якій розташовано належний їй на праві власності зернотік (а.с.7-8).

Не погодившись із рішенням органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Положеннями ч.1 та 2 ст.31 ЗК України визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Частиною 2 ст.13 Закону України "Про фермерське господарство", що узгоджується з нормами ч.2 ст.32 ЗК України, встановлено, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 ЗК України).

Як передбачено ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з п."а" ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено ст.118 ЗК України.

Згідно ч.1 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з абз.3 ч.7 ст.118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

При цьому, ч.7 ст.118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Водночас, відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови.

З матеріалів справи видно, що позивач, будучи головою фермерського господарства "Калина-2008", звернувся до Скалатської міської ради із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства загальною площею 3,69 га, з них: 1,092 га - за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6124683600:01:001:1176 (землі запасу), на якій розташовано належний мені зернотік; 2,598 га - за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6124683600:01:001:1209 (землі запасу).

До вказаної заяви було долучено відповідні графічні матеріали, копії документів, які посвідчували особу, які підтверджували досвід роботи в сільському господарстві, а також - розмір середньої частки (паю) на території Колодіївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області (а.с.11-18).

Рішенням Скалатської міської ради №384 від 23.02.2021 року "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для фермерського господарства загальною площею 3,6900 га, яка розташована на території Колодіївської сільської ради", ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на складання проекту землеустрою.

Відмовляючи позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою оскаржуваним рішенням, відповідач послався на те, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність у розмірі земельної частки (паю) земельні ділянки, які раніше надані їм у користування, а на вказані у зверненні ділянки відсутні документи, що підтверджують право користування ними ОСОБА_1 .

Проте, Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання щодо переходу права користування земельною ділянкою від голови до фермерського господарства, сформулювала інший підхід.

Так, у постанові від 13.03.2018 року у справі №348/992/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Зокрема, у постанові від 01.04.2020 року у справі №320/5724/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за ст.55 Господарського кодексу України. Після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства користувачем орендованої земельної ділянки є саме фермерське господарство (п.6.24 -6.25)

Згодом, цей підхід було використано також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 року у справі №179/1043/16-ц: передбачені законом особливості надання фізичній особі земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства підтверджують те, що таку ділянку можна було безоплатно отримати лише для створення відповідного господарства, після чого її використання можливе було тільки для ведення селянського (фермерського) господарства, тобто для вироблення, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Таку діяльність здійснює саме селянське (фермерське) господарство, а не його засновник. Іншими словами, після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього постійним користувачем зазначеної ділянки стає селянське (фермерське) господарство. Державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства за його засновником не змінює вказаний висновок, оскільки після державної реєстрації такого господарства саме воно як суб`єкт підприємницької діяльності могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним користувачем. (п.22, 23).

Застосовуючи цей підхід у контексті обставин цієї справи, суд вважає, що земельні ділянки, надані позивачу, після створення фермерського господарства "Калина-2008", головою якого він став, перейшли у користування фермерського господарства.

Таким чином, право користування земельними ділянками належить усьому фермерському господарства "Калина-2008", тобто усім його членам у рівній мірі.

Посилання ж відповідача на необхідність наявності у користуванні громадянина - члена фермерського господарства, земельної ділянки для того, щоб передати цю земельну ділянку йому у власність, є безпідставним, оскільки обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не голова фермерського господарства "Калина-2008".

Більше того на земельній ділянці з кадастровим номером 6124683600:01:001:1176 розташовано зернотік, який є у власності позивача (а.с. 15-16), а відповідно власник майна уже є користувачем вказаної земельної ділянки.

З огляду на викладене, встановлені судом обставини та законодавчі положення, що регулюють спірні правовідносини свідчать про невідповідність оскаржуваного рішення Скалатської міської ради №384 від 23.02.2021 року "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для фермерського господарства загальною площею 3,6900 га, яка розташована на території Колодіївської сільської ради" критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За Рекомендацією № R (80) 2 комітету державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Європи 11.05.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.2 ст.2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Слід наголосити, що оскаржуваним рішенням про відмову в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства, яке визнано судом протиправним, відповідачем також рекомендовано звернутись зі зверненням з метою виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером 6124683600:01:001:1176, на якій розташовано належний їй на праві власності зернотік.

При цьому, як зазначено вище, відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови, а адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення, дії, бездіяльності суб`єкта владних повноважень повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали їх підставою.

З урахуванням наведеного, є підстави вважати, що у даному випадкук, відповідач визначив підстави для відмови на власний розсуд, які визнаються протиправними, а тому суд приходить до висновку, що ефективним та належним способом захисту порушеного права позивача, за встановлених обставин, є зобов`язання прийняти на пленарному засіданні Скалатської міської ради рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 3,69 га, з них площею 1,092 га - за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6124683600:01:001:1176 та площею 2,598 га - за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6124683600:01:001:1209.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкти владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору розмірі, які необхідно було сплатити згідно ухвали від 17.03.2021 року в сумі 908 грн. згідно квитанції від 11.03.2021року № 54739383 (а.с.26).

Надміру сплачені кошти судового збору, не є підставою для їх стягнення з відповідача у випадку задоволення позову.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Скалатської міської ради №384 від 23.02.2021 року "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для фермерського господарства загальною площею 3,6900 га, яка розташована на території Колодіївської сільської ради";

Зобов`язати Скалатську міську раду прийняти на пленарному засіданні Скалатської міської ради рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 3,69 га, з них площею 1,092 га - за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6124683600:01:001:1176 та площею 2,598 га - за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6124683600:01:001:1209.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Скалатської міської ради сплачений ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 грн. згідно квитанції від 11.03.2021року № 54739383.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 червня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: с. Городниця,Підволочиський район, Тернопільська область,47854 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Скалатська міська рада (місцезнаходження/місце проживання: вул. Грушевського, 2,м. Скалат,Тернопільська область,47851 код ЄДРПОУ/РНОКПП 04058445).

Головуючий суддя Мандзій О.П.