Постанова

від 22.06.2021 по справі 640/3901/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року Справа № 640/3901/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Коротких А.Ю.,

за участю секретаря Сакевич Ж.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Петренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2021 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у м. Києві

про визнання протиправними та скасування наказу,

поновлення на посаді та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач), в якому просив:

1) визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у м. Києві №1417 о/с від 23 грудня 2019 року в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ;

2) поновити ОСОБА_1 на посаді капітана поліції старшого інспектора сектору превенції відділу на станціях залізничного транспорту з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

3) стягнути з ГУ НП у м. Києві 10 000,00 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року задоволено клопотання Головного управління Національної поліції у м. Києві та позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року зазначену ухвалу суду першої інстанції скасовано та направлено справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою від 28 вересня 2020 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

У цей же день, 28 вересня 2020 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, в якій просив доповнити позовні вимоги вимогою про визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП у м. Києві від 06.12.2019 № 941 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Головного управління .

В обґрунтування такої заяви позивач зазначив, що оскаржуваний ним у цій справі наказ ГУ НП у м. Києві про його звільнення від 23.12.2019 № 1417 о/с винесений на підставі наказу від 06.12.2019 № 941, а тому він вважає доцільним доповнити раніше заявлені позовні вимоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2021 року вказану заяву позивачу повернуто без розгляду.

Постановляючи таку ухвалу, суд першої виходив з того, що заяву про зміну предмета позову ОСОБА_1 подано поза межами строків, установлених адміністративним процесуальним законодавством, а саме ст. 47 КАС України, і підстав для продовження таких строків немає, оскільки продовженим може бути лише той процесуальний строк, який ще не сплив.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про зміну предмета позову, стверджуючи, що він своєчасно звернувся до суду з цією заявою, а саме в той же день, коли судом було винесено ухвалу від 28.09.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

При цьому, апелянт зазначає, що суд фактично почав розгляд цієї справи спочатку після її повернення із суду апеляційної інстанції.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо прийняття до розгляду його заяви та її задоволення.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено судовий розгляд справи.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану позивачем ухвалу - без змін, наполягаючи на правильності висновків суду першої інстанції та стверджуючи про порушення позивачем строків, визначених ст. 47 КАС України, при звернення до суду із заявою про зміну предмета позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження .

Статтями 166-167 КАС України визначено порядок звернення до суду із заявою та вимоги до її форми та змісту.

Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

У частині першій статті 167 КАС України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з частиною другою вказаної статті, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Отже, законодавством регламентовано право позивача звернутися до суду із заявою про зміну предмета позову та/або збільшити позовні вимоги.

Водночас, таке процесуальне право може бути реалізовано позивачем виключно у межах строків, установлених частиною першою статті 47 КАС України.

Разом з тим, законодавством регламентовано вимоги до заяв, які подаються до суду та процесуальні наслідки їх невідповідності таким вимогам, зокрема, можливість повернення судом заяви без розгляду.

При цьому, правовою підставою для застосування вказаного наслідку є одночасна сукупність наступних умов: 1) невідповідність поданої заяви вимогами, визначеним у частині першій статті 167 КАС України, або очевидна безпідставність та необґрунтованість такої заяви; 2) неможливість її розгляду внаслідок вказаних недоліків.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що після повернення цієї справи із суду апеляційної інстанції судом першої інстанції 28.09.2020 було знову відкрито провадження в цій справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін /т.1 а.с. 172/ і фактично розглянуто 15.04.2021 /т.3 а.с.28/.

Разом з тим, заяву про зміну предмета позову ОСОБА_1 подав 28.09.2020, тобто в той самий день, коли судом здійснено відкриття провадження у справі, та більше ніж за п`ять днів до проведення судом засідання в цій справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, вказана заява була подана позивачем з дотриманням строків, установлених частиною першою статті 47 КАС України, а тому не підлягала поверненню без розгляду судом першої інстанції.

При цьому, судова колегія приймає до уваги, що в оскаржуваній позивачем ухвалі суд першої інстанції зазначив про порушення позивачем строків звернення з відповідними позовними вимогами (оспорювання наказу від 06.12.2019 № 941), але вирішення цього питання на цій стадії та без з`ясування причин пропуску позивачем відповідного строку у процесуально визначений спосіб є передчасним та не відповідає завданням і принципам адміністративного судочинства.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що право на доступ до правосуддя є основоположними конституційними правами особи та регламентовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статтею 6.

У справі Беллет проти Франції ( Bellet v. France ) Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має Існувати пропорційне співвідношення (рішення у справі Ашингдейн проти Сполученого Королівства від 28 травня 1985 року, рішення у справі Кромбах проти Франції від 13 лютого 2001 року).

Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення питання щодо прийняття поданої позивачем заяви про зміну предмета позову та порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 320 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду колегією суддів апеляційної скарги, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач у своїй скарзі просив не тільки скасувати оскаржувану ним ухвалу суду першої інстанції, а й задовольнити його заяву про зміну предмета позову, але в цьому випадку такі вимоги до суду апеляційної інстанції є передчасними, оскільки, як зазначалося вище, така заява позивача фактично ще не розглянута по суті поставленого в ній питання судом першої інстанції. Тому, в задоволенні цих апеляційних вимог слід відмовити.

Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2021 року - скасуванню, а справа направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2021 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Повний текст судового рішення виготовлено 22 червня 2021 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

А.Ю. Коротких