Постанова

від 24.06.2021 по справі 924/1080/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року Справа № 924/1080/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ультрасервіс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2021 р. у справі № 924/1080/20 (суддя Заярнюк І.В, повний текст рішення складено 30.03.2021 р.)

за позовом Хмельницької міської ради (м. Хмельницький)

до Приватного підприємства "Ультрасервіс" (м. Хмельницький)

про стягнення 19 924,62 грн шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) внаслідок будівництва по вул. Нижній Береговій, 2/4Б на землях водного фонду

ВСТАНОВИВ:

Хмельницька міська рада звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Ультрасервіс" 19 924, 62 грн шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) внаслідок будівництва по вул. Нижній Береговій, 2/4Б на землях водного фонду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що листом прокуратури Хмельницької області від 14.07.2020 № 31-9618 вих. 20 було повідомлено Хмельницьку міську раду про наявність висновку інженерно-екологічної експертизи, проведеної КНДІСЕ Міністерства юстиції України від 03.04.2020 № 19067/18-48 в ході кримінального провадження № 42016240000000002 від 06.01.2016, згідно якого внаслідок самовільного будівництва об`єкту по вул. Нижній Береговій, 2/4Б заподіяно шкоду у розмірі 19924,62 грн. Земельна ділянка площею 3800 кв.м., по вул: Нижній Береговій, 2/4Б, кадастровий номер №6810100000:33:001:0030, перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Хмельницького та є земельною ділянкою водного фонду. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.05.2017 р. у справі № 924/315/17 задоволено позов Хмельницької міської ради до ПП «Ультрасервіс» , зобов`язано ПП "Ультрасервіс" повернути Хмельницькій міській раді земельну ділянку площею 3800 кв.м., №6810100000:33:001:0030 з приведенням її в попередній стан. Стверджує, що в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 06.01.2016 зареєстровано кримінальне провадження № 42016240000000002 від 06.01.2016 за фактом зловживання та підробки документів службовими особами ПП "Ультрасервіс". В ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження до проведення слідчих дій було залучено державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища - Держекоінспекції у Хмельницькій області Рокицького В.В., яким було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару) ґрунту без спеціального дозволу, який становив 42571, 51 грн. В подальшому за результатами проведеної інженерно-екологічної експертизи згідно висновку експерта від 03.04.2020 № 19067/18-48 було встановлено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) внаслідок будівництва по вул. Нижній Береговій, 2/4Б на землях водного фонду становить 19924 грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2021 р. у справі №924/1080/20 позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь Хмельницької міської ради шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зняття ґрунтового покриву (родючого шару гранту) внаслідок будівництва по вул. Нижній Береговій, 2/4Б на землях водного фонду у розмірі 19924, 62 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Ультрасервіс" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Мотивуючи апеляційну скаргу , скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог. Так, згідно вимог Хмельницька міська рада просила суд стягнути на її користь 19 924 грн. Натомість суд стягнув з ПП "Ультрасервіс" 19 924 грн. 62 коп., тобто на 0, 62 грн. більше ніж просив позивач.

Скаржник вказує, що суд першої інстанції не з`ясував, чи взагалі на земельній ділянці площею 0, 4714 га по вул. Нижня Берегова у м. Хмельницькому поверхневий шар ґрунту характеризується родючістю та чи зняття ґрунтового покриву відбулося внаслідок дій та з вини ПП "Ультрасервіс". Дані обставини з`ясовані не були, як на підставу задоволення позову суд послався на висновок експерта № 19067/18-48 від 03.04.2020 р.

Суд першої інстанції безпідставно погодився з доводами позивача, що на земельній ділянці площею 0, 4714 га. по вул. Нижня Берегова у м. Хмельницькому поверхневий шар ґрунту характеризується родючістю та відповідачу необхідно було отримувати відповідний дозвіл на його зняття.

Скаржник посилається на обставини, встановлені постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 р. у справі № 924/181/16, вказуючи, що не погодження судом першої інстанції з обставинами, встановленими в даному рішенні є прямим порушенням вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України. Встановлені судом обставини у справі № 924/181/16 щодо наявності фундаментів розміром 24x15 та 15x15 станом на 12.05.2011 р. спростовують доводи позивача та висновки суду щодо зняття поверхневого шару ґрунту на всій земельній ділянці, площею 0,4714 га саме відповідачем.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції, визнавши позов обґрунтованим, безпідставно не застосував строк позовної та не застосував висновки Верховного Суду та Верховного Суду України щодо застосування ст. 261 ЦК України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; встановлено сторонам строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та відповіді на відзив; роз`яснено учасниками справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Дана ухвала суду направлена на адреси сторін 20.05.2021 р. та отримана позивачем - 24.05.2021 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, копія даної ухвали суду, яка направлялася на юридичну адресу відповідача, що відповідає відомостям з Державного реєстру була повернута до суду із довідкою відділення поштового зв`язку про причину повернення: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання особою кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Хмельницька міська рада надіслала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, прийнятим на підставі повного дослідження усіх доказів. з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Приватне підприємство "Ультрасервіс" надіслало до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає доводи позивача, наведені у відзиві, безпідставни та необгрунтованими, просить суд задоволити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Приватне підприємство "Ультрасервіс" надіслало до суду заяву про подання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, встановлення додаткового строку для подання доказів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Ультрасервіс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2021 р. у справі № 924/1080/20 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 р. по справі № 924/181/16 , Виконавчий комітет Хмельницької міської ради народних депутатів рішенням № 325 від 23.03.1995 р. "Про надання дозволу на право проведення проектно-розвідувальних робіт, установам, організаціям, відомствам під різні види будівництва" дозволив, зокрема, колективному підприємству "Хмельницький міський молочний завод" провести проектно-розвідувальні роботи під будівництво бази відпочинку для працівників заводу і обладнання літнього торгівельного майданчика на березі міського водосховища.

Рішенням виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів № 510 від 27.07.1995 р. "Про надання дозволу на право проведення проектно-розвідувальних робіт установам, організаціям, підприємствам та фізичним особам під різні види будівництва" у зв`язку з закінченням проектно-розвідувальних робіт дозволено колективному підприємству "Хмельницький міський молочний завод" будівництво бази відпочинку для працівників заводу та літнього торгівельного майданчика на березі міського водосховища.

Рішенням виконкому Хмельницької міської Ради від 14.03.1996 р. № 820 "Про відведення земельних ділянок підприємствам, організаціям, установам та товариствам в користування" відведено колективному підприємству "Хмельницький міський молочний завод" під будівництво бази відпочинку земельну ділянку площею 0,38 га із земель міськземфонду.

На підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів № 820 від 14.03.1996 р., Хмельницька міська рада уклала договір № 15 на право тимчасового користування землею від 03.04.1996 р.

Згідно п. 1.1. договору № 15 на право тимчасового користування землею від 03.04.1996 р. Хмельницька міська рада народних депутатів надає, а колективне підприємство "Хмельницький міський молочний завод" приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,38 га, згідно з планом землекористування.

Відповідно до п.1.2. земельна ділянка надається на умовах тимчасового короткострокового користування строком на 5 років для будівництва бази відпочинку по вул. Зарічанській.

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради народних депутатів рішенням № 881 від 11.04.1996 р. "Про затвердження прибережних захисних смуг р.Південний Буг, р.Кудрянка, р.Плоска та водоймищ, розташованих по руслу річок" встановив в межах міста прибережну захисну смугу по обидва береги р.Південний Буг та водоймищ, розташованих по руслу річки, і прибережні смуги р.Кудрянки та р.Плоскої згідно додатку. Пунктом 2 рішення заборонено використання прибережних захисних смуг р.Південний Буг, р. Кудрянка, р.Плоска та водоймищ, розташованих по руслах річок, всілякої господарської діяльності.

У додатку до рішення виконкому міської ради від 11.04.1996 р. № 881 встановлено прибережні захисні смуги річки Південний Буг, р.Кудрянка, р.Плоска та водоймищ, розташованих по руслу річки в межах міста Хмельницького. Зокрема, визначено ширину прибережної захисної смуги річки Південний Буг від Західно-об`їзної до морської школи (місцевість, де розташована земельна ділянка по вул.Нижня Берегова, 2/4Б) у 100 метрів.

ХРФДП "Укрспецзем" виконано, а ПП "Ультрасервіс" 30.08.2011 р. затверджено завдання на виконання робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право на земельну ділянку під незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торгівельного майданчику в м.Хмельницькому по вул.Н.Береговій, 2/4Б.

Управлінням Держкомзему в м. Хмельницькому Хмельницької області надано висновок №1515/01-15 від 17.05.2012 р. про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку загальною площею 0,38 га по вул.Н.Береговій, 2/4Б. У висновку зазначено, що категорія земель згідно технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку: землі водного фонду - під незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торговельного майданчику. В висновку зазначено, що землі у 2012 році вже були зайняті поточним будівництвом.

Хмельницька міська рада вважаючи що відповідач, здійснюючи нове будівництво у прибережній захисній смузі водосховища на земельній ділянці по вул. Нижня Берегова, 2/4Б у м. Хмельницькому, порушує вимоги щодо використання вказаної земельної ділянки за цільовим призначенням, що є підставою згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України для визнання такого будівництва самочинним, звернувся із позовом до суду.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2016 р. по справі № 924/181/16 позов Хмельницької міської ради задоволено. Зобов`язано приватне підприємство "Ультрасервіс" знести самочинно побудоване незавершене будівництво бази відпочинку із поліпшеними апартаментами та кімнатами гуртожиткового типу по вул.Нижній Береговій, 2/4Б у м.Хмельницькому за рахунок приватного підприємства "Ультрасервіс". Стягнуто з приватного підприємства "Ультрасервіс" на користь Хмельницької міської ради 1378,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 р. по справі №924/181/16 (залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 р. по справі 924/181/16) рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2016 р. у справі №924/181/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

22.04.2016 р. Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до господарського суду в інтересах держави з позовом до Хмельницької міської ради та Приватного підприємства "Ультрасервіс" про: визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради № 46 від 31.10.2012 р. "Про надання земельних ділянок в оренду за технічною документацією юридичним особам" в частині надання Приватному підприємству "Ультрасервіс" в оренду земельної ділянки водного фонду площею 3800 кв.м. по вул. Нижня Берегова, 2/4Б у м. Хмельницькому під незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торговельного майданчика; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02.08.2013 № 96-01-2013/1994210, укладеного відповідачами, з моменту його укладення; про зобов`язання Приватного підприємства "Ультрасервіс" повернути земельну ділянку водного фонду, кадастровий номер 6810100000:33:001:0030, площею 3800 кв.м., яка знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 2/4Б, у комунальну власність у попередньому стані.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2016 р. позов задоволено частково; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 02.08.2013 р. № 96-01-2013/1994210, укладений Хмельницькою міською радою та Приватним підприємством "Ультрасервіс" недійсним з моменту його укладення; вирішено Приватному підприємству "Ультрасервіс" повернути земельну ділянку водного фонду, кадастровий номер 6810100000:33:001:0030, площею 3800 кв.м., яка знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 2/4Б, у комунальну власність у попередньому стані; у задоволенні вимог про визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради № 46 від 31.10.2012 р. "Про надання земельних ділянок в оренду за технічною документацією юридичним особам" в частині надання Приватному підприємству "Ультрасервіс" в оренду земельної ділянки водного фонду площею 3800 кв.м. по вул. Нижня Берегова, 2/4Б у м. Хмельницькому під незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торговельного майданчика відмовлено; розподілено судові витрати.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 р. (судді: Гудак А.В. - головуючий, Гулова А.Г., Петухов М.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано в частині задоволення позову про зобов`язання Приватного підприємства "Ультрасервіс" повернути земельну ділянку водного фонду, кадастровий номер 6810100000:33:001:0030, площею 3800 кв.м., яка знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 2/4Б, у комунальну власність у попередньому стані, прийнято рішення, яким у позові в цій частині відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Суди попередніх інстанцій встановили, що виконавчий комітет Хмельницької міської ради народних депутатів прийняв рішення № 56-Б від 22.09.1994 та № 325 від 23.03.1995 „Про надання дозволу на право проведення проектно-розвідувальних робіт установам, організаціям, відомствам під різні види будівництва та проведення будівництва на закріплених за ними землях» , якими дозволив колективному підприємству „Хмельницький міський молочний завод» провести проектно-розвідувальні роботи під будівництво бази відпочинку для працівників заводу і обладнання літнього торгівельного майданчика в поймі річки Південний Буг. Згідно з пунктом 4 додатку № 1 до рішення виконкому № 56-Б від 22.09.1994 проектно-розвідувальні роботи дозволено Колективному підприємству „Хмельницький міський молочний завод» на земельній ділянці площею 0,20 га, а згідно з пунктом 13 додатку № 1 до рішення № 325 від 23.03.1995 - на земельній ділянці площею 0,15 га (дорізка земельної ділянки).

Рішенням виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів № 510 від 27.07.1995 (пункт 10.5) у зв`язку із закінченням проектно-розвідувальних робіт Колективному підприємству "Хмельницький міський молочний завод" було дозволено будівництво бази відпочинку для працівників заводу та літнього торгівельного майданчика на березі міського водосховища. Архівний витяг № 01-15-491 з рішення виконкому Хмельницької міської ради від 14.03.1996 № 820 "Про відведення земельних ділянок підприємствам, організаціям, установам та товариствам в користування" та додатку до нього, підтверджує, що Колективному підприємству "Хмельницький міський молочний завод" було передано із земель міськземфонду в користування земельна ділянка загальною площею 0,38 га під будівництво бази відпочинку по вул. Зарічанській.

За пунктом 5.6 рішення виконкому Хмельницької міської ради № 507 від 26.06.2001 пункт 4 рішення виконкому № 56-Б від 22.09.1994, пункт 13 додатку № 1 рішення виконкому № 325 від 23.03.1995 та пункт 10.5 рішення виконкому № 510 від 27.07.1995 "Про надання дозволу на проектно-розвідувальні роботи та будівництво колективному підприємству "Хмельницький міський молочний завод» під будівництво бази відпочинку для працівників заводу і обладнання літнього торгівельного майданчику в поймі річки Південний Буг площею 0,35 га", визнано такими, що втратили чинність згідно з статтею 24 Закону України „Про планування і забудову територій» .

За змістом листа Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі №10-28-99.4-3004/15-15 від 11.11.2015, станом на 01.01.2013 за Колективним підприємством „Хмельницький міський молочний завод» реєстрацію земельної ділянки не встановлено; правовстановлюючі документи на земельну ділянку вищезазначеного підприємства, яка розташована по вул. Нижня Берегова, 2/4Б або Зарічанська, в Управлінні відсутні.

Разом з тим, на підставі протоколу № 1 проведення аукціону Південно-Західною універсальною товарною біржею від 12.05.2011 була укладена біржова угода № 0034 Південно-Західною універсальною товарною біржею, яка діяла на підставі заяви Колективного підприємства „Хмельницький міський молочний завод» в особі ліквідатора Клименко А.В., який діяв на підставі ухвали Господарського суду Хмельницької області від 10.01.2005, і Приватним підприємством „Ультрасервіс» ; відповідно до умов біржової угоди Приватне підприємство „Ультрасервіс» придбало у Колективного підприємства „Хмельницький міський молочний завод» незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торгівельного майданчику, розташоване на земельній ділянці 0,3773 га за адресою: м. Хмельницький, вул. Нижня Берегова (споруда огорожі з бетонних плит - 78 штук, споруда спуску для катерів з бетонних плит, споруда причалу для катерів з бетонних плит, споруда дамби з бетонних плит, споруда пірса з бетонних плит, споруда спуску до води з бетонного сходинкового маршу, міст через струмок з бетонних плит та кругів, споруда водовідводу, торгівельний майданчик площею 773 кв.м., незавершене будівництво нежитлового приміщення (фундамент) 24х15 м, незавершене будівництво нежитлового приміщення (фундамент) 15х15). За актом прийому-передачі від 12.05.2011 Колективне підприємство «Хмельницький міський молочний завод» передало незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торгівельного майданчику, розташованої на земельній ділянці площею 0,38 га за адресою м. Хмельницький, вул. Прибузька (Нижня Берегова) від 12.05.2011, а Приватне підприємство "Ультрасервіс" прийняло незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торгівельного майданчика, розташованих на земельній ділянці площею 0,38 га за адресою: м.Хмельницький, вул. Прибузька (Нижня Берегова), вартістю 120 924, 10 грн.

08.05.2012 р. Приватне підприємство "Ультрасервіс" звернулось до Хмельницької міської ради із заявою про передачу йому в оренду земельної ділянки по вул. Н.Береговій, 2/4Б в м. Хмельницькому, загальною площею 3800 кв.м. під незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торгівельного майданчику. На цю земельну ділянку Хмельницька регіональна філія ДП „Укрспецзем» виготовила технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою загальною площею 0,38 га Приватного підприємства „Ультрасервіс» під незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торгівельного майданчику по вул. Н.Береговій, 2/4Б в м. Хмельницькому. За висновком № 1515/01-15 від 17.05.2012 Управління Держкомзему в м. Хмельницькому технічну документацію із землеустрою погодило; категорія земель згідно з технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку: землі водного фонду - під незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торгівельного майданчику. У висновку також зауважено про використання земельної ділянки згідно з цільовим призначенням.

Суди дослідили, що технічна документація із землеустрою складається з:

- вихідна земельно-кадастрова інформація, в якій наведено відомості про земельну ділянку, поміж іншого, вказано, що це є землі водного фонду, з кодом згідно з КВЦПЗ 10.08, із забороною використання не за цільовим призначенням;

- ситуаційний план розташування земельної ділянки приватного підприємства „Ультрасервіс» по вул. Н.Берегова, 2/4Б (вх. № 6780 від 05.03.2012), з якого вбачається, що межа земельної ділянки проходить по урізу водного об`єкта;

- план (схема) земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:33:001:0030, затверджений ТОВВБФ "Хмельницькагропродсервіс", з яких вбачаються, поміж іншого, розміри земельної ділянки, зокрема, її найбільша ширина, яка складає 29,06 м, а також те, що земельна ділянка виділена під незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торгівельного майданчику площею 0,3800 га, із яких зайнято поточним будівництвом - 0,3800 га;

- акт визначення меж земельної ділянки в натуру (на місцевості), відповідно до якого інженером-геодезистом ТОВВБФ "Хмельницькагропродсервіс", в присутності директора ПП „Ультрасервіс» проведено визначення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) в м. Хмельницькому по вул. Нижній Береговій, 2/4Б. Додатково вказано, що при проведенні робіт межі земельної ділянки знаками встановленого зразка в натурі на місцевості не закріплювались у зв`язку з існуючою бетонною огорожею та частково металевими знаками.

Питання про надання Приватному підприємству "Ультрасервіс" земельної ділянки в оренду за технічною документацією, згідно витягу з протоколу № 42 засідання постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища від 19.09.2012, вирішено винести на розгляд чергової сесії міської ради.

Проект рішення погоджено та підписано заступником міського голови Прокопець І., головою постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Бухал І., директором департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Швець В., начальником управління земельних ресурсів та земельної реформи Самишкін С. Натомість, завідуюча юридичним відділом Демчук Л. рішення не погодила та замість підпису проставила "зауваження". Як вбачається з висновку до проекту рішення міської ради "Про надання земельної ділянки в оренду за технічною документацією юридичній особі ПП "Ультрасервіс", правову експертизу якого проведено заступником завідуючої юридичним відділом Хмельницької міської ради Крамар А.В., підписаного в.о. завідуючої юридичним відділом Хмельницької міської ради Кучевською Г., проект рішення розроблено постійною комісією з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища. У висновку зауважено, що проект рішення суперечить вимогам чинного законодавства України та відсутні підстави для передачі земельної ділянки в оренду з тих підстав, що земельна ділянка по вул. Н. Береговій, 2/4Б відноситься до земель водного фонду відповідно до статей 60, 61 Земельного кодексу України, рішення виконавчого комітету від 11.04.1996 № 881 "Про затвердження прибережних захисних смуг р. Південний Буг, р. Кудрянка, р. Плоска та водоймищ, розташованих по руслу річок", яким встановлені прибережні захисні смуги. У висновку зазначено, що в доданій до проекту рішення технічній документації не зазначено межу прибережної захисної смуги, хоча згідно з ситуаційним планом межа земельної ділянки проходить по урізу водойми.

Рішенням двадцятої сесії Хмельницької міської ради № 46 від 31.10.2012 „Про надання земельних ділянок в оренду за технічною документацією юридичним особам» , з додатком до нього, вирішено надати Приватному підприємству „Ультрасервіс» в оренду на три роки земельну ділянку площею 3800 м.кв. за адресою: м. Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 2/4Б, із цільовим використанням, підставою та категорією земельної ділянки: під незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торгівельного майданчику (біржова угода від 12.05.2011 р/н 0034); категорія земель - землі водного фонду.

На підставі рішення двадцятої сесії Хмельницької міської ради від 31.10.2012 № 46, 02.08.2013 Хмельницька міська рада (орендодавець) та Приватне підприємство „Ультрасервіс» (орендар) уклали договір оренди землі № 96-01-2013/1994210, згідно з умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду, яка знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Нижня Берегова, 2/4Б, загальною площею 3800 м.кв. (пункти 1, 2); у пункті 3 договору оренди зазначено про відсутність на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, а також інших об`єктів інфраструктури.

Пунктами 15, 16, 17 договору оренди наведені умови використання та цільове призначення земельної ділянки, згідно з якими земельна ділянка передається в оренду під незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торгівельного майданчика, цільове призначення земельної ділянки - землі водного фонду, умови збереження стану об`єкта оренди - не погіршуючи корисних властивостей ділянки.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням технічної документації, підставою чого є біржова угода від 12.05.2011 р/н 0034. Організація розроблення технічної документації щодо відведення земельної ділянки і витрати, пов`язані з цим, покладаються на орендаря (пункт 18 договору).

Згідно з пунктом 26 договору на орендовану земельну ділянку встановлено такі обмеження (обтяження): використовувати земельну ділянку згідно з цільовим призначенням, зміну цільового призначення земельної ділянки проводити на підставі рішення органу місцевого самоврядування відповідно до проекту її відведення, будівництво на ділянці здійснювати після отримання відповідного дозволу, надавати доступ відповідним службам для ремонту лінійних інженерних мереж та ліній електропередач, ділянку використовувати за умови дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку (пункт 27 договору).

Дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (пункт 37 договору).

Згідно з пунктом 8, договір укладено на 3 (три) роки до 31.10.2015. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 43 договору).

Передавання земельної ділянки водного фонду, яка знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Нижня Берегова, 2/4Б, загальною площею 3800 м.кв., в оренду Приватному підприємству „Ультрасервіс» підтверджено актом від 02.08.2013.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 02.08.2013, відомості про реєстрацію права власності на нерухоме майно на земельній ділянці за адресою вул. Нижня Берегова, 2/4Б у м. Хмельницькому, яка перебуває у комунальній власності, відсутні.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 14.06.2016, відомості про реєстрацію права власності на нерухоме майно на земельній ділянці за адресою вул. Нижня Берегова, 2/4Б у м. Хмельницькому, яка перебуває у комунальній власності, відсутні.

За змістом повідомлення Хмельницького БТІ № 694299 від 05.11.2015 за адресою: м. Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 2/4Б не зареєстровано право власності на нерухомість згідно з даними архіву.

Згідно з довідкою Хмельницького БТІ від 27.03.2013 № 127/01-15 готовність незавершеного будівництва об`єкта нерухомого майна бази відпочинку та літнього торгівельного майданчику, що знаходиться в місті Хмельницькому по вул. Нижній Береговій, 2/4Б, складає 5%.

Суди з`ясували, що земельна ділянка по вул. Н. Берегова, 2/4Б, згідно з технічною документацією, яка розроблена в 2011 році, та відповідно до НКС, станом на 23.10.2015 відноситься до категорії земель водного фонду (лист № 32-28-99.4-2343/15-15 від 28.10.2015 Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі).

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів № 881 від 11.04.1996 „Про затвердження прибережних захисних смуг р. Південний Буг, р. Кудрянка, р. Плоска та водоймищ, розташованих по руслу річок» встановлено в межах міста прибережну захисну смугу по обидва береги р. Південний Буг та водоймищ, розташованих по руслу річки, і прибережні смуги р. Кудрянки та р. Плоскої згідно з додатком, та пунктом 2 якого заборонено використання прибережних захисних смуг р. Південний Буг, р. Кудрянка, р. Плоска та водоймищ, розташованих по руслах річок, всілякої господарської діяльності. У додатку до рішення виконкому міської ради від 11.04.1996 № 881 встановлено прибережні захисні смуги річки Південний Буг, річки Кудрянка, річки Плоска та водоймищ, розташованих по руслу річки в межах міста Хмельницького.

За рішенням Хмельницької міської ради № 25 від 30.03.2011 „Про затвердження плану зонування території м. Хмельницького» , викопіювання із плану зонування території м. Хмельницького (схема планувальних обмежень), паспорт водного об`єкта - водосховища площею 140,4048 га в межах населеного пункту м. Хмельницького на території Хмельницької міської ради Хмельницької області, погодженого Державним агентством водних ресурсів України 05.04.2016 (розділ 7) проектна документація прибережної захисної смуги не розроблялась, а розмір (ширина) смуги 25-100 м згідно з рішенням виконкому міської ради від 11.04.1996 № 881.

Як вбачається із технічної документації із землеустрою, а саме з вихідної земельно-кадастрової інформації, з висновку Управління Держкомзему в м. Хмельницькому про погодження цієї технічної документації, з листа Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі від 28.10.2015, земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:33:001:0030, загальною площею 0,38 га, яка знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Нижня Берегова, 2/4Б, відноситься до земель водного фонду.

25.08.2016 Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов ПП «Ультрасервіс» до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрам Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хмельницька міська рада, про визнання незаконними та скасування висновку і наказу; визнав протиправним та скасував висновок Комісії питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 20.05.2016, згідно з яким скасовано реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.01.2015 № 18683804, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Хмельницького міжрайонного управління юстиції у Хмельницькій області Андрієвською М.В.; визнав протиправним та скасував наказ Міністерства юстиції України від 08.06.2016 № 1634/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» яким скасовано рішення про державну реєстрацію від 17.01.2015 № 18683804 права приватної власності на незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торгівельного майданчику по вул. Нижній Береговій, 2/4Б за ПП "Ультрасервіс", прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Хмельницького управління юстиції у Хмельницькій області Андрієвською М.В., яке залишено в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 р. у справі №924/181/16, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 встановлено обставини у розумінні частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, які не потребують доказування при розгляді даної справи, що орган місцевої влади, який діяв від імені громади міста, на протязі тривалого часу, майже 20 років, вчиняв дії які сприяли спірному будівництву; з метою здійснення цього будівництва земельна ділянка на підставі укладених договорів двічі передавалась в довгострокову оренду, забудовникам надавалось право провести відповідні дослідження, затвердити проект будівництва та необхідну містобудівну документацію, після чого органом місцевої влади, у передбачений законодавством спосіб двічі приймались рішення пов`язані з наданням дозволу на це будівництво; зміна свого ставлення до зазначених дій через 20 років та визначення зазначеного будівництва як самовільне не відповідає обставинам справи та не може вважатися обґрунтованим втручанням у мирне володіння майном. Суд у вказаній вище справі зробив висновок, що позивач не довів, що втручання у мирне володіння майном Приватного підприємства "Ультрасервіс" відповідає інтересам суспільства.

Постановою ВГСУ від 28.02.2017 року у справі № 924/381/16, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 р. у справі №924/381/16 Господарського суду Хмельницької області залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України у справі № 822/6105/15 за результатом розгляду касаційної скарги Хмельницької міської ради визнано протиправною та скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України у Хмельницькій області від 21.05.2015 року за № ХМ 083151420262 /а.с.185-186/.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі № 822/2327/16, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 року, задоволено адміністративний позов Хмельницької міської ради до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, третя особа ПП «Ультрасервіс» та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права приватної власності на незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торгівельного майданчика по вул. Нижній Береговій. 2/4Б за ПП "Ультрасервіс".

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 22.12.2016 року у справі № 687/337/16-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 року, позов ПП "Ультрасервіс" до виконавчого комітету Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна екологічна інспекція Хмельницької області, про визнання незаконним рішення виконкому № 577 від 13.08.2015 року залишено без задоволення .

В квітні 2017 року Хмельницька міська рада звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом (справа № 924/315/17) про зобов`язання Приватного підприємства «Ультрасервіс» повернути Хмельницькій міській раді земельну ділянку площею 3800 кв.м. по вул. Нижній Береговій, 2/4Б, кадастровий № 6810100000:33:001:0030 з приведеннням її в попередній стан, шляхом знесення незавершеного будівництва бази відпочинку із поліпшеними апартаментами та кімнатами гуртожиткового типу /а.с. 3-5/.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.05.2017 року у справі №924/315/17 (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 р. справа № 924/315/17) позов Хмельницької міської ради до Приватного підприємства "Ультрасервіс" про зобов`язання приватного підприємства "Ультрасервіс" повернути Хмельницькій міській раді земельну ділянку площею 3800 кв.м по вул.Нижній Береговій, 2/4Б, кадастровий № 6810100000:33:001:0030 з приведеннням її в попередній стан шляхом знесення незавершеного будівництва бази відпочинку із поліпшеними апартаментами та кімнатами гуртожиткового типу задоволено. Зобов`язано Приватне підприємство "Ультрасервіс" повернути Хмельницькій міській раді земельну ділянку площею 3800 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 2/4Б, кадастровий № 6810100000:33:001:0030. з приведеннням її в попередній стан шляхом знесення незавершеного будівництва бази відпочинку із поліпшеними апартаментами та кімнатами гуртожиткового типу /а.с. 218-222/.

Листом прокуратури Хмельницької області від 14.07.2020 № 31-9618 вих. 20 було повідомлено Хмельницьку міську раду про те, що у провадженні СВ СУГУНП в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄДРДР за №42016240000000002 за фактом зловживання та підробки документів службовими особами ПП "Ультрасервіс", внаслідок чого останні незаконно набули право на земельну ділянку водного фонду по вул. Нижня Берегова, 2/4 Б у м. Хмельницькому площею 0,38 га, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України. В ході досудового розслідування, КНДІСЕ Міністерства юстиції України на підставі: ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду проведено інженерно-екологічну експертизу, про що складено висновок №19067/1.8-48 від 03.04.2020. Згідно висновку експерта, внаслідок самовільного будівництва будинку по вул. Нижня Берегова, 2/4 Бум. Хмельницькому заподіяно шкоду у розмірі 19 924,62.грн.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2016 р. зареєстровано кримінальне провадження № 42016240000000002 від 06.01.2016 р. за фактом зловживання та підробки документів службовими особами ПП "Ультрасервіс". Зокрема, зазначено, що службові особи ПП "Ультрасервіс", упродовж 2013-2015 років, діючи в інтересах підприємства, з метою створення умов для отримання прав на земельну ділянку водного фонду в прибережній смузі річки Південний Буг по вул. Нижня Берегова, 2/4 Б у м.Хмельницькому площею 0,38 га, нормативною вартістю 540 447 тис. грн., ринковою вартістю понад 2 млн. грн. (кадастровий номер 6810100000:33:001:0030) та її забудову під базу відпочинку із поліпшеними апартаментами та кімнатами гуртожиткового типу, склали завідомо недостовірний протокол №1 проведення аукціону на Південно-Західній універсальній товарній біржі та біржову угоду від 12.05.2011 про наче б то купівлю-продаж майна КП «Хмельницький міський молочний завод» як об`єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва бази відпочинку, що в дійсності на відкритих (біржових) торгах було продано як рухоме майно , (будівельні матеріали) ПМП «Лідер» 22.07.2008, надали їх до Хмельницької міської ради, Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Хмельницькій області. Вказані дії спричинили тяжкі наслідки інтересам держави, що полягають у незаконній забудові земельної ділянки природоохоронного призначення, що перебуває в державній власності, нормативною вартістю 540 447 тис. грн., ринковою вартістю понад 2 млн. грн., забудова якої прямо заборонена законом, обмеженні права загального природокористування громадян у межах зазначеної земельної ділянки, обмеженні правомочностей держави як власника земельної ділянки на володіння, користування та розпорядження нею.

Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області листом від 14.06.2016 р. повідомила начальника СВ СУ ГУНП в Хмельницькій області про те, що до проведення слідчих дій за адресою м. Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 2/4б було залучено державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища - Держекоінспекції в Хмельницькій області Рокицького В. В. Під час проведення обстеження вказаної земельної ділянки було встановлено порушення вимог земельного та природоохоронного законодавства, а саме самовільне зайняття земельної ділянки та зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Площа самовільного зайняття земельної ділянки склала 0,1126 га. Самовільним зайняттям, згідно "Методики визначення розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963, спричинено шкоду у розмірі 86966,37 грн. Площа земельної ділянки на якій проведено зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу складає 0,4714 га. Згідно "Методики визначення розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007-року № 963 шкода складає 42571,51 грн.

В подальшому за результатами проведеної інженерно-екологічної експертизи згідно висновку експерта від 03.04.2020 р. № 19067/18-48 було встановлено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) внаслідок будівництва по вул. Нижній Береговій, 2/4Б на землях водного фонду становить 19 924, 62 грн.

Позивачем додано розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки , розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, акт обстеження земельної ділянки (до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства) від 31.03.2016 р., висновок експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 03.04.2020 р. №19067/18-48. На вирішення експертизи поставлено питання:

- Чи можливо проводити, будівництво будинку № 2/4Б по вул. Нижня Берегова, у м. Хмельницькому, на землях водного, фонду, площею 0,38 га (кадастровий номер 6810100000:33:001:0030)?

- Який розмір заподіяної шкоди внаслідок будівництва будинку № 2/4Б по вул. Нижня Берегова, у м., Хмельницькому, на землях водного фонду, площею 0,38 га (кадастровий номер 6810100000:33:001:0030)?

Як вбачається з висновку відповідно до наданих матеріалів кримінального провадження, будівництво будинку № 2/4Б по вул. Нижня Берегова, у м. Хмельницькому, на землях водного фонду, площею 0,38 га _ (кадастровий номер 6810100000:33:001:0030) не відповідає вимогам природоохоронного та земельного законодавства. Відповідно до наданих матеріалів кримінального провадження, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,1126 га внаслідок будівництва будинку № 2/4Б по вул. Нижня Берегова, у м. Хмельницькому, на землях водного фонду становить 190 (сто дев`яносто) гривень, 31 копійка. За умови, що внаслідок досліджуваної події було знято ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту) без спеціального дозволу на площі 0,4714 га, розмір шкоди заподіяної внаслідок самовільного зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту внаслідок будівництва будинку № 2/4Б по вул. Нижня Берегова, у м. Хмельницькому землях водного фонду становить 19924 гривні 62коп.

Предметом даного позовує вимога позивача про стягнення з відповідача 19 924, 62 грн шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) внаслідок будівництва по вул. Нижній Береговій, 2/4Б на землях водного фонду.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно з ст.13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За приписами ч.1 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Самовільним зайняттям земельної ділянки, відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 211 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, як самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст.22 ЦК і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл.82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведе до збитків.

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою КМУ №284 від 19.04.1993 р.

За загальним правилом, закріпленим у ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні приписи щодо визначення поняття збитків та їх складу закріплені в статтях 224, 225 Господарського кодексу України.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Згідно з ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пунктом "д" ч.1 ст.156 ЗК України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Суд звертає увагу, що вимога про відшкодування збитків (шкоди) може бути пред`явлена виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Стаття 74 ГПК України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов`язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинний зв`язок між діями винної особи та заподіянням збитків; збитків (їх наявності та розміру); вина. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Стаття 1166 ЦК України містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). У науці цивільного права акт завдання шкоди прийнято поділяти на такі складові елементи: а) протиправна поведінка особи; б) настання шкоди; в) причинний зв`язок між двома першими елементами; в) вина завдавача шкоди.

При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність всіх складових правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди потрібна наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, прокурор та/або позивач повинні довести наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача, та причинний зв`язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача.

При цьому, вимоги позивача ґрунтуються на протиправній поведінці відповідача, яка полягає у самовільному користуванні земельною ділянкою без достатніх на це правових підстав.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

У випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статей 156, 211, 212 Земельного кодексу України у повному обсязі особами, що її заподіяли.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" унормовано, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки виявлено перевіркою вимог дотримання земельного законодавства, проведеною державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області, зафіксовано актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства та актом обстеження земельної ділянки від 31.03.2016 р.

Розмір шкоди, який є предметом даного позову, підлягає доведенню, оскільки є оціночним поняттям та підлягає доказуванню у межах розгляду даної справи.

Визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок передбачено Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою КМ України N 963 від 25.07.2007 р.

Пунктом 4 зазначеної Методики передбачено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається :

для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:

Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1),

де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000р. №783.

Разом з тим, згідно методики [11]: середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель водного фонду за цільовим призначенням у Хмельницькій області становить 753,00 гривень з гектара; коефіцієнт функціонального використання земель, які не відносяться до земель природно-заповідного фонду, промисловості, комерційного призначення (інші землі) становить 1. Добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007-2015 роки становить 2,244658010899968. Отже, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,1126 га внаслідок будівництва будинку № 2/4Б по вул.. Нижня Берегова, у м. Хмельницькому, на землях водного фонду становить: 0,1126 га х 753,00 грн./га х 1 х 2,244658010899968 = 190 (сто дев`яносто) гривень,31 копійка.

Відповідно до п.7 Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000р. №1619.

В наданих на експертизу матеріалах кримінального провадження наявний розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проведений держінспектором з ОНПС у Хмельницькій області Рокицьким В.В. на суму 42571,51 грн., за формулою: Шг = Пг х Нг х Кі, де Шг - розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, гривень; Пг - площа, на якій виявлено зняття ґрунтового покриву, (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, гектарів; Нг - нормативні втрати від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), визначені у додатку 11; Кі - має таке саме значення, як у формулі 1.

У вищевказаному розрахунку зазначено, що площа, на якій виявлено зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу становить 0,4714 га, що дорівнює площі всієї земельної ділянки згідно ситуаційного плану. Детальна інформація про наявність суцільного верхнього (родючого шару) шару грунту на момент настання досліджуваної події, в наданих на дослідження матеріалах, відсутня. Нормативні втрати (Нг) від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) у Хмельницькій області становлять 18830,00 гривень з гектара. У вищевказаному розрахунку вказано, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі) становить 4,796. Проте, добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007-2015 роки становить 2,244658010899968.

Отже, за умови, що внаслідок досліджуваної події було знято ґрунтовий покриву (родючий шар ґрунту) без спеціального дозволу на площі 0,4714 га, розмір шкоди заподіяної внаслідок самовільного зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) внаслідок будівництва будинку № 2/4Б по вул. Нижня Берегова, у м. Хмельницькому, на землях водного фонду становить:0,4714 га х 18830,00 грн./га х 2,244658010899968 = 19 924, 62 грн.

Тобто, розрахунок був здійснений у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, згідно з п. 1 якої Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

За вказаних обставин, суд першої інстанції правомріно вказав, що висновок експерта від 03.04.2020 р. № 19067/18-48, є належним та допустимим доказом розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки. Також дії суб`єкта владних повноважень при проведенні перевірки та оформленні її результатів держінспектором з ОНПС у Хмельницькій області Рокицьким В.В в судовому порядку не оскаржувались та на момент розгляду даної справи є чинними.

При цьому, розмір земельної ділянки підтверджено сукупністю належних та допустимих письмових доказів по справі, достовірність яких не спростовано відповідачем. Контррозрахунку розміру збитків відповідачем також не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, що є підставою для стягнення 19 924,62 грн шкоди, заподіяну внаслідок самовільного зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) внаслідок будівництва по вул. Нижній Береговій, 2/4Б на землях водного фонду.

Доводи скаржника про вихід судом за межі позовних вимог є безпідставни, оскільки згідно позовної заяви вбачається ,що позивач просить суд стягнути з відповідача саме 19 924,62 грн шкоди.

Також судом критично оцінюються твердження відповідача з приводу того, що матеріали справи не містять будь яких доказів, що відповідач користувався земельною ділянкою і вказана ділянка не існує як сформований об`єкт нерухомого майна. Встановлення на земельній ділянці факту зняття ґрунтового покриву(родючого шару) грунту не потребує формування земельної ділянки, як об`єкту нерухомого майна, при цьому не є ідентичними площа земельної ділянки , якою користується особа, та площа земельної ділянки, на якій допущено зняття грунтового покриву (родючого шару).

Окрім того, не береться до уваги твердження відповідача з приводу того, що в дослідницькій частині висновку експерта відсутні встановлені обставини щодо того, що саме відповідач здійснив самовільне зняття грунтового покриву, оскільки, експертиза була проведена в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42016240000000002 за фактом зловживання та підробки документів службовими особами ПП "Ультрасервіс".

Також на переконання суду є таким, що не стосується предмету позову посилання відповідача на прийняті рішення судів та твердження про те, що Хмельницька міська рала тричі зверталась до суду з аналогічними вимогами, враховуючи слідуюче.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Отже, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем.

Хмельницька міська рада в межах даного позову, посилаючись на висновок експерта від 03.04.2020 № 19067/18-48, лист Хмельницької місцевої прокуратури від 14.07.2020, лист Хмельницької місцевої прокуратури від 10.09.2020, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, лист слідчого управління ГУ Національної поліції в Хмельницькій області від 04.04.2016, лист Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 14.04.2016 , рішення господарського суду Хмельницької області від 24.05.2017 у справі №924/315/17, Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від. 18.09.2020, звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача 19 924,62 грн. шкоди, заподіяну внаслідок самовільного зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) внаслідок будівництва по вул. Нижній Береговій, 2/4Б на землях водного фонду.

Натомість рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2016 р., постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 р. по справі № 924/181/16, постанова Вищого господарського суду України від 19.10.2016 р. по справі № 924/181/16 стосувалось іншого предмету та підстав позову, а саме знесення приватним підприємством "Ультрасервіс" самочинно побудованого незавершеного будівництва бази відпочинку із поліпшеними апартаментами та кімнатами гуртожиткового типу по вул. Нижній Береговій, 2/4Б у м.Хмельницькому за рахунок приватного підприємства "Ультрасервіс".

В свою чергу рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2016 р, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 р. у справі № 924/381/16 стосуються визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02.08.2013 № 96-01-2013/1994210, укладеного Хмельницькою міською радою та Приватним підприємством "Ультрасервіс".

Окрім того суд критично оцінює твердження відповідача про те, що на момент придбання відповідачем майна за біржовою угодою на земельній ділянці вже перебувало незавершене будівництво, тому зняття грунтового (родючого шару грунту) відбулося до того, як відповідач розпочав будівництво на земельній ділянці.

Як встановлено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2016р. у справі № 924/381/16, постановою Вищого господарського суду України 28.02.2017 р. рішенням двадцятої сесії Хмельницької міської ради № 46 від 31.10.2012 "Про надання земельних ділянок в оренду за технічною документацією юридичним особам", з додатком до нього, вирішено надати Приватному підприємству "Ультрасервіс" в оренду на три роки земельну ділянку площею 3800 м.кв. за адресою: м. Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 2/4Б, із цільовим використанням, підставою та категорією земельної ділянки: під незавершене будівництво бази відпочинку та літнього торгівельного майданчику (біржова угода від 12.05.2011 р/н 0034); категорія земель - землі водного фонду.

На підставі рішення двадцятої сесії Хмельницької міської ради від 31.10.2012 р. № 46, 02.08.2013 р. Хмельницька міська рада (орендодавець) та Приватне підприємство "Ультрасервіс" (орендар) уклали договір оренди землі № 96-01-2013/1994210, згідно з умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду, яка знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Нижня Берегова, 2/4Б, загальною площею 3800 м.кв. (пункти 1, 2); у пункті 3 договору оренди зазначено про відсутність на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, а також інших об`єктів інфраструктури.

Передавання земельної ділянки водного фонду, яка знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Нижня Берегова, 2/4Б, загальною площею 3800 м.кв., в оренду Приватному підприємству "Ультрасервіс" підтверджено актом від 02.08.2013.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 02.08.2013, відомості про реєстрацію права власності на нерухоме майно на земельній ділянці за адресою вул. Нижня Берегова, 2/4Б у м. Хмельницькому, яка перебуває у комунальній власності, відсутні.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 14.06.2016, відомості про реєстрацію права власності на нерухоме майно на земельній ділянці за адресою вул. Нижня Берегова, 2/4Б у м. Хмельницькому, яка перебуває у комунальній власності, відсутні.

За змістом повідомлення Хмельницького БТІ № 694299 від 05.11.2015 за адресою: м. Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 2/4Б не зареєстровано право власності на нерухомість згідно з даними архіву.

Колегія суддів вказує, що згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 р. вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини та згідно з рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є джерелом права.

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Отже, беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що судове рішення у справі № 924/381/16 не може бути поставлене під сумнів, а прийняте рішення не може йому суперечити, обставини, встановлені у цьому рішенні, не потребують доказування.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності» доказів» , підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020 р.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Беручи до уваги викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є більш вірогідними ніж ті, що подані відповідачем, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 19 924, 62 грн шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) внаслідок будівництва по вул. Нижній Береговій, 2/4Б на землях водного фонду є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності, судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК).

В розумінні ст. 256 ЦК України позовна давність є часовою межею подання особою позову, тобто звернення з вимогою про прийняття рішення про захист конкретного порушено права. Початок перебігу, тривалість та сплив позовної давності пов`язується з конкретною вимогою про захист окремого порушено права. Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 року у справі №910/9452/17).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК).

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК). Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252 - 255 ЦК.

За змістом вказаних норм початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень статей 256, 267 Цивільного кодексу України можливість захисту в судовому порядку цивільного права обмежена позовною давністю, яка застосовується судом лише за заявою сторони у спорі та саме з урахуванням причин пропущення позовної давності.

На думку суду, недоречним є посилання відповідача на факт заявлення вимог про стягнення 19 924,62 грн. шкоди, заподіяну внаслідок самовільного зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) внаслідок будівництва по вул. Нижній Береговій, 2/4Б на землях водного фонду поза межами строку позовної давності, оскільки в разі наявності в матеріалах справи доказів, що свідчать про обставини, які з об`єктивних, незалежних від позивача причин унеможливлювали або істотно утруднювали подання позову, вони мають бути належно оцінені та враховані судом.

При цьому, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст. 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 29 жовтня 2014 року № 6-152цс14, ; 6-2376цс16 від 19.04.2017 р.).

Слід зазначити, що оскільки позовна давність законом визначена як строк, для правильного застосування правил про позовну давність принципове значення має встановлення початку перебігу такого строку. За змістом вказаної норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. При цьому, початок перебігу строку позовної давності для звернення до суду пов`язується як з об`єктивним моментом - наявністю порушення прав особи, так і з суб`єктивним, коли особа, яка звертається до суду, дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права. Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, виникнення права на позов пов`язане не з моментом порушення цивільного права суб`єкта, що його реалізує, а з моментом, коли він довідався або міг довідатись про таке порушення, зважаючи при цьому на суб`єктивні та об`єктивні чинники, такі як усвідомлення порушення його права, наявність достатнього обсягу інформації, яка б давала можливість усвідомити те, що право порушено, наявність права на захист інтересів (обсяг повноважень, у тому числі процесуальних, для захисту права).

Як вбачається із матеріалів справи, факт самовільного зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) в наслідок будівництва по вул. Нижній Береговій, 2/4Б на землях водного фонду, який є предметом розгляду поданій справі, Хмельницькій міській раді стало відомо лише у 2020 році з листа прокуратури Хмельницької області від 14.07.2020 р. №31-9618 вих.20. Вказаним листом повідомлялося про наявність висновку інженерно-екологічної експертизи, проведеної КНДІСЕ Міністерства юстиції України від 03.04.2020 р. №19067/18-48, проведеної в ході кримінального провадження №42016240000000002. Даним висновком експерта було встановлено факт самовільного зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) в наслідок будівництва по вул. Нижній Береговій, 2/4Б на землях водного фонду та визначено дійсний розмір завданої внаслідок вказаних дій шкоди. Саме висновок інженерно-екологічної експертизи, проведеної КНДІСЕ Міністерства юстиції, України від 03.04.2020 р. № 19067/18-48 став підставою для звернення Хмельницькою міською радою до суду із відповідним позовом.

При цьому, суд звертає увагу на те, що виникнення права на позов пов`язане не з моментом порушення цивільного права суб`єкта - Хмельницької міської ради, що його реалізує, а з моментом, коли позивач довідався або міг довідатись про таке порушення (зокрема з листа прокуратури Хмельницької області від 14.07.2020 №31-9618 вих.20), зважаючи при цьому на суб`єктивні та об`єктивні чинники, такі як усвідомлення порушення його права, наявність достатнього обсягу інформації, яка б давала можливість усвідомити те, що право порушено.

Окрім того, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11.09.1997, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі Відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Застосування термінів позовної давності має на меті забезпечення юридичної визначеності та запобігання несправедливості (аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд України 16.11.2016 під час розгляду справи №6-2469цс16).

Отже під час вирішення справи суди повинні надати оцінку доводам сторін та встановити: чи мав позивач об`єктивну можливість дізнатися про порушення свого права до спливу строку для звернення за захистом до суду і чи можливо було при цьому встановити наявність підстав для визнання незаконними дії відповідача з огляду на презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав у разі не доведення протилежного. Порівняльний аналіз термінів "дізнався" і "міг дізнатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення лише факту, із-за якого позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захист до суду, недостатньо.

Беручи до уваги викладене, дослідивши та надавши правову оцінки доводам позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права у межах строку позовної давності, а тому заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності задоволенню не підлягає. Доводи відповідача в цій частині суд апеляційної інстанції визнає необгрунтованими.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції належно виконав свій обов`язок щодо мотивації прийнятого ним рішення у даній справі та дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2021 р. у справі № 924/1080/20 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ультрасервіс" - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно ст. ст. 129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ультрасервіс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2021 р. у справі № 924/1080/20 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження до Верховного Суду встановлений статтями 286-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.