Ухвала

від 24.06.2021 по справі 910/6182/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.06.2021Справа № 910/6182/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Текст

про забезпечення позову

у справі № 910/6182/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Текст

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ісо Груп

про стягнення 1 066 490,68 грн

Суддя Удалова О.Г.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер-Текст (далі - ТОВ Інтер-Текст , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ісо Груп (далі -ТОВ Ісо Груп , відповідач) про стягнення 1 066 490,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем його обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити послуги, надані позивачем на виконання умов укладеного сторонами договору про надання послуг № Ш-0111/19 від 08.08.2019

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 відкрито провадження у справі № 910/6182/21 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

22.06.2021 до суду надійшла подана позивачем заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача в межах розміру заявлених позовних вимог у сумі 1 066 490,68 грн.

В обґрунтування поданої ним заяви про забезпечення позову позивач послався на те, що на даний момент ТОВ Ісо Груп має статутний капітал у розмірі 50 000,00 грн, що становить менше 3% від розміру загальної заборгованості перед ТОВ Інтер-Текст . При цьому позивач вказує на існування інших судових справ, відповідачем у яких виступає ТОВ Ісо Груп , що, на його переконання, свідчить про наявність у ТОВ Ісо Груп суттєвих заборгованостей перед іншими контрагентами, а також дає змогу переконатись в недобросовісності ТОВ Ісо Груп . Позивач зазначає, що під час звернення з запитом 23.04.2021 було встановлено, що у відповідача наявне нерухоме майно та банківські рахунки, проте вже під час звернення 14.06.2021 встановлено, що все майно боржника було продано, а юридична особа була переоформлена в інше місто на нового власника. Викладене, на переконання позивача, свідчить про вчинення відповідачм дій, спрямованих на відчуження чи зменшення майна з метою уникнення сплати заборгованості та виконання рішення суду в подальшому у випадках задоволення позову ТОВ Інтер-Текст .

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши наявні в матеріалах заяви докази, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи та гарантією задоволення законних вимог позивача.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 по справі № 922/2163/17, забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів для забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, а також роз`яснення Верховного Суду та Вищого господарського суду України, беручи до уваги обставини, наведені заявником в обґрунтування поданої ним заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заявником не наведено, та відповідно не доведено, наявність жодної обставини, яка б свідчила про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач має намір або здійснює підготовку до вчинення дій, спрямованих на витрачання грошових коштів не для здійснення розрахунків з позивачем.

При цьому суд зазначає, що статутний капітал та оборотні кошти товариства не є тотожними поняттями, тому невеликий статутний капітал товариства не свідчить про недостатність в розпорядженні товариства грошових коштів, необхідних для виконання зобов`язань перед позивачем.

Таким чином, в порушення наведених вимог закону, позивач в обґрунтування поданої ним заяви не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а обставини, наведені ним в обґрунтування заяви про забезпечення позову, не є такими, що в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову про які просить заявник.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Текст про забезпечення позову.

Ухвала підписана та набрала законної сили 24.06.2021. Ухвала підлягає оскарженню в порядку, встановленому чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.Г. Удалова