Ухвала

від 24.06.2021 по справі 523/18603/15-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 червня 2021 року

м. Київ

справа № 523/18603/15-к

провадження № 51-3110 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу цивільного позивача (потерпілого) ТОВ «ПоіскНіка» в особі директора ОСОБА_4 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 16 липня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року щодо ОСОБА_5 ,

встановив:

У касаційній скарзі директор ОСОБА_4 порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 та частин 5, 6 вказаної статті.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Проте, ОСОБА_4 подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.

Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є:

1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК);

2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК);

3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, суть наведених доводів в касаційній скарзі ОСОБА_4 зводиться до не погодження з оцінкою доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження, неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_4 хоча і покликається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, проте не конкретизує яких саме порушень допустилися суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 та не обґрунтовує у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судами рішень, і чому ці порушення слід відносити до безумовних підстав для скасування касаційним судом як вироку суду першої інстанції, так і ухвали апеляційного суду, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на точний зміст положень статей 370, 404, 409, 412, 413, 415, 419 КПК у їх взаємозв`язку.

При цьому, скаржником не вказано, які конкретно доводи апеляційної скарги у порушення ст. 419 цього Кодексу належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив, суд апеляційної інстанції та на які з них не надав відповіді.

Також, касаційна скарга ОСОБА_4 містить суперечності, оскільки як вбачається з її змісту він не погоджується з судовими рішеннями щодо виправдання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 194 КК України, однак в прохальній частині касаційної скарги вказує про скоєння останнім злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 189 КК України. У зв`язку з цим, ОСОБА_4 необхідно усунути зазначені розбіжності.

Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, що оскаржуються, проте ОСОБА_4 не додано до касаційної скарги копій оскаржуваних судових рішень, а лише їх ксерокопії.

Крім того всупереч ч. 6 ст. 427 КПК до касаційної скарги не додано її копії з додатками у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.

Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу цивільного позивача (потерпілого) ТОВ «ПоіскНіка» в особі директора ОСОБА_4 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 16 липня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року щодо ОСОБА_5 , залишити без руху та надати десятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання копії ухвали.

У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3