Постанова

від 22.06.2021 по справі 623/1563/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2021 року

м. Харків

справа № 623/1563/18

провадження № 22ц/818/2628/2752/21

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Хорошевського О.М.,

суддів - Бурлака І.В., Яцини В.Б.

за участю секретаря Пузікової Ю.С.

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідач Приватне підприємство Золота нива , Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Державний реєстратор виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області- Мітіної Віти Валеріївни

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Золота нива 1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 січня 2021 року та додаткове рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2021 року, постановлене суддею Герцовим О.М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Золота нива 1", Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Державного реєстратора виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області- Мітіної Віти Валеріївни про визнання не дійсними договорів оренди земельної ділянки,

у с т а н о в и в:

У червні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_1 звернулись до суду із позовом, який у подальшому уточнили та просили:

-визнати недійсним договір оренди укладений 22 листопада 2012 року, між ОСОБА_1 та ПП Золота нива-1 , на земельну ділянку, кадастровий номер 6322880500:01:000:0157, зареєстрований у реєстраційній службі Ізюмського МУЮ Харківської області, 03.09.2013 року, рішення про державну реєстрацію індексний № 5539912 ;

-визнати не дійсним договір оренди укладений 10.12.2007 року, між ОСОБА_2 та ПП Золота нива-1 на земельну ділянку кадастровий номер 6322880500:01:000:0195 розміром - 5,6314 га, із земель приватної власності, розташованої на території Олександрівської сільради Ізюмського району, Харківської області, зареєстрований 19.07.2017 року, державним реєстратором виконавчого комітету Ізюмської міської ради Мітіною Вітою Валеріївною, (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 36255919 від 21.07.2017 року 13:54:59).

Позовні вимоги вмотивовані тим, що їм було відомо, що відповідач на підставі усної домовленості користується їх земельною ділянкою. проте жодних письмових договорів оренди на належні їм земельні ділянки не укладали.

13.02.2018 року позивач отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на належне йому нерухоме майно, а саме на земельну ділянку, відповідно до якого дізнався про наявний та зареєстрований 03.09.2013 договір оренди укладений 22.11.2012 року між ОСОБА_3 та ПП Золота нива-1 та додаткову угоду від 03.09.2013 року.

Звернувшись у лютому 2018 року до відповідача за роз`ясненнями, щодо наявного договору оренди, позивачу було надано екземпляр договору, але без додаткової угоди.

Наприкінці 2017 року, після звернення до відповідача з заявою від 13.11.2017 року про відмову від укладення договору оренди та проханням припинити використання земельної ділянки, ОСОБА_2 було разом з відповіддю надано її договір оренди від 10.12.2007 року як доказ наявних орендних правовідносин, при цьому повідомили, що договірні відносини між і ОСОБА_2 та ПП Золота нива-1 , діють до 2029 року.

Відповідно до тексту договору його було підписано 22 листопада 2012 року, начебто між ОСОБА_1 та директором ПП Золота нива-1 - Зінченко Володимиром Івановичем. Але відповідно до Рішення № 3 засновника (учасника) приватного підприємства Золота нива-1 від 13 грудня 2011 року. ОСОБА_4 було звільнено 13.12.2011 року з посади директора, а з 14.12.2011 року призначено нового директора,- ОСОБА_5 . На підставі цього рішення, 14.12.2011 року, було видано наказ № 73-К про призначення директора , відповідно до якого ОСОБА_5 приступив до виконання обов`язків директора ПП Золота нива-1 з 14.12.2011 року. Тобто на час укладання договору оренди - ОСОБА_6 , який без довіреності мав право представляти інтереси підприємства на підставі Статуту, втратив всі повноваження, щодо представлення інтересів підприємства.

Перший договір укладений 22 листопада 2012 року, на земельну ділянку кадастровий номер 6322880500:01:000:0157 , між ОСОБА_1 та директором ПП Золота нива-1 - Зінченко Володимиром Івановичем, який ОСОБА_1 не підписував, а у представника Орендаря не було повноважень.

Другий договір укладений 10.12.2007 року, також на земельну ділянку кадастровий номер 6322880500:01:000:0157 між ОСОБА_2 та директором ПП Золота нива-1 - ОСОБА_7 , на іншу земельну ділянку що не належала Орендодавцю, відповідно остання не мала права розпорядитися нею.

Такими чином, відповідачем укладено два договори на тотожну земельну ділянку але з різними особами.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним договір оренди укладений 22 листопада 2012 року, між ОСОБА_1 та ПП Золота нива-1 , на земельну ділянку, кадастровий номер 6322880500:01:000:0157, зареєстрований у реєстраційній службі Ізюмського МУЮ Харківської області, 03.09.2013 року, рішення про державну реєстрацію індексний № 5539912. Визнано не дійсним договір оренди укладений 10.12.2007 року, між ОСОБА_2 та ПП Золота нива-1 на земельну ділянку кадастровий номер 6322880500:01:000:0195 розміром - 5,6314 га, із земель приватної власності, розташованої на території Олександрівської сільради Ізюмського району, Харківської області, зареєстрований 19.07.2017 року, державним реєстратором виконавчого комітету Ізюмської міської ради Мітіною Вітою Валеріївною, (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 36255919 від 21.07.2017 року 13:54:59). Вирішено питання щодо судових витрат.

Додатковим рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2021 року клопотання ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПП Золота-нива-1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в якості компенсації на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн. В іншій частині клопотання відмовлено.

Не погодившись з рішенням та додатковим рішення суду, ПП Золота-нива-1 подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачі були обізнана про існування договору оренди спірної земельної ділянки. Щодо вимоги ОСОБА_2 , згідно висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Зубцовою Л. встановлено, що у договорі оренди землі від 10.12.2007 року підпис вчинений позивачкою. Таким чином, доводи ОСОБА_2 про відсутність волевиявлення не відповідають дійсності. Щодо ідентичності кадастрового номеру у договорах укладених з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 то за положеннями Закону України Про оренду землі ст. 15 в редакції чинній на момент укладення договору не передбачала обов`язкового зазначення кадастрового номеру земельної ділянки.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 то суд першої інстанції не звернув увагу на те, що минув строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові. Позивач міг дізнатися про наявність договору оренди землі, однак не цікавився цим. Також, позивачем не доведено, що він не підписував договір оренди землі, висновок експерта ОСОБА_8 підлягав відхиленню, оскільки висновок був складений з порушеннями законодавства, що викликає обґрунтовані сумніви.

Також, апелянт просить скасувати додаткове рішення суду, оскільки розмір стягнутих судових витрат є нерозумним і неспівмірним зі складністю справи. також суд безпідставно стягнув витрати лише з одного відповідача, хоча позов пред`явлений до трьох відповідачів.

У відзиві на апеляційні скарги, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначають, що в наданих відповідачем документах вбачається виправлення кадастрового номеру, що не відповідає дійсності. Доводи щодо недійсності правочину суперечать обставинам справи, оскільки оспорювані договори пройшли державну реєстрацію, і вважати їх неукладеними не можна.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що не підписання ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки позбавило його можливості дізнатися про порушення свого права на земельну ділянку, оскільки перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з часу укладення договору оренди чи отримання орендної плати, а з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права або особу що його порушила, бо саме по собі отримання плати не є свідченням обізнаності позивача з порушення його права. Стосовно визнання договору оренди земельної ділянки від 10.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПП Золота нива-1 недійсним суд вбачає за підставу невідповідність кадастрового номеру № 6322880500:01:000:0157, оскільки в міськрайонному управлінні в Ізюмському районі та м. Ізюмі ГУ Держгеокадастру у Харківській області він значиться зареєстрованим за ОСОБА_2 , а в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав, вказаний кадастровий номер № 6322880500:01:000:0157 належить ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 .

Стягуючі витрати на правничу допомогу суд першої інстанції виходив із наданого акту виконаних робіт, та строку дії договору та вважав за можливе стягнути лише частину послуг наданих адвокатом в межах дії повноважень.

Проте судова колегія з такими висновками суду погодитися не може з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №706142 ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 5,6314 га кадастровий номер № 6322880500:01:000:0157 (а.с.14-15 том 1).

З копії договору оренди земельної ділянки від 22 листопада 2012 року вбачається, що між ОСОБА_1 та ПП Золота нива-1 укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 7 років, починаючи з дати його реєстрації. Договір зареєстрований 16.05.2013 року за №60093363228 у реєстраційній службі Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області. (а.с.15, 30-32 том 1).

Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №706144 ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 5,6314 га кадастровий номер № 6322880500:01:000:0195 (а.с.16 том 1).

З копії договору оренди земельної ділянки від 10 грудня 2007 року вбачається, що між ОСОБА_2 та ПП Золота нива-1 укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 10 років, починаючи з дати його реєстрації. Договір зареєстрований 25.04.2013 року за №59892263228 у реєстраційній службі Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області.

Судом встановлено той факт, що у частині 2 вказаного Договору в оренду передається земельна ділянка, власником якої є ОСОБА_2 - кадастровий номер № 6322880500:01:000:0157, той час як за вказаним номером зареєстровано право власності на земельну ділянку за гр. ОСОБА_1 (а.с. 35-36 том 1).

У витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який сформований 16.05.2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіною В.В. щодо земельної ділянки, площею 5,6314 га, кадастровий номер № 6322880500:01:000:0195, зазначено, що власником є ОСОБА_2 (а.с.17 том 1).

У той час, листом в.о. начальника міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюмі ГУ Держгеокадастру у Харківській області Мисливець О. від 22.05.2018 року повідомлено гр. ОСОБА_2 , що у державному фонді документації із землеутрою відсутній договір оренди земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів Олександрівської сільської ради кадастровий номер № 6322880500:01:000:0195, укладений з ПП Золота нива1 - відсутній, у зв`язку з чим надати його копію не вбачалося за можливе.(а.с.29 том 1).

Матеріали справи містять лист начальника міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюмі ГУ Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О. від 11.05.2018 року, де повідомлено ОСОБА_1 про наявність договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером № 6322880500:01:000:0157 укладеного між ОСОБА_2 та ПП Золота нива-1 і зареєстрованого 16.07.2012 року.(а.с.28 том 1).

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 14 серпня 2019 року було задоволено клопотання представника відповідача ПП Золота нива 1 Кабанової А.В. та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському НДЕКЦ МВС України.

26 листопада 2019 року на адресу суду судовим експертом ОСОБА_9 було надіслано висновок від 13.11.2019 року за №10/364СЕ-19 по цивільній справі №623/1563/18 за результатами судової почеркознавчої експертизи, де зазначено наступне:

Підписи від імені ОСОБА_1 у графі Орендодавець договору оренди землі від 22 листопада 2012 року, у графі земельну ділянку передав:Орендодавець акта приймання-передачі земельної ділянки від 19 серпня 2013 року до договору оренди землі від 22.11.2012 року, у графі Орендодавець акта визначення меж земельної ділянки в натурі від 22.11.2012 року до договору оренди землі від 22.11.2012 року виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Підпис від імені ОСОБА_1 у графі Орендодавець додаткової угоди від 03.09.2013 року до Договору оренди землі від 22.11.2012 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.(а.с.164-171 том 2).

Таким чином, судом встановлено, що підпис у спірному договорі оренди земельної ділянки від 22 листопада 2012 року позивачеві ОСОБА_1 не належать, про що останній і зазначав в своєму позові. Будь-яких доручень іншій особі з повноваженнями на підписання даного договору від його імені, він нікому не надавав і не надано таких відповідачем.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 22 листопада 2011 року, ОСОБА_1 як на підставу недійсності правочину посилався на те, що він не підписувала указаний договір, що свідчить про відсутність її волевиявлення на укладення правочину.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 статті 202 ЦК України ).

При укладенні сторонами різних видів договорів, вони передбачають як наслідок їх виконання та отримання кожною з них певних благ, задля яких і укладаються такі договори.

Сутність терміну договір визначено Цивільним кодексом України , який полягає у взаємній домовленості сторін договору, що виражає їх згоду на укладення певного виду договору у порядку та у формі, передбаченій законом, що передбачає виникнення, зміни, припинення конкретно визначених прав і обов`язків.(частина 1 статті 626 ЦК України )

Цивільним законодавством також передбачено момент укладення сторонами договору (ч. 1 статті 639 ЦК України ), який починає свій відлік з моменту досягнення ними згоди щодо всіх істотних умов договору, які передбачені законом щодо певного виду договору та щодо необхідності викладення його у певній формі.

На практиці укладення сторонами договорів реалізується шляхом їх підписання такими сторонами (уповноваженими представниками сторін) або направлення однією стороною пропозиції стосовно укладення договору та прийняття (погодження) такої пропозиції іншою стороною.

Отже, підписання (погодження) сторонами (уповноваженими представниками) договору є моментом його укладання.

І навпаки, за наявності неузгодженостей щодо будь-яких істотних умов договору, матиме місце його неукладення і для сторін не виникне будь-яких прав та обов`язків.

Звертаючись з даним позовом, ОСОБА_1 , як на підставу для його задоволення, посилався на те, що він не мав волевиявлення на укладення оспореного ним договору оренди землі та не підписував його.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі укладається в письмовій формі.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6 , 11 , 17 , 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга статті 15 Закону України Про оренду землі ).

Аналізуючи зазначені норми законодавства, судова колегія доходить висновку про те, що уразі, коли сторони не досягли згоди щодо усіх обов`язкових умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно з положеннями ч. 2 статті 16 ЦК України захист судом прав та законних інтересів юридичних і фізичних осіб здійснюється у спосіб, який визначено законом або договором.

Водночас, передбачено, що у разі, коли закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, суд вправі у відповідності до зазначеної у позові вимоги визначити у судовому рішенні спосіб захисту, який не суперечитиме вимогам закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) звертала увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У справі, що розглядається, позивач звернувся з вимогою про визнання недійсним договору оренди, посилаюсь на те, що цей договір не підписував, умови його не погоджував.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України , висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Таким чином, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.

За викладених обставин позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі не підлягають задоволенню, оскільки договір оренди землі ОСОБА_1 не підписаний, тому є неукладеним, і не несе жодних правових наслідків.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки судова колегія зазначає наступне.

З висновку від 13.11.2019 року за №10/364СЕ-19 судової почеркознавчої експертизи, вбачається, що підписи від імені ОСОБА_2 у графі Орендодавець договору оренди землі від 10.12.2007 року у рядку Орендодавець акта визначення меж земельної ділянки в натурі від 10.12.2007року, у рядку Передав орендодавець акта приймання -передачі земельної ділянки від 18.07.2012 року, у графі Орендодавець додаткової угоди від 17.07.2015 року до Договору оренди землі від 10.12.2007 року виконані ОСОБА_2 . .(а.с.164-171 том 2).

Такими чином, між сторонами досягнуто всіх істотних умов за договором оренди.

Оскільки наявність в договорі оренди невірного кадастрового номеру не є підставою для визнання його недійсним, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо доводів апеляційної скарги про стягнуті витрати на правничу допомогу.

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України ).

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами пункту в частини 4 статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має зазначатися розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Судовий збір за подання ПП Золота нива-1 апеляційної скарги в розмірі 2114,40 грн документально підтверджується платіжним дорученням № 4577 від 08 лютого 2021 року на а. с. 135 т.с.3.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову, сума судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2305,20 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПП Золота-нива 1 по 1152,60 грн, а витрати понесені позивачами на надання правової допомоги відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 367 , 374 ч. 1 п. 2 376 , 382 , 384 ЦПК України , суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Золота-нива 1 задовольнити частково.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 січня 2021 року та додаткове рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2021 року скасувати.

Позовні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними залишити без задоволення.

Клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Приватного підприємства Золота-нива 1 компенсації витрат на правову допомогу - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства Золота Нива 1 судовий збір в розмірі 2305,20 грн тобто по 1152,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.М.Хорошевський

Судді І.В.Бурлака

В.Б.Яцина

Повне судове рішення складено 24 червня 2021 року.