Постанова

від 24.06.2021 по справі 520/19025/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 р.Справа № 520/19025/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватної фірми "ЖЕВЕРЖЕ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2021, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.02.21 року по справі № 520/19025/2020

за позовом Приватної фірми "ЖЕВЕРЖЕ"

до Головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Єрмак Г.В.

про визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватна фірма "ЖЕВЕРЖЕ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Єрмак Г.В., в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- скасувати постанову від 02.12.2020 ВП №63743286 про відкриття виконавчого провадження про стягнення штрафу 5100,00 грн.;

- скасувати постанову від 02.12.2020 ВП №63743438 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 18800,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваних постанов.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, на примусовому виконанні у Міжрайонному відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебувало виконавче провадження ВП 61179872 по примусовому виконанню виконавчого листа № 520/6692/19 виданого 24.01.2020 Харківським окружним адміністративним судом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до Приватної фірми "ЖЕВЕРЖЕ", а саме до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівлі Приватної фірми "ЖЕВЕРЖЕ" за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 112, зупинити повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво Приватної фірми "ЖЕВЕРЖЕ" припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

06.02.2020 державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ісмаїловим Р.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61179872.

11.03.2020 державним виконавцем винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

02.04.2020 державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника та про накладання штрафу за невиконання рішення суду.

12.10.2020 до відділу надійшло повідомлення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 010/720/2506104 від 08.10.2020, в якому заявник просив закінчити виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

25.11.2020 державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Єрмак Г.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 61179872 на підставі п. 9 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження".

Вказаною постановою виділено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору ВП 61179872 від 11.03.2020, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП 61179872 від 11.03.2020, постанову про накладення штрафу ВП 61179872 від 02.04.2020.

02.12.2020 державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Єрмак Г.В. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №63743286 про стягнення штрафу 5100,00 грн. та про відкриття виконавчого провадження ВП №63743438 про стягнення виконавчого збору в розмірі 18800,00 грн.

Не погодившись з прийнятими державним виконавцем постановами, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження (надалі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону №1404-VIII, кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону №1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Колегія суддів зазначає, що окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802 (надалі - Інструкція №512).

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512 встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Не пізніше наступного робочого дня з дня погашення у повному обсязі заборгованості зі сплати аліментів, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 7, 9, 14 частини першої статті 39 Закону, державний виконавець на підставі розрахунку нарахування виконавчого збору виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Відповідно до п. 13 розділу ІХ Інструкції №512, при виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11 частини першої статті 39 Закону, якщо штрафи, накладені на боржника, не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Судовим розглядом встановлено, що при відкритті виконавчого провадження ВП №61179872 постановою від 06.02.2020 державним виконавцем не виносилась постанова про стягнення виконавчого збору.

Постанова про стягнення виконавчого збору у ВП №61179872 винесена державним виконавцем 11.03.2020.

Як вже вище зазначалось, постановою державного виконавця від 25.11.2020 закінчено виконавчого провадження ВП 61179872 на підставі п. 9 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження".

02.12.2020 державним виконавцем винесено оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №63743286 про стягнення штрафу 5100,00 грн. та про відкриття виконавчого провадження ВП №63743438 про стягнення виконавчого збору в розмірі 18800,00 грн.

Тобто, оскаржувані по справі постанови від 02.12.2020 прийняті державним виконавцем з порушенням строків, визначених 3 ст. 40 Закону №1404-VIII, п. 8 розділу ІІІ, п. 13 розділу ІХ Інструкції №512.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені по справі обставини стосовно порушення відповідачем під час прийняття оскаржуваних постанов вимог Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що висновки викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 271, 272, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватної фірми "ЖЕВЕРЖЕ" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 по справі №520/19025/2020 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов Приватної фірми "ЖЕВЕРЖЕ" до Головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Єрмак Г.В. про визнання дій протиправними та скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Єрмак Г.В. від 02.12.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №63743286 про стягнення штрафу 5100,00 грн.

Скасувати постанову головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Єрмак Г.В. від 02.12.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №63743438 про стягнення виконавчого збору в розмірі 18800,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 24.06.2021 року