Ухвала

від 23.06.2021 по справі 755/10156/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/10156/21

Провадження №: 1-кс/755/2842/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Трусово Архангельської області Російської Федерації, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040001832 від 21.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040001832 від 21.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Клопотання погоджено прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100040001832 від 21.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.06.2021 приблизно о 01:00 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували за адресою: АДРЕСА_2 , на території магазину-кафетерію ТОВ «ФІЛСП і Ко» код ЄДРПОУ 43549181, де відпочивали в одній з дерев`яних альтанок.

У ході спільного спілкування та вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, приблизно о 06:30 21.06.2021 року, виник словесний конфлікт.

У цей момент, у ОСОБА_4 з мотивів особистої неприязності до ОСОБА_10 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 .

Керуючись мотивом особистої неприязності, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_10 , перебуваючи навпроти потерпілого, ОСОБА_4 дістав із кишені власного одягу ніж та, тримаючи його у правій руці, перехилившись через стіл, наніс ОСОБА_10 п`ять цілеспрямованих ударів ножем в область лівого плеча та грудної клітини з ліва та та один удар ножем в область голови останньго.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_10 впав на підлогу та почав стікати кров`ю.

У свою чергу, ОСОБА_4 побачивши, що потерпілий ОСОБА_10 не спроможний чинити опір, зник з місця скоєння злочину.

У подальшому потерпілого ОСОБА_10 госпіталізовано до КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», що за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3, де 21.06.2021 року приблизно о 07:30 констатовано смерть останнього. 22.06.2021 року у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Як зазначає слідчий у клопотанні, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом від 21.06.2021 року; протоколом огляду місця трупа та події від 21.06.2021 року; протоколом допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 від 21.06.2021 року; протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 від 21.06.2021 року; протоколом огляду відеозапису від 22.06.2021 року; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Разом з тим, у розумінні положень, що наведені у численних рішень Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під вартою. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Слідчий в клопотанні зазначив, що в межах вказаного кримінального провадження існують ризики, а саме:

- п. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, крім того 29.04.2021 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва останнього оголошено в розшук за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні №12020100020003868 від 04.08.2020 року;

- п. 3 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх з метою схилити їх до дачі неправдивих показань у судовому засіданні;

- п. 4 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з`являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій;

- п. 5 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки наразі офіційно не працевлаштований.

Таким чином, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, наразі відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправної діяльності.

У той же час, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину і тому вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією Європейського суду з прав щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»).

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження. Тому, враховуючи перелічені ризики, слідчий вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов`язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У поданому клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

У судовомузасіданні прокурорпідтримав клопотанняслідчого тапросив застосуватидо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний західу виглядітримання підвартою,оскільки існуютьризики,передбачені ч.1ст.177КПК України,а самете,що останній:будучи обізнанимз санкцієюстаті,яка йомуінкримінується,може переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята суду;перебуваючи насвободі буденезаконно впливатина свідківу даномукримінальному провадженні,оскільки обізнанийпро місцяпроживання останніхз метоюсхилити їхдо дачіне правдивихпоказів усудовому засіданні; перебуваючи на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з`являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки наразі офіційно не працевлаштований. Крім того, прокурор зазначив, що 29.04.2021 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_4 оголошено в розшук за обвинуваченням у вчиненні злочину за ч.2 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні №12020100020003868 від 04.08.2020 року. У зв`язку з наведеним прокурор вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що підозра є необгрунтованою, умислу на заподіяння шкоди у підозрюваного не було, підозрюваний має тілесні ушкодження. З приводу того, що ОСОБА_4 оголошений в розшук, захисник зазначив, що підозрюваний не знав про кримінальне провадження відносно нього. Також зазаначив, що тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання підзахисного, оскільки він має постійне місце проживання.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи та прохання свого захисника, заначив, що він сам наніс собісередньої тяжкості тілесні ушкодження, просив дати час на лікування у медичному закладі.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за №12021100040001832 від 21.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

22.06.2021 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, що підтверджується: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12021100040001832 від 21.06.2021 року; рапортом співробітника поліції від 21.06.2021 року; протоколами огляду місця події (трупа) від 21.06.2021 року; протоколом огляду місця події від 21.06.2021 року; протоколами допиту свідків від 21.06.2021 року; протоколами предявлення особи для впізнання за фотознімками від 21.06.2021 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 21.06.2021 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.06.2021 року, повідомленням про підозру від 22.06.2021 року та іншими матеріалами у своїй сукупності.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим - позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років; вік та стан здоров`я підозрюваного; відсутність сталих соціальних зв`язків; репутацію підозрюваного; майновий стан; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки з огляду на те, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та неодноразово судимий, на час розгляду запобіжного заходу перебуває у розшуку.

На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв`язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 183, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах 60 днів, з моменту його фактичного затримання, тобто до 19 серпня 2021 року.

Суд, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 24 червня 2021 року о 15 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1