Ухвала

від 17.09.2021 по справі 755/10156/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/10156/21

Провадження №: 1-кс/755/4189/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Трусово Архангельської області Російської Федерації, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040001832 від 21.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040001832 від 21.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Клопотання погоджено прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 .

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100040001832 від 21.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.06.2021 приблизно о 01:00 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували за адресою: АДРЕСА_2 , на території магазину-кафетерію ТОВ «ФІЛСП і Ко» код ЄДРПОУ 43549181, де відпочивали в одній з дерев`яних альтанок.

У ході спільного спілкування та вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, приблизно о 06:30 21.06.2021 року, виник словесний конфлікт.

У цей момент, у ОСОБА_4 з мотивів особистої неприязності до ОСОБА_11 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 .

Керуючись мотивом особистої неприязності, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_11 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_11 , перебуваючи навпроти потерпілого, ОСОБА_4 дістав із кишені власного одягу ніж та, тримаючи його у правій руці, перехилившись через стіл, наніс ОСОБА_11 п`ять цілеспрямованих ударів ножем в область лівого плеча та грудної клітини з ліва та та один удар ножем в область голови останньго.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_11 впав на підлогу та почав стікати кров`ю.

У свою чергу, ОСОБА_4 побачивши, що потерпілий ОСОБА_11 не спроможний чинити опір, зник з місця скоєння злочину.

У подальшому потерпілого ОСОБА_11 госпіталізовано до КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», що за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3, де 21.06.2021 року приблизно о 07:30 констатовано смерть останнього. 22.06.2021 року у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Як зазначає слідчий у клопотанні, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом від 21.06.2021 року; протоколом огляду місця трупа та події від 21.06.2021 року; протоколом допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 від 21.06.2021 року; протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 від 21.06.2021 року; протоколом проведення слідчих експериментів за участю свідків від 21.06.2021 року; протоколом огляду відеозапису від 22.06.2021 року; протоколом допиту підозрюваного; висновком судово-психіатричного експерта № 417; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що на сьогоднішній день виникла необхідність продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що необхідно виконати ряд процесуальних дій, а саме: отримати висновок судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_11 , призначеної 15.07.2021; відкрити матеріали для ознайомлення сторонам кримінального провадження та надати їм можливість для ознайомлення; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження, які слід вручити підозрюваному та його захиснику, та при необхідності виконати інші слідчі дії. Разом з тим, у розумінні положень, що наведені у численних рішень Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під вартою. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Слідчий в клопотанні зазначив, що в межах вказаного кримінального провадження існують ризики, а саме:

- п. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років; крім того, 29.04.2021 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва останнього оголошено в розшук за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні №12020100020003868 від 04.08.2020 року;

- п. 3 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх з метою схилити їх до дачі неправдивих показань у судовому засіданні;

- п. 4 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з`являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій;

- п. 5 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки наразі офіційно не працевлаштований.

Таким чином, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

У той же час, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину і тому вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією Європейського суду з прав щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»).

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження. Тому, враховуючи перелічені ризики, слідчий вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов`язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У поданому клопотанні слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , оскільки ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і які були наведенні у клопотанні про обрання запобіжного заходу, існують та не відпали, у зв`язку з цим прокурор вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , посилаючись на те, що ризики наведенні прокурором є необгрунтованими. Також зазаначив, що тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання підзахисногою, оскільки ОСОБА_4 потребує медичного огляду лікарів.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи та прохання свого захисника, просив дати час на лікування у медичному закладі.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Слідчим суддею встановлено, що 21.06.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040001832 були внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. 22.06.2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23.06.2021 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.08.2021 року включно. Постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 10.08.2021 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців. Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12.08.2021 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.09.2021 року включно. Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 17.09.2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021100040001832,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.06.2021 року, продовжено до чотирьох місяців.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що підтверджується: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12021100040001832 від 21.06.2021 року; рапортом співробітника поліції від 21.06.2021 року; протоколами огляду місця події (трупа) від 21.06.2021 року; протоколом огляду місця події від 21.06.2021 року; протоколами допиту свідків від 21.06.2021 року; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.06.2021 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 21.06.2021 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.06.2021 року, повідомленням про підозру від 22.06.2021 року та іншими матеріалами у своїй сукупності.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим - позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років; вік та стан здоров`я підозрюваного; відсутність сталих соціальних зв`язків; репутацію підозрюваного; майновий стан; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки з огляду на те, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та неодноразово судимий.

На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв`язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, можливість останнього знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні. На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв`язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, слідчий суддя враховує те, що для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, про які зазначає слідчий у клопотанні, а саме: отримати висновок судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_11 , призначеної 15.07.2021 року; відкрити матеріали для ознайомлення сторонам кримінального провадження та надати їм можливість для ознайомлення; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження, які вручити підозрюваному та його захиснику, та при необхідності виконати інші слідчі дії.

На думкуслідчого судді,у разізастосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, такого як домашній арешт, про який просив захисник і підозрюваний, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження.

Продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 необхідне для забезпечення його належної процесуальної поведінки та ненастання ризиків, що мають місце.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 176-178, 181, 194, 197, 199, 309, 376 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити строктримання підвартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 22 жовтня 2021 року.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 21 вересня 2021 року о 10 годині 20 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1