Постанова

від 23.06.2021 по справі 640/6227/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №640/6227/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Грибан І.О.,

Парінова А.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Гребінківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними відмови надати дозвіл на розробку проектів землеустрою за відсутності підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів та скасування рішень відповідача від 10.11.2020 №1357 та від 10.11.2020 №1358.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали шляхом подання до суду позовної заяви та усіх наявних в нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги в паперовій формі для суду та учасників справи, а також докази про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Зокрема, судом зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, а з позовної заяви вбачається, що документ сформований в системі Електронний суд 05.03.2021.

Позивачем надіслано до суду заяву про усунення недоліків, в якій ОСОБА_1 просила звільнити її від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір та зазначила, що у зв`язку із запровадженням на всій території України карантину, з метою уникнення контакту з оточуючими, позовну заяву з додатками подано через підсистему Електронний суд .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 позовну заяву повернуто позивачеві, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції проігнорував посилання позивача на приписи Наказу Державної судової адміністрації України від 01.06.2020 №247, яким запроваджено дослідну експлуатацію підсистем Електронний суд та Електронний кабінет в усіх місцевих та апеляційних судах крім Київського апеляційного суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, розглянувши позовну заяву позивача, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції дійшов висновку, що до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися в паперовому вигляді. Отже, позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме: не подано до суду позовної заяви та усіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги в паперовій формі для суду та учасників справи, а також доказів про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва. Суд першої інстанції вказав, що недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом 5 днів з дня вручення копії вказаної ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2021 позивачем 21.03.2021 було подано через систему Електронний суд клопотання про звільнення від сплати судового збору та зазначив, що у зв`язку із запровадженням на всій території України карантину, з метою уникнення контакту з оточуючими, позовну заяву з додатками подано через підсистему Електронний суд .

Втім, суд першої інстанції, посилаючись на те, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС) роботу ще не розпочала, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України, повернув позовну заяву ОСОБА_1 . При прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції послався на правові висновки у справах №9901/43/19 та №9901/335/20.

Розглянувши такі доводи позивача, та висновки суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу, що посилання суду першої інстанції на те, що позовна заява сформована позивачем в системі Електронний суд не є позовною заявою за формою, яка визначена КАС України є безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частинами 7-11 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі №520/20958/18.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 15 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система.

Разом з тим, згідно із Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) Єдина судова інформаційна (автоматизована) система , автоматизована система у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у відповідному відмінку.

Відповідно до ч. 8 статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , якщо інше не визначено цим Кодексом.

У п. 15 ч. 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України №229 (6984) 01.12.2018.

У подальшому, у газеті Голос України (№42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті Голос України (№229 (6984) від 01.12.2018).

При цьому відповідно до пп. 15.1 п. 15 абз. 1 розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України від 05.10.2017 №2155-VIII Про електронні довірчі послуги (далі - Закон №2155-VIII).

За приписами ч. 2 ст. 17 Закону №2155-VIII встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 18 Закону №2155-VIII кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Наказом Державної судової адміністрації України від 01.06.2020 №247 Про запровадження в дослідну експлуатацію систем Електронний суд та Електронний кабінет запроваджено з 1 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми Електронний суд та Електронний кабінет (далі - Підсистеми) у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди). Пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем. З дня видання цього наказу визнано такими, що втратили чинність: 1) наказ ДСА України від 22.12.2018 №628 Про проведення тестування підсистеми Електронний суд у місцевих та апеляційних судах ; 2) наказ ДСА України від 26.04.2019 №429 Про внесення змін до наказу ДСА України від 22.12.2018 №628 .

Відповідно до п. 14 розділу XI Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року №30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми Електронний суд (далі - Положення №30) всі електронні документи, що надходять до суду та ОСП автоматично розміщуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції АСДС. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Отже, відповідно до пунктів 1 та 2 Розділу ХІ Положення №30 з 01.06.2020 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми Електронний суд . Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (п. 15 ч. 1 Розділу ІІ Положення №30).

Згідно з вимогами розділу XI Положення №30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі Електронний суд , розміщеній за посиланням:://cabinet.court.gov.ua, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет .

Аналогічного змісту висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.06.2021 у справі №9901/211/21.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково використав до даних правовідносин правові висновки у справах №9901/43/19 та №9901/335/20, оскільки такі стосувалися інших фактичних обставин, зокрема процесуальні документи були надіслані сторонами на електронну пошту судів, а не за допомогою підсистеми Електронний суд .

Колегія суддів приходить до висновку, що відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми Електронний суд та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.

З інформації, наявної в Єдиній судовій інформаційній (автоматизованій) системі документообігу суду, вбачається, що позовна заява позивача надійшла за допомогою підсистеми Електронний суд . Зазначена інформація кореспондується з наявною у матеріалах справи паперовою копією позовної заяви, яка роздрукована судом першої інстанції стосовно того, що документи сформовані у системі Електронний суд 05.03.2021.

На цій підставі колегія суддів приходить до висновку, що, оскільки, станом на дату подання позовної заяви в усіх місцевих та апеляційних судах, включаючи Окружний адміністративний суд міста Києва, було запроваджено підсистему Електронний суд у тестовому режимі, позовну заяву було подано через підсистему Електронний суд через Електронний кабінет з використанням особистого цифрового підпису, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про повернення позовної заяви.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною 17.07.1997, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів вказав, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. З рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2008 у справі Каіч та інші проти Хорватії вбачається, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення . У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права .

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В контексті наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, це є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень - направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді І.О. Грибан

А.Б. Парінов