Ухвала

від 18.08.2021 по справі 640/6227/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

18 серпня 2021 року м. Київ № 640/6227/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши позовного заяву ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Гребінківської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними відмов надати дозвіл на розробку проектів землеустрою за відсутності підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів та скасування рішень відповідача від 10.11.2020 №1357 та від 10.11.2020 №1358.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви та належним чином засвідчених копій документів доданих до неї для суду та інших учасників справи.

На виконання вимог ухвали суду від 09.07.2021 позивач через підсистему Електронний суд 16.07.2021 надіслав заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що у зв`язку із запровадженням на всій території України карантину, з метою уникнення контакту з оточуючими, позовну заяву з додатками подано через підсистему Електронний суд .

Окрім цієї заяви позивачем не подано жодних документів на виконання вимог ухвали суду від 09.07.2021.

Розглянувши подану заяву про усунення недоліків, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно зі статтею 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від 27.04.2021 № 1416-IX, внесені зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, пункт 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України викладений у наступній редакції: до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: .

В умовах внесення вказаних змін до КАС України загаданим Законом від 27 квітня 2021 № 1416-IX, залишені без змін положення пунктів п. 15.1., 15.3. Розділу VII Перехідні положення КАС України, відповідно до яких до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка не розпочала своє функціонування:

подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

Однак, станом на дату постановлення даної ухвали, позивачем не подано до суду позовної заяви та доданих до неї у письмовій формі, а тому оскільки функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочато, подання позивачем матеріалів у такій формі не відповідає встановленим вимогам, зазначеним вище.

Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд, посилаючись в ухвалах відповідно від 14.02.2019 та від 28.01.2019 (у справі № 9901/43/19) на положення п. 15.1., 15.16. Розділу VII Перехідні положення КАС України зазначили, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Констатовано також, що Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача або його представника.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №160/2676/19 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття апеляційної скарги та клопотань в електронній формі. Верховний Суд зазначив, що саме Законом передбачено, що вимога про подачу процесуальних та інших документів у письмовому вигляді, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, здійснюється у паперовій формі. Ця вимога, за висновком Верховного Суду, переслідує легітимну мету, яка полягає в дотриманні процесуальних прав інших учасників справи, як то отримання копій письмових документів. Крім того, за висновком Верховного Суду, не порушується принцип розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, тобто, відсутність процедури подачі документів в електронному вигляді до початку роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не позбавляє позивача можливості звернення до суду шляхом подання заяв та інших документів у письмовому вигляді. З цих самих підстав колегія судів зазначила, що не порушується принцип доступу до правосуддя. Звернута увага на те, що стаття 45 Регламенту Європейського суду з прав людини встановлює такі самі вимоги до форми скарги та передбачає, що будь-яка скарга, яка подана у відповідності до статей 33 або 34 Конвенції подається також у письмовій формі та повинна бути підписана заявником або його представником.

Суддя звертає увагу на те, що на даний час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала своє функціонування.

Наказом ДСА України від 07.11.2019 №1096 Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи , на виконання пункту 10 §2 Прикінцеві положення розділу 4 Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII у частині створення та належного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у зв`язку із відтермінуванням дати початку функціонування цієї системи, затверджено Концепцію побудови ЄСІТС у новій редакції.

Крім того, визнано такими, що втратили чинність:

наказ ДСА України від 02.03.2018 № 99 Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (зі змінами);

наказ ДСА України від 13.04.2018 № 168 Про затвердження Концепції Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи .

Відповідно до затвердженої наказом від 07.11.2019 Концепції, передбачено наступні етапи створення ЄСІТС, зокрема: Етап 2 (I - II квартали 2020 року), Етап 3 (III квартал 2020 року - IV квартал 2021 року, у т.ч. Запуск пілотних проектів ЄСІТС в дослідну експлуатацію у визначених судах, органах та установах системи правосуддя ); Етап 4 (2021 - 2023 роки, зокрема Забезпечення комплексного функціонування ЄСІТС… ).

Наведене вище свідчить про відсутність ЄСІТС як такої та відповідно будь-яких її модулів, що можуть використовуватися як складові системи.

Відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628 Про проведення тестування підсистеми Електронний суд у місцевих та апеляційних судах з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми Електронний суд в тестовому режимі. Наказ втратив чинність з 01.06.2020 згідно з наказом ДСА України від 01.06.2020 №247.

Пунктом 2 цього наказу передбачено, що у частині функціонування підсистеми Електронний суд судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 № 17 зі змінами).

Оскільки ані системи ЄСІТС, ані її модулі не існують, порядок тестування Державної судовою адміністрацією України судам не надавався, кожен учасник правовідносин визначає межі тестового використання самостійно.

При цьому, відповідно до статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а не наказами ДСА України, які не можуть використовуватися як джерела права при здійсненні адміністративного судочинства.

Проведення тестування підсистеми Електронний суд , як і будь-які накази ДСА України жодним чином не скасовують дії прямих норм процесуального закону - п. 15.1., 15.3 Розділу VII Перехідні положення КАС України, які підлягають обов`язковому виконанню судом в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України та учасниками процесу - в силу ч. 2 ст. 44 КАС України, які мають неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи також набрання з 27.05.2021 чинності Законом України від 27.04.2021 №1416-IX, відповідно до яких положення п. 15.1., 15.3. Розділу VII Перехідні положення КАС України залишились без змін, неподання позовної заяви та доданих до неї матеріалів у паперовій формі свідчить про недотримання вимог вказаних норм КАС України та невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху.

При цьому, суд враховує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено право на суд , одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норми національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у разі недотримання яких та не усунення недоліків такої позовної заяви, суд вправі повернути таку позовну заяву заявнику.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищевикладене, оскільки недоліки позовної заяви не усунуто, суд приходить до висновку, що позовна заява разом з доданими до неї матеріалами підлягає поверненню.

Поряд з цим, суд зазначає про відсутність порушення права позивача на доступ до правосуддя, оскільки згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.

Суддя В.П. Шулежко