Постанова

від 16.06.2021 по справі 380/1885/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/1885/21 пров. № А/857/8733/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Вовка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року з питань забезпечення позову (суддя - Гавдик З.В., час ухвалення - не вказаний, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - не вказана),

в адміністративній справі №380/1885/21 за позовом ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради Львівської області,

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У лютому 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Трускавецької міської ради Львівської області, в якому просив: 1) визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо відсутності розгляду по суті заяви від 07.07.2020 р. про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,01 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розміщена між земельними ділянками кадастровий номер 4611500000:11:001:0088, 4611500000:11:009:0019 та 4611500000:11:009:0020; 2) зобов`язати відповідача прийняти рішення, яким надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,01 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розміщена між земельними ділянками кадастровий номер 4611500000:11:001:0088, 4611500000:11:009:0019 та 4611500000:11:009:0020; 3) встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду протягом одного місяця після набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

06.04.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову у справі №380/1885/21, шляхом встановлення заборони Трускавецькій міській раді Львівської області на розпорядження (продаж, передачу у власність, оренду, інший вид користування тощо) земельною ділянкою орієнтовною площею 0,10 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , розташована між земельними ділянками з наступними кадастровими номерами: 4611500000:11:001:0088, 4611500000:11:009:0003, 4611500000:11:009:0019, 4611500000:11:009:0020, 4611500000:11:009:0006, до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 07.07.2020 року ОСОБА_1 подав до Трускавецької міської ради Львівської області заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Ця заява не була розглянута належним чином, рішення на сесії міської ради не було прийняте. Окрім того, у провадженні Трускавецького міського суду Львівської області перебуває справа №380/3850/21 за позовом ОСОБА_2 до Трускавецької міської ради Львівської про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Предметом розгляду цієї справи є визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на яку претендує ОСОБА_2 , та яка знаходиться між земельними ділянками з наступними кадастровими номерами: 4611500000:11:001:0088 4611500000:11:009:0003, 4611500000:11:009:0020, 4611500000:11:009:0019. В липні 2020 року ОСОБА_2 отримав від Трускавецької міської ради Львівської області відомості про те, що вищевказані земельні ділянки, зокрема й та, на яку претендує ОСОБА_1 , може бути надана у власність іншій особі ОСОБА_3 .. 10.11.2020 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнив частково, визнав протиправною бездіяльність Трускавецької міської ради Львівської області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 07.07.2020 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; зобов`язав Трускавецьку міську раду Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2020 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Вказане рішення набрало законної сили та було виконане відповідачем формально та не призвело до відновлення порушених прав. Заява ОСОБА_1 була повторно включена в порядок денний чергової сесії Трускавецької міської ради Львівської області 17.12.2020 року. За результатами розгляду питання про надання дозволу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не було прийняте, не набрало необхідної кількості голосів. Отже, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року у справі № 380/6334/20 залишається невиконаним. З цих підстав позивач знову звернувся до суду з аналогічним позовом. Відомо, що ОСОБА_3 продовжує претендувати на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,10 га на АДРЕСА_1 та отримання у її власність. Судячи із графічних матеріалів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щоб задовольнити мету ОСОБА_3 про набуття у власність земельної ділянки для будівництва житлового будинку, Трускавецька міська рада Львівської області змушена відмовити ОСОБА_1 у прийнятті рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га на АДРЕСА_1 , тобто прийняти завідомо незаконне рішення або залишити заяву ОСОБА_1 без належного розгляду. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони Трускавецькій міській раді Львівської області на розпорядження (продаж, передачу у власність, оренду, інший вид користування тощо) спірною земельною ділянкою, унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав заявника, оскільки: подання адміністративного позову не позбавляє Трускавецьку міську раду Львівської області права на розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності ради; без вжиття заходів забезпечення позову, у разі задоволення позовних вимог заявника про визнання бездіяльності протиправним та зобов`язання вчинити дії, може виникнути питання про ініціювання нових судових справ про скасування передачі її у власність або користування у випадку передачі спірної землі у власність або користування іншим особам, що негативно вплине на відновлення прав позивача або зробить їх відновлення неможливим; визначені заявником види забезпечення адміністративного позову відповідають його предмету та, водночас, вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване лише на забезпечення права заявника на доступ до правосуддя в Україні та збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог. Обраний спосіб забезпечення позову не позбавляє Трускавецьку міську раду Львівської області права на користування спірною землею після надання судом правової оцінки законності та обґрунтованості її дії по суті позову (винесення рішення).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову.

З цією ухвалою суду першої інстанції від 08.04.2020 року з питань забезпечення позову не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції факти та доводи, наведені у заяві, не проаналізував, належної оцінки їм не надав, не дослідив їх у взаємному зв`язку із іншими фактами та обставинами у справі, а відтак не повною мірою дослідив їх важливість та прийняв необґрунтоване оскаржуване рішення.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить оскаржену ухвалу суду від 08.04.2021р. скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву позивача про забезпечення позову задоволити.

Відповідач Трускавецька міська рада подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини, що мають значення для справи, ухвалив правильне судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Висновки, викладені в ухвалі суду, відповідають дійсним та фактичним обставинам справи, а вимоги апелянта є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, залишивши без змін ухвалу суду.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції від 08.04.2021 року, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті.

Згідно ч. 1, 2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; - або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.1, 2 ст.151 КАС України).

Колегія суддів враховує, що виходячи з аналізу норм процесуального права, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову; 2) можливість істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; 3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень; 4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, оспорюваним рішенням, дією або бездіяльністю.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення, повинні забезпечувати співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових та інших наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу про забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову із предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що із матеріалів адміністративної справи та змісту позову видно, що позивач ОСОБА_1 оскаржує протиправність бездіяльності відповідача Трускавецької міської ради щодо відсутності розгляду заяви позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким надати відповідний дозвіл.

У заяві про забезпечення позову позивач просив заборонити Трускавецькій міській раді на розпорядження (продаж, передачу у власність, оренду, інший вид користування тощо) земельною ділянкою орієнтовною площею 0,10 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , розташована між земельними ділянками з наступними кадастровими номерами: 4611500000:11:001:0088, 4611500000:11:009:0003, 4611500000:11:009:0019, 4611500000:11:009:0020, 4611500000:11:009:0006, до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі.

Суд першої інстанції, обґрунтовуючи оскаржувану ухвалу про відмову у забезпеченні позову зазначив, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні, оскільки позивач не навів належних доводів того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на те, що невжиття запропонованих позивачем заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки наслідком такого рішення суду може бути лише оцінка бездіяльності на думку позивача поведінки відповідача і у випадку наявності законних підстав зобов`язання прийняти відповідне рішення щодо звернення позивача.

Зі змісту заяви про забезпечення позову також видно про наявний інтерес інших осіб на цю ж земельну ділянку, на яку претендує позивач.

Правильно суд першої інстанції вказав, що з врахуванням наявних у справі доказів не є можливим забезпечення позову шляхом обмеження по суті реалізації іншими особами своїх прав щодо земельної ділянки, в тому числі і на виконання можливого рішення суду за позовом інших осіб.

В наявних матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, сама лише незгода позивача із бездіяльністю суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання такої бездіяльності протиправною ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року (справа №400/722/19).

Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що забезпечення позову у спосіб, визначений позивачем, шляхом встановлення заборони Трускавецькій міській раді Львівської області на розпорядження (продаж, передачу у власність, оренду, інший вид користування тощо) земельною ділянкою орієнтовною площею 0,10 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , розташована між земельними ділянками з наступними кадастровими номерами: 4611500000:11:001:0088, 4611500000:11:009:0003, 4611500000:11:009:0019, 4611500000:11:009:0020, 4611500000:11:009:0006 до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі, являється фактично способом обмеження реалізації іншими особами своїх прав щодо тої чи іншої земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при відмові у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову дотримано норм процесуального права та сформовано висновки, які відповідають обставинам справи, а тому оскаржену ухвалу суду від 08.04.2021 року з питань забезпечення позову слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року з питань забезпечення позову в адміністративній справі №380/1885/21 за позовом ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 23.06.2021 року