У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт генерального директора ПрАТ «К-Автотранс» ОСОБА_5 та директора ПрАТ «Автотранспортне підприємство 13555» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 11 червня 2021 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021152040000422.
Учасники судового провадження:
представники третіх осіб, щодо майна яких вирішується
питання про арешт ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді клопотання слідчого задоволено, накладено арешт на майно, яке вилучено в ході проведеного 07.06.2021 р. обшуку на території ТОВ «Сакуро КО» за адресою: м. Кропивницький, вул. Глинки, 3, а саме:
- автомобіль Hyndai I 30, реєстраційний номер НОМЕР_1 (зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , страховим полісом №АР/8874643, ключами на авто);
- відеореєстратор ALHUA Digital Video Recorder DHI-HCVR5216AN-S3, s/n: 2G05724PAEWXP14;
- відеореєстратор ALHUA DH-XVR5116HS, s/n: 4L06309PBQF16F9.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
В апеляційній скарзі директор ПрАТ«К-Автотранс» ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на належні ПрАТ «К-Автотранс» 2 відеореєстратори ALHUA.
В апеляційній скарзі директор ПрАТ «Автотранспортне підприємство 13555» ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль Hyndai I 30, реєстраційний номер НОМЕР_1 і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на автомобіль Hyndai I 30, реєстраційний номер НОМЕР_1 (зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , страховим полісом №АР/8874643, ключами на авто).
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу.
Директор ПрАТ «К-Автотранс» ОСОБА_5 зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою у зв`язку з порушенням норм матеріального права.
Вказує на те, що під час обшуку, слідчий, в порушення вимог ч. 1 ст. 236 КПК України, не вжив заходів для забезпечення присутності власника будівлі, ухвала слідчого судді не пред`являлась, її копія не надавалась.
Вказує на те, що ч. 2 ст. 168 КПК України, містить заборону на вилучення електронних інформаційних систем, у разі не зазначення цих систем в ухвалі суду, в даному випадку, відеореєстратори підпадають під законодавче визначення електронної інформаційної системи, а тому, оскільки вони не зазначались в ухвалі слідчого судді то їх вилучення незаконне.
За цих умов, слідчий мав керуватись вимогами п. 4 ч. 2 ст. 168 КПК України, якими передбачено можливість копіювання інформації, що знаходилась у відповідних інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відеореєстраторами, на думку слідчого, зафіксовано місце, де висадили потерпілого, проте, за встановлених обставин, це відбулось у м.Миколаєві, в той час як вилучені відеореєстратори знаходились у м.Кропивницькому.
Крім того, у протоколі обшуку, час закінчення слідчої дії зазначений 14.40 год. 07.06.2021 р., але за даними відеозапису слідчої дії, вилучення відеореєстраторів відбулось після закінчення слідчої дії.
Директор ПрАТ«Автотранспортне підприємство13555» ОСОБА_6 зазначає, що під час обшуку слідчим, в порушення вимог ч. 1 ст. 236 КПК України, не вжито заходів для забезпечення присутності власника транспортного засобу, ухвала слідчого судді не пред`являлась, її копія не надавалась.
На думку апелянта, слідчий, всупереч Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, вилучив автомобіль без постанови слідчого, на момент вилучення автомобіль не визнаний речовим доказом, і документ про технічний стан не складався, автомобіль не опечатувався.
Звертає увагу на те, що обшук, за даними протоколу, проводився до 14.40 год. 07.06.2021 р., а тому автомобіль, з документами на нього і ключами, вилучались поза обшуком.
Слідчий, в порушення вимог ч. 4 ст. 237 КПК України, не складав протоколу огляду автомобіля, як тимчасово вилученого майна, а відтак, підстав вважати, що автомобіль є тимчасово вилученим майном, не має.
Слідчий не навів у клопотанні належного обґрунтування ризику знищення чи пошкодження автомобіля, який не переховувався, перебував на відкритій стоянці.
Слідчий суддя належним чином не ідентифікував автомобіль, як знаряддя вчиненого кримінального правопорушення, оскільки матеріали провадження містять лише відомості про марку автомобіля та певні цифри реєстраційного номеру, які потерпілий ОСОБА_9 пам`ятає лише частину. Є незрозумілим і те якими камерами відеоспостереження зафіксовано місце, де висадили потерпілого.
За наведених обставин, висновки суду про наявність підстав вважати, що вилучений автомобіль, є знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження є помилковими.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
Слідчим відділом ВП №2 Миколаївського ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021152040000422, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 13.04.2021 р. о 13.30 год. невстановлені особи, перебуваючи на території «Миколаївський хлібзавод №1» в м. Миколаєві по вул. Чорновола, 2-а, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я, примушували ОСОБА_9 до виконання цивільно-правових зобов`язань перед ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат».
В ході проведеного 07.06.2021 р. обшуку на території ТОВ «Сакура КО» за адресою м. Кропивницький, вул. Глинки, 3, вилучено автомобіль Hyndai I30, реєстраційний номер НОМЕР_1 (зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , страховим полісом №АР/8874643, ключами на авто) та 2 відеореєстратори.
Слідчий звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва з клопотанням про накладення арешту на вилучене в ході проведеного 07.06.2021 р. обшуку території ТОВ «Сакура КО» майна, у виді автомобілю Hyndai I30, реєстраційний номер НОМЕР_1 та 2 відеореєстраторів. Клопотання мотивоване тим, що в автомобілі можуть бути сліди вчиненого кримінального правопорушення, а відеореєстратори можуть бути використані, як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення працівниками ТОВ «Сакура КО». Крім того, автомобіль зафіксовано камерами відеоспостереження в місці, де висадили потерпілого після вчинення кримінального правопорушення, потерпілий ОСОБА_9 назвав цифри автомобіля, однак сплутав порядок їх розміщення, а ОСОБА_10 , якого впізнав потерпілий показав, що приїжджав до м.Миколаєва на автомобілі «Хендай» сірого кольору.
З урахуванням показань потерпілого ОСОБА_9 та працівника ТОВ «Сакура КО» ОСОБА_10 , тих обставин, що вилучене під час проведення обшуку майно, у виді транспортного засобу та відеореєстраторів, має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення їх збереження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно.
Заслухавши доповідь судді, представників третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт на підтримку апеляційних скарг, вивчивши надані матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст.170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме майно, щодо якого ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При розгляді клопотання про арешт майна, слідчий суддя відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення.
Однією з правових підстав накладення арешту на майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України є відповідність цього майна, критеріям зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
З метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
До речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України, відносяться матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.
При постановленні оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримався.
Як вбачається з матеріалів клопотання, до ЄРДР за №12021152040000422 внесені відомості за ч. 2 ст. 355 КК України, за фактом примушування невстановленими особами на території ТОВ «Миколаївський хлібзавод №1», за адресою м. Миколаїв, вул. В. Чорновола, 2-а, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, ОСОБА_9 до виконання цивільно-правових зобов`язань перед ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат».
В рамках даного кримінального провадження слідчим відділом ВП №2 Миколаївського ГУНП в Миколаївській області 07.06.2021 р., на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.06.2021 р., проведений обшук території ТОВ «Сакура КО» за адресою м. Кропивницький, вул.Глинки, 3, в ході якого вилучені особові справи працівників ТОВ «Сакура КО» та тимчасово вилучено автомобіль Hyndai I30, реєстраційний номер НОМЕР_1 та 2 відеореєстратори.
Звертаючись з клопотанням про арешт вилученого на території ТОВ «Сакура КО» майна, а саме транспортного засобу та відереєстраторів, слідчий послався на те, що у вказаному автомобілі могли зберегтись сліди вчиненого кримінального правопорушення, а відеореєстраторами могли бути зафіксовані особи, які виїжджали на відповідному транспортному засобі з території ТОВ «Миколаївський хлібзавод №1», тобто вказані речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та мають доказове значення у кримінальному провадженні.
Разом з тим, за наявності достатніх підстав вважати, що, за спливом майже двох місяців з дня вчинення кримінального правопорушення, в автомобілі Hyndai I30 реєстраційний номер НОМЕР_1 , містяться сліди кримінального правопорушення, а відеокамери можуть містити певну інформацію, слідчий, не застосовуючи положення ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, не провів огляд відповідних речей, а обрав найбільш обтяжливий спосіб вилучення речових доказів шляхом арешту транспортного засобу та відеореєстраторів, чим фактично позбавив їх законних володільців (добросовісних набувачів) права на користування та розпоряджання цим майном.
Крім того, слідчий не навів достатніх підстав для накладення арешту на відеореєстратори, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 168 КПК України, інформація, яку можуть містити вказані технічні пристрої, може бути отримана шляхом її копіювання, при цьому, відеореєстратори є лише засобами фіксації, а не збереження інформації.
Отже, клопотання слідчого не містить обґрунтування неможливості отримання органом досудового розслідування доступу до речей або відомостей, які можуть у них міститися, за допомогою інших слідчих дій, передбачених КПК України, а слідчим суддею, не враховані можливості без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, отримання відповідної речі або інформації, яка може бути використана під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, чим істотно порушені майнові права третіх осіб, щодо майна яких вирішувалось питання про арешт.
До того ж, матеріали клопотання слідчого не містять даних про те, що вилучене майно автомобіль Hyndai I30, реєстраційний номер НОМЕР_1 та 2 відеореєстратори визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Отже, слідчий обґрунтовуючи своє клопотання, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи осіб, про який йдеться у клопотанні слідчого, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.
Зазначене свідчить про те, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на відповідне майно, постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд вважає, що органом досудового розслідування не доведено необхідності накладення арешту на вилучене в ході проведеного 07.06.2021 р. обшуку на території ТОВ «Сакуро КО» майно, а тому апеляційні скарги третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали, про відмову у задоволенні клопотання слідчого.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
апеляційні скарги третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2021 року, якою накладено арешт на вилучене в ході проведеного 07.06.2021 р. обшуку на території ТОВ «Сакуро КО» за адресою: м.Кропивницький, вул. Глинки, 3, майно скасувати.
Постановити нову ухвалу. У задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, вилученого в ході проведеного 07.06.2021 р. обшуку на території ТОВ «Сакуро КО» за адресою: м. Кропивницький, вул. Глинки, 3, а саме: автомобілю Hyndai I 30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , 2010 року випуску (зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , страховим полісом №АР/8874643, ключами на авто); відеореєстратору ALHUA Digital Video Recorder DHI-HCVR5216AN-S3, s/n: 2G05724PAEWXP14; відеореєстратору ALHUA DH-XVR5116HS, s/n: 4L06309PBQF16F9 відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Миколаївський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2021 |
Оприлюднено | 31.01.2023 |
Номер документу | 97883195 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Миколаївський апеляційний суд
Чебанова-Губарєва Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні