Постанова

від 17.06.2021 по справі 757/57964/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6135/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року м. Київ

Справа № 757/57964/20-ц

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Махлай Л.Д., Немировської О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 грудня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

встановив:

29 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства соціальної політики України за № 13 кс від 15.12.2020 року про призначення ОСОБА_2 на посаду директора Державного підприємства Київський завод Імпульс з моменту його прийняття до набрання законної сили рішенням у справі та зупинити дію реєстраційного запису від 23.12.2020 року № 10701050009059768 Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу , проведеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач І.С. щодо державного підприємства Київський завод Імпульс (код ЄДРПОУ 053882586 ).

Відповідно до змісту поданої заяви, заявник має намір звернутись до суду з позовом до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства соціальної політики України за № 13 кс від 15.12.2020 року про призначення ОСОБА_2 на посаду директора державного підприємства Київський завод Імпульс , скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 23.12.2020 року № 1000681070023009091 Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу , вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач І.С. на підставі оскаржуваного Наказу відповідача, щодо державного підприємства Київський завод Імпульс (код ЄДРПОУ 05388256).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Зупинено дію наказу Міністерства соціальної політики України за № 13 кс від 15.12.2020 року про призначення ОСОБА_2 на посаду директора Державного підприємства Київський завод Імпульс з моменту його прийняття до набрання законної сили рішення у справі.

Не погоджуючись з ухвалою, Перший заступник Міністра Міністерства соціальної політики України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом при розгляді заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви та винесенні оскаржуваної ухвали порушено засади диспозитивності та змагальності в цивільному процесі, оскільки судом не повідомлено Мінсоцполітики про розгляд заяви про забезпечення позову у зв`язку із зупиненням дії наказу Міністерства, що не відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України. Також ОСОБА_1 не виконано вимоги оскаржуваної ухвали суду та не пред`явлено позовної заяви в строк, визначений судом, з метою з`ясування обставин справи.

Судом не з`ясовано питання, чи дійсно права ОСОБА_1 можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та задовольняючи заяву про забезпечення позову порушено законний інтерес Мінсоцполітики, як органу до сфери якого відноситься Державне підприємство Київський завод Імпульс , що не відповідає вимогам статті 149 ЦПК України. Крім того, забезпечення позову призведе до перешкоджання господарської діяльності Державного підприємства Київський завод Імпульс в частині не здійснення керівником, покладених на нього обов`язків, що не враховано судом під час прийняття оскаржуваної ухвали.

В судовому засіданні представник Міністерства соціальної політики України - Тімохіна Ю.В. підтримала доводи апеляційної скарги, просила ухвалу суду скасувати.

Заявник ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову, з яким має намір звернутись заявник, є визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства соціальної політики України за № 13 кс від 15.12.2020 року про призначення ОСОБА_2 на посаду директора ДП Київський завод Імпульс , скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.12.2020 року № 1000681070023009091 Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу , вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач І.С. на підставі оскаржуваного наказу відповідача, щодо ДП Київський завод Імпульс (код ЄДРПОУ 05388256), а тому суд вважав, що заявниками обрано правильний та допустимий спосіб забезпечення позову, який забезпечить збалансованість інтересів сторін, є співмірний з вимогами майбутнього позову, та спроможний забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позову.

З висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки він зроблений з порушення норм процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

Згідно з ч.10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З урахуванням наведеного, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, заявник ОСОБА_1 посилався на те, що він має намір звернутись до Печерського районного суду м.Києва з позовом до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства соціальної політики України за №13 кс від 15.12.2020 року про призначення ОСОБА_2 на посаду директора ДП "Київський завод "Імпульс", скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 23.12.2020 року №1000681070023009091 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач І.С. на підставі оскаржуваного наказу відповідача, щодо державного підприємства "Київський завод "Імпульс".

Позовні вимоги у справі будуть обґрунтовані порушеннями Міністерством соціальної політики України встановленого законодавством України порядку призначення директора державного підприємства, всупереч абз.2 ч. 7.2. розділу VII Статуту державного підприємства "Київський завод "Імпульс", без проведення конкурсного відбору на посаду директора підприємства у відповідності з чинним законодавством, що у свою чергу позбавило позивача можливості вільно обрати вид діяльності, в даному випадку стати директором ДП "Київський завод "Імпульс".

Таким чином, предметом майбутнього позову будуть вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства соціальної політики України за №13 кс від 15.12.2020 року про призначення ОСОБА_2 на посаду директора ДП "Київський завод "Імпульс" та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з доданих до заяви копій документів, наказом Міністра соціальної політики України № 6кс від 25.02.2020 року на ОСОБА_1 , начальника механо-складального цеху ДП Київський завод Імпульс , було покладено виконання обов`язків директора підприємства з 25 лютого 2020 року до призначення керівника в установленому законодавством порядку.

Наказом Міністра соціальної політики України № 130кс від 15 грудня 2020 року на посаду директора ДП Київський завод Імпульс призначено ОСОБА_2 .

Таким чином, забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства соціальної політики України за № 13 кс від 15.12.2020 року про призначення ОСОБА_2 на посаду директора Державного підприємства Київський завод Імпульс , до вирішення спору (справи) по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, оскільки у даному випадку суд фактично ухвалив рішення про заборону перебування ОСОБА_2 на посаді директора підприємства та виконання ним своїх трудових обов`язків, та про продовження виконання обов`язків директора ОСОБА_4 , без розгляду справи по суті, що є порушенням вимог процесуального права.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року. № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, запропоновані заявником заходи забезпечення позову не є співмірними із предметом спору, який у даному випадку виник між сторонами, і за своїм змістом і способом фактично є вирішенням спору по суті, що в силу положення ч. 10 ст. 150 ЦПК України є недопустимим.

Крім того, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що ні заява про забезпечення позову, ні оскаржувана ухвала не містять доводів стосовно того, як саме може бути утрудненим чи неможливим виконання можливого рішення суду про скасування відповідного наказу відповідача.

Отже, дослідивши заяву про забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення , оскільки заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний ним спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, а вжиття заходів, про які просить заявник, фактично є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог до вирішення спору по суті.

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову у даній справі, шляхом зупинення дії наказу Міністерства соціальної політики України за № 13 кс від 15.12.2020 року про призначення ОСОБА_2 на посаду директора ДП Київський завод Імпульс , до вирішення спору (справи) по суті, є помилковим та суперечить вимогам закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства соціальної політики України за № 13кс від 15.12.2020 року про призначення ОСОБА_2 на посаду директора Державного підприємства Київський завод Імпульс .

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374- 376, 381-383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 грудня 2020 року - скасувати в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви та прийняти постанову:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства соціальної політики України за № 13кс від 15.12.2020 року про призначення ОСОБА_2 на посаду директора Державного підприємства Київський завод Імпульс - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Махлай Л.Д.

Немировська О.В.