Постанова

від 23.06.2021 по справі 127/15964/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/15964/19

Провадження № 22-ц/801/1429/2021

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.

Доповідач:Денишенко Т. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 рокуСправа № 127/15964/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивіль-них справах:

судді-доповідача Денишенко Т. О.,

суддів Голоти Л. О., Сопруна В. В.,

за участі секретаря судового засідання Лучицького А. О., представника особи, яка подала апеляційну скаргу, відповідача Вінницької міської ради Олексюк Т.С., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному позовному прова-дженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання

протиправним, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

за апеляційною скаргою представника Вінницької міської ради ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року, ухвалене у приміщенні суду в м. Вінниця за голову-вання судді Дернової В. В., повний текст якого складений 09 вересня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

06 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся у Вінницький міський суд Вінницької області з позовом до Вінницької міської ради про визнання про-типравним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. В обґрунтування за-явлених вимог позивач вказав, що пунктом шостим рішення 31 сесії 7 скликан-ня Вінницької міської ради від 27 червня 2018 року № 1261 Про надання доз-волів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам, відмови у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою, поновлення терміну дії договору оренди та земельного сервітуту йому відмовлено у поновленні терміну дії договору оренди від 23 січня 2008 року, зареєстрованого за № 04090020004, земельної ділянки площею 44 кв.м., наданої рішенням міської ради від 26 грудня 2003 року № 556 ( пункт перший ) для будівництва та обслуговування індивідуального гаража на АДРЕСА_1 строком на п`ять років. З укладення першого дого-вору оренди у подальшому він пролонговувався, останній термін оренди закін-чився у квітні 2018 року. Відмова мотивована невідповідністю намірів вимогам містобудівної документації ( змішана багатоповерхова житлова забудова та гро-мадська забудова, ділянка розміщена частково у межах червоних ліній ) та наявністю постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі № 127/18579/17. Зазначена постанова адміністратив-ного суду не стосується позивача, а останнє рішення з пролонгації договору оренди від 21 червня 2013 року № 1340 прийняте міською радою уже після рі-шення від 01 лютого 2013 року № 1140, яким затверджені зміни до генераль-ного плану м. Вінниці. Тобто з моменту укладення договору оренди та його по-передньої пролонгації жодні обставини не змінювалися, тому відмова у даний час у поновленні договору оренди є безпідставною. Позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької міської ради від 27 червня 2018 року № 1261 про відмову йому у поновленні терміну дії договору оренди зе-мельної ділянки від 03 листопада 2008 року, зобов`язати Вінницьку міську раду поновити термін дії вказаного договору оренди земельної ділянки площею 44 кв.м., зареєстрованого 23 січня 2009 року за № 04090020004.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року позов задоволений частково. Визнане протиправним та скасоване рі-шення Вінницької міської ради від 27 червня 2018 року № 1261 у частині від-мови ОСОБА_1 у поновленні терміну дії договору оренди земельної ді-лянки від 03 листопада 2008 року, зареєстрованого 23 січня 2009 року за № 04090020004, зобов`язано Вінницьку міську раду повторно розглянути питання щодо поновлення терміну дії цього договору оренди земельної ділянки. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з Вінницької міської ради на користь позивача судовий збір у розмірі 384,20 гривень.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, представник відповідача Вінниць-кої міської ради Ваколюк О. С. оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рішення скасувати у частині задоволених позовних вимог, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що з оскаржуваним рішенням суду погодитися не можна, Вінницька міська рада вважає це рішення необґрунтованим, незакон-ним, ухваленим без всебічного дослідження матеріалів справи, з порушенням норм матеріального права. Оскаржуване ОСОБА_1 рішення міської ради прийняте на підставі чинних, обов`язкових до виконання норм законодав-ства. Відповідно до статті 18 Закону України Про автомобільні дороги межі вулиці за її шириною визначаються червоними лініями , розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах червоних ліній вулиці не допускається. Аналогічні положення містяться у нормативних документах, зокрема, Державних будівельних нормах України В.2.3.-5-2001, затверджених наказом Держбуду України від 11 квітня 2001 року № 89, введених в дію з 01 жовтня 2001 року. Представник відповідача у скарзі наголосив, що спірна зе-мельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту, є ділянкою територі-альної громади міста Вінниці, повноваження щодо розпорядження якою нале-жить до відома міської ради. Договори оренди земельної ділянки, раніше укла-дені з ОСОБА_1 , мали строковий характер. В останньому договорі, поновленому 08 липня 2013 року, передбачалося припинення його дії у разі за-кінчення строку, на який його було укладено, тобто його дія передбачалася до 21 квітня 2018 року. Поновлення договору оренди земельної ділянки є правом, а не обов`язком орендодавця. У позивача відсутні правовстановлюючі докумен-ти на гараж, будь-які докази щодо оформлення права власності на нього. Цей об`єкт не відноситься до нерухомих, не є капітальною спорудою, його перемі-щення можливе без знецінення, зміни призначення. Скаржник наголошує на дискреційних повноваженнях органу місцевого самоврядування, через що зо-бов`язання судом міську раду повторно розглянути питання з поновлення стро-ку дії договору оренди земельної ділянки суперечить гарантіям, визначеним у Законі України Про місцеве самоврядування в Україні . Права ОСОБА_1 не порушені органом місцевого самоврядування, який діяв на підставі, в ме-жах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

12 листопада 2019 року до апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу представника відповідача, де висловлена його пози-ція щодо безпідставності, іноді зовсім недоречних, на його думку, посилань скаржника на порушення судом першої інстанції цілого ряду норм і положень чинного законодавства України, практики Європейського суду з прав людини, які не стосуються конкретних обставин і правовідносин у цій справі, у певній частині регламентують загальні положення, повноваження органів місцевого самоврядування. Позивач стверджує про наявність у нього переважного права на поновлення строку оренди, а оскільки він продовжує користуватися земель-ною ділянкою після закінчення строку договору, то останній вважається понов-леним на новий строк, додаткова угода з цього питання має бути укладена в мі-сячний строк в обов`язковому порядку. Дії відповідача свідчать про його недо-бросовісність як контрагента за договірними умовами, який вибраний і утри-муваний на кошти платників податків представницький орган, має представля-ти, захищати законні права та інтереси членів територіальної громади, у тому числі й позивача, створювати належні умови для зберігання транспортних засо-бів громадян. ОСОБА_1 зазначає про наявність у справі документів щодо придбання ним металевої конструкції гаража, вважає оскаржуване рішен-ня суду таким, що відповідає вимогам матеріального і процесуального права, є обгрунтованим і законним, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 28 листопада 2019 року апеляційна скарга Вінницької міської ради була залишена без задоволення, а рі-шення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року залишене без змін.

Переглянувши у касаційному порядку рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року, постанову Вінницького апеляцій-ного суду від 28 листопада 2019 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду частково задовольнив каса-ційну скаргу Вінницької міської ради, постанову Вінницького апеляційного су-ду від 28 листопада 2019 року скасував, справу передав на новий розгляд до су-ду апеляційної інстанції, зазначивши наступне. Перевіряючи законність рішен-ня Вінницької міської ради від 27 червня 2018 року № 1261, апеляційний суд у порушення норм процесуального права належним чином не визначився з харак-тером спірних правовідносин, не з`ясував усіх фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, не перевірив та не дослідив наявності підстав для відмови у поновленні строку оренди, чи дійсно спірна земельна ділянка розміщена частково у межах червоних ліній , чи є ці обста-вини перешкодою для передачі земельної ділянки в оренду та чи буде така пе-редача мати наслідком порушення вимог містобудування, внаслідок чого дій-шов передчасного висновку про незаконність оскарженого рішення, формально пославшись на те, що обставини, які були підставою для відмови в поновленні строку договору оренди, вже існували на момент прийняття цього рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення та заперечення на апеля-ційну скаргу відповідно представника міської ради Олексюк Т. С., позивача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні в ній до-кази в їх сукупності, перевіривши законність, обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимо-гам, воно є помилковим, ухваленим всупереч фактичних обставин, що мають місце у даній справі, у порушення норм матеріального права, що регулюють наявні правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням 27 сесії 5 скликання Вінницької міської ради № 2020 від 04 липня 2008 року Про передачу громадянам земельних ді-лянок в оренду ОСОБА_1 було передано в короткострокову оренду строком на чотири роки десять місяців земельну ділянку площею 44 кв.м. по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування гаража. На під-ставі цього рішення 03 листопада 2008 року між Вінницькою міською радою та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки з визна-ченням форми та розміру орендної плати. У подальшому орендні договірні відносини між сторонами у справі були продовжені до 21 квітня 2018 року. Рішенням 31 сесії 7 скликання Вінницької міської ради від 27 червня 2018 року № 1261 Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо від-ведення земельних ділянок у власність громадянам, відмову у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою, поновлення терміну дії договору оренди та земельного сервітуту ОСОБА_1 відмовлено у поновленні терміну дії договору оренди земельної ділянки від 23 січня 2008 року, зареєстрованого за № 04090020004, площею 44 кв.м. у зв`язку з невідповідністю намірів вимо-гам містобудівної документації (змішана багатоповерхова житлова забудова та громадська забудова, ділянка розміщена частково у межах червоних ліній ).

Ухвалюючи 06 вересня 2019 року рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, беручи до уваги доводи позивача, виходив з того, що обставини, які були підставою для відмови у поновленні строку договору оренди, вже існували на момент прийняття відповідачем 21 червня 2013 року рішення № 1340, коли строк договору оренди був поновлений, тому ці обстави-ни не можуть бути підставою для прийняття рішення від 27 червня 2018 року № 1261 про відмову у поновленні строку договору оренди земельної ділянки. Суд вважав, що позовну вимогу про зобов`язання Вінницької міської ради поновити термін дії договору оренди від 03 листопада 2008 року, зареєстрованого 23 січ-ня 2009 року за № 04090020004, земельної ділянки площею 44,00 кв.м. з огляду на принцип свободи правочину, те, що Вінницька міська рада є колегіальним органом, у дискреційні повноваження якого втручатися не можна, необхідно задовольнити частково шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки.

Вказані висновки суду першої інстанції є помилковими з наступних підстав.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільсь-ких, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності. У статті 83 цього Кодексу передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є кому-нальною власністю; у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено набуття права на землю громадянами та юридичними особами шляхом передачі земельних діля-нок у власність або надання їх у користування. Згідно з частиною першої статті 124 цього Кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відпо-відного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору ку-півлі-продажу права оренди земельної ділянки ( у разі продажу права оренди ) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-про-дажу права оренди земельної ділянки.

Аналіз змісту рішення Вінницької міської ради від 27 червня 2018 року № 1261 свідчить про те, що підставою для відмови ОСОБА_1 у поновленні терміну дії договору оренди спірної земельної ділянки стала невідповідність намірів вимогам містобудівної документації (змішана багатоповерхова житлова забудова та громадська забудова, ділянка розміщена частково у межах черво-них ліній ).

Незгода ОСОБА_1 із цим рішенням мотивована, зокрема, порушен-ням положень Закону України Про оренду землі , а також тим, що земельна ділянка тривалий час перебуває у його користуванні, за яку він сплачує орендну плату, порушені його права, передбачені статтею 40 ЗК України, а також пунк-том 8 договору оренди землі, згідно з яким він має переважне право на понов-лення договору оренди на новий строк.

Проте належить констатувати, що відповідачем у справі під час вирішення питання щодо поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки кому-нальної власності, за результатами якого у такому поновленні ОСОБА_1 відмовлено, не допущено порушення норм Закону України Про оренду землі , ці норми не передбачають обов`язку орендодавця поновити дію договору орен-ди землі з тих підстав, що раніше такий договір укладався і мало місце понов-лення терміну його дії, який наразі закінчився. Тривале перебування, починаю-чи з кінця 2008 року, у користуванні позивача на умовах оренди земельної ді-лянки жодним чином не зобов`язує орендодавця поновлювати договірні стосун-ки чисельні рази на невизначений кінцевий строк такої оренди. Сплата орендної плати також не є визначальною умовою для продовження договірних відносин. Щодо переважного права на поновлення договору оренди на новий строк, то у даному випадку така підстава узагалі не може братися до уваги, оскільки не йдеться про надання цієї земельної ділянки іншому користувачу, що тягло б урахування переважного права позивача. Наразі йдеться про повернення зе-мельної ділянки комунальної власності її власнику в особі місцевого органу са-моврядування.

Отже у цій справі мають місце правовідносини з оренди земельної ділянки комунальної власності. Щодо наявності підстав для відмови у задоволенні кло-потання орендаря поновити термін дії договору оренди земельної ділянки, то з наданого на виконання висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12 травня 2021 року, представником відповідача витягу з плану зонування м. Вінниці, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 04 липня 2008 року № 2012, зі змінами, затвердженими рішенням Вінницької міської ради від 28 травня 2021 року № 451, убачається, що металевий гараж ОСОБА_1 дійсно розташований у межах червоних ліній . Та обставина, що план зону-вання затверджений рішенням Вінницької міської ради ще на час надання зе-мельної ділянки в оренду, не означає безпідставності відмови орендодавця у по-новленні терміну дії договору, який був завжди строковим і така його характе-ристика не може автоматично бути змінена на постійний внаслідок обов`язку міської ради продовжувати договірні стосунки.

Суд зауважує, що за певних обставин не забороняється укладати договори про тимчасове користування земельними ділянками, які знаходяться, зокрема, в зоні червоних ліній , таких законодавчих норм не існує. Однак є права орен-додавця, наразі дискреційні, щодо надання землі в оренду, поновлення терміну дії строкового договору оренди земельної ділянки, чи відмови у такому понов-ленні. На даний час орендодавець визнав перешкодою для поновлення терміну оренди земельної ділянки знаходження її в зоні червоних ліній , наголошує на тому, що така передача матиме наслідком порушення вимог містобудування, яке не може тривати безстроково. З такою позицією відповідача, з огляду на принцип добровільності договірних стосунків, не погодитися не можна.

Юридична визначеність у цивільних правовідносинах з оренди земельної ділянки, що мають місце між сторонами у цій справі, свідчить про неспромож-ність вимог ОСОБА_1 . Правове підґрунтя процедури укладення, понов-лення, розірвання договірних відносин визначене чітко та безумовно нормами Земельного, Цивільного кодексів України в залежності від предмета таких відносин, але однією з вагомих умов виконання таких договорів є викладені в них умови. Щодо пролонгації договірних орендних стосунків між сторонами у справі зобов`язальних умов у договорах, про які йдеться, не існує.

Колегія суддів апеляційного суду вважає доцільним зазначити про безпід-ставність твердження позивача щодо порушення міською радою вимог частини третьої статті 2 Закону України Про основні засади соціального захисту вете-ранів праці та інших осіб похилого віку відносно нього, допущення дискри-мінації його як людини, яка відноситься до цієї категорії громадян, саме відмо-вою у пролонгації договору оренди земельної ділянки. Питання зберігання транспортного засобу позивача наразі може бути вирішене не виключно шля-хом користування конкретною земельною ділянкою, на яку він претендує. З відповідним питанням ОСОБА_1 до міської ради не звертався, доказів протилежного ним не представлено.

Доводи апеляційної скарги представника Вінницької міської ради стосовно помилковості висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рі-шенні від 06 вересня 2019 року, заслуговують на увагу, мають наслідком за-доволення її вимог.

Враховуючи викладені доводи та обґрунтування, колегія суддів апеляційно-го суду дійшла висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції на-лежним чином не врахував усі норми законодавства, матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, які виникли та мають місце між сторонами у справі, не повно дослідив усі обставини справи та дійшов необґрунтованого висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_4 . Таке рішення суду першої інстанції як незаконне на задоволення ви-мог апеляційної скарги підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рі-шення про відмову у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних ви-мог.

Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апе-ляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інс-танції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та ( або ) відзиві на неї.

Статтями 374, 376 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати су-дове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рі-шення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення пов-ністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або змі-ни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесу-ального права або неправильне застосування норм матеріального права. Непра-вильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлу-мачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК Украї-ни, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вінницької міської ради в особі представника Ваколюка Олександра Сергійовича задоволити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання протиправним, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, од-нак вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду про-тягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 24 червня 2021 року.

Суддя-доповідач Т. О. Денишенко

Судді Л. О. Голота

В. В. Сопрун