Постанова

від 15.06.2021 по справі 914/1122/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2021 р. Справа №914/1122/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання - Олійник Н.Б.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача-1: Шейхет М. - представник;

від позивача-2: Шнир Я.Б. - представник;

від відповідача-1: Кубай Ю.Г.;

від відповідача-2: Павлишин І.А

розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради б/н від 18.03.2021 (Вх. № ЗАГС 01-05/1019/21 від 23.03.2021)

на рішення Господарського суду Львівської області від 09.02.2021 (повний текст складено 19.02.2021)

у справі №914/1122/20

за позовом Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Вашингтон, Округ Колумбія, Сполучені Штати Америки

позивач-2 Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, м. Львів

до відповідача-1 Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача-2 Приватного підприємства «Наш ринок» , м. Львів,

про 1) визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 809 від 10.05.2007 «Про затвердження ТзОВ «Наш ринок» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Я. Рапопорта, 8, у м. Львові» ;

2) визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 3318 від 19.04.2018 «Про продовження ПП «Наш ринок» терміну оренди земельної ділянки на вул. Я. Рапопорта, 8» ;

3) визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 5377 від 11.07.2019 «Про внесення змін до договору оренди землі від 20.06.2018 № Ш-4094/1» ;

4) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20.06.2018 № Ш-4094/1, укладеного між Львівською міською радою та Приватним підприємством «Наш ринок» , зі змінами та доповненнями, та застосування наслідків його недійсності (застосування реституції);

5) скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий №4610137500:01:001:0058 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.04.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 629775446101, номер запису про інше речове право - 9561172;

6) скасування записів про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки № 4610137500:01:001:0058, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 629775446101, номер запису про інше речове право - 9561172

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

08.05.2020 року Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу звернулись до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1 - Львівської міської ради, до відповідача-2 - Приватного підприємства «Наш ринок» про визнання незаконними та скасування ухвал Львівської міської ради: № 809 від 10.05.2007; № 3318 від 19.04.2018; № 5377 від 11.07.2019, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зі змінами та доповненнями та застосування наслідків його недійсності (застосувати реституцію), скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, скасування записів про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовано тим, що прийняті Львівською міською радою ухвали, укладений між Львівською міською радою та Приватним підприємством Наш ринок договір оренди земельної ділянки від 20.06.2018 № Ш-4094/1 зі зміни та доповненнями до нього, укладено з порушенням вимог земельного, пам`яткоохоронного законодавства, чинних міжнародних договорів та порушують права і охоронювані законом інтереси позивачів. Позивачі стверджують, що Міністерство культури України затвердило Паспорт об`єкта та облікову картку, де зазначено площу та розташування об`єкта культурної спадщини Старе Єврейське кладовище м. Львів . Вказані документи стали підставою для занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як пам`ятки історії місцевого значення, на підставі наказу Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010р. № 1266/0/16-10. Міністерство культури внесло пам`ятку - Старе Єврейське кладовище XIV століття - 1855 рік між вулицями Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська до Реєстру, як Пам`ятку історії, охоронний № 2951 -Лв. Старе єврейське кладовище розташоване між сучасними вулицями Я.Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської, територія кладовища, чітко відокремлена вулицями. Також, містобудівна документація для розроблення проекту землеустрою вже виготовлена, а земельна ділянка, передана в оренду відповідачу-2 спірними рішеннями, розташована в межах історичного ареалу м. Львова, а також в межах охоронної (буферної) зони об`єкта ЮНЕСКО. Таким чином, функціональне використання земельної ділянки, визначене в оскаржуваних ухвалах, не відповідає Генеральному плану м. Львова. Також, територія, в межах якої було надано земельну ділянку відповідачу-2, віднесена до земель історико-культурного призначення, що свідчить про необхідність зміни цільового призначення, однак така зміна проведена не була, що є порушенням ст.20 ЗК України , та відповідно підставою для визнання недійсними оскаржуваних ухвал ЛМР та договору оренди земельної ділянки з наступними змінами та доповненнями. Оскільки оскаржувані ухвали та договір оренди зі зміна позивачі вважають незаконними, то також простять скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий № 4610137500:01:001:0058 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.04.2015; скасувати записи про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки № 4610137500:01:001:0058, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 629775446101, номер запису про інше речове право - 9561172.

Крім того, позивачі зазначають, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 462/3403/16-а, залишеною без змін постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2018 року, визнано бездіяльність Виконавчого комітету Львівської міської ради в частинні організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1094 віл 25 серпня 2004 року протиправною; зобов`язано Львівську міську раду дати дозвіл замовнику - Об`єднанню Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництву Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу на розробку проекту землеустрою.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.02.2021 року у справі №914/1122/20 (суддя І.Б. Козак) позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконною та скасовано ухвалу Львівської міської ради № 3318 від 19.04.2018 Про продовження ПП Наш ринок терміну оренди земельної ділянки на вул. Я. Раппопорта, 8 . Визнано незаконною та скасовано ухвалу Львівської міської ради № 5377 від 11.07.2019 Про внесення змін до договору оренди землі від 20.06.2018 № Ш-4094/1 . Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 20.06.2018 № Ш-4094/1, укладений між Львівською міською радою та Приватним підприємством Наш ринок , зі змінами та доповненнями, та застосовано наслідки його недійсності (реституцію). Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий № 4610137500:01:001:0058 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.04.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 629775446101, номер запису про інше речове право - 9561172. Стягнуто з Львівської міської ради на користь Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу в особі Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу - 10510,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору. Стягнуто з Львівської міської ради на користь Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу - 10510,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 4, а.с. 180-198).

В ході розгляду справи, суд першої інстанції встановив, що спірна земельна ділянка, яка виділена відповідачу-2, належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній об`єкта, що є пам`яткою культурної спадщини, а саме - пам`ятка культурної спадщини "Старе Єврейське кладовище XIV століття - 1855 рік між вулицями Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська", охоронний № 2951-Лв. Відтак, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень, Львівською міською радою не було дотримано вимог земельного та цивільного законодавства, що регулює відносини з питань охорони культурної спадщини, а також вимог міжнародного права. Крім того, суд зазначив, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року № 462/3403/16-а, залишеною без змін постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2018 року, встановлено, що земельна ділянка, на якій розташоване Старе єврейське кладовище, набула статусу об`єкта культурної спадщини. Отже, всупереч вимогам законодавства та судовим рішенням, що мають силу преюдиції, Львівська міська рада розпорядилася спірними землями для потреб, не пов`язаних із збереженням об`єктів історико-культурної спадщини, що суперечить вимогам ст. 34 Закону України Про охорону культурної спадщини та статтям 53, 54 Земельного кодексу України. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконними та скасування ухвал Львівської міської ради № 3318 від 19.04.2018 Про продовження ПП Наш ринок терміну оренди земельної ділянки на вул. Я. Рапопорта, 8 та № 5377 від 11.07.2019 Про внесення змін до договору оренди землі від 20.06.2018 № Ш-4094/1 підлягають задоволенню повністю, оскільки прийняті з порушенням ст.20 Земельного кодексу України (спірна земельна ділянка була передана відповідачем-1 відповідачу-2 без зміни цільового призначення).

Водночас, суд зазначив, що у судовому засіданні 09.02.2021 року, при розгляді справи по суті представник позивача-1 повідомив, що при формулюванні позовної вимоги про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 809 від 10.05.2007 Про затвердження ТзОВ Наш ринок проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Я. Рапопорта, 8, у м. Львові помилково зазначив дану ухвалу для оскарження. З проекту землеустрою вбачається, що його затвердження здійснювалося за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Наш ринок , тоді як відповідачем-2 у цій справі є Приватне підприємство Наш ринок , тобто, йдеться про іншу юридичну особу. Крім того, ухвалою ЛМР №809 від 10.05.2007 затверджувався проект землеустрою щодо земельної ділянки по вул. Рапопорта, 8 у м.Львові кадастровий №4610137500:01:001:0042 площею 0,4276га, тоді як спірною є надана в оренду відповідачу-2 земельна ділянка кадастровий №4610137500:01:001:0058. Представник позивача-2 підтримав позицію позивача-1 щодо помилкової позовної вимоги про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 809 від 10.05.2007. Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Львівської міської ради № 809 від 10.05.2007 не порушує права позивачів, оскільки стосується земельної ділянки з іншим кадастровим номером та виділялася іншій юридичній особі, що є підставою для відмови у задоволенні цієї позовної вимоги.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20.06.2018 № Ш-4094/1, укладеного між Львівською міською радою та Приватним підприємством Наш ринок , зі змінами та доповненнями, та застосування наслідків його недійсності (застосування реституції), суд, покликаючись на положення статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статей 21, 210, 211 Земельного кодексу України, дійшов висновку про задоволення даних позовних вимог.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий № 4610137500:01:001:0058 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.04.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 629775446101, номер запису про інше речове право - 9561172; скасування записів про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки № 4610137500:01:001:0058, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 629775446101, номер запису про інше речове право - 9561172, суд зазначив, що ці дві позовні вимоги є похідними від попередніх, відтак, підлягають задоволенню повністю, так як ухвали ЛМР та укладений на їх підставі договір визнані судом недійсними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Львівська міська рада подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 09.02.2021 року у справі №914/1122/20, в якій просить скасувати зазначене судове рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В частині відмови у задоволенні позовних вимог просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Скаржник оскаржуване рішення вважає незаконним, необґрунтованим, прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. На думку скаржника, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов помилкового висновку про правомірність та підставність заявлених позивачами вимог. Зазначає, що Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки було укладено угоду про охорону і збереження культурної спадщини, яка підписана та набула чинності 04.03.1994 року. Даною угодою чітко врегульовано процедуру внесення об`єктів до списку об`єктів культурної спадщини, а саме шляхом прийняття рішення Спільною комісією з питань культурної спадщини. Водночас, в матеріалах даної справи відсутні докази створення Спільної комісії з питань культурної спдащини, до складу якої кожна із сторін угоди мала призначити своїх членів, відсутні будь-які рішення Спільної комісії з питань культурної спадщини, якими було б визначено список майна, відсутні докази того, що Спільна комісія надала список майна і такий був переданий сторонами по дипломатичних каналах, відсутні докази того, що список майна, у відповідності до параграфу 5 угоди, був оприлюднений і переданий відповідним місцевим органам. На думку скаржника, рішення Комісії з питнаь збереження спадщини Америки за кордоном та рекомендації Комісії щодо зобов`язання Уряду України ввести негайний і абсолютний мораторій на будь-яку забудову або приватизацію місць, ідентифікованих тепер або в минулому, як єврейські цвинтарі, носять виключно рекомендаційни характер, не маючи жодної юридичної сили та не створюючи жодних зобов`язань для Уряду України. Вказує, що Комісією з питань збереження американської спадщини за кордоном було складено лише Перелік єврейських цвинтарів, синагог та місць масових захоронень в Україні, у який внесено інформацію про об`єкт - номер обстеження Комісією UA 13010101. При цьому, об`єкт з зазначеним номером обстеження не вказаний, як єврейський цвинтар, територія чи земельна ділянка між вулицями: Я. Рапопорта, Базарна, Броварна, Клепарівська. Скаржник наголошує, що позивачі оскаржили ухвали Львівської міської ради, договори та державну реєстрацію права оренди, з метою захисту охоронюваного законом інтересу, при цьому, в матеріалах справи відсутній статут Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, зміст якого давав би можливість встановити мету створення та предмет діяльності цієї юридичної особи. Натомість в матеріалах справи міститься копія статуту іншої юридичної особи Об`єднання Комітетів на захист євреїв колишнього Радянського Союзу , при цьому, позивачами не вказазно про існування представницьких повноважень, за якими Громадська організація Представництво американського об`єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу має право представляти в українському суді нерезидента - Акціонерне товариство Об`єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу . Водночас, жодним пунктом статуту Корпорації не передбачено втручання в охорону культурної спадщини, їх збереження. Відтак, мета діяльності Корпорації відповідно до статуту не має нічого спільного із угодою між Урядом України та Урядом США про охорону і збереження культурної спадщини. Скаржник стверджує, що станом на сьогодні проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення (охоронні зони), якими були б встановлені межі, режим використання та охорони території Старого Єврейського кладовища, XIV століття -1855 р., між вулицями Я.Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська відсутній. Науково-проектна документація Історико-архітектурний опорний план м.Львова Міністерством культури України не затверджена, як і не затверджена ЛОДА зона охорони пам`ятки місцевого значення - Старе Єврейське кладовище . Чітко ідентифікувати межі Старого Єврейського кладовища неможливо, докази знаходження спірної ділянки на вул. Рапопорта, 8 у м.Львові в межах вказаного кладовища відсутні. Охоронна зона не визначена, тому нема підстав вважати, що оскаржувані ухвали ЛМР порушують режим використання та охорони території Старого Єврейського кладовища . Крім того, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про знаходження земельної ділянки, переданої в оренду ПП Наш ринок спірними рішеннями, в межах пам`ятки культурної спадщини Будівля єврейського шпиталю - 1913 рік, м. Львів, вул. Я. Рапопорта, 8, охоронний номер 1242, що внесено до Переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Адже, вказана пам`ятка не знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває в оренді ПП Наш ринок . Будівля єврейського шпиталю знаходиться на іншій земельній ділянці комунальної власності з іншим кадастровим номером. Скаржник вказує, що межі історичного ареалу м. Львова не погоджені у встановленому законом порядку, оскільки не погоджені Міністерством культури України. При цьому, висновок суду про те, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1311 від 09.12.20015 Про затвердження меж історичного ареалу та зон регульованої забудови м. Львова затверджено межі ареалу є помилковим, оскільки чинним законодавством не передбачено можливість затвердження меж історичних ареалів рішенням виконавчого комітету. Скаржник вказує, що законодавство України, яке було чинне на момент прийняття ЛМР ухвали №3318 від 19.04.2018р. не надавало історичному центру м. Львова, включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, правового статусу пам`ятки національного значення. Як вбачається з витягу з Генерального плану м.Львова, територія між вулицями Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська - територія громадських центрів, комплексів та об`єктів. Відповідно до плану зонування Шевченківського р-ну, дана земельна ділянка розміщена в зоні Г-6 (зона об`єктів торгівлі) та частково в зоні ТР-2 (зона транспортної інфраструктури, вулична мережа). Отже, оскаржувані ухвали відповідають вимогам містобудівної документації. Скаржник наголошує, що в матеріалах даної судової справи немає жодного документа, яким Старому Єврейському кладовищу було б надано статус кладовища. Відсутнє будь-яке рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про створення і функціонування кладовища між вулицями вул. Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська. На момент прийняття ухвали ЛМР №809 від 10.05.2007р. на земельній ділянці по вул. Рапопорта, 8 у м.Львові були відсутні об`єкти культурної спадщини. Підтвердженням цьому є акт обстеження технічного стану земельної ділянки на вул. Рапопорта, 8 для обслуговування ринку №06/179-3, складений ЛКП Археологічно-архітектурна служба м.Львова від 27.10.2006 року. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що ухвала Львівської міської ради № 86 від 16.12.2010 Про користування ПП Наш ринок земельною ділянкою на вул. Я. Рапопорта, 8 була прийнята до видачі Міністерством культури і туризму України наказу № 1266/0/16-10 від 21.12.2010. Наголошує, що ухвала Львівської міської ради № 86 від 16.12.2010 та укладений на підставі даної ухвали договір оренди землі, в судовому порядку не оскаржувалися. Спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Львова, уповноваженим органом якого є Львівська міська рада. Отже, в останньої був необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення оспорюваного договору оренди землі та змін і доповнень до нього. Також скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні акт технічного стану та довідка про майнову цінність об`єкта, а долучена позивачем облікова картка об`єкта культурної спадщини Старе єврейське кладовище та паспорт, всупереч вимогам пунктів 5, 6 Порядку, не містять охоронного номера об`єкта, дати і номера рішення, відповідно до якого об`єкт взято на державний облік. Натомість, вказано, що об`єкт на державний облік не взято, охоронний номер не присвоєно. В порушення вимог п. 6 цього Порядку, до паспорта не додано матеріали фотофіксації, генеральний план з позначенням зон охорони.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач-1 надав суду письмові заперечення на пояснення відповідача-1 та відповідача-2. В запереченнях зазначає, що угода між Урядами США та України від 04.03.1994 Про охорону і збереження культурної спадщини діє самостійно і обов`язкова для виконання обома країнами підписантами негайно після підписання, про що зазначено в самій угоді. Міжурядова комісія не призначена для підміни. Статут Представництва не може бути іншим ніж статут головної організації в США, оскільки є її філіалом. Позивач-1 вказує, що право звернення в суд не може бути обмеженим відповідно до Декларації прав Людини. Наголошує, що історичний ареал і зонування м. Львова були затверджені рішенням Львівської міської ради № 1311 від 09.02.2005 Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови м. Львова з додатками 1, 2 і на підставі Закону України Про місцеве самоврядування . Вказане рішення було досліджено у справі № 813/716/16. На думку позивача-1, затвердження цього документу є виключною компетенцією міської ради, тобто погодження Міністерства культури не потребує. Земельна ділянка 4610137500:01:001:0058 розташована за адресою Рапопорта, 8, знаходиться між вулицями Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська і є територією Старого єврейського кладовища, що встановлено судовими рішеннями у справі № 462/3403/16-а. Відтак, відповідно до ст. 21 ЗК України скасовуються всі рішення органів влади, які не відповідають цільовому призначенню земельної ділянки.

Позивач-2 у письмових пояснення на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зокрема, зазначає, що станом на сьогодні проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення (охоронні зони) відносно об`єкту культурної спадщини у цій справі відсутній, що додатково порушує інтерес позивачів на його реалізацію і розроблення, в тому числі і на виконання судового рішення (постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року № 462/3403/16). Даною постановою визнано бездіяльність Виконавчого комітету Львівської міської ради в частині організації та встановлення меж території історико-культурного призначення Старого єврейського кладовища, в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 25 серпня 2004 року протиправною; зобов`язано Львівську міську раду дати дозвіл замовнику - Об`єднанню Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництву Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого радянського Союзу на розробку проекту землеустрою.

Відповідач-2 не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 року розгляд справи № 914/1122/20 відкладено на 08.06.2021 року о 11:00 год. В судовому засіданні 08.06.2021 року судом оголошено перерву до 15.06.2021 о 12:00 год.

Представники відповідачів в судовому засіданні виклали та підтримали доводи щодо вимог апеляційної скарги.

Представники позивачів просили залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.

Обставини справи

31.01.2002 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № 1460 Про користування земельною ділянкою Комунальною 3-ю міською клінічною лікарнею на вул. Рапопорта, 8 в м.Львові , якою відповідно до погодженої технічної документації (реєстраційний №1590) передано у постійне користування Комунальній 3-й міській клінічній лікарні земельну ділянку площею 24181 кв. м на вул. Рапопорта, 8 в м. Львові для обслуговування будівель лікарні, в тому числі 1273 кв. м в межах червоної лінії з обмеженнями, а земельну ділянку площею 1742 кв.м залишено у спільному користуванні (проїзд) (т. 2, а.с. 122).

21.09.2006 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № 202 Про погодження ТзОВ Наш ринок місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на вул. Я.Рапопорта,8 у м. Львові . Вказаною ухвалою погоджено Товариству з обмеженою відповідальністю Наш ринок місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на вул. Я.Рапопорта, 8 в оренду терміном на 3 роки за рахунок земель житлової та громадської забудови, за функцією використання - землі комерції, для обслуговування ринку (т. 2, а.с. 123).

Ухвалою Львівської міської ради № 809 від 10.05.2007 Про затвердження ТзОВ Наш ринок проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Я.Рапопорта, 8 у м.Львові вирішено: вилучити за згодою з користування комунальної 3-ї міської клінічної лікарні м. Львова земельну ділянку площею 0,4276 га та зарахувати до земель міста; затвердити Товариству з обмеженою відповідальністю Наш ринок проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати земельну ділянку площею 0,4276 га (у тому числі площею 0,0506 га у межах червоних ліній з обмеженнями) на вул. Я.Рапопорта, 8 в оренду терміном на З роки для обслуговування ринку за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції; Товариству з обмеженою відповідальністю Наш ринок у місячний термін укласти з Львівською міською радою договір оренди землі та провести його державну реєстрацію (т. 2, а.с. 124).

16.12.2010 року, розглянувши звернення Приватного підприємства Наш ринок від 11.10.2010 № 5-10379, технічну документацію на землекористування, Львівська міська рада прииняла ухвалу № 86 Про користування ПП Наш ринок земельною ділянкою на вул. Я.Рапопорта, 8 . Вказаною ухвалою надано ПП Наш ринок земельну ділянку площею 0,4138 га (у тому числі площею 0,0468 га у межах червоних ліній) на вул. Я.Рапопорта, 8, в оренду терміном на З роки для обслуговування ринку за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції (т. 2, а.с. 125).

24.12.2010 року між Львівською міською радою (Орендодавець) та Приватним підприємством Наш ринок (Орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Львів 14.07.2011 року за №461010004000297. Відповідно до п. 1 договору Орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради № 899 від 07.06.2007 Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові та ухвали Львівської міської ради № 86 від 16.12.2010 Про користування ПП Наш ринок земельною ділянкою на вул. Я. Рапопорта, 8 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Я. Рапопрта, 8 для обслуговування ринку (т. 2, а.с. 76-79).

Згідно із п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка, кадастровий № 4610137500:01::001:0058, загальною площею 0,4138 га , у тому числі під забудовою - 0,1874 га, під твердим покриттям - 0,2265 га (у тому числі площею 0,0468 га у межах червоних ліній).

23.04.2015, розглянувши звернення Приватного підприємства "Наш ринок" від 29.08.2013, Львівська міська рада прийняла ухвалу № 4522 "Про продовження ПП "Наш ринок" терміну оренди земельної ділянки на вул. Я. Рапопорта, 8", якою продовжила ПП Наш ринок на 3 роки термін оренди земельної ділянки площею 0,4138 га (у тому числі площею 0,0468 га у межах червоних ліній) на вул. Я.Рапопорта, 8 для обслуговування ринку за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції (т. 2, а.с. 126).

Ухвалою Львівської міської ради № 3318 від 19.04.2018 Про продовження ПП Наш ринок терміну оренди земельної ділянки на вул. Я. Рапопорта, 8 вирішено: продовжити Приватному підприємству Наш ринок на З роки термін оренди земельної ділянки площею 0,4138 га (у тому числі площею 0,0347 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) на вул. Я. Рапопорта, 8 (кадастровий номер 4610137500:01:001:0058), для обслуговування ринку (код КВЦПЗ 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) за рахунок земель житлової та громадської забудови (т. 2, а.с. 127).

На підставі вказаної ухвали між Львівською міською радою (Орендодавець) та Приватним підприємством Наш ринок (Орендар) укладено договір оренди землі від 20.06.2018, який зареєстрований у Львівській міській раді 20.06.2018 за № Ш-4094/1 (книга записів реєстрації Договорів оренди землі Ш-4) та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.04.2015р. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 629775446101, номер запису про інше речове право 9561172) (т. 1, а.с. 44-47).

11.07.2019, на підставі звернення Приватного підприємства Наш ринок від 19.06.2019, Львівська міська рада прийняла ухвалу №5377 Про внесення змін до договору оренди землі від 20.06.2018р. №Ш-4094/1 . Цією ухвалою внесено зміни до договору оренди землі від 20.06.2018, а саме: слова 3 роки замінено словами 5 років у відповідних відмінках (т. 2, а.с. 128).

На виконання вищезазначеної ухвали Львівської міської ради, 08.08.2019 року між Львівською міською радою (Орендодавець) та Приватним підприємством Наш ринок (Орендар) укладено договір про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрований у Львівській міській раді 20.06.2018р. №Ш-4094/1. Даним договором внесено зміни до договору оренди землі: строк дії договору встановлено на 5 років до 19.04.2023; умови використання земельної ділянки - для обслуговування ринку, цільове призначення КВЦПЗ 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (т. 1, а.с. 48-49).

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч.5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

У відповідності до частини 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

За приписами п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.

Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18.

Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Даний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 у справі № 910/21404/17.

За змістом пункту "б" ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

У пункті 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами даної справи, Львівською міською радою 19.04.2018 року прийнято ухвалу № 3318, якою вирішено: продовжити Приватному підприємству Наш ринок на З роки термін оренди земельної ділянки площею 0,4138 га (у тому числі площею 0,0347 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) на вул. Я. Рапопорта, 8 (кадастровий номер 4610137500:01:001:0058), для обслуговування ринку (код КВЦПЗ 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) за рахунок земель житлової та громадської забудови.

В подальшому ухвалою Львівської міської ради №5377 від 11.07.2019 року внесено зміни до договору оренди землі від 20.06.2018 №Ш-4094/1 а саме: слова 3 роки замінено словами 5 років у відповідних відмінках .

08.08.2019 року між Львівською міською радою (Орендодавець) та Приватним підприємством Наш ринок (Орендар) укладено договір про внесення змін до договору оренди землі, яким сторони внесли зміни до договору оренди землі, зокрема, строк дії договору встановлено на 5 років до 19.04.2023.

У заявлених позовних вимогах позивачі стверджують, що з прийняттям Львівською міською радою вказаних ухвал та укладенням між відповідачами договору оренди земельної ділянки від 20.06.2018 №Ш-4094/1, з наступними змінами та доповненнями порушуються їхні законні права та інтереси, оскільки Львівською міською радою надано в оренду ПП Наш ринок спірну земельну ділянку, яка відноситься до земель історико-культурного призначення та знаходиться безпосередньо в межах території пам`ятки історії, охоронний № 2951-Лв, - Старе Єврейське кладовище, XIV століття - 1855 рік, між вулицями вул. Я. Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська .

Статтею 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі історико-культурного призначення.

Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони з забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Матеріалами справи підтверджується, що Старе єврейське кладовище - внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятки історії місцевого значення, на підставі наказу Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010 № 1266/0/16-10. Тобто, землі, на яких розташована пам`ятка культурної спадщини «Старе Єврейське кладовище XIV століття - 1855 рік між вулицями Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська» , охоронний № 2951-Лв, належать до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній об`єкта, що є пам`яткою культурної спадщини.

Статтею 34 Закону України Про охорону культурної спадщини унормовано, що землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації. Встановлення зон охорони пам`яток та затвердження меж історичних ареалів населених місць не може бути підставою для примусового вилучення з володіння (користування) земельних ділянок у юридичних та фізичних осіб за умов дотримання землевласниками та землекористувачами правил використання земель історико-культурного призначення.

За приписами частини 1 статті 32 названого Закону з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини. Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

У відповідності до пунктів 4, 5, 12 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини. Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць. Визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що передумовою для встановлення меж історичного ареалу є розробка науково-проектної документації під час розроблення історико-архітектурних опорних планів населених місць, яка погоджується відповідним органом місцевого самоврядування та затверджується Мінкультури.

Відповідно до п. д ч.1 ст. 47 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

До повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема, визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони (п.4 ч.1 ст. 6 Закону України Про охорону культурної спадщини ).

Водночас, в ході розгляду даної справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що на сьогоднішній день відсутня затверджена Мінкультури у встановленому порядку науково-проектна документація щодо визначення меж і режимів використання історичних ареалів м. Львова, як і не затверджена Львівською обласною державною адміністрацією зона охорони пам`ятки місцевого значення - Старого Єврейського кладовища . Зазначені обставини не заперечується представниками сторін.

При цьому, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 1311 від 09.12.20015 Про затвердження меж історичного ареалу та зон регульованої забудови м. Львова затверджено межі ареалу, оскільки дане рішення не є тим документом, який би свідчив про затвердження меж історичного ареалу міста, так як з аналізу вищенаведених норм права вбачається, що такі межі мають бути затверджені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, отже, чинним законодавством не передбачено можливість затвердження меж історичних ареалів рішенням виконавчого комітету.

З огляду на все вищенаведене та виходячи з фактичних обставин справи, враховуючи відсутність проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення (охоронні зони), якими були б встановлені межі, режим використання та охорони території Старого Єврейського кладовища, XIV століття -1855 р., між вулицями Я. Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська . Науково-проектна документація Історико-архітектурний опорний план м.Львова Міністерством культури України не затверджена, як і не затверджена ЛОДА зона охорони пам`ятки місцевого значення - Старе Єврейське кладовище . Чітко ідентифікувати межі Старого Єврейського кладовища неможливо, докази знаходження спірної ділянки на вул. Рапопорта, 8 у м.Львові в межах вказаного кладовища відсутні. Охоронна зона не визначена, відтак, нема підстав вважати, що оскаржувані ухвали ЛМР порушують режим використання та охорони території Старого Єврейського кладовища .

В межах розгляду даної справи, позивачами не зазначено, а судом не встановлено, яким чином прийняття Львівською міською радою оскаржуваних ухвал, укладення договору оренди земельної ділянки від 20.06.2018 №Ш-4094/1, з наступними змінами та доповненнями та державна реєстрація права оренди земельної ділянки, порушуються законні права та інтереси позивачів.

Скаржником, з врахуванням вищенаведених норм права, належними та допустимими доказами підтверджено доводи, наведені у поданій апеляційній скарзі. В свою чергу, позивачами не спростовано доводи апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів констатує відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування ухвал Львівської міської ради: № 3318 від 19.04.2018; № 5377 від 11.07.2019, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20.06.2018 №Ш-4094/1, зі змінами та доповненнями та застосування наслідків його недійсності (застосування реституції), скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, скасування записів про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 809 від 10.05.2007 Про затвердження ТзОВ Наш ринок проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Я. Рапопорта, 8 у м. Львові , оскільки, як вбачається з матеріалів справи, представник позивача-1 при формулюванні позовної вимоги про визнання незаконною та скасування даної ухвали помилково зазначив вказану ухвалу для оскарження. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що ухвала Львівської міської ради № 809 від 10.05.2007 не порушує права позивачів, оскільки стосується земельної ділянки з іншим кадастровим номером та виділялася іншій юридичній особі, що є підставою для відмови у задоволенні цієї позовної вимоги.

Крім того, колегія суддів зауважує, що рішення Господарського суду Львівської області від 09.02.2021 у справі № 914/1122/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Підсумовуючи наведене колегія суддів вважає, що наведені в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду висновки не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, відтак наявні підстави для його скасування в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати

З огляду на те, що суд задовільняє апеляційну скаргу, судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивачів згідно вимог ст.129 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 129, 269, 273, 275, 277, 282-284 ГПК України,-

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Львівської міської ради б/н від 18.03.2021 задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 09.02.2021р. у справі № 914/1122/20 в частині задоволення позовних вимог про: визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 3318 від 19.04.2018 Про продовження ПП Наш ринок терміну оренди земельної ділянки на вул. Я. Рапопорта, 8; визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 5377 від 11.07.2019 Про внесення змін до договору оренди землі від 20.06.2018 № Ш-4094/1 ; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20.06.2018 № Ш-4094/1, укладеного між Львівською міською радою та Приватним підприємством Наш ринок , зі змінами та доповненнями, та застосування наслідків його недійсності (реституцію); скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий № 4610137500:01:001:0058 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.04.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 629775446101, номер запису про інше речове право - 9561172 скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про: визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 3318 від 19.04.2018 Про продовження ПП Наш ринок терміну оренди земельної ділянки на вул. Я. Рапопорта, 8; визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 5377 від 11.07.2019 Про внесення змін до договору оренди землі від 20.06.2018 № Ш-4094/1 ; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20.06.2018 № Ш-4094/1, укладеного між Львівською міською радою та Приватним підприємством Наш ринок , зі змінами та доповненнями, та застосування наслідків його недійсності (реституцію); скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий № 4610137500:01:001:0058 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.04.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 629775446101, номер запису про інше речове право - 9561172.

В решті рішення Господарського суду Львівської області від 09.02.2021р. у справі № 914/1122/20 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви покласти на позивачів.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 37 836,00 грн. покласти на Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу.

Стягнути з Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу (79054, м. Львів, вул. О. Кульчицької, буд. 1, кв. 94; код ЄДРПОУ 21720365) на користь Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ 04055896) - 37 836,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Верховного Суду.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Орищин Г.В.