Ухвала

від 12.08.2021 по справі 914/1122/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 914/1122/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Уркевича В. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 у справі

за позовом 1) Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, 2) Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу

до 1) Львівської міської ради, 2) Приватного підприємства Наш ринок

про 1) визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 809 від 10.05.2007; 2) визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 3318 від 19.04.2018; 3) визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 5377 від 11.07.2019; 4) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20.06.2018 № Ш-4094/1 та застосування наслідків його недійсності; 5) скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки; 6) скасування записів про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

15.07.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 у цій справі. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 30.07.2021.

У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2021.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 30.07.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для залишення скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Звідси скаржник має вказати яку саме конкретно визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частину тощо якої статті та якого нормативно-правового акта) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому саме полягає неправильне застосування або порушення даної норми права.

Більше того, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (п. 4.6. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

Абзацом 1 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Натомість у касаційній скарзі хоча і зазначено однією з підстав подання касаційної скарги пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та наведено постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, однак не вказано в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами з урахуванням визначених процесуальним законом підстав касаційного оскарження.

Відповідно до статті 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у поштовому відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.

Натомість до касаційної скарги не додано доказів надіслання Представництву Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

З огляду на викладене, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення касаційної скарги Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2021, що міститься в касаційній скарзі, буде розглянуто судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 914/1122/20 залишити без руху.

2. Встановити Об`єднанню Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду касаційної інстанції.

3. Роз`яснити Об`єднанню Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Ю. Уркевич