ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24 червня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/158/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
при секретарі судового засідання Юрковській В.О.
розглянув справу
за позовом - Фермерського господарства Червона калина (вул. Кут, 25, с. Озеряни, Борщівський район, Тернопільська область, 48711)
до відповідача - Борщівської міської ради (вул. Грушевського, 2, м. Борщів, Тернопільська область, 48702)
про визнання права постійного користування земельними ділянками
За участю представників сторін:
Позивача: Кукурудзи А.Є.
Відповідача : ОСОБА_1 .
Суть справи:
Фермерське господарство Червона калина звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Борщівської міської ради про визнання права постійного користування земельними ділянками: за кадастровим номером 6120885500:01:001:0736 площею 26,0306 га для ведення фермерського господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею Т№0006 від 15.10.1991 року та за кадастровим номером 6120885500:01:001:0737 площею 4,5 га для ведення фермерського господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею Б№058149 від 1992 року розташованих на території Озерянської сільської ради Борщівського району (нині - Борщівської міської ради).
Ухвалою суду від 24.03.2021 року позовну заяву було залишено без руху.
Після усунення позивачем недоліків ухвалою суду від 09.04.2021 відкрито провадження у справі №921/158/21 за правилами загального позовного провадження та вперше підготовче засідання призначено на 06.05.2021 року.
Ухвалами суду від 06.05.2021, 27.05.2021 та 17.06.2021 року підготовчі засідання відкладались з наведених у них підстав, востаннє на 24.06.2021 року. Строк підготовчого провадження у справі продовжувався.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що при оформлені права комунальної власності, у тому числі на спірні земельні ділянки не було визнано права Фермерського господарства Червона калина на постійне користування ними.
На пропозицію суду відповідачем відзив на позов не подавався.
У своїй заяві, підписаній від імені голови Борщівської міської ради І. Чопика від 05.05.2021 року за вих. № 904/01-18 відповідач визнав позов та просив розглядати справу за відсутності представника ради.
В підготовчому засіданні 24.06.2021 уповноважений представник відповідача визнання позову підтримав.
Судом роз`яснено представникам сторін наслідки даної процесуальної дії.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про можливість задоволення позову.
Так, згідно з ст. 46, 191 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Суд не приймає визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
У випадку визнання позову відповідачем суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження (ч.3 ст.185 ГПК України).
До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (ч.2 ст.191 ГПК України).
Відповідно до ч.4 ст.191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як зазначалось вище відповідачем подано письмову заяву про визнання позову, яка підписана головою Борщівської міської ради І. Чопиком та підтримана представником відповідача в судовому засіданні.
У відповідності до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і громадських формувань станом на 18.06.2021 року ОСОБА_2 є керівником (головою) Борщівської міської ради, який може вчиняти від імені ради юридично значимі дії, у тому числі підписувати договори, тощо. Дані про обмеження підписанта щодо визнання позову на час розгляду справи в Реєстрі відсутні.
Визнання головою Борщівської міської ради позову не суперечать інтересам особи, яку він представляє, а також закону та не порушує права чи інтереси інших осіб з огляду на таке.
В 1992 році для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3 одержав у постійне користування дві земельні ділянки:
- загальною площею 32,11 га, розташовану на території Озерянської сільської ради народних депутатів Борщівського району Тернопільської області з цільовим призначенням - для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею Т№0006 від 15.10.1992 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів права користування землею за № 32;
- загальною площею 15 га, розташовану на території Озерянської сільської ради народних депутатів Борщівського району Тернопільської області з цільовим призначенням - для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею Б№058149 за 1992 рік. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів права користування землею за №22.
04.03.1994 р. ОСОБА_3 на основі отриманих земель зареєстрував СФГ Червона калина (позивача у справі) , яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Засновником та головою СФГ Червона калина ОСОБА_3 був до 03.07.2017 року (моменту смерті).
З часу створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) до фермерського господарства переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.
До подібного правового висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду, зокрема у своїй постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, з 1994 року землекористувачем зазначених вище ділянок стало СФГ Червона калина (позивач у справі).
Розпорядженням голови Борщівської РДА від 27 березня 2003 року Про передачу у приватну власність земельних ділянок №114 затверджено проекти відведення земельних ділянок та передано земельні ділянки у власність голові та членам СФГ Червона калина в розмірі середньої земельної частки (паю) по колгоспу Озерянський , що становить 2,39 га для ведення фермерського господарства (Озерянська сільська рада): ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ..
Вказані особи та їх спадкоємці в подальшому отримали правовстановлюючі документи на відповідні земельні ділянки.
Рішеннями Борщівського районного суду за 2009 рік визнано недійсними державні акти на право власності на землю, видані на ім`я ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ..
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача та відповідей Головного Управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 20.01.2021 року №29-19-0.63-231/2-21 і його Відділу у Борщівському районі від 23.06.2021 В-39/0-0.22-38/132-21, внаслідок у тому числі виконання розпорядженням голови Борщівської РДА від 27 березня 2003 року №114 (в процесі проведення у травні 2018 інвентаризації земель) ділянки, що належали позивачу на праві постійного користування були внесенні до Державного земельного кадастру під номерами 6120885500:01:001:0736 площею 26,0306 га та 6120885500:01:001:0737 площею 4,5 га як землі державної форми власності.
Вказане також стверджується Витягами з Державного земельного кадастру від 18.06.2018 року, Інформацією з Державного земельного кадастру від 03.12.2018 року, відповідно до яких щодо земельних ділянок під номерами 6120885500:01:001:0736 площею 26,0306 га та 6120885500:01:001:0737 площею 4,5 га зазначено право СФГ Червона калина на постійне користування ними.
На підставі наказів Головного Управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 05.06.2018 року, по Актах приймання - передачі земельні ділянки під номерами 6120885500:01:001:0736 площею 26,0306 га та 6120885500:01:001:0737 площею 4,5 га були передані у комунальну власність Озерянської сільської ради, Борщівського району Тернопільської області, з приводу чого 21.09.2020 року здійснено відповідні реєстраційні дії.
Проте, речове право позивача на користування ними зареєстровано не було.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на 24.05.2021 року земельні ділянки під номерами 6120885500:01:001:0736 площею 26,0306 га та 6120885500:01:001:0737 площею 4,5 га перебувають в комунальній власності, інших прав чи обтяжень щодо них не значиться.
У відповідності до Законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про добровільне об`єднання територіальних громад , рішення Борщівської міської ради від 20.11.2020 року №22, Передавального акта від 18.01.2021 року Озерянську сільську раду Борщівського району Тернопільської області реорганізовано.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і громадських формувань 01.03.2021 державну реєстрацію Озерянської сільської ради як юридичної особи припинено, а її правонаступником є Борщівська міська рада - відповідач у справі.
Таким чином, заявлені вимоги станом на 24.06.2021 року не торкаються прав інших, не залучених до справи осіб.
Визнання відповідачем позову не суперечать інтересам Борщівської міської ради та вимогам закону.
Оскільки, відповідно до змісту ст.ст.13,14,142 Конституції України, ст.321 ЦК України, ст.ст.79-80,83 ЗК України право власності територіальної громади на вказані земельні ділянки при цьому залишається не порушним.
В той же час, у суду відсутні докази припинення права позивача на постійне користування вказаними у позові земельними ділянками на підставі ст.ст. 2,7 Закону України Про фермерське господарство , ст.ст. 141-144 ЗК України.
Можливість знаходження земельних ділянок у фермерських господарств на праві постійного користування (наданого їм у 1994 році) випливає із закону, зокрема змісту п.6 Перехідних положень ЗК України.
У рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року
N 5-рп/2005 щодо відповідності Конституції України п.6 Перехідних положень ЗК України вказано, що громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.
За ст. 126 ЗК України право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". А саме шляхом його державної реєстрації.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 названого Закону).
Державна реєстрація права власності та інших речових прав, проводиться у тому числі на підставі відповідного рішення суду, що набрало законної сили - ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав.
Згідно з ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України, ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема шляхом визнання таких прав судом.
Вказане право виникло у позивача після його реєстрації як суб`єкта господарювання, на підставі правочинів (Державних актів на право постійного користування землею за 1992 рік), однак не визнається державою шляхом його реєстрації (рішення державного реєстратора від 11.01.2021 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень).
Не визнання за позивачем права постійного користування землею створює йому перешкоди у здійснені такого права.
Так, 28.12.2020 року інспектором Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області винесено припис керівнику ФГ Червона Калина про усунення порушень вимог земельного законодавства шляхом оформлення документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками за кадастровим номером 6120885500:01:001:0736 площею 26,0306 га та за кадастровим номером 6120885500:01:001:0737 площею 4,5 га, і державної реєстрації прав.
З урахуванням наведеного судом досліджено усі обставини, за наявності яких ст.ст. 46,185,191 ГПК України передбачають підстави для ухвалення рішення про задоволення позову, у зв`язку з його визнанням відповідачем.
Слід зазначити, що обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч.4 ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Судом також враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Керуючись ст. ст.2 - 4, 12-14, 20, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 177-185, 233, 236-240 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
1. Визнати за Фермерським господарством Червона калина (Тернопільська область, Борщівський р-н, село Озеряни, вул. Кут будинок 25 код 21139431) право постійного користування на земельну ділянку за кадастровим номером 6120885500:01:001:0736 площею 26,0306 га для ведення фермерського господарства, розташовану на території Озерянської сільської ради Борщівського району на підставі Державного акту на право постійного користування землею Т№ 0006 від 15.10.1992 року.
2. Визнати за Фермерським господарством Червона калина (Тернопільська область, Борщівський р-н, село Озеряни, вул. Кут будинок 25 код 21139431) право постійного користування на земельну ділянку за кадастровим номером 6120885500:01:001:0737 площею 4,5 га для ведення фермерського господарства, розташовану на території Озерянської сільської ради Борщівського району на підставі Державного акту на право постійного користування землею Б№ 058149 від 1992 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25 червня 2021 року
Суддя І.П. Шумський
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2021 |
Оприлюднено | 25.06.2021 |
Номер документу | 97902893 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Шумський І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні