Ухвала

від 17.06.2021 по справі 488/6719/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 червня 2021 року

м. Київ

справа № 488/6719/14-ц

провадження № 61-4899св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - прокурор Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, державного підприємства Миколаївське лісове господарство ,

відповідачі: Миколаївська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - Виконавчий комітет Миколаївської міської ради,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2018 року у складі судді Селіщевої Л. І. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 лютого 2019 рокуу складі колегії суддів: Прокопчук Л. М., Самчишиної Н. В., Царюк Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року прокурор Корабельного району м. Миколаєва, який діє в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, державного підприємства Миколаївське лісове господарство звернувся до суду із позовом до Миколаївської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що перевіркою, проведеною прокуратурою Корабельного району м. Миколаєва, виявлено порушення вимог законодавства при передачі належних державі земельних ділянок у приватну власність. Так, пунктом 40 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради № 47/43 від 25 червня 2010 року ОСОБА_3 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування, площею 820 кв.м. з метою передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 . Пунктами 2, 12.2 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради № 11/51 від 24 листопада 2011 року затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 879 кв.м. за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її за функціональним призначенням до земель житлової забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_2 . На підставі вказаного рішення міської ради Міляєв І. В. отримав державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 816826 від 16 січня 2012 року з кадастровим номером 4810136600:05:001:0082. Зазначений державний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 4481010001001474. Після цього, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі продажу від 02 лютого 2012 року, на підставі якого останній отримав право власності на земельну ділянку серії та зареєстрував його. У подальшому на підставі укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2013 року Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції області

25 грудня 2013 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 4059165 про право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

Прокурор вказував на те, що зазначені вище рішення Миколаївської міської ради прийняті з порушенням вимог чинного законодавства. Так, відповідно до наявних в проекті землеустрою текстових та графічних матеріалів, спірна земельна ділянка надана ОСОБА_3 за рахунок земель державного лісового фонду, які перебувають у користуванні ДП Миколаївське лісове господарство . Будь-які погоджувальні документи, які свідчать про належне вилучення земельної ділянки у ДП Миколаївське лісове господарство , у проекті відведення відсутні та відповідно до інформації підприємства нікому не надавались. Оскільки спірна земельна ділянка державного лісового фонду надавалась ОСОБА_3 для цілей, не пов`язаних із веденням лісового господарства і використання лісових ресурсів, що фактично свідчить про зміну її цільового призначення, проект відведення повинен бути погоджений органом виконавчої влади з питань лісового господарства. Проте, відповідно до інформації Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства № 1176 від 21 листопада 2014 року та листа ДП Миколаївське лісове господарство від 24 листопада 2014 року висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 спірної ділянки не надавався. Пунктом 4.2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України за № 391 від 03 грудня 2004 року, обов`язкова державна експертиза проектів землеустрою щодо відведення земель лісогосподарського призначення проводиться обласним управлінням Держкомзему (на даний час Головне управління Держземагенства у Миколаївській області). Проте, згідно інформації вказаного органу обов`язкова державна експертиза вказаного проекту відведення не проводилась. Враховуючи викладене, за відсутності позитивного висновку державної експертизи вказаний проект відведення взагалі не міг бути затверджений. Таким чином, унаслідок грубого порушення Миколаївською міською радою вимог законодавства, за відсутності згоди належного землекористувача, висновку спеціально уповноваженого органу лісового господарства, висновку державної експертизи землевпорядної документації, прийнято рішення про надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки за рахунок земель ДП Миколаївське лісове господарство .

Прокурор також посилався на те, що згідно Правил використання та забудови території м. Миколаєва, затвердженими рішенням Миколаївської міської ради

№ 15/41 від 17 жовтня 2003 року, спірна земельна ділянка належить до ландшафтно-рекреаційної зони загальноміського значення, що підтверджується інформацією ММР від 03 вересня 2014 року. На зазначеній території відповідно до генерального плану міста та вказаних правил, а також норм ДБН будівництво житлових будинків в межах вказаної території заборонено.

Окрім цього, позивач зазначав, що строки давності, встановлені статтею 257 ЦК України тривалістю три роки у даному випадку пропущені з поважних причин, оскільки порушення закону при передачі у власність земельної ділянки лісового фонду виявлені прокуратурою м. Миколаєва під час проведеної у серпні

2014 року перевірки додержання вимог земельного законодавства в діяльності Миколаївської міської ради, за результатами якої з 05 серпня 2014 року розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.

На підставі викладеного, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, прокурор просив визнати причини пропуску строку для звернення до суду із позовом поважними та поновити строк позовної давності. Визнати незаконним та скасувати пункт 40 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради № 47/43 від 25 червня 2010 року, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку орієнтовною площею до 1000 кв.м з наданням адреси: АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати пункти 2, 2.2 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради № 11/51 від 24 листопада 2011 року, яким надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку лісового фонду урочища Жовтневе площею до 1000 кв.м. по

АДРЕСА_2 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1000 кв.м. кадастровий номер 4810136600:05:001:0082, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; визнати недійсними виданий ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 816826 від 16 січня 2012 року. Скасувати у Державному реєстрі речових прав запис № 4059165 про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:001:0082, розташовану по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:001:0082 вартістю 158 300,00 грн по АДРЕСА_2 у власність держави в особі Миколаївської обласної Державної адміністрації.

Ухвалою Корабельного районного суду міста Миколаєва від 04 жовтня

2017 року за клопотанням прокуратури Миколаївської області до участі в справі в якості третьої особи залучено Виконавчий комітет Миколаївської міської ради.

Ухвалою Корабельного районного суду міста Миколаєва від 25 квітня 2018 року провадження у справі за позовом прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та ДП Миколаївське лісове господарство до Миколаївської міської ради,

ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішень міськради, визнання недійсним договору купівлі-продажу та державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки в частині відповідача ОСОБА_3 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.

Рішенням Корабельного районного суду міста Миколаєва від 19 листопада

2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовано пункт 40 розділу 1 рішення Миколаївської міськради № 47/43 від 25 червня 2010 року.

Визнано незаконним та скасовано пункти 2 та 2.2 розділу 4 рішення Миколаївської міськради № 11/51 від 24 листопада 2011 року.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02 лютого 2012 року, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ємельяновою Н. В. за реєстровим № 259 та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 3215316.

Визнано недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 816826 від 16 січня 2012 року, який був виданий ОСОБА_3 та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 481010001001474.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав запис № 4059165 про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0879 га з кадастровим номером 4810136600:05:001:0082, розташовану за адресою:

АДРЕСА_2 .

Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,0879 га з кадастровим номером 4810136600:05:001:0082, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та передано її у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації.

Стягнуто з Виконкому Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 на користь прокуратури Миколаївської області судовий збір у розмірі по 791,50 грн із кожного.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що строк давності звернення до суду прокурором не пропущено, оскільки Миколаївська обласна державна адміністрація довідалась про порушення права державної власності після проведення відповідної перевірки прокуратурою Корабельного району

м. Миколаєва, яка відбулась у серпні 2014 року. Суд також виходив з того, що спірна земельна ділянка була надана ОСОБА_3 за рахунок земель, що віднесені до земель держлісфонду урочища Жовтневе , квартал 43, та перебували у постійному користуванні ДП Миколаївське лісове господарство , тому відповідно до вимог норм Земельного та Лісового Кодексу право розпорядження вказаними землями належить Державній обласній адміністрації, а не Миколаївській міській раді. Крім того, суд зазначив, що фактично відбулася зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, в той час як це питання не вирішувалось органом виконавчої влади з питань лісових ресурсів - Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, з вказаним органом проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки не погоджувався, висновок не надавався. Обов`язкова державна експертиза проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 не проводилась. Також суд прийшов до висновку про те, що спірна земельна ділянка розташована на території зони зелених насаджень та належить до ландшафтно-рекреаційної зони загальноміського значення.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2018 року, в частині вирішення питання про стягнення судових витрат змінено, та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь прокуратури Миколаївської області витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1 187,25 грн з кожного.

Виключено з мотивувальної частини рішення Корабельного районного суду

м. Миколаєва від 19 листопада 2018 року висновок про те, що спірна земельна ділянка розташована на території зони зелених насаджень та належить до ландшафтно-рекреаційної зони загальноміського значення.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Виключаючи з мотивувальної частини рішення Корабельного районного суду

м. Миколаєва від 19 листопада 2018 року висновок про те, що спірна земельна ділянка розташована на території зони зелених насаджень та належить до ландшафтно-рекреаційної зони загальноміського значення, апеляційний суд виходив із того, що з цього приводу докази суду першої інстанції не надавались і зазначені обставини судом не перевірялись, а в позовній заяві при посиланні на зазначені обставини мова йде про надання земельної ділянки ОСОБА_4 .

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, апеляційний суд виходив із того, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд не звернув увагу на те, що виконавчий комітет Миколаївської міської ради залучений до участі в справі в якості третьої особи.

В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

04 березня 2019 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Корабельного районного суду міста Миколаєва.

Зупинено дію рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від

19 листопада 2018 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від

11 лютого 2019 рокудо закінчення касаційного провадження.

15 квітня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року справу № 359/3373/15-ц за позовом першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та ДП Бориспільське лісове господарство , до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ТОВ Березова роща , ТОВ Сілквей комунікейшн , ТОВ Зелена садиба , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , Головне територіальне управління юстиції в Київській області, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Мурга С. Г., про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтв про право власності на земельні ділянки, рішень про державну реєстрацію права власності на ці об`єкти нерухомого майна, договорів іпотеки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у раніше прийнятих постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 лютого 2020 року у справах № 911/3574/17, 911/3311/17, 911/3897/17 та від 03 вересня 2020 року у справі № 911/3449/17.

Ухвалою від 19 січня 2021 року Великою Палатою Верховного Суду справу

№ 359/3373/16-ц (провадження 14-2цс21) прийнято до розгляду.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 253 ЦК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 359/3373/16-ц (провадження 14-2цс21).

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтями 260, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 488/6719/14-ц за позовом прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, державного підприємства Миколаївське лісове господарство до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від

19 листопада 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від

11 лютого 2019 року до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи № 359/3373/16-ц (провадження 14-2цс21) за позовом першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства Бориспільське лісове господарство , до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю Березова роща , Товариства з обмеженою відповідальністю Сілквей комунікейшн , Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена садиба , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , Реєстраційна служба Бориспільського міськрайонного управління юстиції, Головне територіальне управління юстиції в Київській області, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Мурга Світлана Геннадіївна, про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтв про право власності на земельні ділянки, рішень про державну реєстрацію права власності на ці об`єкти нерухомого майна, договорів іпотеки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков В. С. Жданова А. Ю. Зайцев В. М. Коротун