Постанова

від 09.06.2021 по справі 633/404/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 633/404/18

провадження № 61-18961св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2,

відповідачі : головне управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Котелевець А. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 звернувся до суду із позовом до головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківській області), ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017221080000141 від 05 травня 2017 року з попередньою кваліфікацією за частиною першою статті 365-2, частиною другою статті 364, статтею 356 КК України на підставі ухвали слідчого судді в ГУ Держгеокадастру у Харківській області 06 вересня 2017 року проведено вилучення документів щодо передачі земельних ділянок, розташованих на території Печенізького району Харківської області, у приватну власність ряду фізичних осіб.

На підставі протоколу № 1 загальних зборів засновників фермерського господарства Олта (далі - ФГ Олта ) 15 березня 2012 року створено вказане фермерське господарство, яке зареєстровано 19 березня 2012 року, затверджено його статут, статутний фонд та призначено головою ОСОБА_2 . Засновниками фермерського господарства є ОСОБА_2 (75%) та ОСОБА_3 (25%).

Фермерське господарство засновано на земельній ділянці площею 0,21 га з кадастровим номером 6325181200:02:001:0200, яка перебувала у власності ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ХР № 060200, яка передана ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Комунарської сільської ради Харківського району Харківської області, тобто понад 60 км від Печенізького району Харківської області, хоча пунктом 1.12 статуту передбачено місцезнаходження ФГ Олта : АДРЕСА_1 .

16 липня 2012 року ОСОБА_2 як фізична особа подала заяву до Печенізької районної державної адміністрації з проханням надати в оренду земельну ділянку із земель державного резервного фонду для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 111,7 га терміном на 49 років за межами населеного пункту на території Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області. Будь-яких інших відомостей ОСОБА_2 у заяві не зазначила. До заяви додала лише копії паспорту та ідентифікаційного коду, що суперечить вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

19 липня 2012 року головою Печенізької районної державної адміністрації видано розпорядження № 272, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою подальшої її передачі в оренду ОСОБА_2

20 листопада 2012 року головою Печенізької районної державної адміністрації видано розпорядження № 453, яким затверджено проект землеустрою та надано в оренду ОСОБА_2 земельні ділянки загальною площею 101,8581 га (рілля) для ведення фермерського господарства.

Розпорядженням голови Печенізької районної державної адміністрації № 30 від 14 листопада 2013 року внесено зміни до розпорядження № 453 щодо надання в оренду ОСОБА_2 двох земельних ділянок загальною площею 101,8581 га, в тому числі земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 39,5459 га, кадастровий номер 6324681000:02:001:1061, та земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 62,3122 га, кадастровий номер 6324681000:02:001:1062.

На підставі вказаних розпоряджень № 453 та № 30 між ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_2 30 грудня 2014 року укладено два договори оренди землі, відповідно до яких зазначені земельні ділянки загальною площею 101,8581 га передані ОСОБА_2 в оренду на 49 років для ведення фермерського господарства. Реєстрацію прав оренди на вказані земельні ділянки ОСОБА_2 провела 14 квітня 2015 року та в той же день між ними підписано акти приймання-передачі цих земельних ділянок.

14 квітня 2015 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ФГ Олта , відповідно до якого власником 90% статутного капіталу стала ОСОБА_2 , 5% - ОСОБА_3 та 5% - ОСОБА_4

18 квітня 2015 року відбулись загальні збори членів ФГ Олта , на якому, зокрема, введено у склад засновників господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; прийнято до складу членів господарства: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; зареєстровано статут господарства в новій редакції; прийнято в користування господарства земельні ділянки загальною площею 101,8581 га, які перебувають в оренді у ОСОБА_2 з кадастровими номерами 6324681000:02:001:1061 та 6324681000:02:001:1062.

Прокурор вказував, що оскільки ОСОБА_2 на земельних ділянках, які були їй передані в оренду для ведення фермерського господарства, не створено відповідне фермерське господарство як юридичну особу, а лише було прийнято в користування земельні ділянки раніше створеним господарством, 17 червня 2015 року Чугуївською міжрайонною прокуратурою Харківської області в інтересах держави в особі ГУ Держземагенства в Харківській області подано до суду позовну заяву про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Печенізької районної державної адміністрації, визнання недійсними договорів оренди вищевказаних земельних ділянок та зобов`язання повернуті земельні ділянки у відання держави. З метою недопущення задоволення позову прокурора 15 липня 2015 року ОСОБА_2 створено та зареєстровано нове фермерське господарство Олта-А (далі - ФГ Олта-А ), в тому числі, на зазначених двох земельних ділянках. У зв`язку з чим ГУ Держземагенства в Харківській області відмовився від позову, Чугуївська міжрайонна прокуратура Харківської області направила лист до суду, в якому не заперечувала проти закриття справи. Ухвалою суду першої інстанції провадження у справі було закрито.

Прокурор зазначав, що після створення ФГ Олта-А 17 липня 2015 року відбулись загальні збори засновників ФГ Олта , на якому виведено із засновників ОСОБА_3 та з користування ФГ Олта її земельну ділянку площею 0,21 га, кадастровий номер 6325181200:02:001:0200; припинено користування ФГ Олта земельними ділянками з кадастровими номерами 6324681000:02:001:1061 та 6324681000:02:001:1062; виключено з членів ФГ Олта ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; прийнято від ОСОБА_2 заяву про складання повноважень голови ФГ Олта та обрано головою ОСОБА_16 .

Після цього, 12 лютого 2016 року засновником ФГ Олта прийнято рішення про припинення діяльності господарства та до теперішнього часу проводиться процедура ліквідації.

Позивач зазначав, що після заснування ФГ Олта-А , в тому числі, на оспорюваних двох земельних ділянках, 02 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до ГУ Держгеокадастру в Харківській області з клопотанням про поділ земельних ділянок на земельні ділянки, які по площі приблизно відповідають розміру земельної ділянки частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області.

ГУ Держгеокадастру в Харківській області надано відповідний дозвіл від 10 вересня 2015 року № 19-20-11-7633/0/19-15, на підставі якого ОСОБА_2 проведено поділ земельної ділянки площею 62,3122 га, кадастровий номер 6324681000:02:001:1062.

У подальшому, на підставі заяви ОСОБА_2 як фізичної особи від 10 лютого 2016 року з нею укладено додаткову угоду від 01 березня 2016 року до договору оренди землі від 30 грудня 2014 року, відповідно до якої пункт 2 договору викладено в наступній редакції: в оренду передаються 13 земельних ділянок, загальною площею 62,3122 га з кадастровими номерами з 6324681000:02:001:1067 по 6324681000:02:001:1079 (площею від 4,6746 га по 5,2368 га), в тому числі, земельна ділянка з кадастровим номером 6324681000:02:001:1069 площею 4,6746 га.

02 квітня 2016 року відбулись загальні збори засновників та членів ФГ Олта-А , на якому прийнято рішення провести приватизацію земельних ділянок, які перебувають в користуванні ФГ Олта-А , а саме земельної ділянки площею 62,3122 га, кадастровий номер 6324681000:02:001:1062, яка вже розподілена на 13 земельних ділянок, в тому числі, земельної ділянки з кадастровим номером 6324681000:02:001:1069, між засновниками та членами фермерського господарства відповідно до проведеного жеребкування.

08 квітня 2016 року члени ФГ Олта-А подали до ГУ Держгеокадастру в Харківській області заяви про передачу їм у приватну власність відповідних земельних ділянок та 04 травня 2016 року управлінням видано 12 наказів, якими передано у власність фізичним особам 12 земельних ділянок, в тому числі, наказом № 3616-СГ передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,6746 га, кадастровий номер 6324681000:02:001:1069.

При цьому в наказах від 04 травня 2016 року зазначені недостовірні відомості про те, що ці земельні ділянки перебували у користуванні (оренді) ФГ Олта-А з посиланням на договір оренди землі від 13 грудня 2014 року, який укладено саме з фізичною особою ОСОБА_2 , а не з юридичною особою.

11 травня 2016 року ГУ Держгеокадастру в Харківській області видано наказ № 3886-СГ про припинення права оренди земельних ділянок, в якому вже зазначено, що земельні ділянки перебувають в користуванні (оренді) у ОСОБА_2 .

На підставі вказаного наказу між управлінням та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду про розірвання договору оренди землі.

Вказував, що на підставі наказу № 3616-СГ державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29846817 від 01 червня 2016 року, на підставі якого внесені відомості до Державного реєстру прав на нерухоме майно про право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1069 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 864002863246) площею 4,6746 га.

08 жовтня 2016 року проведено загальні збори засновників та членів ФГ Олта-А , на якому прийнято рішення про виключення зі складу членів фермерського господарства ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; задоволено заяву ОСОБА_2 про складання нею обов`язків голови фермерського господарства; припинено використання фермерським господарством земельної ділянки площею 62,3122 га, кадастровий номер 6324681000:02:001:1062.

17 січня 2017 року засновниками ФГ Олта-А прийнято рішення про ліквідацію господарства у зв`язку з неефективністю господарської діяльності та недоцільністю подальшого провадження підприємницької діяльності. До теперішнього часу ФГ Олта-А перебуває в процесі ліквідації.

Прокурор вказував, що з моменту створення до моменту ліквідації статутний фонд ФГ Олта-А складав 2 000 грн. Жодного нерухомого та рухомого майна, зокрема, сільгосптехніки, у власності або у користуванні у господарства немає та не перебувало.

Таким чином, як вбачається з дій ОСОБА_2 , вона не мала на меті отримання земельних ділянок саме для створення та ведення фермерського господарства, а також в подальшому їх використання для ведення фермерського господарства одноосібно або з членами своєї родини. При цьому ОСОБА_2 мала лише на меті безкоштовно, за пільговою процедурою без проведення земельних торгів, отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства або в інших особистих цілях в оренду на 49 років та отримати у власність своїх родичів безкоштовно земельні ділянки шляхом приватизації земель фермерського господарства. Фактично ФГ Олта-А жодного сезону не використало зазначені земельні ділянки у своїй діяльності. Після приватизації земельних ділянок відповідні родичі ОСОБА_2 були виключені з членів господарства. Користування земельною ділянкою з боку фермерського господарства було припинено.

Як вбачається з листа ГУ ДФС У Харківській області від 07 вересня 2018 року № 21880/9/20-40-13-04 ФГ Олта-А з 05 квітня 2017 року перебуває в стані припинення. З 15 липня 2015 року господарство перебувало на спрощеній системі оподаткування як платник третьої групи єдиного податку. 18 березня 2017 року свідоцтво платника єдиного податку анульовано.

Із податкових декларацій ФГ Олта-А вбачається, що протягом 2015-2017 років (всього свого існування) будь-яку підприємницьку діяльність господарство не здійснювало, будь-якого доходу взагалі не отримувало.

Позивач вказував, що земельна ділянка з кадастровим номером 6324681000:02:001:1069, яка передана ОСОБА_1 у приватну власність для ведення фермерського господарства, однак у своїй заяві вона не зазначила обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви не додала документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Вважав, що відповідачка не мала на меті займатись фермерським господарством на наданій у власність землі, що підтверджується фактом виходу з членів ФГ Олта-А та виключенням з користування цього господарства відповідної земельної ділянки менше ніж через півроку. Всупереч вимогам чинного законодавства проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність відповідачки для ведення фермерського господарства не розроблявся, відповідним державним органом не погоджувався, обов`язкова державна експертиза не проводилась, позитивний висновок такої експертизи не отримувався, відповідні документи для видання оспорюваного наказу не надавались.

Вказував, що станом на момент прийняття наказів від 04 травня 2016 року, у тому числі оспорюваного, відповідні земельні ділянки перебували в оренді у ОСОБА_2 . Припинення оренди відбулось 11 травня 2016 року, тобто вже після прийняття вказаних наказів і в подальшому укладено відповідну додаткову угоду з нею.

Враховуючи наведене просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області Про передачу земельної ділянки у власність від 04 травня 2016 року № 3616-СГ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути у відання держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку площею 4,6746 га (кадастровий номер 6324681000:02:001:1069); скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29829954 від 31 травня 2016 року.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 13 листопада 2019 року у складі судді Смирнова В. А. у задоволенні позову заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 відмовлено.

Судове рішення місцевого суду мотивовано тим, що прокурором не доведено на підставі належних та достовірних доказів порушень вимог ЗК України та Закону України Про фермерське господарство зі сторони ГУ Держгеокадастру у Харківській області при передачі у власність фізичній особі ОСОБА_1 земельної ділянки.

Також місцевий суд зазначив, що відсутність у ФГ Олта-А зареєстрованої сільськогосподарської техніки не свідчить про те, що дане господарство створено фіктивно з метою отримання земельних ділянок на позаконкурсній основі.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області в інтересах держави задоволено.

Рішення Печенізького районного суду Харківської області від 13 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове.

Позов заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області Про передачу земельної ділянки у власність від 04 травня 2016 року № 3616-СГ.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути у відання держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку площею 4,6746 га (кадастровий номер 6324681000:02:001:1069).

Скасовано рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 травня 2016 року № 29829954.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області, передаючи у власність ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства земельну ділянку у розмірі частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на підставі спрощеною процедури, без проведення земельних торгів, не пересвідчилось в дійсності спроможності вести фермерське господарство, тобто самостійно виробляти (вирощувати) товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією, відповідно до задекларованої у заяві мети, не перевірило чи не є така заява штучним використанням процедури створення фермерського господарства, як спрощеного, пільгового порядку одержання земельної ділянки для використання її іншими суб`єктами господарювання в обхід передбаченої законом процедури - проведенням прилюдних торгів.

Апеляційний суд також зазначив, що задоволення позову не свідчить про непропорційне втручання держави у право ОСОБА_1 на мирне володіння майном, оскільки таке право вона набула з порушенням процедури отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, передбаченої законом.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У грудні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 травня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, провадження № 12-157гс19, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, провадження № 14-376цс18, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, провадження № 14-104цс19, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, провадження № 14-350цс19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, посилаючись на постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 та від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, фактично застосував віндикацію. Разом із тим, апеляційний суд не звернув увагу на те, що у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 містяться висновки про те, що у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути майно власникові. Таким чином, вказує, що право та інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Також заявник посилається на те, що прокурор, звертаючись до суду із позовом, не досліджував питання відсутності органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду.

Крім того, посилається на те, що оскаржуваним судовим рішенням було вирішено питання про права та обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, а саме ФГ Олта-А та ОСОБА_2 .

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2021 року ГУ Держгеокадастру у Харківській області подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому вказано, що оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30 грудня 2014 року між ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1062, площею 62,3122 га державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів Борщівської сільської ради на території Печенізького району Харківської області зі строком на 49 років.

Пунктами 17, 18, 19 договору передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі розпорядження голови Печенізької районної державної адміністрації Харківської області від 20 листопада 2012 року № 453 (зі змінами, внесеними головою Печенізької районної державної адміністрації Харківської області від 14 лютого 2013 року № 30). Інші умови передачі земельної ділянки в оренду: витрати, пов`язані з оформленням цього договору, несе орендар. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний термін після державної реєстрації прав за актом її приймання-передачі.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 36265451 від 14 квітня 2015 року вбачається, що ОСОБА_2 зареєструвала за собою право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6324681000:02:001:1062 зі строком на 49 років.

14 квітня 2015 року між ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_2 складено акт приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором оренди землі від 30 грудня 2014 року, за яким ОСОБА_2 прийняла земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1062, площею 62,3122 га із земель сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), яка розташована за межами населених пунктів Борщівської сільської ради на території Печенізького району Харківської області.

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17 липня 2015 року вбачається, що 15 липня 2015 року створено ФГ Олта-А , яке знаходиться за адресою: вул. Кулика в„– 41, смт Печеніги, Печенізький район, Харківська область , ідентифікаційний код юридичної особи: 39896590, керівником якого є ОСОБА_2 .

Як вбачається з повідомлення відділу Держземагентства у Печенізькому районі Харківської області від 03 липня 2015 року за № 27-20.27-04-1510/2-15 на території Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області розмір середньої земельної частки (паю) із земель колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства Печенізький становить: ріллі - 5,76 га; сіножаті - 0,60 га; пасовища - 0,17 га. На території Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області розмір середньої земельної частки (паю) із земель колишніх Колективного сільськогосподарського підприємства Прогрес та Колективного сільськогосподарського підприємства Мартова становить: ріллі - 4,76 га; сіножаті - 0,24 га; пасовища - 0,31 га.

01 березня 2016 року між ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 30 грудня 2014 року, відповідно до умов якої, зокрема, пункт 2 договору викладено в наступній редакції: В оренду передаються земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 62,3122 га, а саме, земельна ділянка з кадастровим номером 6324681000:02:001:1067, площею 4,6933 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6324681000:02:001:1068, площею 4,7616 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6324681000:02:001:1069, площею 4,6746 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6324681000:02:001:1070, площею 4,7081 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6324681000:02:001:1071, площею 4,6902 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6324681000:02:001:1072, площею 4,7121 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6324681000:02:001:1073, площею 4,7350 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6324681000:02:001:1074, площею 4,7725 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6324681000:02:001:1075, площею 4,8074 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6324681000:02:001:1076, площею 4,8298 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6324681000:02:001:1077, площею 4,8367 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6324681000:02:001:1078, площею 4,8541 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6324681000:02:001:1079, площею 5,2368 га .

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 30 грудня 2014 року та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

01 березня 2016 року між ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_2 складено акт приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором оренди землі від 30 грудня 2014 року, за яким ОСОБА_2 прийняла земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 62,3122 га, а саме, земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1067, площею 4,6933 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1068, площею 4,7616 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1069, площею 4,6746 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1070, площею 4,7081 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1071, площею 4,6902 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1072, площею 4,7121 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1073, площею 4,7350 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1074, площею 4,7725 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1075, площею 4,8074 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1076, площею 4,8298 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1077, площею 4,8367 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1078, площею 4,8541 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1079, площею 5,2368 га, які розташовані за межами населених пунктів Борщівської сільської ради на території Печенізького району Харківської області.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 56379143 від 31 березня 2016 року право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6324681000:02:001:1069, площею 4,6746 га ОСОБА_2 зареєструвала 14 квітня 2015 року.

Протоколом № 4 загальних зборів засновників та членів ФГ Олта-А від 02 квітня 2016 року ухвалено провести приватизацію земельних ділянок, які знаходяться в користуванні ФГ Олта-А , членами ФГ Олта-А за списками у відповідності до пунктів 1.2, та 1.5 статуту ФГ Олта-А та у відповідності до чинного законодавства України; ухвалено результати проведеного жеребкування щодо розподілу земельних ділянок між членами господарства; членам фермерського господарства написати відповідні заяви на ім`я керівника ГУ Держгеокадастру в Харківській області та подати їх до обласного органу Держгеокадастру в десятиденний термін.

12 квітня 2016 року до ГУ Держгеокадастру у Харківській області за № М-7029/0/20-16 надійшла заява ОСОБА_1 , в якій ОСОБА_1 просила передати їй, члену ФГ Олта-А , у власність земельну ділянку площею 4,6746 га, кадастровий номер 6324681000:02:001:1069, яка розташована за межами населених пунктів Борщівської сільської ради на території Печенізького району Харківської області для ведення фермерського господарства із земель державної власності, які перебувають у користуванні ФГ Олта-А на підставі договору оренди землі № б/н від 30 грудня 2014 року.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 04 травня 2016 року № 3616-СГ передано громадянці - члену ФГ Олта-А ОСОБА_1 у власність для ведення фермерського господарства земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Борщівської сільської ради площею 4,6746 га, в тому числі, ріллі площею 4,6746 га (кадастровий номер 6324681000:02:001:1069), зареєстровану у Державному реєстрі речових прав 24 лютого 2016 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 864002863246) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають в оренді ФГ Олта-А , згідно договору оренди землі від 30 грудня 2014 року, розташовану за межами населених пунктів на території Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах цей Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Частиною другою статті 134 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено винятки із загального правила отримання земель державної та комунальної власності в оренду або власність шляхом проведення земельних торгів. Одним із таких винятків є надання земельних ділянок державної або комунальної власності громадянам для створення фермерського господарства. Згідно положень Закону України Про фермерське господарство громадянин, як фізична особа, звертається з відповідним клопотанням про одержання земельної ділянки у власність або користування та після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа. Системний аналіз ЗК України та Закону України Про фермерське господарство в аспекті даного спору свідчить про наступне: (1) земельна ділянка для ведення фермерського господарства набувається саме фізичною особою; (2) після створення (державної реєстрації) фермерського господарства, останнє набуває земельні ділянки державної або комунальної власності у користування або власність виключно на підставі земельних торгів відповідно до положень частини першої статті 134 ЗК України.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, після отримання ОСОБА_2 земельної ділянки в оренду, було створено ФГ Олта-А , членом якого була ОСОБА_1 .

Порядок набуття права власності на земельну ділянку врегульовано ЗК України та Законом України Про фермерське господарство .

Згідно частини другої статті 13 Закону України Про фермерське господарство членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Так, згідно з абзацами першим та другим частини першої статті 7 Закону України Про фермерське господарство для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

За змістом статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обгрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 травня 2016 року у справі № 6-248цс16 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 389/29/17-ц (провадження № 61-1100св17).

Звертаючись із заявою про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, ОСОБА_1 на обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки в розмірі 4,6746 га зазначила, що вона бажає створити фермерське господарство.

До заяви ОСОБА_1 додала копію договору оренди від 30 грудня 2014 року, копію додаткової угоди до договору оренди від 01 березня 2016 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, довідку про середній розмір земельної частки (паю) на території Борщівської сільcької ради Печенізького району Харківської області, протокол загальних зборів членів фермерського господарства від 02 квітня 2016 року, статут ФГ Олта-А , відомості з ЄДРПОУ, виписку з державної реєстраційної служби, копію паспорту та копію ідентифікаційного коду.

Разом із тим, ОСОБА_1 у заяві не зазначила про наявність у неї, як фізичної особи, яка бажає створити фермерське господарство, матеріальних та трудових ресурсів для ефективного здійснення фермерської діяльності, а відтак ГУ Держгеокадастру у Харківській області, передаючи ОСОБА_1 у власність для ведення фермерського господарства земельну ділянку у розмірі частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області площею 4,6746 га, в тому числі, ріллі площею 4,6746 га (кадастровий номер 6324681000:02:001:1069) на підставі спрощеної процедури, без проведення земельних торгів, не пересвідчилося в дійсності її спроможності вести фермерське господарство - самостійно виробляти (вирощувати) товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією, відповідно до задекларованої у заяві мети, та чи не є така заява штучним використанням процедури створення фермерського господарства, як спрощеного, пільгового порядку одержання земельної ділянки для використання її іншими суб`єктами господарювання, поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - проведення земельних торгів.

Судами встановлено, що ФГ Олта-А протягом 2018 року не здійснювало фермерську діяльність, орендну плату сплатило лише за 2016 рік.

ОСОБА_1 після передачі їй у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства у розмірі частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області площею 4,6746 га, в тому числі, ріллі площею 4,6746 га (кадастровий номер 6324681000:02:001:1069), фермерську діяльність також не здійснювала .

Згідно договору оренди від 10 травня 2017 року № 30 ОСОБА_1 передала ФОП ОСОБА_17 спірну земельну ділянку в оренду на 10 років (т. 2, а. с. 20-26).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується зі висновками апеляційного суду про те, що наявні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки під час передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ГУ Держгеокадастру у Харківській області належним чином не встановило дійсності намірів використовувати спірну земельну ділянку за її цільовим призначенням й, відповідно, надало у власність земельну ділянку за пільговим порядком її одержання, тобто без процедури проведення земельних торгів.

Також колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що задоволення позовних вимог не свідчить про непропорційне втручання держави у права ОСОБА_1 на мирне володіння майном, оскільки таке право вона набула із порушенням процедури отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, передбаченої законом.

Доводи заявника у касаційній скарзі про те, що прокурор не мав право самостійно звертатися до суду із вказаним позовом, не можуть бути прийняті судом.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Положеннями частин четвертої, п`ятої статті 56 ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статуту позивача.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, прокурор вказував, що він заявляє позов в інтересах держави, при цьому уповноважений державою здійснювати відповідні функції орган - ГУ Держгеокадастру у Харківській області є співвідповідачем у справі.

З урахуванням того, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області неналежним чином здійснював свої повноваження, прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави самостійно і набув статус позивача відповідно до статті 56 ЦПК України.

Вказане узгоджується зі висновком, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження 14-317цс19).

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що оскаржуваним судовим рішенням було вирішено питання про права та обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, а саме ФГ Олта-А та ОСОБА_2 , є безпідставними, оскільки судове рішення стосується виключно питання правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку.

Доводи заявника у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції, посилаючись на постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 та від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, фактично застосував віндикацію, є помилковими, оскільки вказаний позов не є віндикаційним. Крім того, суд апеляційної інстанції не посилався на вказані постанови Великої Палати Верховного Суду.

Посилання заявника у касаційній скарзі на висновки Великої Палати Верховного Суду не можуть бути прийняті судом, оскільки судове рішення апеляційного суду не суперечить висновкам, викладеним у вказаних постановах.

Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович