Ухвала

від 25.06.2021 по справі 750/2826/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 червня 2021 року

місто Київ

справа № 750/2826/20

провадження № 61-9497ск21

Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 липня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих грошових коштів ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08 червня 2021 року звернулася із застосуванням засобів поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 липня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За правилами частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема, у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасному зверненню з такою скаргою.

Зі змісту рішення суду апеляційної інстанції випливає, що це рішення ухвалено 03 листопада 2020 року, повний текст складено 05 листопада 2020 року, касаційна скарга на таке рішення подана 08 червня 2021 року, отже із пропуском строку, встановленого частиною першою статті 390 ЦПК України.

До касаційної скарги додано клопотання, у якому заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки, хоча копію рішення суду апеляційної інстанції заявником отримано 06 листопада 2020 року, проте через об`єктивні обставини касаційна скарга подана лише 08 червня 2021 року.

Зазначає, що після отримання 06 листопада 2011 року оскаржуваного рішення заявник зазнала стресу, що призвело до загострення хронічних хвороб, отримала рекомендації лікування в амбулаторних умовах; не мала можливості та коштів для звернення з метою отримання правничої допомоги та складення касаційної скарги; перебувала у тяжкому психологічному стані у зв`язку зі смертю чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; у зв`язку із досягненням 65-річного віку перебуває у групі ризику захворювання

на COVID-19, тому не мала можливості контактувати із потенційним адвокатом.

Зазначені обставини, на переконання заявника, свідчать про поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Верховний Суд дослідив подану касаційну скаргу та додані до неї документи, за результатом чого зробив такі висновки.

Європейський суд з прав людини зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа Олександр Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року, справа Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком для осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі Устименко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція поважних причин не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Верховний Суд, оглянувши додані до клопотання письмові докази на підтвердження поважності причини пропуску процесуального строку звернення з такою скаргою, зробив висновок, що медичні документи, складені закладами охорони здоров`я у червні 2021 року, містять відомості про те, що ОСОБА_1 спостерігається сімейним лікарем з 2018 року, перший запис про надання медичної допомоги (лікування) - з 17 грудня 2020 року, тобто звернення за наданням медичної допомоги відбулося за спливом 40 календарних днів після отримання заявником копії оскаржуваного нею рішення суду апеляційної інстанції.

Щодо доводів про важкий психологічний стан заявника у зв`язку із смертю чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , Верховний Суд констатує, що після зазначеної обставини заявник подавала до суду першої інстанції відзив на позову, у справі ухвалено судове рішення, зверталася із апеляційною скаргою, за наслідками перевірки якої ухвалено рішення суду апеляційної інстанції, тобто ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 вчинялися відповідні належні процесуальні дії.

Зазначені обставини, а саме вчинення заявником процесуальних дій протягом 2020 року, спростовують доводи щодо неможливості контактування ОСОБА_1 із адвокатом з метою складання касаційної скарги у зв`язку із тим, що заявник входить у групу ризику захворювання на COVID-19.

За наведених обставин заявнику необхідно подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку танадати відповідні письмові докази на підтвердження поважності таких причин.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Керуючись статтями 392, 393, 394 ЦПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 липня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих грошових коштів , залишити без руху.

Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять дніввід моменту отримання копії цієї ухвали суду.

У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний