Ухвала

від 25.06.2021 по справі 320/4186/18

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 25.06.2021

Справа № 320/4186/18

Провадження № 2/937/2582/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В .,

за участі секретаря судового засідання - Арифової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю БІОЛ - Шостака Олега Вікторовича про відвід судді Колодіної Л.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю БІОЛ про стягнення заборгованості за договором оренди,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю БІОЛ про стягнення заборгованості за договором оренди.

Головуючим у справі, відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями, визначено суддю Колодіну Л.В.

Ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Колодіної Л.В. від 20 травня 2021 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю БІОЛ про стягнення заборгованості за договором оренди, розірвання договору та зобов`язання вчини певні дії. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначити на 01 липня 2021 року на 11 годину 00 хвилин.

24 червня 2021 року на адресу суду від відповідача директора ТОВ БІОЛ - Шостака О.В. надійшла заява про відвід судді Колодіної Л.В.

В обґрунтування заяви відповідач посилається на ту обставину, що 24 травня 2021 року на адресу суду від відповідача директора ТОВ БІОЛ - Шостака О.В. надійшла заява про відвід судді Колодіної Л.В.. Станом на 24.06.2021 жодного процесуального документа щодо розгляду вищевказаної заяви про відвід на адресу ТОВ БІОЛ не надходило.

В цей же день, звернувшись до Єдиного державного реєстру судових рішень, директору ТОВ БІОЛ - Шостаку О.В. стало відомо, що суддею Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Колодіною Л.В. в порушення вимог діючого процесуального законодавства після надходження до суду першої заяви про відвід було прийнято процесуальний документ (ухвалу про прийняття справи до розгляду), яка хоча і датована 20.05.2021, проте фактично виготовлена набагато пізніше і внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень 27.05.2021.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18 (розділ 2) 1. Електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується ЕЦП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - ЕЦП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування. Дата та час підписання ЕЦП, а також дата та час надсилання до Реєстру електронного примірника судового рішення або окремої думки судді автоматично зберігається в АСДС і не підлягає коригуванню. Для кожного електронного примірника судового рішення та окремої думки судді АСДС на підставі обліково-статистичної картки судової справи формує такі реєстраційні відомості: 1) код суду згідно з довідником АСДС; 2) форма судочинства згідно з довідником АСДС; 3) форма судового рішення згідно з довідником АСДС; 4) стадія розгляду судової справи згідно з довідником АСДС; 5) дата ухвалення судового рішення; 6) дата викладення окремої думки судді (для окремої думки судді); 7) дата складення повного тексту судового рішення (для повного тексту судового рішення); 8) єдиний унікальний номер справи; 9) номер судового провадження.

Відповідно до п.1 розділу 3 вищевказаного Порядку, електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС. Реєстраційні відомості, зазначені в пункті 3 розділу II цього Порядку, надсилаються до Реєстру у складі електронного документа, який вони описують.

Отже, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, суддею Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Колодіною Л.В. 27.05.2021 прийнято та підписано ухвалу по справі №320/4186/18 про прийняття справи до свого провадження (датуючи ухвалу 20.05.2021), що не відповідає дійсності, оскільки фактично дана ухвала складена і підписана 27.05.2021 вже після надходження 24.05.2021 заяви про відвід даної судді.

Також, відповідач просить звернути увагу на те, що відповідно до ухвали судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Колодіної Л.В. про прийняття справи до свого провадження, яка наявна в Єдиному державному реєстрі судових рішень зазначено, що підготовче судове засідання призначити на 01 липня 2021 року на 11 годину 00 хвилин в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. 11. В підготовче судове засідання викликати сторони.

Визначено відповідачу п`ятнадцяти денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов. Копію ухвали про прийняття до свого провадження по справі надіслати сторонам.

В той же час станом на 24.06.2021 вищевказана ухвала (та будь яка інша ухвала) на адресу ТОВ БІОЛ так і не надходила, чим порушено право Відповідача на отримання процесуальних документів щодо руху справи.

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі Кіпріану проти Кіпру (Kyprianou v. Cyprus).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі Пуллар проти Сполученого Королівства (Pullar v. the United Kingdom). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється , адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі Де Куббер проти Бельгії (De Cubber v. Belgium).

За таких обставин доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, оскільки колегія суддів до вирішення заяви про відвід не відповідає вимогам незалежного та неупередженого суду, встановленого законом й, відповідно, не може вирішувати жодне процесуальне питання, крім вирішення заявленого відводу . До аналогічних висновків дійшов ВС в постанові від 27.05.2020 по справі №2-18/11 (провадження №61-12956св19).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Стосовно правил поведінки судді Консультативна рада європейських суддів вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов`язків та в особистому житті; вони повинні виконувати свої обов`язки, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості; судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм, та без урахування всіх питань, що не стосуються суті справи; вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності (пункт 50 Висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи № 3 (2002).

Отже, як вважає заявник, суддя Колодіна Л.В. допустила порушення статей 1, 3, 8, 9, 10 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, якими передбачено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду; суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною; суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб; суддя під час здійснення правосуддя не повинен допускати проявів неповаги до людини за ознаками раси, статі, національності, релігії, політичних поглядів, соціально-економічного становища, фізичних вад тощо та дозволяти цього іншим; суддя повинен виконувати обов`язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя. Вказані дії судді Колодіної Л.В. є порушенням норм процесуального законодавства, як про те було зазначено вище, що суперечить завданням суду.

А відтак, враховуючи вищевикладене, відчуваючи всю несправедливість дій до Відповідача (ТОВ БІОЛ ) з боку судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Колодіної Л.В., порушенням суддею процесуальних строків прийняття до розгляду справи, прийняття процесуальних документів при наявності заяви про відвід та не надіслання учаснику судового процесу процесуальних документів (ст..ст. 2, 11, 12, 43 ЦПК України) порушення норм процесуального права, дають відповідачу достатні підстави вважати, що вони були допущені внаслідок неефективного та несумлінного використання суддею своїх процесуальних повноважень, невжиття ним належних і дієвих заходів для забезпечення розгляду справи з дотриманням процесуальних прав сторін.

Отже, Відповідач має обґрунтовані побоювання щодо неупередженості даної судді у розгляді справи, не довіряє даному складу суду та просить задовольнити заяву про відвід.

Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяву про відвід приходить до наступного.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу передбачено положеннями статті 40 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України).

Так, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною 1 ст. 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Слід зазначити, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі Фей проти Австрії (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі Пуллар проти Сполученого Королівства (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі Ветштайн проти Швецарії (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про небезсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі Ферантелі та Сантанжело проти Італії (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

Проте, на думку суду, ті підстави, на які посилається відповідач у своїй заяві про відвід судді Колодіної Л.В. не містять будь-яких об`єктивних відомостей щодо можливої неупередженості судді під час здійснення судового розгляду справи та не ставлять під сумнів її об`єктивність.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Колодіної Л.В.. в результаті розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю БІОЛ про стягнення заборгованості за договором оренди, або наявність обставин, які викликають сумнів у її об`єктивності при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем не доведені обставини, що викликають сумніви в неупередженості судді Колодіної Л.В., доводи, зазначені в заяві, не можуть бути підставою для відводу, тому підстави для визнання обґрунтованою та задоволення заяви заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю БІОЛ - Шостака Олега Вікторовича про відвід судді Колодіної Л.В. - відсутні.

Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, яке призначено на 01.07.2021 об 11:00 год., суд вважає за необхідне передати заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю БІОЛ - Шостака Олега Вікторовича про відвід судді Колодіної Л.В. для здійснення автоматичного розподілу та передачі заяви для її вирішення суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 252 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю БІОЛ - Шостака Олега Вікторовича про відвід судді Колодіної Л.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю БІОЛ про стягнення заборгованості за договором оренди - відмовити.

Передати заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю БІОЛ - Шостака Олега Вікторовича про відвід судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Колодіної Л.В. відповідальному працівнику апарату суду для автоматичного розподілу іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку встановленому частиною першою статтею 33 ЦПК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає сили з моменту підписання суддею .

Суддя: Л.В. Колодіна