Рішення

від 23.06.2021 по справі 280/2047/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 червня 2021 року Справа № 280/2047/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької обласної ради (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 48, Код ЄДРПОУ 03193005)

Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32, Код ЄДРПОУ 37573838)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.03.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької обласної ради (далі - відповідач 1), Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Запо різької обласної державної адміністрації Запорізької обласної Ради та управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , ідентифікацій код НОМЕР_1 , щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018, 2019 та 2020 роки у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

зобов`язати Департамент соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької обласної ради та управління соціального захис ту населення Запорізької міської ради по Комунарському району здійснити ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , перерахунок щорі чної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018, 2019 та 2020 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та здійснити їх випла ту з урахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою від 20.04.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримує щорічну разову допомогу до 5 травня як учасник бойових дій, зокрема:

- у 2018 році позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу в розмірі 1 265,00 грн. в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань від 14.03.2018 №170;

- у 2019 році позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу в розмірі 1 295,00 грн. в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань від 20.03.2019 №237;

- у 2020 році позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу в розмірі 1 390,00 грн. в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань від 19.02.2020 №112.

Позивач звернувся до відповідачів із заявою, в якій з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) просив здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018-2020 роки.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач 1 листом від 26.02.2021 повідомив, що виплата щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2017-2020 роках здійснена Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Відповідач 2 листом від 28.05.2021 №М-370/1 повідомив позивача, що виплата щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2017-2020 роках здійснена у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №170 від 14.03.2018, №237 від 20.03.2019 та № 112 від 19 лютого 2020 року.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон №3551-XII. Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Пільги часникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону №3551-XII.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов`язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Підпунктом б підпункту 1 пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 №107-VI (набрав чинності 01.01.2008) частину 5 статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України .

Поряд із цим, правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України.

Так, Законом України Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин від 28.12.2014 №79-VІІІ (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На реалізацію приписів цієї норми Закону Кабінетом Міністрів України щорічно приймались постанови, якими встановлювався розмір разової допомоги до 5 травня, а саме:

- постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань від 14.03.2018 №170 у 2018 році встановлено разову грошову допомогу учасникам бойових дій в розмірі 1 265,00 грн.

- постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань від 20.03.2019 №237 у 2019 році встановлено разову грошову допомогу учасникам бойових дій в розмірі 1 295,00 грн.

- постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань від 19.02.2020 №112 у 2020 році встановлено разову грошову допомогу учасникам бойових дій в розмірі 1 390,00 грн.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України у цьому рішенні зазначив, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 №367-XIV, частиною 5 якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Вищенаведене відповідає правовому висновку, викладеному у рішенні Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 29.09.2020, прийнятому у зразковій справі №440/2722/20 (провадження №Пз/9901/14/20) та залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.

При цьому, суд звертає увагу, що рішення Конституційного Суду України не має ретроактивної дії, отже не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до моменту його ухвалення.

Суд зазначає, що за змістом статті 17-1 Закону №3551-XII особа може звернутись за неотриманою разовою грошовою допомогою до 5 травня у строк до 30 вересня відповідного року.

Таким чином, положення статті 12 Закону №3551-XII застосовуються з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 до невиплаченої разової грошової допомоги до 5 травня, строк вимоги якої не сплив - тобто до разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік від 14.11.2019 №294-IX встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2020 - 1 638,00 гривень.

Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8 190,00 грн (1 638,00 грн х 5).

Таким чином, виплата позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у сумі 1 390,00 грн. не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Враховуючи те, що безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій у 2020 році здійснювало Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району, суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача 2 щодо нарахування та виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 №367-XIV.

У зв`язку з наведеним в даній частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, щодо виплати разової грошової допомоги за 2018-2019 рік підстави для застосування висновків Конституційного Суду України, викладених в рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020, відсутні, оскільки на момент нарахування та виплати такої разової грошової допомоги положення пункту 26 розділу Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України були чинними та підлягали застосуванню.

Отже, в цій частині підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд керується рішенням Верховного Суду у зразковій справі, та вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача 2 нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

При цьому, суд звертає увагу, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач як на підставу правомірності своїх дій у спірних правовідносинах, не можуть змінювати приписів Закону №3551-ХІІ та не є підставою для незастосування норм Закону як акту вищої юридичної сили.

Крім того, є неприйнятними посилання відповідача на неможливість здійснення своїх зобов`язань через відсутність бюджетних коштів, з огляду на таке.

У Рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі № 1-37/2008).

Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Окрім того, відповідно до рішень ЄСПЛ Кечко проти України (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та Ромашов проти України (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Стосовно доводів представника відповідача у відзиві на позовну заяву щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з наступного.

Згідно частини 4 статті 17-1 Закону № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Таким чином, 30 вересня відповідного року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 року у справі № 607/7919/17.

У відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року, а позивач із зазначеним позовом звернувся 16 березня 2021 року, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду в рамках шестимісячного строку звернення до суду.

Крім того, суд звертає увагу, що питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду з даним позовом розглянуто в ухвалі про відкриття провадження у справі, де суд дійшов висновку, про поважність причини пропуску звернення до суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

В зв`язку з тим, що в силу приписів п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій, питання щодо стягнення судового збору судом не вирішувалось.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаціний номер НОМЕР_3 ) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької обласної ради (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 48, Код ЄДРПОУ 03193005), Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32, Код ЄДРПОУ 37573838) -задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 №367-XIV.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.06.2021.

Суддя О.В. Конишева