Рішення
від 24.06.2021 по справі 400/1502/21
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 р. справа № 400/1502/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14,Київ 135,01135, про:визнання протиправними та скасування постанов від 25.02.2021 № 232375, від 04.03.2021 № 232387, ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №232375 від 25.02.2021 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700 грн., №232387 від 04.03.2021 р. . про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 8500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відсутності методики зважування поосьових навантажень не можливо встановити перевищення фактичної маси, визначається лише загальна маса транспортного засобу. Крім того, транспортний засіб після проходження габаритно-вагового контролю тимчасово не затримувався. Також позивач зазначив, що він не є суб`єктом відповідальності.

Ухвалою від 12.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що під час перевірки був виявлений факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, тому дії посадових осіб при проведенні рейдової перевірки, а також спірна постанова відповідає вимогам законодавства про автомобільний транспорт.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

27.01.2021 р. працівниками Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було провадено рейдову перевірку належного позивачу транспортного засобу марки Ман д/н НОМЕР_1 , під час якої здійснено габаритно - ваговий контроль транспортного засобу та встановлено перевищення вагових параметрів на 5%.

За результатами проведеної перевірки складено Акт №0050017 від 27.01.2021 року, з якого вбачається встановлення перевищення вагових параметрів по осьового навантаження.

На підставі висновків акту відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700 грн., за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень бнз оформлення документів, визначених ст. 48 Закону, а саме дозволу, який надає право руху дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами у разі перевищення вагових обмежень або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

03.02.2021 р. працівниками Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було провадено рейдову перевірку належного позивачу транспортного засобу марки Ман д/н НОМЕР_1 , під час якої здійснено габаритно - ваговий контроль транспортного засобу та встановлено перевищення вагових параметрів на від 5% до 10%.

За результатами проведеної перевірки складено Акт №0064114 від 03.02.2021 р., з якого вбачається встановлення перевищення вагових параметрів по осьового навантаження.

На підставі висновків акту відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 8500 грн., за порушення абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритно - вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Статтею 1 Закону № 2344 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Приписами статті 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі Порядок - № 1567).

Згідно із зазначеним Порядком № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344 та п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт» ; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення визначені ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» , а саме автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV «Про автомобільні дороги» (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; та перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( ст.60 Закону №2344).

Позивач зазначає, що ним перевозився подільний вантаж, який може переміщуватись по всіх осях транспортного засобу під час руху, тому зважування не може дати достовірних результатів.

Але автомобіль на ваги заїжджає повільно зі швидкістю 5-6 км на годину, тому така швидкість руху не може привести до зміщення вантажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 24.07.2019 року справі № 803/1540/16.

Також позивач посилається на відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі на транспортних засобах з рідким вантажем, тому відсутність методики не може свідчить про беззаперечну достовірність отриманих результатів зважування.

Відсутність методики не є підставою для невнесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів габаритні параметри яких перевищують нормативні та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, не свідчить про те, що процедура зважування відбулась з порушенням норм чинного законодавства, або в зв`язку з відсутністю методики були спотворені дані зважування.

Відповідно до п.п.25-27 постанови КМУ № 1567 від 08.11.2006 року справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Як встановлено в процесі розгляду справи, відповідач направив запрошення. Матеріали справи свідчать, що підставою для видання спірної постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стало встановлення факту поосьового перевищення транспортного засобу марки Ман.

Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 %, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.

Суд встановив, що такого дозволу у позивача немає, а отже за описаних обставин відповідач мав достатні підстави для накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344.

Аналогічну правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду від 24.07.2019 року по справі № 803/1540/16, від 01.07.2020 року по справі № 803/50/17.

Позивач також обґрунтовує позовні вимоги тим, що п.22.5 Правил дорожнього руху передбачено, що рух транспортних засобів з перевищенням на осі або фактичну масу 40т у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється, тому чинним законодавством взагалі забороняється оформлення дозволу, яким дозволено рух великовагових транспортних засобів із подільним вантажем.

Але ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не містить ніяких застережень стосовно виду вантажу - подільного або неподільного, який перевозиться. Також санкція ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність та перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу без будь-яких застережень стосовно виду вантажу.

Оскільки Закон має вищу юридичну силу, ніж Правила дорожнього руху, тому суд застосовує норму Закону України « Про автомобільний транспорт» .

Також, суд відхиляє посилання позивача щодо невідповідності суб`єкта відповідальності, оскільки за ст. 60 Закону № 2344 уб`єктом відповідальності є автомобільний перевізник, а згідно ТТН перевізником є ФОП ОСОБА_1 , тобто позивач.

Відтак, спірні постанови прийняті правомірно та скасуванню не підлягає.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 3 , 6 , 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову фізичної особи - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14,Київ 135,01135 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов від 25.02.2021 № 232375, від 04.03.2021 № 232387, відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич

Дата ухвалення рішення24.06.2021
Оприлюднено29.06.2021

Судовий реєстр по справі —400/1502/21

Постанова від 14.12.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Ухвала від 24.11.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Ухвала від 27.09.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Ухвала від 27.09.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Ухвала від 17.09.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Рішення від 24.06.2021

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Марич Є. В.

Ухвала від 12.04.2021

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Марич Є. В.

Ухвала від 06.04.2021

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Марич Є. В.

Ухвала від 16.03.2021

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Марич Є. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні