Постанова

від 22.06.2021 по справі 753/314/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 753/314/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/7111/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Трусова Т.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

22 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - Семенюк Т.А

Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,

при секретарі - Максюк І.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг Стейт на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Чорномазова Олександра Васильовича, треті особи: ОСОБА_5 , Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , Публічне акціонерне товариство Комерційний Індустріальний Банк , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг Стейт , про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень ,-

В С ТА Н О В И В :

У січні 2019 року ОСОБА_1 , діючи у власних інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що оспорювані реєстраційні дії були вчинені всупереч зареєстрованої заяви власників нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій.

Зазначає, що в державному реєстрі прав на нерухоме майно відсутні електронні скановані копії документів та заява ОСОБА_4 , які слугували підставою для вчинення реєстраційних дій.

Вказує, що незаконність дій державного реєстратора Київської філії КП Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Чорномазова О.В. встановлена комісією Мінюсту та у липні 2018 року йому анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім цього, зазначає, що позивачами не надавалась згода на передачу квартири в іпотеку, органи опіки і піклування також не надавали згоди на іпотеку та відчуження 1/10 частини квартири, яка належить малолітній ОСОБА_3 , відсутні будь-які судові рішення про стягнення з позивачів на користь ОСОБА_4 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Просив визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: запису про право власності №25986952 від 03.05.2018 року (індексний номер 40921774 від 03.05.2018 року), запису про іпотеку № 25986925 від 03.05.2018 року (індексний номер 40921676 від 03.05.2018 року), запису про обтяження №25986937 від 03.05.2018 року (індексний номер 40921747 від 03.05.2018 року).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 задоволено частково.

Скасовано запис про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 , внесений державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Чорномазовим О.В. 03 травня 2018 року, номер запису про право власності: 25986952.

В решті позову ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Чорномазова О.В. про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині не задоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким у відповідній частині задовольнити позовні вимоги повністю, вважаючи, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначив, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 року у справі 1240/2886/18, (не оскаржувалась в Касаційному адміністративному суді Верховного Суду) залишено без змін рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року яким визнано недійсними установчі (засновницькі) документи КП Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області, затверджені рішенням від 26 січня 2018 року №30/19 Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області з моменту реєстанції. Припинено юридичну особу КП Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області та її відокремлені підрозділи: Київську філію та Київську обласну філію, тому на думку скаржника не потрібно доводити законність дій державного реєстратора Чорномазова О.В, якщо рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано недійсними установчі (засновницькі) документи з моменту реєстрації.

Вважає, що це встановлений факт, а тому реєстраційні рішення та дії всіх державних реєстраторів цього комунального підприємства та його відокремлених філій є незаконними з моменту їх вчинення.

Також, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 року у справі 1240/2886/18 встановлено, що трудові відносини між комунальним підприємством та громадянином України Чорномазовим О.В. були відсутні, оскільки державні реєстратори в трудових відносинах з Містківською сільською радою Сватівського району Луганської області не перебували та трудові контракти з ними не укладалися, що є також підставою незаконності реєстраційних рішень та дій державного реєстратора Чорномазова О.В. з моменту їх вчинення.

Зазначає, що листом ПАТ Райффайзен банк Аваль від 24.05.2013 року № 97- 2 - 7- 00/2090 зазначено , що оскільки квартири, які є предметом іпотеки (розташовані за адресою АДРЕСА_2 ) переплановані з двох в одну, що не відповідає початковим умовам договорів іпотеки, обов`язковим є укладення оновленого договору іпотеки, в якому має бути зазначено фактично наявний предмет іпотеки , що повністю відповідає правовим висновкам викладеним в постановах Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 487/1398/15-ц та від 23.01.2019 року у справі №753/1598/16-ц.

Разом з тим, між ПАТ Райффайзен банк Аваль та ОСОБА_5 цей договір не укладався, оскільки станом на 29 січня 2013 року сума кредиту була повністю сплачена і у банку відпала необхідність укладання оновленого договору іпотеки, при цьому свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 27.12.2012 року було видане банком ОСОБА_5 на руки, а тому квартира АДРЕСА_3 з дати отримання свідоцтва про право власності з 29.01.2013 року до 03.05.2018 року не перебувала в іпотеці та обтяженні.

Також вказує, що суд першої інстанції не оцінив об`єктивно аргументи позивача та всі зібрані у справі докази в їх сукупності, що не дозволило всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне рішення щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 в інтересах ТОВ ФК Гровінг Стейт також подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у відповідній частині відмовити у задоволенні повністю, вважаючи, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначив, що укладені правочини (договір поділу майна подружжя від 18 вересня 2014 року та договір дарування від 17 березня 2015 року) не створили юридичних наслідків для ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які не набули жодних прав за ними, в тому числі позивачі не набули прав іпотекодавців, відтак ОСОБА_4 не порушив їхніх прав і охоронюваних законом інтересів під час звернення стягнення на предмет іпотеки в досудовому порядку шляхом прийняття предмета іпотеки у власність в рахунок заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим зазначає, що здійснення реєстрації набутого ОСОБА_4 права власності в період дії заяви ОСОБА_1 нотаріусу про заборону вчинення реєстраційних дій жодним чином не порушує прав чи інтересів останнього, оскільки така реєстрація здійснена без порушення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, а подана ОСОБА_1 заява спрямована не на захист прав ОСОБА_1 , які і не порушуються, а на перешкоджання іпотекодержателю реалізувати своє право на публічне визнання вже набутих прав.

Таким чином, судом першої інстанції на думку представника третьої особи помилково встановлено, що реєстрація права власності, яке набуте ОСОБА_4 на підставі договорів іпотеки, була здійснена передчасно.

Вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, а саме скасував запис про реєстрацію права власності, про що не просив позивач у позові, обґрунтувавши завданням судочинства у зв`язку із внесенням змін до Закону України Про Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та неможливістю подачі позивачем заяви про зміну предмета позову на стадії розгляду справи по суті, проте судом порушено вимоги ч. 2 ст. 264 ЦПК України, що є підставою для скасування рішення в задоволеній частині, посилання про неможливість подачі заяви безпідставна, оскільки на суд не покладений обов`язок вирішувати за позивача питання зміни підстав чи предмету позову, позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом за захистом з такою вимогою.

19 квітня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ТОВ Фінансова компанія Гровінг Стейт в якій позивач просив залишити без завдоволення апеляційну скаргу представника третьої особи, посилаючись в обґрунтування на те, що ТОВ Фінансова компанія Гровінг Стейт та фізична особа ОСОБА_4 не могли набути право вимоги за кредитним договором в іноземній валюті без наявності генеральної та/абоіндивідуальної ліцензії Національного банку України на право здійснення операцій з іноземною валютою, що повністю відповідає правовим висновкам, викладеним в постановах ВерховногоСуду від 16.12.2020 року в справі №461/2900/11 (провадження №61-2309св18) та від 20.01.2021 року всправі №1512/1742/12 (провадження №61-12778св19). Зазначає, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва у справі №753/17271/18 вже визнано недійсними договори відступлення прав вимоги від банків до фізичної особи ОСОБА_4

ОСОБА_5 підтримала доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та у відзиві від 19 квітня 2021 року просила задовольнити апеляційну скаргу позивача, а рішення в частині не задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким у відповідній частині задовольнити позовні вимоги повністю вважаючи, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. У відзиві ОСОБА_5 від 20 квітня 2021 року на апеляційну скаргу ТОВ Фінансова компанія Гровінг Стейт , третя особа просила залишити без завдоволення апеляційну скаргу представника ТОВ Фінансова компанія Гровінг Стейт посилаючись в обґрунтування на те, що зобов`язання за кредитним договором нею були виконані в повному обсязі, а тому у грудні 2013 року банк повернув їй оригінал правовстановлюючого документа на квартиру без укладення договору про передання її в іпотеку. Отже договір іпотеки, що став підставою для внесення спірних записів, з нею не укладався, а майнові права на дві квартири не могли бути предметом іпотеки за договорами, укладеними до 14.01.2009 року.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Судом встанволено, що 20.07.2006 між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 014/1179/74/782.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором між АППБ Аваль та ОСОБА_5 було укладено нотаріально засвідчений договір іпотеки від 20.07.2006, зареєстрований у реєстрі за № 2289, згідно з умовами якого ОСОБА_5 передає банку АППБ Аваль нерухомість, що стане її власністю у майбутньому за договором № 1329-10/056Р-1 про резервування нерухомості та порядок погашення облігацій від 17.07.2006, укладених між ОСОБА_5 та ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія Столиця , яке є боржником по відношенню до ОСОБА_5 , а також за договорами купівлі-продажу облігацій ТОВ Житло киянам від 17.07.2006 № вК-007-05/703; 1329-10/056Р-1, укладених між ОСОБА_5 та ТОВ ІБК Столиця .

Вказаним договором забезпечено вимоги АППБ Аваль про повернення кредиту у розмірі 144 903 дол. США до 20.07.2018, сплати процентів за користування кредитом. Адреса забудови: АДРЕСА_4 (будівельний), поверх 11, кількість кімнат - 2, загальна площа - 80,70 кв. м, запланована дата введення в експлуатацію - 30.09.2007, вартість квартири - 533 096 грн.

Сторони договору домовились, що після закінчення будівництва збудована квартира, що стане власністю ОСОБА_5 , майнові права на яку є предметом іпотеки, продовжує бути предметом іпотеки відповідно до умов цього договору, при цьому іпотечний договір є чинним і не потребує внесення змін та доповнень до нього. Іпотекодержатель реєструє у встановленому законом порядку обтяження прав власника на збудовану нерухомість і нотаріус накладає заборону на відчуження нерухомості, яка є предметом іпотеки, за повідомленням іпотекодержателя, після введення предмету іпотеки в експлуатацію, а також за повідомленням іпотекодержателя вносяться відомості в реєстр іпотек.

Окрім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором 20.07.2006 між АППБ Аваль та ОСОБА_5 було укладено ще один нотаріально засвідчений договір іпотеки, зареєстрований у реєстрі за № 2292 з аналогічними умовами, з відмінністю у характеристиках квартири, а саме: АДРЕСА_5 , номер квартири НОМЕР_3 (будівельний), поверх 11, кількість кімнат - 1, загальна площа - 55,70 кв.м, вартість квартири - 381 591,23 грн.

Договори іпотеки були посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М.

01.08.2006 між ОСОБА_5 (замовником) та ТОВ ІБК Столиця (виконавцем) укладено договір № 148-10 на виконання проектних робіт з перепланування, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати роботи по архітектурному та конструктивному розділах проекту з метою перепланування квартир АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 .

Актом прийому-передачі виконаних робіт від 07.08.2006 підтверджується належне виконання робіт за договором №148-10 від 01.08.2006.

Розпорядженням Виконавчого органу Дарницької районної у місті Києві ради (Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації) від 25.10.2010 № 689 Про присвоєння поштових адрес новозбудованим об`єктам нерухомого майна присвоєно, зокрема, новозбудованому об`єкту - житловому будинку АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9 поштову адресу: АДРЕСА_10 .

Сертифікатом відповідності КВ № 000398 засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта Будівництво комплексу багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення між АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9 (житловий будинок АДРЕСА_8 ) .

На квартиру АДРЕСА_11 22.12.2010 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна виготовлено технічний паспорт.

Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 27.12.2012, яким посвідчено, що квартира АДРЕСА_11 , яка складається з 3 кімнат житловою площею 50,70 кв.м, загальною площею 139,20 кв.м., належить ОСОБА_5 на праві приватної власності.

Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 175622 від 29.01.2013 право власності на вищевказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_5

18.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горіною І.В. на підставі договору про поділ нерухомого майна між подружжям серія та номер 1130, виданий 18.09.2014, винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 15886130 від 18.09.2014 13:54:37, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено запис про право власності № 7042649, згідно якого 9/10 об`єкта нерухомого майна № 3581480000 (квартира за адресою: АДРЕСА_1 ) належить ОСОБА_1

17.03.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горіною І.В. на підставі договору дарування 1/10 частини квартири, серія та номер 368, виданий 17.03.2015, винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 20056674 від 17.03.2015 14:40:06, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено запис про право власності № 9070617, згідно якого 1/10 об`єкта нерухомого майна № 3581480000 (квартира за адресою: АДРЕСА_1 ) належить ОСОБА_3

24.11.2017 між ПАТ Райффайзен Банк Аваль як правонаступником АППБ Аваль та ПАТ Комерційний індустріальний банк було укладено договір про відступлення права вимоги за договорами застави за кредитним договором №014/1179/74/782 від 20.07.2006, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І., зареєстрований у реєстрі за № 786.

Документи передані від ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ПАТ Комерційний індустріальний банк згідно акту прийому-передачі від 24.11.2017.

24.11.2017 між ПАТ Комерційний індустріальний банк та ТОВ ФК Гровінг Стейт було укладено договір про відступлення права вимоги за договорами застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І., зареєстрований у реєстрі за № 878.

Документи передані від ПАТ Комерційний індустріальний банк до ТОВ ФК Гровінг Стейт згідно акту прийому-передачі від 24.11.2017.

01.12.2017 між ТОВ ФК Гровінг Стейт (іпотекодержателем) та ОСОБА_4 (новим іпотекодержателем) укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, відповідно до умов якого у зв`язку з укладанням сторонами договору відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/1179/74/782 від 20.07.2006, що укладений між АППБ Аваль та позичальником ОСОБА_5 , іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає всі права вимоги за договором іпотеки, укладеним між АППБ Аваль (як іпотекодержателем) та ОСОБА_5 (як іпотекодавцем), посвідченим 20.07.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М., який виступає в якості забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з кредитного договору.

02.05.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горіною І.В. зареєстровано заяву власника нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , про заборону вчинення реєстраційних дій, реєстраційний номер 27976154.

Рішенням державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області, м. Київ Чорномазова О.В. від 03.05.2018 № 25986952 (індексний номер 40921774) проведено державну реєстрацію права власності на квартиру загальною площею 139,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 ; внесено запис про іпотеку № 25986925 від 03.05.2018 (індексний номер 40921676 від 03.05.2018), запис про обтяження № 25986937 від 03.05.2018 (індексний номер 40921747 від 03.05.2018).

При цьому, згідно даних реєстру ОСОБА_5 вказана як іпотекодавець/боржник/особа, майно чи права якої обтяжуються.

12.05.2018 позивачі звернулися до Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві, Київської місцевої прокуратури № 2 із заявою про відкриття кримінального провадження за фактом вчинення злочину щодо незаконного заволодіння житлом та перевірки законності дій державного реєстратора Чорномазова О.В.

Не погоджуючись з оспорюваними рішеннями державного реєстратора, 02.07.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 також подали скаргу до Міністерства юстиції України, за наслідками розгляду якої наказом від 06.07.2018 № 2301/5 анульовано доступ державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Чорномазова О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вищенаведені обставини встановлені постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018, ухваленій в адміністративній справі № 826/7858/18 (т. 1 а.с. 25-28), та не оспорюються сторонами.

Як вбачається з постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019, якою залишено без змін рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 в адміністративній справі № 1240/2886/18 про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області з моменту реєстрації та припинення юридичної особи - Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області (код ЄДР 41892134) і її відокремлених підрозділів - Київської філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області (код ЄДР 41911586) та Київської обласної філії Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області (т. 1 а.с. 167-173), суд установив, що за зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресами комунальне підприємство та його відокремлені підрозділи не знаходяться, приміщення за адресою реєстрації Київської філії взагалі відсутні, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, до контролюючих органів не подавалися.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування реєстрації права власності на квартиру спірну за відповідачем ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація була вчинена без дотримання вимог статей 18 та 27 Закону № 1952-VI, , відповідачем ОСОБА_4 не доведено, що він набув право власності на підставі договору іпотеки у встановленому законом порядку.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги ТОВ ФК Гровінг Стейт , що укладені правочини (договір поділу майна подружжя від 18 вересня 2014 року та договір дарування від 17 березня 2015 року) не створили юридичних наслідків для ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які не набули жодних прав за ними, в тому числі позивачі не набули прав іпотекодавців, а тому, ОСОБА_4 не порушив їхніх прав і охоронюваних законом інтересів під час звернення стягнення на предмет іпотеки в досудовому порядку шляхом прийняття предмета іпотеки у власність в рахунок заборгованості за кредитним договором, що здійснення реєстрації набутого ОСОБА_4 права власності в період дії заяви ОСОБА_1 нотаріусу жодним чином не порушує прав чи інтересів останнього, оскільки така реєстрація здійснена без порушення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, а подана ОСОБА_1 заява спрямована на перешкоджання іпотекодержателю реалізувати своє право на публічне визнання вже набутих прав, з огляду на наступне.

У частині першій статті 36 Закону України Про іпотеку зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною третьою зазначеної вище статті, договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку .

При цьому відповідно до частини першої статті 37 Закону України Про іпотеку правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Згідно зі статтею 35 Закону України Про іпотеку , у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця, щоб надати йому можливість усунути порушення і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення або особиста доставка на адресу іпотекодавця.

Однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 4 частини першої статті 3 цього Закону).

Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (пункти 1-2 частини третьої статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (абзац перший частини другої статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Так, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, зокрема, подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі (пункт 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, іпотекодержатель здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки тільки після направлення іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення, та не усунення іпотекодавцем порушення у тридцятиденний строк з моменту отримання такої вимоги, а державна реєстрація права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, здійснюється державним реєстратором після надання доказів про направлення такої вимоги іпотекодавцю та завершення тридцятиденного строку з моменту отримання такої вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 повідомлення-вимога від імені ОСОБА_4 направлена 19 лютого 2018 року, проте доказів отримання такої вимоги позивачем матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_11 , за відповідачем ОСОБА_4 була проведена без достатніх правових підстав.

Також колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги представника ТОВ ФК Гровінг Стейт , що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Судом зазначено, що зміни до статті 26 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема в частині внесення відомостей до Державного реєстру прав на підставі судових рішень були внесені Законами № 159-IX від 03.10.2019 та № 340-IX від 05.12.2019, які набрали законної сили в період перебування даної справи на розгляді в суді та після закриття у справі підготовчого провадження.

З урахуванням вимог статті 49 ЦПК України, що на стадії розгляду справи по суті зміна предмету або підстав позову не допускається, позивач був позбавлений можливості подати заяву про зміну предмета позову, тому суд, керуючись ч.2 ст. 2 ЦПК України, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, задовольняючи позов в частині, застосував спосіб, передбачений чинним законодавством, - шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 з одночасним поновленням права власності на дану квартиру за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Інші доводи апеляційної скарги представника ТОВ ФК Гровінг Стейт також висновків суду в частині задоволених позовних вимог не спростовують та не впливають на їх правильність.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, - запису про іпотеку № 25986925 від 03.05.2018 року (індексний номер 40921676 від 03.05.2018 року), запису про обтяження № 25986937 від 03.05.2018 року (індексний номер 40921747 від 03.05.2018 року), суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що внесеними до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записами про іпотеку № 25986925 від 03.05.2018 (індексний номер 40921676 від 03.05.2018) та про обтяження № 25986937 від 03.05.2018 (індексний номер 40921747 від 03.05.2018) порушуються його права чи інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з абзацом четвертим частини п`ятої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п`ятим цієї частини.

Державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об`єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

За змістом абзацу другого частини першої статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, і це не заперечувалось сторонами, що квартира АДРЕСА_11 , як об`єкт нерухомості заявилася внаслідок перепланування двох об`єктів майнових прав (квартио 056 та НОМЕР_3), що будувалися в житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_5 , а відтак, є предметом іпотеки згідно з укладеними 20.07.2006 між АППБ Аваль та ОСОБА_5 договорами іпотеки та забезпечує вимоги кредитора за кредитним договором № 014/1179/74/782 від 20.07.2006.

Здійснення перепланування об`єктів майнових прав та перехід права власності на новостворений об`єкт нерухомості до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не має правового значення для вирішення даного спору, оскільки стаття 23 Закону України Про іпотеку визначає, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Як вбачається з постанови Київського апеляційного суду від 6 жовтня 2020 року, залишено без змін рішення Дарницького районного суду м. Києва від 5 лютого 2020 року , яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсними вищезазначених договорів іпотеки.

Відповідно до положень цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги),

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).

За положенням статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 18 Закону України Про іпотеку іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 ЦК України).

Відповідно до ст. 23 Закону України Про іпотеку , у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 набув право власності на 9/10 частин квартири АДРЕСА_11 18.09.2014 на підставі договору про поділ нерухомого майна між подружжям, а ОСОБА_3 - набула право власності на 1/10 частину зазначеної квартири 17.03.2015 на підставі договору дарування.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про іпотеку обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 24 Закону України Прор іпотеку , відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Отже у разі існування (дійсності) боргового зобов`язання, у якому відбулося договірне відступлення права вимоги кредитора, визначеними законом способами захисту чи поновлення порушених прав боржника є висунення проти вимоги нового кредитора заперечень, які боржник мав проти первісного кредитора, або пред`явлення проти вимоги нового кредитора зустрічної вимоги до первісного кредитора, при цьому в силу прямої вказівки закону саме первісний кредитор відповідає за недійсність переданої ним вимоги.

Доказів, які б свідчили про відсутність боргових зобов`язань, які виникли у ОСОБА_5 на підставі укладеного нею з АППП Аваль кредитного договору, сторонами суду надано не було.

Судом установлено, що іпотека та обтяження предмета іпотеки щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.07.2006, а оспорюваними записами від 03.05.2018 про іпотеку та про обтяження фактично були зареєстровані лише відомості про відступлення прав за іпотечними договорами на користь нового іпотекодержателя ОСОБА_4 .

Позивачем не наведено переконливих обґрунтувань та не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що особа кредитора впливає на зміст на обсяг існуючого боргового зобов`язання, а відтак не доведено, що внесеними до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записами про іпотеку № 25986925 від 03.05.2018 (індексний номер 40921676 від 03.05.2018) та про обтяження № 25986937 від 03.05.2018 (індексний номер 40921747 від 03.05.2018) порушуються його права чи інтереси.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , що судом не надано оцінку доводам третьої особи щодо відсутності боргу за кредитним договором, оскільки суду належних та допустимих доказів щодо погашення кредитної заборгованості не надано, проте, судом встановлено, що між сторонами кредитного договору в провадженні судів знаходяться справи щодо стягнення боргу та визнання кредитного договору недійсним.

Також суд апеляційної інстанції вважає не обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що судом не досліджувалося питання правомірності відступлення прав вимоги до фізичної особи ОСОБА_4 , оскільки, відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимог про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечними договорами ОСОБА_4 позивачем не заявлялись.

Також колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, що договори іпотеки укладалися на майнові права на квартири АДРЕСА_12 та АДРЕСА_13 , а змін до іпотечних договорів в частині предмету іпотеки (квартири АДРЕСА_11 ) не укладалось, оскільки, сторони не заперечують, що квартира АДРЕСА_11 , як об`єкт нерухомості з`явилася внаслідок перепланування двох об`єктів майнових прав (квартир НОМЕР_2 та НОМЕР_3), що будувалися в житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_5 , як вбачається зі змісту іпотечних договорів, п. 1.7. передбачено, що після закінчення будівництва збудована квартира, що стане власністю іпотекодавця, майнові права на яку є предметом іпотеки, продовжує бути предметом іпотеки відповідно до умов цього договору, при цьому іпотечний договір є чинним і не потребує внесення змін та доповнень до нього.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 також висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм чинного законодавства, висновки суду відповідають встановленим обставинам та не спростовуються доводами апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Буракова Ігоря Олександровича в інтересах Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гровінг Стейт залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлений 24 червня 2021 року.

Головуючий

Судді