Постанова

від 22.06.2021 по справі 160/16192/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/16192/20 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2021р. у справі №160/16192/20 за позовом:ОСОБА_1 до: про:Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

04.12.2020р. ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - Держгеокадастр) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії / а.с. 1-2/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020р. за вищезазначеним адміністративний позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/16192/20 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 14/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові, на те, що 25.08.2020 року вона, як особа що не використала право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту, звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, згідно вимог ст.ст. 15-1,118,121,122 Земельного кодексу України, та нею до цього клопотання було додано завірені копії паспорту громадянина України та індивідуального податкового номеру платника податків, а також графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки, отримані з Публічної кадастрової карти України в межах земельної ділянки із кадастровим номером 1225081200:01:001:0055, що відноситься до категорії земель із цільовим призначенням - землі запасу, при цьому нею з самостійно отриманої інформації з відкритих джерел встановлено, що обмеження на зазначену земельну ділянку відсутні, і вона не перебуває у власності юридичних або фізичних осіб, але відповідач наказом №4-11382/15/20-СГ від 28.10.2020р. відмовив у наданні дозволу, посилаючись на те, що видано наказ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою іншій особі, без зазначення номеру та дати відповідного документу. Позивач вважає дії посадових осіб ГУ Держгеокадастру відповідача протиправними та незаконними, через те, що законодавством визначено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в свою чергу підставою відмови винесення наказу Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою іншій особі серед чітко визначеного переліку немає. Тому просила суд : - визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо відмови в наданні їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області та скасувати наказ від 28.10.2020 № 4-11382/15-20-СГ; - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути її клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений законодавством термін до одного місяця.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2021р. у справі №160/16192/20 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо відмови в наданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області та скасовано наказ № 4-11382/15-20-СГ від 28.10.2020р.; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25.08.2020р. щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в межах земельної ділянки із кадастровим номером 1225081200:01:001:0055, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області із прийняттям вмотивованого рішення з урахуванням висновків суду в даній справі, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити / а.с. 59-62/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу / а.с. 66-77/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у цій справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції від 08.02.2021р. у цій справі та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.

Адміністративна справа №160/16192/20, разом з матеріалами вищезазначеної апеляційної скарги позивача, надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 02.04.2021р. / а.с. 65/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021р. у справі №160/16192/20 заявнику апеляційної скарги поновлено строк на апеляційне оскарження та апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2021р. у справі №160/16192/20 була залишена без руху та відповідачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги /а.с. 80/.

У встановлений судом строк позивачем недоліки апеляційної скарги були усунуті /а.с. 83-85/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021р. у справі №160/16192/20 відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2021р. у справі №160/16192/20 / а.с. 86/ і справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні о 15-00 годин 22.06.2021р. / а.с. 87/, про що було повідомлено учасників справи / а.с. 88-91/.

Позивач, у письмовій відповіді на апеляційну скаргу / а.с. 92-94/, заперечувала проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у справі законне та обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просила апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 08.02.2021р. у цій справі залишити без змін.

22.06.2021р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача у справі про заміну сторони правонаступником / а.с. 96-97/, у якому відповідач посилаючись на те, що у зв`язку із набранням чинності 27.05.2021р. Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконаленням системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин відповідно до п. 24 Перехідних положень цього Закону з 27.05.2021р. повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою перейшли до Солонянської селищної територіальної громади, тому Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області просило суд здійснити у справі процесуальне правонаступництво та замінити відповідача у справі - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, правонаступником - Солонянською селищною територіальною громадою.

Позивач та представник відповідача у судове засідання не з`явились. Позивач та відповідач про день, годину та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином / а.с. 88-91/, про поважність причин своєї (або представника) не явки до суду у судове засідання для участі у розгляді справи, або про можливість розгляду справи у свою (або представника) відсутність, суд у встановленому законом порядку не повідомили. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача та представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання щодо здійснення процесуального правонаступництва, колегія суддів ознайомившись із матеріалами справи, враховуючи дату виникнення спірних відносин та їх зміст, вважає за необхідне у задоволенні такого клопотання відмовити з огляду на те, що на момент звернення позивача з заявою - 25.08.2020р. компетентним органом для вирішення зазначеного у заяві питання було саме Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке не ліквідовано у встановленому законом порядку на момент вирішення цієї справи як судом першої інстанції так і апеляційним судом.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що 25.08.2020 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач у справі, як особа що не використала право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту, звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, згідно вимог ст.ст. 15-1,118,121,122 Земельного кодексу України / а.с. 3/, та нею до цього клопотання було додано завірені копії паспорту громадянина України та індивідуального податкового номеру платника податків, а також графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки, отримані з Публічної кадастрової карти України в межах земельної ділянки із кадастровим номером 1225081200:01:001:0055, що відноситься до категорії земель із цільовим призначенням - землі запасу, при цьому нею з самостійно отриманої інформації з відкритих джерел встановлено, що обмеження на зазначену земельну ділянку відсутні, і запитувана земельна ділянка не перебуває у власності юридичних або фізичних осіб / а.с. 4-5/, але відповідач наказом №4-11382/15/20-СГ від 28.10.2020р. відмовив у наданні дозволу, посилаючись на те, що видано наказ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою іншій особі, без зазначення номеру та дати відповідного документу.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви позивача відповідачем у справі прийнято наказ №4-11382/15/20-СГ від 28.10.2020р., яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, який обґрунтовано тим, що на запитувану у графічних матеріалах земельну ділянку видано наказ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою іншій особі, без зазначення номеру та дати відповідного документу / а.с. 8/.

І саме вищезазначений наказ відповідача є предметом оскарження у цій справі, оскільки позивач вважає цей наказ протиправним та таким що порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Згідно з статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності,

Право власності на землю набувається та реалізується громадянами, юридичними особами та державою на підставі Конституції України, Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до положень ст.ст. 116,118 ЗК України правовою підставою набуття права власності та права користування на землю рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Пунктом «в» частини 3 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Положеннями частини 6 ст. 118 цього ж Кодексу передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Частиною 7 статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз положень ч. 7 ст. 118 ЗК України дає можливість зробити висновок про те, що існують два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою:

а) надати дозвіл;

б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

і перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, визначений ч. 7 ст. 118 ЗК України є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Таким чином законом визначено лише два види рішень, які можуть бути прийняті суб`єктом владних повноважень у разі подання клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а саме: надання відповідного дозволу або відмова у наданні такого дозволу з підстав, встановлених законом.

Тому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме, відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Таким чином, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

При цьому, положення ч.3 ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забороняють до затвердження відповідної містобудівної документації саме передачу (надання) у власність чи користування земельних ділянок, проте вказана норма не містить заборони в наданні відповідних дозволів на розроблення проектів землеустрою, які є лише початком тривалої та послідовної процедури.

Враховуючи вищенаведене отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не свідчить про позитивне рішення про надання її у користування.

Зазначена позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 30.05.2018 р. у справі №826/5737/16 та Верховного Суду у постановах від 27.02.2018р. у справі № 545/808/17, від 11.06.2019р. у справі №826/841/17, від 19.09.2019р. у справі №398/1456/16-а (2а/398/114/16).

Отже приймаючи до уваги, що об`єктом дослідження у цій адміністративній справі є встановлення правомірності (обгрунтованості) або неправомірності (не обґрунтованості) наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою №4-11382/15-20-СГ від 28.10.2020р., то у даному випадку необхідно виходити з положень ст. 116 ЗК України якою визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

З огляду на зазначене, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає обов`язку, тобто не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою, щодо надання цієї земельної ділянки у власність, та відповідач може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом.

Вказана позиція кореспондується із викладеною Верховним Судом у постановах від 03.04.2019р. у справі 509/4722/16-а та від 29.08.2019 р. у справі №540/2441/18.

Як вбачається з оскаржуваного наказу відповідача єдиною підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідно до клопотання від 25.08.2020 р. було попереднє надання відповідного дозволу іншій особі /а.с. 8,9/.

Тому враховуючи, що під час розгляду цієї справи як судом першої інстанції так і апеляційним судом, встановлено та підтверджено належними письмовими доказами, що на момент подання ОСОБА_1 відповідної заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 1225081200:01:001:0055, - серпень 2020р., ця земельна ділянка перебувала у постійному користуванні іншої особи, і відповідачем у справі не було надано суду будь-яких належних письмових доказів на підтвердження наявності у будь-якої іншої особи будь-якого права (власності, користування тощо) на спірну земельну ділянку, тому наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-11382/15-20-СГ від 28.10.2020р. Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою прийнято відповідачем, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, з порушенням норм Земельного кодексу України, та не може вважатися обґрунтованим та законним, оскільки належних мотивів та причин такої відмови у вказаному рішенні органу відповідачем не наведено, що у свою чергу є підставою для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень .

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив правильне рішення про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 4-11382/15-20-СГ від 28.10.2020р., та з огляду на осяг та зміст порушених цим наказом прав та охоронюваних законом інтересів позивача обґрунтовано зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25.08.2020р. із урахуванням під час її розгляду висновків суду у цій справі, та відмовив у задоволенні решти позовних вимог через їх необґрунтованість та безпідставність.

Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення заявлених позивачем вимог у цій справі, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 08.02.2021р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2021р. у справі №160/16192/20 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Повний текст складено та підписано - 24.06.2021р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко