Постанова

від 24.06.2021 по справі 803/1245/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 803/1245/17 пров. № А/857/8046/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Обрізка І. М., Шевчук С. М.,

за участю секретаря судового засідання - Чопко Ю. Т.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС (правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі № 803/1245/17 (головуючий суддя - Костюкевич С. Ф., м. Луцьк, повне судове рішення складено 31 жовтня 2017 року) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вог Трейдинг до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ Вог Трейдинг (далі - Товариство) звернулось із позовом до Офісу великих платників податків ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2017 року №00062414-06, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 145 305 934,5 грн, в тому числі штраф 48 435 311,5 грн.

В обґрунтування позовних вимоги вказує, що висновки контролюючого органу, на яких ґрунтуються оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з контрагентами є реальними, що підтверджується, за твердженнями позивача, належним чином оформленою первинною бухгалтерською документацією.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вог Трейдинг задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року скасовано, а справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вог Трейдинг до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Скасовуючи постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховним Судом вказано, що дослідженню підлягає реальність вчинення (фактичне відбуття) господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту. Зазначено, що посилаючись на долучення рішення Господарського суду Київської області від 17 листопада 2017 року до матеріалів справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача із ТОВ Ленсі Груп , але в матеріалах справи міститься незасвідчена ксерокопія рішення Господарського суду Київської області від 17 листопада 2017 року, яка не може вважатися належним та допустимим доказом у справі. Вказано, що також підставою для висновку суду апеляційної інстанції про нереальність господарських операцій позивача із ТОВ Ленсі Груп стала наявність вироку у кримінальному провадженні, яким затверджено угоду про визнання винуватості директора ТОВ Ленсі Груп у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України. Верховним судом щодо цієї обставини зазначено, що вказаним вироком суду затверджено угоду про визнання винуватості директора ТОВ Ленсі Груп у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців, що не є тотожним із фіктивним підприємництвом, тому правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 17 листопада 2015 року (справа №2а/3264/11/1070), не може застосовуватись до цих правовідносин.

У судовому засіданні, представник позивача, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в задоволенні такої в повному обсязі та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача, у судовому засідання, вимоги апеляційної скарги підтримала та просить таку задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що Офісом великих платників податків ДФС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТзОВ КОНСАЛТКОМ , ТзОВ АРЕАЛ СОФТ ГРУП , ТзОВ Ленсі Груп за період з 01.01.2014 року по 29.07.2016 року, за результатами якої складено акт від 03.08.2017 року № 2683/28-10-14-06/38390515.

Перевіркою встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 96 870 623 грн., в тому числі за січень 2016 року на суму 9 418 467 грн. та за лютий 2016 року в сумі 87 452 156 грн.

На підставі акта перевірки Офісом ВПП ДФС було винесене податкове повідомлення - рішення від 31.08.2017 року №00062414-06, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 145 305 934,5 грн. в тому числі штраф 48 435 311,5 грн.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлено, що між ТзОВ Ленсі Груп - продавець, в особі директора ОСОБА_1 , та ТзОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ - покупець, в особі директора ОСОБА_2 , було укладено Договір купівлі-продажу від 15.01.2016 року №1501/1. Даний Договір підписувався директором зі сторони ТзОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ , який при його укладанні мав виключно законний господарський інтерес, а саме придбання пального та його наступну реалізацією з метою отримання прибутку.

Предметом договору є зобов`язання продавця передати у власність покупця нафтопродукти в асортименті, в подальшому викладенні іменовані товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п. 5.2. договору, в період з 21.01.2016 року по 28.01.2016 року ТзОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ було здійснено 100% передоплату за даним договором в сумі 233 981 135 грн. в тому числі ПДВ 38 996 855,86 грн.

Перерахування коштів підтверджується наданими платіжними дорученнями від 21.01.2016 року №452 на суму 7 788 500 грн. від 21.01.2016 року №451 на суму 7 988 500 грн.; від 21.01.2016 року №449 на суму 8 969 500 грн., від 21.01.2016 року №450 на суму 8 977 000 грн., від 21.01.2016 року №424 на суму 9 000 000 грн., від 21.01.2016 року №425 на суму 9 133 300 грн., від 21.01.2016 року №426 на суму 9 249 000 грн., від 21.01.2016 року №427 на суму 9 358 000 грн., від 21.01.2016 року №443 на суму 9 400 300 грн., від 21.01.2016 року №422 на суму 9 466 000 грн., від 21.01.2016 року №428 на суму 9 468 000 грн., від 21.01.2016 року №421 на суму 9 541 000 грн., від 21.01.2016 року №429 на суму 9 579 000 грн., від 21.01.2016 року №423 на суму 9 619 000 грн., від 21.01.2016 року №430 на суму 9 686 000 грн.; від 21.01.2016 року №431 на суму 9 699 000 грн., від 21.01.2016 року №432 на суму 9 700 000 грн., від 21.01.2016 року №433 на суму 9 717 000 грн., від 21.01.2016 року №435 на суму 9 738 500 грн., від 21.01.2016 року №436 на суму 9 748 000 грн., від 21.01.2016 року №437 на суму 9 750 000 грн., від 21.01.2016 року №438 на суму 9 760 000 грн., від 21.01.2016 року №442 на суму 9 888 800 грн., від 21.01.2016 року №444 на суму 9 918 000 грн., від 28.01.2016 року №897 на суму 3 249 896 грн., від 28.01.2016 року №899 на суму 5 649 793 грн.

ТзОВ Ленсі Груп відповідно на адресу ТзОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ по вищевказаному договору від 15.01.2016 року №1501/1 виписало та зареєструвало наступні податкові накладні від 21.01.2016 року №31 на суму 6 657 083,33 грн. в тому числі ПДВ 1 331 416,67 грн., від 28.01.2016 року №36 на суму 3 815 955,83 грн. в тому числі ПДВ 763 191,17 грн., від 28.01.2016 року №37 на суму 4 708 160,83 грн. в тому числі ПДВ 941 632,17 грн., від 28.01.2016 року № 35 на суму 2 708 246,67 грн. в тому числі ПДВ 541 649,33 грн., від 28.01.2016 року №34 на суму 1 930 415,83 грн. в тому числі ПДВ 386 083,17 грн., від 06.02.2016 року №24 на суму 8 265 000 грн. в тому числі ПДВ 1 653 000 грн., від 06.02.2016 року №16 на суму 8 123 333,33 грн. в тому числі ПДВ 1 624 666,67 грн., від 06.02.2016 року №18 на суму 8 133 333,33 грн. в тому числі ПДВ 1 626 666,67 грн., від 06.02.2016 року №21 на суму 8 165 833,33 грн. в тому числі ПДВ 1 633 166,67 грн., від 06.02.2016 року №22 на суму 8 240 666,67 грн. в тому числі ПДВ 1 648 133,33 грн., від 08.02.2016 року №2 на суму 7 888 333,33 грн. в тому числі ПДВ 1 577 666,67 грн., від 08.02.2016 року №32 на суму 6 490 416,67 грн. в тому числі ПДВ 1 298 083,33 грн., від 08.02.2016 року №1 на суму 7 950 833,33 грн. в тому числі ПДВ 1 590 166,67 грн., від 08.02.2016 року №3 на суму 8 015 833,33 грн. в тому числі ПДВ 1 603 166,67 грн., від 08.02.2016 року №5 на суму 7 611 083,33 грн. в тому числі ПДВ 1 522 216,67 грн., від 08.02.2016 року №6 на суму 7 707 500 грн. в тому числі ПДВ 1 541 500 грн., від 08.02.2016 року №7 на суму 7 798 333,33 грн. в тому числі ПДВ 1 559 666,67 грн., від 08.02.2016 року №8 на суму 7 890 000 грн. в тому числі ПДВ 1 578 000 грн., від 08.02.2016 року №14 на суму 8 106 000 грн. в тому числі ПДВ 1 621 200 грн., від 08.02.2016 року №11 на суму 8 082 500 грн. в тому числі ПДВ 1 616 500 грн., від 08.02.2016 року №19 на суму 8 141 666,67 грн. в тому числі ПДВ 1 628 333,33 грн., від 08.02.2016 року №15 на суму 8 115416,67 грн. в тому числі ПДВ 1 623 083,33 грн., від 08.02.2016 року №13 на суму 8 097 500 грн. в тому числі ПДВ 1 619 500 грн., від 08.02.2016 року №12 на суму 8 083 333,33 грн. в тому числі ПДВ 1 616 666,67 грн., від 08.02.2016 року№20 на суму 8 150 000 грн. в тому числі ПДВ 1 630 000 грн., від 08.02.2016 року №17 на суму 8 125 000 грн. в тому числі ПДВ 1 625 000 грн., від 08.02.2016 року №9 на суму 7 982 500 грн. в тому числі ПДВ 1 596 500 грн., всього на загальну суму 233 981 135 грн. в тому числі ПДВ 38 996 855,86 грн.

Встановлено, що на даний час, вказаний договір є невиконаним зі сторони ТОВ Ленсі Груп у зв`язку із чим Товариством до Господарського суду Київської області подано позов про зобов`язання ТОВ Ленсі Груп виконати умови вищевказаного договору від 15.01.2016 року №1501/1.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено, оскільки за відсутності оригіналів первинних документів суд не зміг перевірити реальність господарських операцій між сторонами, дійсну наявність у відповідача обов`язку з поставки позивачу палива дизельного ДТ-3-К5, сорт F (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості 16712,94 тонн згідно договору купівлі-продажу № 1501/1 від 15.01.2016, належним чином засвідчена копія рішення приєднана до матеріалів справи.

Також встановлено, що ТзОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ укладено з ТзОВ АРЕАЛ СОФТ ГРУП договір купівлі - продажу нафтопродуктів №1801/1 від 18.01.2016 року де ТзОВ Ареал Софт Груп - продавець, в особі директора ОСОБА_3 , та ТзОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ - Покупець в особі директора ОСОБА_2 .

Предметом договору є зобов`язання продавця передати у власність покупця нафтопродукти в асортименті, в подальшому викладенні іменовані Товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору. Якість товару, що постачається за умовами даного договору, повинна відповідати ГОСТУ, технічним умовам заводів-виробників, що підтверджується відповідними документами. Одиницею виміру кількості товару приймаються сторонами тони. Кількість та асортимент товару, що передається покупцю згідно умов даного договору становить - Паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт Р (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості - 4036,486 тон, та підтверджується актами приймання - передачі товару, що є невід`ємною частиною даного договору.

Товар постачається продавцем частково (товарними партіями) на умовах, що узгоджується сторонами додатково в додатках, що є невід`ємними частинами даного договору. Приймання - передача товару здійснюється зі складанням акту приймання - передачі товару, що підписується уповноваженими представниками сторін. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі товару.

Ціна за одиницю товару узгоджується сторонами і встановлюється в розмірі - Паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт Р (код УКТ ЗЕД 2710194300) - 14 000 грн., в тому числі ПДВ - 20%. Ціна за одиницю товару включає податки та інші обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України. Загальна сума даного договору становить 56 510 800 грн., в тому числі ПДВ - 20 %. Розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті - гривнях. Розрахунки за товар проводяться покупцем у формі 100% передоплати.

На виконання умов договору ТзОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ перерахувало на адресу ТзОВ АРЕАЛ СОФТ ГРУП попередню оплату в сумі 56 510 800,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 9 418 467 грн. згідно платіжних доручень, а саме: від 21.01.2016 року №494 на суму 8 989 000 грн., від 21.01.2016 року №457 на суму 9 502 500 грн., від 21.01.2016 року №456 на суму 9 519 000 грн., від 21.01.2016 року №458 на суму 9 539 000 грн., від 21.01.2016 року №459 на суму 9 548 000 грн., від 21.01.2016 року №454 на суму 9 497 000 грн.

ТзОВ АРЕАЛ СОФТ ГРУП в свою чергу виписало в адресу ТзОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ згідно договору купівлі-продажу №1801/1 від 18.01.2016 року податкові накладні: від 21.01.2016 року №33 на суму 8 240 666,67 грн. в тому числі ПДВ 1 648 133,33 грн., від 21.01.2016 року №35 на суму 8 265 000 грн. в тому числі ПДВ 1 653 000 грн., від 21.01.2016 року №36 на суму 8 273 333,33 грн. в тому числі ПДВ 1 654 666,67 грн., від 21.01.2016 року №42 на суму 7 490 833,33 грн. в тому числі ПДВ 1 498 166,67 грн., від 21.01.2016 року №32 на суму 8 165 833,33 грн. в тому числі ПДВ 1 633 166,67 грн., від 21.01.2016 року №43 на суму 6 656 666,67 грн. в тому числі ПДВ 1 331 333,33 грн.

Наданий час договір є не виконаним зі сторони ТзОВ АРЕАЛ СОФТ ГРУП , проте виконання зобов`язань зі сторони ТзОВ АРЕАЛ СОФТ ГРУП у майбутньому не може заперечуватись зі сторони контролюючого органу.

Щодо правовідносин позивача з ТзОВ КОНСАЛТКОМ суд зазначає наступне.

ТзОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ укладено з ТзОВ КОНСАЛТКОМ договори купівлі - продажу нафтопродуктів №0902/1 від 09.02.2016 року та від 26.02.2016 року № 2602/1.

Відповідно до умов даних договорів купівлі - продажу (ТзОВ КОНСАЛТКОМ (Продавець) в особі директора Поркуля В.А., а ТзОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ (Покупець) в особі директора ОСОБА_2 ) продавець зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти в асортименті, в подальшому викладенні іменовані товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Якість товару, що постачається за умовами даного договору, повинна відповідати ГОСТУ, технічним умовам заводів-виробників, що підтверджується відповідними документами. Одиницею виміру кількості товару приймаються сторонами тонни. Кількість та асортимент товару, що передається покупцю згідно умов даного договору становить - Паливо дизельне (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості - 1085,468 тон (договір купівлі - продажу нафтопродуктів №0902/1 від 09.02.2016 року) та в кількості - 19 503,04 грн. (договір купівлі - продажу нафтопродуктів від 26.02.2016 року №2602/1), що підтверджується актами приймання - передачі товару, що є невід`ємною частиною даного договору.

Товар постачається продавцем частково (товарними партіями) на умовах, що узгоджується сторонами додатково в додатках, що є невід`ємними частинами даного договору. Приймання - передача товару здійснюється зі складанням акту приймання - передачі товару, що підписується уповноваженими представниками сторін. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі товару. У випадку невідповідності товару по кількості та якості, визначених даним договором, приймання здійснюється у відповідності до Інструкції Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України (затверджена Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 року №281/171/578/155).

Згідно умов договору купівлі - продажу нафтопродуктів №0902/1 від 09.02.2016 року ціна за одиницю товару узгоджується сторонами і встановлюється в розмірі - паливо дизельне (код УКТ ЗЕД 2710194300) - 14 850 грн., в тому числі ПДВ - 20% . Ціна за одиницю товару включає податки та інші обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України. Загальна сума даного договору становить 16 119 200 грн., в тому числі ПДВ - 20 %.

Згідно умов договору купівлі - продажу нафтопродуктів від 26.02.2016 року №2602/1 ціна за одиницю товару узгоджується сторонами і встановлюється в розмірі - паливо дизельне (код УКТ ЗЕД 2710194300) - 15 300 грн., в тому числі ПДВ - 20%. Ціна за одиницю товару включає податки та інші обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України. Загальна сума даного договору становить 298 396 440 грн., в тому числі ПДВ - 20 %. Розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті - гривнях. Розрахунки за товар проводяться покупцем у формі 100% передоплати.

На виконання умов договорів купівлі-продажу ТзОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ перерахувало на адресу ТзОВ КОНСАЛТКОМ попередню оплату (по платіжним дорученням зазначеним в акті на стор. 39-42) відповідно до умов договору від 09.02.2016 року №0902/1 - 298 396 440 грн., а відповідно до умов договору від 26.02.2016 року №2602/1 - 16 119 200 грн. згідно платіжних доручень: від 11.02.2016 року №1311 на суму 8 012 770 грн., від 11.02.2016 року №1309 на суму 8 106 430 грн., від 29.02.2016 року №1757 на суму 17 777 040 грн., від 29.02.2016 року №1758 на суму 10 632 050 грн., від 29.02.2016 року №1765 на суму 15 003 600 грн., від 29.02.2016 року №1766 на суму 10 905 770 грн., від 29.02.2016 року №1735 на суму 5 284 760 грн., від 29.02.2016 року №1737 на суму 5 629 800 грн., від 29.02.2016 року №1738 на суму 8 965 200 грн. від 29.02.2016 року №1739 на суму 6 458 200 грн., від 29.02.2016 року №1740 на суму 5 538 400 грн., від 29.02.2016 року №1741 на суму 7 098 640 грн., від 29.02.2016 року №1742 на суму 7 832 500 грн., від 29.02.2016 року №1761 на суму 11 236 500 грн., від 29.02.2016 року №1762 на суму 11 306 920 грн., від 29.02.2016 року №1763 на суму 15 456 580 грн., від 29.02.2016 року №1764 на суму 12 090 630 грн., від 29.02.2016 року №1769 на суму 9 110 900 грн., від 29.02.2016 року №1743 на суму 8 145 960 грн., від 29.02.2016 року №1759 на суму 10 789 630 грн., від 29.02.2016 року №1744 на суму 8 365 900 грн., від 29.02.2016 року №1746 на суму 6 557 000 грн., від 29.02.2016 року №1747 на суму 9 032 540 грн., від 29.02.2016 року № 1748 на суму 9 163 580 грн., від 29.02.2016 року №1749 на суму 9 358 790 грн., від 29.02.2016 року №1750 на суму 10 445 090 грн., від 29.02.2016 року №1755 на суму 10 120 570 грн., від 29.02.2016 року №1756 на суму 10 102 390 грн., від 29.02.2016 року №1753 на суму 9 880 320 грн., від 29.02.2016 року №1754 на суму 8 781 760 грн., від 29.02.2016 року №1752 на суму 9 702 100 грн., від 29.02.2016 року №1751 на суму 9 635 820 грн., від 29.02.2016 року №1771 на суму 6 729 500 грн., від 29.02.2016 року №1770 на суму 1 258 000 грн.

Встановлено, що ТзОВ КОНСАЛТКОМ виписало та зареєструвало в свою чергу податкові накладні на загальну суму 314 515 640 грн. в тому числі ПДВ 52 419 273,35 грн., а саме: від 11.02.2016 року №36 на загальну суму 6 755 358,33 грн. в тому числі ПДВ 1 351 071,67 грн., від 11.02.2016 року №35 на загальну суму 6 677 308,33 грн. в тому числі ПДВ 1 335 461,67 грн., від 29.02.2016 року №53 на загальну суму 4 691 500 грн. в тому числі ПДВ 938 300 грн., від 29.02.2016 року №58 на загальну суму 5 915 533,33 грн. в тому числі ПДВ 1 183 106,67 грн., від 29.02.2016 року №50 на загальну суму 1 048 333,33 грн. в тому числі ПДВ 209 666,67 грн., від 29.02.2016 року №52 на загальну суму 4 615 333,33 грн. в тому числі ПДВ 923 066,67 грн., від 29.02.2016 року №57 на загальну суму 5 607 916,67 грн. в тому числі ПДВ 1 121 583,33 грн., від 29.02.2016 року №66 на загальну суму 7 636 316,67 грн. в тому числі ПДВ 1 527 263,33 грн., від 29.02.2016 року №70 на загальну суму 8 233 600 грн. в тому числі ПДВ 1 646 720 грн., від 29.02.2016 року №79 на загальну суму 10 075 525,00 грн. в тому числі ПДВ 2 015 105 грн., від 29.02.2016 року №81 на загальну суму 12 503 000 грн. в тому числі ПДВ 2 500 600 грн., від 29.02.2016 року №61 на загальну суму 6 971 583,33 грн. в тому числі ПДВ 1 394 316,67 грн., від 29.02.2016 року №56 на загальну суму 5 464 166,67 грн. в тому числі ПДВ 1 092 833,33 грн., від 29.02.2016 року №78 на загальну суму 9 422 433,33 грн. в тому числі ПДВ 1 884 486,67 грн., від 29.02.2016 року №64 на загальну суму 7 527 116,67 грн. в тому числі ПДВ 1 505 423,33 грн., від 29.02.2016 року №69 на загальну суму 8 085 083,33 грн. в тому числі ПДВ 1 617 016,67 грн., від 29.02.2016 року №60 на загальну суму 6 788 300 грн. в тому числі ПДВ 1 357 660 грн., від 29.02.2016 року №76 на загальну суму 9 088 141,67 грн. в тому числі ПДВ 1 817 628,33 грн., від 29.02.2016 року №74 на загальну суму 8 860 041,67 грн. в тому числі ПДВ 1 772 008,33 грн., від 29.02.2016 року №72 на загальну суму 8 433 808,33 грн. в тому числі ПДВ 1 686 761,67 грн., від 29.02.2016 року №85 на загальну суму 14 814 200 грн. в тому числі ПДВ 2 962 840 грн., від 29.02.2016 року №65 на загальну суму 7 592 416,67 грн. в тому числі ПДВ 1 518 483,33 грн., від 29.02.2016 року №71 на загальну суму 8 418 658,33 грн. в тому числі ПДВ 1 683 731,67 грн., від 29.02.2016 року №67 на загальну суму 7 798 991,67 грн. в тому числі ПДВ 1 559 798,33 грн., від 29.02.2016 року №63 на загальну суму 7 471 000 грн. в тому числі ПДВ 1 494 200 грн., від 29.02.2016 року №82 на загальну суму 12 880 483,33 грн. в тому числі ПДВ 2 576 096,67 грн., від 29.02.2016 року №73 на загальну суму 8 704 241,67 грн. в тому числі ПДВ 1 740 848,33 грн., від 29.02.2016 року №59 на загальну суму 6 527 083,33 грн. в тому числі ПДВ 1 305 416,67 грн., від 29.02.2016 року №68 на загальну суму 8 029 850 грн. в тому числі ПДВ 1 605 970 грн., від 29.02.2016 року №77 на загальну суму 9 363 750 грн. в тому числі ПДВ 1 872 750 грн., від 29.02.2016 року №75 на загальну суму 8 991 358,33 грн. в тому числі ПДВ 1 798 271,67 грн., від 29.02.2016 року №62 на загальну суму 7 318 133,33 грн. в тому числі ПДВ 1 463 626,67 грн., від 29.02.2016 року №55 на загальну суму 5 381 833,33 грн. в тому числі ПДВ 1 076 366,67 грн., від 29.02.2016 року №51 на загальну суму 4 403 966,67 грн. в тому числі ПДВ 880 793,33 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Платники податку на додану вартість, об`єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Податковим кодексом України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (робіт, послуг) (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3 статті 198 Податкового кодексу України виходить, що виникнення у платника податку на додану вартість права на включення податку до податкового кредиту пов`язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані із рухом активів, зміною зобов`язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Стаття 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачає первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку. Так, згідно з частиною 1 цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з документів, що подані позивачем, вбачається виконання сторонами укладених договорів.

Зокрема, такими підтверджуючими документами по взаємовідносинах між ТзОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ та ТзОВ КОНСАЛТКОМ , ТзОВ АРЕАЛ СОФТ ГРУП , ТзОВ Ленсі Груп є договори купівлі-продажу, податкові накладні, та платіжні доручення про перерахування коштів у відповідності до умов укладених договору купівлі-продажу нафтопродуктів, як оглянуті судом та прийднані до матеріалів позову.

Колегія суддів наголошує, що копії перелічених первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості та не призвели до зміни в структурі активів платника податків.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, суд апеляційної інстанції наголошує, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв`язку з таким придбанням.

В даній справі, право ТзОВ Вог Трейдинг на податковий кредит виникло по першій події, тобто у зв`язку зі списанням коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкові накладні, зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження того, що ТОВ ВОГ Трейдинг , як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними суб`єктами господарювання було одержання ним податкової вигоди. Також не було в акті наведено доказів, що свідчили б, що зазначені договори укладені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Також, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його покупців, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТзОВ Вог Трейдинг спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект, тощо.

При цьому необґрунтованими є посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію (результати здійснених контрольних заходів щодо контрагентів позивача) як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

В контексті викладеного колегія суддів також зазначає, що допущені постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників, чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту .

Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини: рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 (заява №803/02) у справі Інтерсплав проти України ; рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 (заява №3991/03) Справа БУЛВЕС проти Болгарії ; рішення Європейського суду з прав людини від 18.03.2010 (заява №6689/03) у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії .

Колегія суддів наголошує, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права висловлені у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 820/1100/18 та від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17.

Чинним законодавством, яким регулюються спірні правовідносини, чітко визначено, що подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди - є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

В той же час, тільки встановлення мети та факту порушення встановленого порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може слугувати підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання податкового органу в обґрунтування висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, оскільки позивач як платник податку не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма контрагентами у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та податкового законодавства, а тому не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відтак, за відсутності відповідних доказів які беззаперечно могли б свідчити про неможливість виконання названої операції або про її не виконання названими контрагентами, позивач не може бути позбавлений можливості відображення такої операції в своєму податковому обліку та як наслідок зазначене не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного, прийнятого контролюючим органом з підстав неналежного ведення або формування платником податків даних свого податкового обліку або наявності зловживань по ланцюгу постачання.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. Можливі порушення по ланцюгу постачання податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності (відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів тощо) не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків (позивача) права на валові витрати та на податковий кредит.

Також матеріали справи не містять будь-яких доказів, які могли б свідчити про опосередковану чи пряму обізнаність позивача стосовно ймовірного порушення вимог податкового законодавства названими контрагентами. Неналежне виконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність позивача із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №820/3279/13-а, а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №817/537/17 (адміністративне провадження №К/9901/4401/17), презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку договорів позивача з його контрагентами, та порушення законодавства України в саме на момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Податковим органом надано суду рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2021 року, яким адміністративний позов Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Ленсі Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Вог трейдинг про визнання договору недійсним задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 15.01.2016 року №1501/1 укладених між ТОВ Ленсі Груп і ТОВ Вог трейдинг .

Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що вищевказне рішення оскаржене ТзОВ "Вог трейдинг" до суду апеляційної інстанції, на підтвердження цього представником позивача подано копію апеляційної скарги із відміткою суду про прийняття такої.

Також встановлено, що вищевказане рішення Господарського суду Київської області від 17 листопада 2017 року у справі № 911/2973/17 не може свідчити про відсутність (нереальність) господарських взаємовідносин, що були вчинені між ТОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ та ТОВ Ленсі Груп з приводу укладання та виконання Договору № 1501/1 від 15.01.2016 року, так як ТОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ повторно зверталось до Товариства з обмеженою відповідальністю Ленсі Груп із позовом про зобов`язання останнього передати (поставити) позивачу паливо дизельне в кількості 16 712,94 тон в 2018 року.

За результатами розгляду вищевказаного позову, рішенням Господарського суду Київської області від 26 вересня 2018 р. у справі № 911/1139/18 позов ТОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ задоволено повністю. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Ленсі Груп поставити (передати) Товариству з обмеженою відповідальністю ВОГ ТРЕЙДИНГ паливо дизельне в кількості 16 712,94 тон.

Даним рішенням суду від 26 вересня 2018 р. у справі № 911/1139/18 констатовано той факт, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 1501/1 від 15.01.2016 року позивачем було виконано свій обов`язок по здійсненню попередньої оплати за товар та перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 233 981 135, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями наявними у матеріалах справи.

Також даним рішенням суду констатовано, що у березні 2018 року позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 157 від 28.03.2018 р. про поставку дизельного пального ДТ-3-К5, сорт Ґ (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості 16 712, 94 тон протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги. Факт направлення позивачем вимоги відповідачу підтверджується реєстром поштових відправлень (простих листів) від ТОВ "ВОГ ТРЕЙДИНГ" від 28.03.2018 р.

На виконання вищевказаного рішення: суду було отримано наказ про примусове виконання рішення від 13.11.2018 року по вищевказаній справі.

Аналогічно ТОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ зверталось із позовами про зобов`язання поставити дизельне пальне до своїх контрагентів ТОВ КОНСАЛТКОМ в кількості 1085,47 тон за договором купівлі-продажу № 0902/1 від 09.02.2016 року та TOB Ареал Софт Груп за договором купівлі- продажу від 18.01.2016 року № 1801/1.

Рішеннями Господарського суду Київської області від 07.08.2018 року у справі № 911/1065/18 та від 10.09.2018 року у справі № 911/1067/18 позови TOB ВОГ ТРЕЙДИНГ було задоволено та зобов`язано Відповідачів поставити пальне про що також були видані накази про примусове виконання рішення суду від 07.09.2018 року та від 12.10.2018 року відповідно.

Таким чином, рішення Господарського суду Київської області від 17 листопада 2017 року у справі № 911/2973/17, яким суд відмовив у задоволенні першого позову TOB ВОГ ТРЕЙЛИНГ , не може бути враховано судом у даній справі, оскільки наявні інші вищевказані судові рушення Господарського суду Київської області пізнішою датою ухвалення, в яких встановлені обставини про те, що TOB ВОГ ТРЕЙДИНГ мав реальні взаємовідносини з TOB Ленсі Груп за договором купівлі-продажу № 1501/1 від 15.01.2016 року, а також реальні взаємовідносини з TOB KOHCAJITKOM за договором купівлі-продажу № 0902/1 від 09.02.2016 року та TOB Ареал Софт Груп за договором купівлі-продажу від 18.01.2016 року № 1801/1.

Крім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги ту обставину, що усі три контрагенти позивача, а саме TOB Ленсі Груп (код 39932921); TOB KOHCAJITKOM (код 39932853); TOB АРЕАЛ СОФТ ГРУП (код 39954814) є реальними діючими підприємствами, які не знаходяться в стані припинення про що свідчить інформація є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також встановлено, що в акті перевірки зроблений висновок про фіктивність відносин ТзОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ та ТзОВ Ленсі Груп в цілому з посиланням на вирок Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2017 року №757/59251/16-к, яким керівника ТзОВ Ленсі Груп було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2015-1 КК України.

Колегія суддів зазначає, що вказаним вироком суду затверджено угоду про визнання винуватості директора ТОВ Ленсі Груп у вчиненні злочину, частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців, що не є тотожним із фіктивним підприємництвом. Даним вироком, будь-яка оцінка господарським операціям позивача з контрагентом ТзОВ Ленсі Груп не надавалась.

При цьому, фіктивності господарської діяльності самого підприємства - ТзОВ Ленсі Груп , а також фіктивності господарських взаємовідносин між ТзОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ та ТзОВ Ленсі Груп даним вироком не встановлено, тому він не може братися в основу висновків податкового органу.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність встановлених Офісом ВПП ДФС в акті документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ обставин, з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 31.08.2017 року №00062414-06, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість вірно визнано судом першої інстанції протиправним та скасовано.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики Європейського Суду з прав людини як джерела права.

Суд апеляційної інстанції застосовує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України , де вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на все вищевказане, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції ці обставини було враховано та мотивовано та законно прийнято рішення про задоволення адміністративного позову.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС (правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі № 803/1245/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос судді І. М. Обрізко С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 25 червня 2021 року.