Постанова

від 29.06.2021 по справі 910/18068/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2021 р. Справа № 910/18068/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Сітайло Л.Г.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Манімейстер"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 (повний текст складено 06.04.2021)

у справі №910/18068/20 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манімейстер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_1 ;

2. ОСОБА_6 ;

3. ОСОБА_3 ;

4. ОСОБА_4 ;

5. ОСОБА_5

про зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Манімейстер" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс" про:

- усунення перешкод у користуванні уповноваженими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Манімейстер" квартирою АДРЕСА_1 , у тому числі але не обмежуючись, шляхом надання можливості безперешкодного доступу до квартири, користування та проживання у квартирі, здійснення інших дій, пов`язаних з виконанням договору суборенди;

- вселення уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Манімейстер" до квартири АДРЕСА_1 ;

- усунення перешкод у користуванні уповноваженими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Манімейстер" квартирою № 265 за адресою: АДРЕСА_2 , у тому числі але не обмежуючись, шляхом надання можливості безперешкодного доступу до квартири, користування та проживання у квартирі, здійснення інших дій, пов`язаних із виконанням договору суборенди;

- вселення уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Манімейстер" до квартири АДРЕСА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання за договором суборенди квартир №01/11-1 від 01.11.2020, а саме не звільнено квартири для суборендаря та не вселено до них уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Манімейстер".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/18068/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

28.12.2020 та 24.02.2021 до суду першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Манімейстер" було подано позовні заяви у новій редакції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2021 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Також 01.04.2021 позивачем подано заяву про зміну предмета позову, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Манімейстер" просило суд:

- зобов`язати уповноважених осіб відповідача та осіб, які перебувають з його відома та дозволу у квартирі АДРЕСА_1 , звільнити вказану квартиру;

- визнати право уповноважених осіб позивача на безперешкодний доступ, вселення та проживання у квартирі АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати уповноважених осіб відповідача та осіб, які перебувають з його відома та дозволу у квартирі АДРЕСА_3 , звільнити вказану квартиру;

- визнати право уповноважених осіб позивача на безперешкодний доступ, вселення та проживання у квартирі АДРЕСА_3 .

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 (повний текст складено 06.04.2021) у справі №910/18068/20, зокрема, за ініціативи суду зупинено провадження до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №759/5175/20 та №754/4514/20 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Ухвала суду мотивована тим, що розгляд справи №910/18068/20 неможливий до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №759/5175/20 та №754/4514/20, оскільки під час розгляду вказаних справ будуть встановлені обставини, які входять в предмет доказування у даній справі, зокрема, щодо правомірності набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс" права власності на спірні квартири та подальшої їх передачі в суборенду. Тому у суду відсутня можливість розглянути справу №910/18068/20 до вирішення справ №759/5175/20 та №754/4514/20.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Манімейстер" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині зупинення провадження та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права.

Позивач зазначає, що всупереч вимог процесуального закону, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких зроблено висновок про об`єктивну неможливість розгляду даної справи до вирішення справ №759/5175/20 та №754/4514/20, зокрема, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення спору на підставі наявних доказів.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Манімейстер" просить під час ухвалення постанови врахувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/2650/19, стосовно того, що можливе подальше визнання недійсним правочину може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 апеляційну скаргу у справі №910/18068/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 апеляційну скаргу у справі №910/18068/20 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 позивачу поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі №910/18068/20, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 2 ст. 271 ГПК України, а також встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу 15 днів з дня отримання копії ухвали.

До суду 03.06.2021 від представника ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому заявники просять відмовити у задоволенні поданої апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Убачається, що предметом спору у справі №910/18068/20, враховуючи подану заяву про зміну предмета позову, є вимоги позивача про зобов`язання уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс" та осіб, які перебувають з його відома та дозволу у квартирі АДРЕСА_1 , та квартирі АДРЕСА_3 , звільнити вказані квартири, а також про визнання права уповноважених осіб позивача на безперешкодний доступ, вселення та проживання у вищевказаних житлових приміщеннях.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання за договором суборенди квартир №01/11-1 від 01.11.2020, укладеним між сторонами, а саме не звільнено квартири для суборендаря та не вселено до них уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Манімейстер".

В той же час, як встановлено місцевим господарським судом, у провадженні Святошинського районного суду м. Києва знаходиться справа №759/5175/20 за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс" та ОСОБА_5 , третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Василенко О.А., про визнання дій протиправними та скасування запису про реєстрацію права власності.

Позов ОСОБА_3 мотивовано тим, що 09.04.2012 він на підставі кредитного договору №014/ZB1A85/3/1, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Ерсте Банк", придбав квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Квартира була придбана за кредитні кошти. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань за кредитним договором, було укладено також договір іпотеки №014/ZB1A85/3/1. У 2019 році право вимоги за кредитним договором №014/ZB1A85/3/1 від 09.04.2012 та договором іпотеки №014/ZB1A85/3/1 від 09.04.2012 перейшло від Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк". Окрім цього, відповідно до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL3NO15248 від 21.02.2020 право вимоги за кредитним договором №014/ZB1A85/3/1 від 09.04.2012 та договором іпотеки №014/ZB1A85/3/1 від 09.04.2012 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс". З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна убачається, що на підставі договору про відступлення прав вимоги №GL3NO15248 від 21.02.2020 за договором іпотеки був змінений іпотекодержатель на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс" та приватним нотаріусом Макаровою О.П. внесено зміни до рішення Державного реєстратора щодо реєстрації обтяжень від 21.02.2020 і зазначено обтяжувачем вказане товариство.

З огляду на викладене, ОСОБА_3 вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс", не набувши права звернення стягнення на належну йому квартиру (предмет іпотеки), всупереч положенням іпотечного договору №014/ZB1A85/3/1 від 09.04.2012, ст. 658 ЦК України, ст. ст. 35, 36, 42 Закону України "Про іпотеку" та ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", на 6-й день після придбання прав вимоги за кредитним договором у Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" звернуло стягнення на спірну квартиру, відчуживши право власності на неї на користь ОСОБА_5 . Натомість, ОСОБА_3 зазначає, що він не мав простроченої заборгованості за кредитним договором та належним чином виконував свої зобов`язання за кредитним та іпотечним договорами. Також 17.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. було оформлено та видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру на ім`я ОСОБА_1 , зареєстроване в реєстрі за №1906. В той же день вказаним нотаріусом прийнято рішення №53186710 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 і внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №37373867.

Окрім цього, Господарським судом міста Києва також встановлено, що у провадженні Деснянського районного суду м. Києва знаходиться справа №754/4514/20 за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс" та ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_5 , припинення речових прав на спірну квартиру та скасування державної реєстрації спірного права за відповідачем.

Позов мотивовано тим, що вказана квартира незаконним способом вибула із власності ОСОБА_6 шляхом укладення 14.02.2020 договору купівлі-продажу квартири між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс" та ОСОБА_5 .. На переконання ОСОБА_6 , зазначений правочин укладено без набуття права продажу, передбаченого ст. 658 ЦК України, ст. ст. 32, 36 Закону України "Про іпотеку" та умовами кредитного і іпотечного договору, адже його укладено на 13-й день після придбання на електронному аукціоні прав вимоги за кредитним договором у Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк". У подальшому, а саме 17.07.2020, право власності на квартиру було зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округо Буглак О.Г. за ОСОБА_1 , незважаючи на накладений 22.04.2020 Деснянським районним судом м. Києва арешт на квартиру.

З огляду на вищенаведене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що розгляд справи №910/18068/20 є неможливим, оскільки під час розгляду справ №759/5175/20 та №754/4514/20 будуть встановлені обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, зокрема, щодо правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на спірні квартири, подальшої їх передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс" та у суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю "Манімейстер" на підставі договору суборенди квартир №01/11-1 від 01.11.2020. Також судом зазначено, що вказані обставини не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі, оскільки суд обмежений імперативними приписами ст. 14 ГПК України, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

З такими висновками погоджується і колегія суддів та додатково вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Колегія суддів звертає увагу на наступні висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 20.07.2020 р. у справі № 910/11236/19.

Неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи іншим судом полягає у тому, що обставини, які встановлюються іншим судом, жодним чином не можуть бути встановлені господарським судом у даній справі з незалежних від нього (суду) законодавчо зумовлених причин.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Апеляційний суд також зазначає, що об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

На переконання колегії суддів, у справах №759/5175/20 та №754/4514/20 можуть бути встановлені обставини, що стосуються підстав, заявлених у справі №910/18068/20 вимог, зокрема, стосовно чинності (дійсності) правочинів, за якими ОСОБА_1 набула право власності на спірні квартири, та у подальшому передала їх в оренду відповідачу. При цьому, правова оцінка даних правочинів не може бути надана у межах розгляду справи №910/18068/20, оскільки суд обмежений імперативними приписами ст. 14 ГПК України. Чинність таких правочинів не може бути встановлена чи спростована судом в межах справи №910/18068/20, оскільки відповідно до ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, яка спростовується ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у межах розгляду справ №759/5175/20 та №754/4514/20.

Таким чином, суд вважає, що у даному випадку має місце не лише взаємопов`язаність справ, а і об`єктивна неможливість розгляду справи №910/18068/20 до вирішення пов`язаних справ.

До того ж, як було зазначено вище, під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З огляду на вказану процесуальну норму, справи щодо оспорення ОСОБА_3 та ОСОБА_7 правочинів із переходу прав власності на квартири АДРЕСА_1 , та в„–265 за адресою: АДРЕСА_2 , укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс", ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , не належить до юрисдикції господарського суду, а тому правова оцінка вказаних правочинів не може бути здійснена Господарським судом міста Києва у справі №910/18068/20.

До того ж, як було зазначено, недійсність правочинів щодо переходу прав власності на спірні квартири не належить до предмету доказування у справі №910/18068/20 з огляду на принцип диспозитивності господарського судочинства, закріплений у ст. 14 ГПК України.

Відтак, апеляційний суд вважає правомірним висновок Господарського суду міста Києва стосовно наявності підстав для зупинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

У поданій апеляційній скарзі позивач вказує на те, що всупереч вимог процесуального закону, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких зроблено висновок про об`єктивну неможливість розгляду даної справи до вирішення справ №759/5175/20 та №754/4514/20, зокрема, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення спору на підставі наявних доказів. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Манімейстер" просить під час ухвалення постанови врахувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/2650/19, стосовно того, що можливе подальше визнання недійсним правочину може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Проте, як було зазначено вище, місцевим господарським судом належним чином мотивовано, що під час розгляду справ №759/5175/20 та №754/4514/20 будуть встановлені обставини, які входять до предмета доказування у справі №910/18068/20, зокрема, щодо правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на спірні квартири, подальшої їх передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест Сервіс" та у суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю "Манімейстер" на підставі договору суборенди квартир №01/11-1 від 01.11.2020. До того ж, як встановлено апеляційним судом, об`єктивна неможливість розгляду справи також полягає і в тому, що розгляд справ №759/5175/20 та №754/4514/20 щодо оспорення фізичними особами правочинів із переходу прав власності на спірні квартири не належить до юрисдикції господарського суду з огляду на склад учасників справ.

Отже, вказані аргументи позивача не спростовують правильність застосування місцевим господарським судом приписів процесуального закону.

Окрім цього, позивач також просить суд апеляційної інстанції під час ухвалення постанови врахувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/2650/19, стосовно того, що можливе подальше визнання недійсним правочину може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів зазначає, що зазначеною постановою скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції про зупинення апеляційного провадження у справі №910/2650/19 до набрання законної сили рішенням у справі №911/3731/17. Мотивуючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції вказав, що вирішення спору про визнання договору оренди №02/13 від 01.11.2013 недійсним може вплинути на оцінку доказів у справі №910/2650/19, оскільки у справі №911/3731/17 встановлюється дійсність договору оренди №02/13 від 01.11.2013, а встановлення таких обставин не входить до предмета доказування у межах вирішення спору у справі №910/2650/19. Також апеляційним судом зазначено, що обставини, які будуть встановлені у справі №911/3731/17, мають преюдиціальне значення та є істотними для справи №910/2650/19, оскільки у цій справі позивачем заявлено вимогу про стягнення коштів на підставі договору оренди №02/13 від 01.11.2013, тому наявні підстави для зупинення провадження.

Натомість, касаційним судом встановлено, що посилання суду апеляційної інстанції на те, що у справі №911/3731/17 встановлюється дійсність договору оренди №02/13 від 01.11.2013, який є доказом у справі №910/2650/19, не свідчить про неможливість розгляду даної справи, зважаючи на презумпцію правомірності правочину.

Таким чином, убачається, що обставини, які зумовлюють зупинення провадження у даній справі №910/18068/20, є відмінними від обставин, встановлених у справі №910/2650/19. Така відмінність полягає, зокрема у тому, що у справі №910/18068/20 підставами для зупинення провадження є розгляд пов`язаних справ щодо оспорення фізичними особами правочинів із переходу прав власності на квартири в„–67 та в„–265 і розгляд таких справ не належить до юрисдикції господарського суду, а тому правова оцінка вказаних правочинів не може бути здійснена Господарським судом міста Києва з огляду на принцип диспозитивності. Натомість, як було зазначено вище, у справі №910/2650/19, на яку посилається позивач, договір оренди №02/13 від 01.11.2013 був одним із доказів і суд міг самостійно його дослідити без необхідності зупинення провадження до набрання законної сили рішенням суду у справі про визнання недійсним такого договору.

З огляду на вищенаведене, апеляційний суд не вбачає підстав для застосування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/2650/19, до правовідносин у справі №910/18068/20.

За вказаних обставин колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/18068/20 в частині зупинення провадження.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції щодо про зупинення провадження у справі.

Разом з цим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Манімейстер" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/18068/20 в частині зупинення провадження залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Манімейстер".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В.Андрієнко

Л.Г. Сітайло