Ухвала

від 23.06.2021 по справі 915/1280/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

24 червня 2021 року Справа № 915/1280/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О., при секретарі судового засідання Мавродій Г.В.,

від стягувача (представник стягувача) в судове засідання не з`явився,

від боржника (представник боржника) в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви вих.№62 від 31.05.2021 Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївський домобудівельний комбінат» про розстрочення виконання рішення суду у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВПТ-Україна, 21009, м. Вінниця, вул. Київська, 16, оф. 516; код ЄДРПОУ 32833513

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Миколаївський домобудівельний комбінат, 54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1; код ЄДРПОУ 01273160

про: стягнення 711 021,60 грн

Товариство з додатковою відповідальністю «Миколаївський домобудівельний комбінат» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою вих.№62 від 31.05.2021, в якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2021 у справі № 915/1280/20 в частині сплати заборгованості у сумі 721686,92 грн. строком на 12 місяців, встановивши графік погашення грошових сум за рішенням за наступним графіком:

- 60 000,0 грн. в строк до 25.06.2021;

- 60 000,0 грн. в строк до 25.07.2021;

- 60 000,0 грн. в строк до 25.08.2021;

- 60 000,0 грн. в строк до 25.09.2021;

- 60 000,0 грн. в строк до 25.10.2021;

- 60 000,0 грн. в строк до 25.11.2021;

- 60 000,0 грн. в строк до 25.12.2021;

- 60 000,0 грн. в строк до 25.01.2022;

- 60 000,0 грн. в строк до 25.02.2022;

- 60 000,0 грн. в строк до 25.03.2022;

- 60 000,0 грн. в строк до 25.04.2022;

- 61 686,92 грн. в строк до 25.05.2022.

В заяві зазначає, що згідно рішення господарського суду Миколаївської області від 28.01.2021 у справі № 915/1280/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021, було задоволено позов ТОВ «ВПТ-Україна» до ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» про стягнення збитків у сумі 711 021,60 грн. Стягнуто з відповідача 711 021,60 грн. збитків та 10 665, 32 грн. судового збору (всього стягнуто - 711 021,60 грн. + 10 665,32 грн. = 721 686,92 грн.).

Вказує, що ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» на сьогоднішній день має скрутний фінансовий стан щодо розрахунків з бюджетом та зі своїми діловими партнерами. Відповідно до довідки ПУАТ «БАНК ВОСТОК» від 13.05.2021, на поточному рахунку ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» станом на 13.05.2021 рахується 0,00 грн., та обліковується арешт грошових коштів. Аналогічна ситуація з поточним рахунком у АТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС», поточний рахунок арештований на підставі постанов про арешт коштів боржника.

Крім того, зазначає, що у зв`язку зі спалахом в Україні пандемії коронавірусної хвороби, на ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» значно погіршилася кількість працівників, які могли бути задіяні безпосередньо у виробництві, яке надало б змогу отримати кошти за продані товари/роботи.

Вказує, що станом на 03.01.2021 у комбінаті залишилося працювати лише 15 осіб, при чому з них у будівельно-виробничому напрямку лише 8 осіб, що є явно недостатнім для виробництва товарів та виконання робіт великих обсягів.

Вказана обставина робить неможливим виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 28.01.2021, товариство не в змозі погасити вказану у рішенні суму.

Вказує, що за період з 01.01.2021 по 31.05.2021 на поточні рахунки в банку ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» грошових коштів від продажу об`єктів нерухомості не отримувало. У третьому та четвертому кварталах 2021 року ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» планує отримати грошові кошти від продажу об`єктів нерухомості за договорами купівлі-продажу від 18.03.2021, 19.03.2021 від ТОВ «Н-ІНВЕСТ» та ТОВ «ИНТЕР-ІНВЕСТ». 18.03.2021 ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» було укладено з ТОВ «Н-ІНВЄСТ» договір купівлі-продажу майнових прав, згідно з яким ТОВ «Н-ІНВЄСТ» придбає майнові права на нежитлове приміщення (під офіс), вартість майнових прав -1257320,0 грн. ТОВ «ІНВЄСТ-Н» буде сплачувати вартість поетапно відповідно до графіку та частину від цих виплат ТДВ буде спрямовувати на виплату заробітної плати працівникам, а іншою частиною має намір розраховуватися з ТОВ «ВПТ-Україна» по 60 000 грн. кожного місяця.

Просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 28.01.2021 у справі № 915/1280/20.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2021 призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 24.06.2021.

23.06.2021 до суду від ТОВ «ВПТ-Україна» надійшли заперечення на заяву ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» від 31.05.2021 про розстрочення виконання рішення суду (№б/н від 23.03.2021), в яких ТОВ «ВПТ-Україна» вважає що заява не підлягає задоволенню, з посиланням на наступне.

Зазначає, що невиконання умов договорів № 257/07-Д, № 275/07-Д по поставкам аеродромних залізобетонних плит з боку ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» створило таку ситуацію, що позивач не виконав своїх зобов`язань перед замовником - військовою частиною НОМЕР_1 по договорам № 143/19 та № 167/19 та поніс збитки у вигляді сплаченого та неповерненого забезпечувального внеску у розмірі 711 021, 60 грн. Зазначає, що з самого початку укладання договорів, тобто з червня 2019, боржник не був спроможний та не мав наміру їх виконувати, що встановлено рішенням суду у справі № 915/1280/20. Вважає, що аргументи ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» щодо поточних рахунків в банках, кількості працівників на підприємстві та спалаху пандемії коронавірусної хвороби в Україні не мають ніякої доказової бази.

Щодо посилання боржника на угоди по купівлі-продажу майна від 18.03.2021 та 19.03.2021 з компаніями ТОВ «Н-ІНВЕСТ» та ТОВ «ИНТЕР-ІНВЕСТ» зазначає наступне.

По-перше, відповідачу було відомо, що на момент укладання вказаних договорів всі його рахунки та майно знаходились під арештом.

По-друге, ніяких гарантій щодо вартості майна, строків його реалізації та проплат ні ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» ні покупці дати не можуть.

По-третє, стягувач не погоджується повністю з наведеними в заяві аргументами та вважає, що виконання рішення має відбуватись відповідно постанови ВДВС м. Миколаєва від 02.06.2021.

Просить відмовити ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» у задоволенні заяви про розстрочення рішення суду у справі № 915/1280/20.

Сторони явку повноважних представників у судове засідання 24.06.2021 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином ухвалою суду від 15.06.2021.

Розглянувши в судовому засіданні подану заяву про розстрочення виконання рішення суду, письмові докази та заперечення, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 р. суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі Корнілов та інші проти України, заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При вирішенні питання про відстрочку/розстрочку виконання рішення суд враховує не тільки можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але й такі ж наслідки для стягувача при затримці виконання рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки/розстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочки або розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У зв`язку з тим, що відстрочка або розстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача, при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, допустимі межі надання такої відстрочки.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

При цьому, суд зазначає, що в силу приписів ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Цей строк встановлений законом і суд не має права встановлювати інший термін відстрочки або розстрочки рішення.

Так, датою ухвалення рішення у господарській справі № 915/1280/20 є 28.01.2021, тому період його розстрочення не може перевищувати більше одного року та тривати більше, ніж до 28.01.2022.

В даному випадку, заява про розстрочення виконання судового рішення обґрунтована перебуванням товариства у скрутному фінансовому становищі, відсутністю грошових коштів на рахунках, наявністю арешту рахунків на підставі постанов про арешт коштів боржника, а також скороченням численності робітників товариства, які могли б бути задіяні безпосередньо у виробництві, яке б надало змогу отримати кошти за продані товари/роботи та розрахуватися з ТОВ «ВПТ-Україна».

Викладені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, а саме: довідкою ПАТ «БАНК ВОСТОК» від 13.05.2021 (вих.№05/4964) про відсутність грошових коштів на рахунку ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» станом на 13.05.2021, та наявністю арешту коштів товариства, згідно з постановами про арешт коштів від 14.04.2020, 07.10.2020, 24.12.2020; довідкою АТ «КБ «Глобус» від 17.05.2021 (вих.№ 35-23/110) про стан рахунку ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат»; довідкою ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» від 31.05.2021 (вих.№61), згідно з якою за період з 01.01.2021 по 31.05.2021 на поточні рахунки в банку ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» грошових коштів від продажу об`єктів нерухомості не отримувало.

Також, з довідки ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» від 31.05.2021 (вих.№61) вбачається, що ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» у третьому та четвертому кварталах 2021 року планує отримати грошові кошти від продажу об`єктів нерухомості за договорами купівлі-продажу від 18.03.2021, 19.03.2021 від ТОВ «Н-ІНВЕСТ» та ТОВ «ИНТЕР-ІНВЕСТ».

В матеріалах, доданих до заяви, міститься копія договору купівлі-продажу майнових прав від 18.03.2021, укладеного між ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» (продавець) та ТОВ «Н-ІНВЄСТ» (покупець), згідно з яким ТОВ «Н-ІНВЄСТ» придбає майнові права на нежитлове приміщення, яке є складовою та невід`ємною частиною об`єкту капітального будівництва, спорудження якої здійснює продавець (п.1.1. Договору); вартість майнових прав на нежитлове приміщення складає 1257320,0 грн. (п.3.1. Договору); покупець здійснює розрахунок за даним Договором в порядку та строки, визначені п. 3.2. Договору.

Як зазначає боржник в заяві, ТОВ «ІНВЄСТ-Н» буде сплачувати вартість поетапно відповідно до графіку та частину від цих виплат ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» буде спрямовувати на виплату заробітної плати працівникам, а іншою частиною має намір розраховуватися з ТОВ «ВПТ-Україна» поетапно.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розстрочення виконання судового рішення, оскільки ТзОВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" доведено належними та допустимими доказами скрутний фінансовий стан. Враховано також і несприятливу на даний час ситуацію на підприємстві, пов`язану зі скороченням штатної чисельності працівників, що має вплив й на процес виробництва, та, як наслідок, отримання відповідних прибутків. Судом також враховано, що боржник вживає заходи на майбутнє погашення заборгованості (зокрема, укладення договорів з контрагентами щодо продажу майнових прав).

Разом з тим, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення, враховуючи встановлене законом (ч. 5 ст. 331 ГПК України) обмеження строку розстрочення виконання судового рішення одним роком з дати ухвалення останнього (рішення суду), в спірному випадку - до січня 2022.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи, врахувавши правові позиції сторін по справі, з метою дотримання як положень норм законодавства, так і дотримання балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 28.01.2021 по справі № 915/1280/20 на вісім місяців рівними частинами щомісячними платежами, виходячи з суми боргу 721686,92 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись ст. ст. 233-235, 254-255, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Заяву № 62 від 31.05.2021 Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївський домобудівельний комбінат» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2021 у справі № 915/1280/20 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2021 у справі № 915/1280/20 у загальній сумі 721686,92 грн. на 8 місяців наступним чином:

- 90210,80 грн. в строк до 25.06.2021;

- 90210,80 грн. в строк до 25.07.2021;

- 90210,80 грн. в строк до 25.08.2021;

- 90210,80 грн. в строк до 25.09.2021;

- 90210,80 грн. в строк до 25.10.2021;

- 90210,80 грн. в строк до 25.11.2021;

- 90210,80 грн. в строк до 25.12.2021;

- 90211,32 грн. в строк до 25.01.2022.

3. В іншій частині заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі №915/1280/20 відмовити.

4. Ухвала є виконавчим документом, який може бути пред`явлено до виконання протягом 3- х років.

Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 255-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 29.06.2021.

СуддяН.О. Семенчук