УХВАЛА
29 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/3063/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Громадської організації "Центр соціальних технологій "Інфопростір"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 у справі
за позовом Громадської організації "Центр соціальних технологій "Інфопростір"
до 1) Комунального підприємства "Агропроекттехбуд", 2) Дніпропетровської обласної ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 - Комунального підприємства "Дніпросервіс" Дніпропетровської обласної ради"
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
09.06.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Громадської організації "Центр соціальних технологій "Інфопростір" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 (повний текст складено 18.05.2021), ухвалену за наслідками перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 у справі № 904/3063/20, подана 09.06.2021 на електронну пошту Верховного Суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Громадської організації "Центр соціальних технологій "Інфопростір", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Проте касаційна скарга Громадської організації "Центр соціальних технологій "Інфопростір" хоч і містить посилання на постанови Верховного Суду, але оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить чіткого визначення, який висновок та щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, не враховано судом апеляційної інстанції при винесені оскаржуваного рішення.
Верховний Суд зазначає, що у випадку оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
Крім того, скаржник, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Однак зазначена касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, посилаючись на пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не наводить передбачених частинами 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України процесуальних порушень, які призвели до прийняття незаконного судового рішення.
У касаційній скарзі Громадської організації "Центр соціальних технологій "Інфопростір" викладено обставини справи № 904/3063/20, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Водночас передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у касаційній скарзі скаржником не зазначено та не наведено її (їх) обґрунтування.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Громадська організація "Центр соціальних технологій "Інфопростір" подала у червні 2020 року, її предметом є дві вимоги немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Громадська організація "Центр соціальних технологій "Інфопростір" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 та залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 у справі № 904/3063/20.
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 8 408,00 грн, а саме 2 102, 00 х 2 х 200 %, де 2 102,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 2 - кількість вимог немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Однак Громадська організація "Центр соціальних технологій "Інфопростір" доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додала.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Проте до касаційної скарги Громадської організації "Центр соціальних технологій "Інфопростір" не додано доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи. Посилання скаржника на те, що лист з касаційною скаргою направлений на електронні адреси інших учасників справи, не є належним доказом виконання вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України.
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Громадська організація "Центр соціальних технологій "Інфопростір" має:
- навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);
- подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (8 408,00) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";
- надати суду докази надсилання учасникам справи копії касаційної скарги листом з описом вкладення.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 290, 291, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Громадської організації "Центр соціальних технологій "Інфопростір" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 у справі № 904/3063/20 залишити без руху до 26.07.2021 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2021 |
Оприлюднено | 30.06.2021 |
Номер документу | 97926306 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Багай Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні