Постанова

від 24.06.2021 по справі 137/98/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 137/98/19

Провадження № 22-ц/801/1170/2021

Категорія: 61

Головуючий у суді 1-ї інстанції Желіховський В. М.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 рокуСправа № 137/98/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Оніщука В.В (суддя-доповідач),

суддів: Медвецького С.К., Голоти Л.О.,

з участю секретаря судового засідання: Очеретної М.Ю.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Сільченка Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_3 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 17 березня 2021 року, ухвалене у складі судді Желіховського В.М., в залі суду,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області, за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

18.01.2018 ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений сільським головою Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області, яким вона заповіла своїм дітям: позивачці ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2,7353 га, кадастровий номер 0522485400:01:000:0036 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15 червня 2018 року було складено повторний заповіт, яким земельну ділянку розміром 2,7353 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 052248540:02:000:0036 на території Микулинецької сільської ради Літинського району ОСОБА_5 заповіла лише ОСОБА_2 .

Про наявність іншого заповіту на відповідача позивач дізналась 20 грудня 2018 року, при зверненні до Літинської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері.

Посилаючись на те, що зазначений заповіт був укладений з порушенням загальних умов, додержання яких є необхідним для чинності правочину, позивач просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_5 , який посвідчений 15 червня 2018 року сільським головою Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області ОСОБА_6 і зареєстрований в реєстрі за №1, яким ОСОБА_5 заповідала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,7353 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер якої 0522485400:02:000:0036, що розташована на території Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 27 січня 2021 року первісного відповідача Микулинецьку сільську раду Літинського району Вінницької області замінено на належного - Якушинецьку сільську раду Вінницького району Вінницької області.

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 17 березня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Якушинецької сільської ради Літинського району Вінницької області, за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду жодних належних доказів, які б свідчили, що на момент складання заповіту від 15 червня 2018 року спадкодавець ОСОБА_5 не розуміла значення своїх дій та не могла ними керувати, а також, судом не встановлено, що при складанні заповіту були порушені вимоги діючого законодавства щодо його форми та змісту.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, адвокат Сільченко Олександр Васильович, який діє в інтересах третьої особи - ОСОБА_3 , подав апеляційну скаргу, вказуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що належним доказом дійсності чи недійсності заповіту могла б бути належним чином виконана судово - почеркознавча експертиза, при цьому суд першої інстанції не звернув увагу на те, що спадкодавець ОСОБА_5 не вміла писати, а тому не могла виконати рукописний текст та підпис у заповіті від 18 червня 2018 року і вказаний підпис відрізняється від підпису у заповіті від 15 січня 2018 року. Крім того, суд першої інстанції не вирішив клопотання ОСОБА_3 про призначення повторної судово - почеркознавчої експертизи в іншій експертній установі, а також клопотання про відвід експертів Київської НДІСЕ.

Також у апеляційній скарзі зазначено про порушення судом норм процесуального права, а саме про незаконне залучення до розгляду справи в якості відповідача Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, оскільки на час ухвалення рішення у справі первісний відповідач Микулинецька сільська рада Літинського району Вінницької області ліквідована не була і на стадії припинення не перебувала.

У апеляційній скарзі адвокат Сільченко Олександр Васильович, який діє в інтересах третьої особи - ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

На апеляційну скаргу подано відзив представником відповідача ОСОБА_2 , у якому вказано про безпідставність апеляційної скарги та законність і обгрунтованість рішення суду.

В судовому засіданні адвокат Сільченко Олександр Васильович, який діє в інтересах третьої особи - ОСОБА_3 , а також позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені у ній обставини.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, надавши відповідні пояснення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає в повній мірі.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Згідно копії заповіту від 02 липня 2008 року, посвідченого секретарем виконкому Микулинецької сільської ради Тягун З.В., ОСОБА_5 перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, усвідомлюючи значення своїх дій, діючи добровільно та попередньо ознайомлена з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів заповіла своїй дочці ОСОБА_1 із належного її майна 67/100 житлового будинку з погосподарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та грошові вклади з нарахованими процентами.

Також заповітом від 02 липня 2008 року, посвідченого секретарем виконкому Микулинецької сільської ради Тягун З.В., ОСОБА_5 із належного її майна 33/100 житлового будинку з погосподарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та грошові вклади з нарахованими процентами, і на що вона матиме право за законом заповіла своєму сину - ОСОБА_7 .

Відповідно до копії заповіту від 18 січня 2018 року ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: із належного її майна - земельну ділянку площею 2,7353 га, кадастровий номер 0522485400:01:000:0036 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповідає своїм дітям ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в рівних долях кожному.

Згідно заповіту від 15 червня 2018 року, посвідченого сільським головою Микулинецької сільської ради Шумським В.В., ОСОБА_5 на випадок своєї смерті заповіла своєму синові ОСОБА_2 земельну ділянку в розмірі 2,7353 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер якої 0522485400:02:000:0036, що розташована на території Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області.

Із виписки з історії хвороби №6801 від 12.06.2015 Центру цереброваскулярної нейрохуріргії Неврологічного відділення №5 видно, що ОСОБА_5 2.04.2014 перенесла інсульт і неодноразово лікувалась до 12.06.2015. Діагноз: залишкові явища гострого порушення мозкового кровообігу (12.02.2014) по типу ішемії в басейні правої СМА. Лівобічний помірний геміпарез. Вестибулярний синдром. Гіпертонічна хвороба 3 ст., дуже високий ризик. ІХС. Дифузний атеросклеротичний міокардіосклероз.

У листі Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області за №32 від 05.02.2019 зазначено, що заповіт від 15 червня 2018 року укладений без порушення загальних умов, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, ОСОБА_5 власноручно підписала заповіт. Микулинецький сільський голова - Шумський Василь В`ячеславович, у зв`язку з тривалим лікуванням секретаря Микулинецької сільської ради - ОСОБА_8 , з 13.03.2018 має право на вчинення нотаріальних дій, згідно рішення виконавчого комітету Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області №16 від 13.03.2018 (а.с.24), копії листків непрацездатності ОСОБА_8 (а.с. 25-27).

Згідно копії Спадкової справи №540/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с. 47-64) встановлено, що у ній містяться заповіти ОСОБА_1 від 15.06.2018, 3 заповіти від 02.07.2008, заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про прийняття спадщини, заяви ОСОБА_9 , ОСОБА_7 про відмову від прийняття спадщини. Свідоцтва про право на спадщину за заповітом не видавалось.

Відповідно до Висновку експертів Вінницького відділення Київського Науково-Дослідного Інституту Судових Експертиз за №2361/2362/20-21 від 24.06.2020 за результатами проведення судово - технічної та почеркознавчої експертизи (а.с. 3-7) підпис в заповіті, посвідченому сільським головою Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області 15.06.2018, яким ОСОБА_5 заповіла земельну ділянку площею 2,7353 га ОСОБА_2 - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів.

Підпис від імені ОСОБА_5 під №16 за 2018 рік в Книзі реєстрації заповітів за 2012 - 2020 р. - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів.

Підпис в заповіті, посвідченому сільським головою Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області 15.06.2018, яким ОСОБА_5 заповіла земельну ділянку площею 2,7353 га ОСОБА_2 , - виконаний ОСОБА_5 .

Підпис від імені ОСОБА_5 під №16 за 2018 рік в Книзі реєстрації заповітів за 2012 - 2020 р., - виконаний ОСОБА_5 .

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі Загальні підстави недійсності правочину визначені статтею 215 ЦК України. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами першою - третьою статті 1247 ЦК України передбачено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.10.2019 по справі №401/3244/17, провадження №61-43620св18, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Вирішуючи спір суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що при посвідченні заповіту були дотримані вимоги щодо його форми - заповіт складено у письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання, особисто підписаний спадкодавцем, цей заповіт посвідчений уповноваженою особою і позивачем не доведено наявності обставин, які б могли свідчити про нікчемність заповіту.

Щодо доводів апеляційної скарги про не вирішення судом клопотання ОСОБА_3 про призначення повторної судово - почеркознавчої експертизи в іншій експертній установі, то колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, ухвалою Літинського районного суду від 12 березня 2020 року було задоволено клопотання представника позивача про проведення судової почеркознавчої експертизи. На виконання вказаної ухвали, експертами Вінницького відділення Київського Науково - Дослідного Інституту Судових Експертиз було проведено судово - технічну та почеркознавчу експертизу (Висновок №2361/2362/20-21 від 24.06.2020).

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 14.09.2020 було задоволено клопотання представника третьої особи - ОСОБА_3 про проведення у справі додаткової комісійної судової почеркознавчої експертизи. На виконання зазначеної ухвали експертом було надіслано клопотання щодо надання додаткових матеріалів, зокрема вільних зразків почерку ОСОБА_5 , однак заявлене клопотання виконане не було через їх відсутність.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 23.02.2021 в задоволенні клопотання представника третьої особи - ОСОБА_3 про призначення у справі повторної додаткової комісійної судової почеркознавчої експертизи відмовлено, оскільки обставини неможливості проведення такої експертизи, призначеної на підставі ухвали Літинського районного суду Вінницької області від 14.09.2020 не відпали та вільні зразки почерку ОСОБА_5 , необхідні для проведення експертизи, заявник не надав.

З огляду на те, що повторна додаткова комісійна судова почеркознавча експертиза у справі не проводилась, не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про залишення поза увагою суду клопотання про відвід експертів, оскільки таке клопотання про відвід експертів підлягало б вирішенню судом виключно у разі задоволення клопотання про призначення експертизи.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що спадкодавець ОСОБА_5 не вміла писати, а тому не могла виконати рукописний текст та підпис у заповіті від 18 червня 2018 року і вказаний підпис відрізняється від підпису у заповіті від 15 січня 2018 року, оскільки вказані доводи спростовуються висновком експертів Вінницького відділення Київського Науково-Дослідного Інституту Судових Експертиз за №2361/2362/20-21 від 24.06.2020.

Доводи апеляційної скарги про незаконне залучення до розгляду справи в якості відповідача Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області на увагу не заслуговують.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони аботретьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області від 12.06.2020 визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Вінницької області згідно з додатком, в якому зазначено, що територію Микулинецької сільської ради включено до Якушинецької територіальної громади.

Рішенням 2 сесії Якушинецької сільської ради VIII скликання від 21.12.2020 Про реорганізацію Микулинецької сільської ради шляхом її приєднання до Якушинецької сільської ради було розпочато реорганізацію Микулинецької сільської ради шляхом приєднання її до Якушинецької сільської ради.

Згідно з пп. 1 п. 6-1 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади).

У відповідності до частини третьої статті 8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Згідно частиною другою статті 8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальнихгромад повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою.

Відтак, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові КАС у складі Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі №200/9502/19-а.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для заміни відповідача Микулинецької сільської ради на її правонаступника - Якушинецьку сільську раду Вінницького району Вінницької області.

Крім того, заміна відповідача в даній справі не призвела до порушення прав учасників справи і не вплинула на правильність висновків суду першої інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги зводяться до іншого тлумачення норм матеріального права, ніж здійснене судом та до переоцінки доказів, а відтак на правильність висновків суду першої інстанції не впливають та їх не спростовують, тому апеляційним судом відхиляються.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому відповідно до положень статті 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, тому судові витрати понесені у зв`язку з апеляційним переглядом справи слід залишити за особою, яка звернулась із апеляційною скаргою.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Сільченка Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Літинського районного суду Вінницької області від 17 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В. В. Оніщук

Судді: С. К. Медвецький

Л. О. Голота