Постанова

від 30.06.2021 по справі 915/1530/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1530/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Бєляновського В.В., Філінюка І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УКРПОШТА"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2021 (суддя суду першої інстанції Семенчук Н.О., дата і місце постановлення рішення: 05.04.2021 (повний текст складено - 14.04.2021), м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області)

по справі № 915/1530/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОШЕН АРТ ТРЕЙД"

до Акціонерного товариства "УКРПОШТА" ,

про стягнення 213 648,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

15.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "РОШЕН АРТ ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 30.10.2020 до Акціонерного товариства "УКРПОШТА" в особі Миколаївської дирекції АТ "УКРПОШТА" про стягнення грошових коштів у розмірі 213 648,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору комісії № 593-19 від 06.06.2019 щодо належного зберігання продукції.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РОШЕН АРТ ТРЕЙД" задоволено повністю; стягнуто з Акціонерного товариства "УКРПОШТА" в особі Миколаївської дирекції АТ "УКРПОШТА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОШЕН АРТ ТРЕЙД" матеріальні збитки у розмірі 213 648,48 грн., судовий збір у сумі 3204,73 грн.; грошові кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,0 грн. та витрат пов`язаних з проведенням експертизи у сумі 16500,0 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт передачі відповідачу на реалізацію належного позивачу майна та водночас відповідачем було допущено неналежне виконання своїх зобов`язань зі зберігання нереалізованого товару, що спричинило зіпсуття частини товару позивача, отже позивачем доведено завдані останньому матеріальні збитки, а тому вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 213648,48 грн., є обґрунтованою.

Суд першої інстанції також зазначив, що позивачем доведене понесення витрат пов`язаних з проведенням експертизи у сумі 16500,0 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,0 грн., а тому ці суми належить стягнути з відповідача.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства "УКРПОШТА" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2021 по справі №915/1530/20.

Апелянт зазначає, що відповідно до ст. 19 ч. 1 ГПК України позивач зобов`язаний був вжити заходи досудового врегулювання спору, що ним здійснено не було.

Апелянт вказав, що суд не врахував заперечення Відповідача, що Позивачем не було заявлено жодних претензій Відповідачу під час повернення товару 25.08.2020 року та при їх наявності, вони в обов`язковому порядку повинні бути викладені в Акті приймання-передачі товару від 25.08.2020.

Апелянт зазначає, що умовами Договору комісії №593-19 від 06.06.2020 передбачено повернення комітенту нереалізованого або зіпсованого товару без умови відшкодування Позивачу будь-яких збитків.

Відповідач вказує, що сторонами дія Договору комісії №593-19 від 06.06.2019 не продовжувалась на 2020 рік, а тому Відповідач не відповідає за сплив терміну реалізації Товару.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 05 квітня 2021 року про стягнення з Акціонерного товариства Укрпошта в особі Миколаївської дирекції АТ Укрпошта на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рошен Арт Трейд матеріальних збитків у розмірі 213 648,48 грн., судовий збір у сумі 3204,73 грн., грошових коштів на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн., витрат, пов`язаних з проведенням експертизи у сумі 16500,00 грн. і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог ТОВ Рошен Арт Трейд .?

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 915/1530/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Бєляновський В.В., Філінюк І.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2021.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 915/1530/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2021 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "УКРПОШТА" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2021 по справі №915/1530/20 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи № 915/1530/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

07.05.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/1530/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "УКРПОШТА" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2021 по справі №915/1530/20; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "УКРПОШТА" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2021 по справі №915/1530/20 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 10.06.2021. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ГПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

04.06.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "РОШЕН АРТ ТРЕЙД" надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УКРПОШТА" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2021 по справі №915/1530/20.

Позивач вказує, що позиція Відповідача про те, що факт неналежного зберігання товару має бути зафіксований лише в Акті приймання-передачі товару є хибною та не відповідає нормам глави 5 Господарського процесуального кодексу України, а судом першої інстанції всебічно та повно досліджено надані Сторонами докази.

На думку позивача, Акт огляду складського приміщення від 04.01.2021 є неналежним доказом, оскільки ним не підтверджуються належність умов зберігання Товару протягом дії Договору (зафіксовано стан складського приміщення станом на 04.01.2021 року), а саме: не зазначено температурний режим, вологість та інші необхідні показники. Крім того, він не містить інформації щодо умов зберігання товару за іншими адресами, вказаними в Додатку №2 до Договору, а судом при розгляді даної справи повно та всебічно враховано позицію сторін та надані ними докази.

Окрім того, позивач вказує, що більша частина Товару, яка була повернута Відповідачем, втратила свої споживчі властивості не через закінчення терміну зберігання, а в результаті впливу негативних наслідків, що підтверджується і Висновком експертного товарознавчого дослідження та фотододатками до нього (сторінки 16-20), також Актом приймання-передачі від 01.09.2020 та фотододатками до нього.

Керуючись викладеним вище, позивач просить залишити судове рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2021 по справі №915/1530/20 без змін, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укрпошта в особі Миколаївської дирекції АТ Укрпошта без задоволення.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи копія ухвали суду від 12.05.2021, якою відкрито провадження у справі №915/1530/20, направлялася на електронну адресу позивача та відповідача 13.05.2021 та була отримана в цей же день, що підтверджується роздруківками з електронної пошти.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021, якою відкрито провадження у справі №915/1530/20, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 17.05.2021. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України .)

Тобто учасники справи були повідомлені належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційних скарг в письмовому провадженні без виклику сторін.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Фактичні обставини, встановлені судом.

06.06.2019 між Акціонерним товариством "УКРПОШТА", в особі директора філії Миколаївської дирекції АТ "УКРПОШТА" (комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОШЕН АРТ ТРЕЙД" (комітент) укладено договір комісії № 593-19 (далі - договір), у відповідності до умов якого комісіонер за дорученням комітента за плату здійснює реалізацію - продуктів харчування (далі - товар) від свого імені за рахунок комітента.

У відповідності до п. 1.2 договору, найменування та ціна реалізації товару зазначені в специфікації (додаток № 1).

Строк реалізації товару з моменту отримання товару комісіонером до 31.12.2019 (п. 1.3 договору).

Строк придатності (споживання/використання) Товару, що передається на комісію згідно з цим Договором повинен бути не менше ніж Строк реалізації Товару, зазначений в пункті 1.3 цього Договору. (п. 1.4 договору).

Ціна цього Договору становить 5000000 грн., яка складається з: суми без ПДВ: 4166666,66 грн. та ПДВ (20 %): 833333,33 грн. (п. 2.1 договору).

У відповідності до п.п. 2.2, 2.4 договору, за виконання доручення комітент сплачує комісіонеру винагороду у розмірі 30 % від вартості реалізованого товару з ПДВ за ціною, визначеною у додатку 1 до цього договору; винагорода комісіонера оплачується останньому, після підписання сторонами звіту комісіонера, шляхом утримання комісіонером сум винагороди при перерахуванні належних комітенту грошових коштів, що надійшли до комісіонера за продаж товару комітента.

Грошові кошти комітенту перераховуються комісіонером на розрахунковий рахунок комітента на підставі звітів комісіонера (після підписання звіту) не рідше ніж один раз на місяць, по закінченню звітного місяця (п. 2.7 договору).

У відповідності до п. 3.1 договору, комісіонер зобов`язаний: прийняти товар комітента, що призначений для комісії, та вжити всіх необхідних заходів для його збереження від втрати, недостачі або пошкодження ; реалізовувати товар комітента за цінами визначеними у додатку 1 до цього договору; у випадку виявлення недоліків у товарі комітента, що переданий на комісію, невідкладно повідомити про це комітента ; в разі потреби направляти комітенту щомісяця до 25 числа, що передує - місяцю поставки, замовлення на товар; проводити розрахунки з комітентом відповідно до розділу 2 цього договору; не розголошувати конфіденційну інформацію, отриману в процесі виконання договору, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.2.1 договору, комісіонер має право повертати Товар комітенту при виявленні в ньому недоліків .

Згідно п. 3.3 договору, комітент зобов`язаний : здійснювати відповідно до умов цього договору поставку товару згідно із заявками комісіонера на склади дирекції за адресами відповідно додатку № 2; у випадку виявлення комісіонером недоліків якості товару замінити або забрати товар зі складу комісіонера в строк до десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення від комісіонера ; своєчасно надати комісіонеру всі необхідні документи, передбачені цим договором та діючим законодавством України; не розголошувати конфіденційну інформацію, отриману в процесі виконання договору, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.1 договору, якість Товару, що передається Комітентом, повинна відповідати вимогам діючого законодавства, яке регулює їх випуск. Комітент разом з передачею Товару зобов`язаний передати Комісіонеру копії документів, що підтверджують якість Товару, завірених власною печаткою.

Передача товару проводиться відповідно до заявок комісіонера в термін до 5-го числа кожного місяця, на який надано заявку, якщо інше не встановлено в заявці (п. 5.1 договору).

Поставка товару на реалізацію комісіонеру здійснюється за рахунок комітента; місце передачі товару - склади. Передача товару проводиться комітентом згідно з товарно-транспортними накладними, видатковими накладними на товар та на підставі належним чином оформленої довіреності комісіонера (п.п. 5.3-5.4 договору).

Комітент зобов`язується за 2 (два) робочих дні до моменту передачі товару, повідомити комісіонера про дату передачі товару (п. 5.7 договору).

У відповідності до п. 5.8 договору, комітент зобов`язаний протягом двох тижнів, з дня отримання повідомлення комісіонера, забрати зі складів комісіонера за свій рахунок, або доручити комісіонеру здійснити повернення нереалізованого товару шляхом його пересилання посилками без оголошеної цінності. В цьому випадку комітент здійснює комісіонеру попередню оплату за пересилання посилок без оголошеної цінності згідно з діючими тарифами надання послуг поштового зв`язку на підставі виставленого комісіонером рахунку-фактури.

Відповідно до п. 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених цим Договором, Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору в частині розрахунків (п. 12.1 договору).

На виконання умов договору ТОВ "РОШЕН АРТ ТРЕЙД" передано товар відповідачу згідно видаткових накладних (на комісію):

- № НК000006848 від 03.07.2019 на суму 316657,02 грн. з ПДВ;

- №НК000006849 від 03.07.2019 на суму 217987,20 грн. з ПДВ;

- №НК000006850 від 03.07.2019 на суму 217987,20 грн. з ПДВ;

- №НК000007532 від 06.07.2019 на суму 107206,98 грн. з ПДВ;

- №НК000007821 від 09.07.2019 на суму 39358,80 грн. з ПДВ;

- №НК000007822 від 09.07.2019 на суму 60552,00 грн. з ПДВ;

- №НК000020919 від 27.08.2019 на суму 12960,00 грн. з ПДВ;

- №НК000020929 від 27.08.2019 на суму 9720,00 грн. з ПДВ;

- №НК000020930 від 27.08.2019 на суму 9720,00 грн. з ПДВ;

- №НК000020931 від 27.08.2019 на суму 3240,00 грн. з ПДВ;

- №НК000021102 від 28.08.2019 на суму 3240,00 грн. з ПДВ;

- №НК000022350 від 31.08.2019 на суму 15340,32 грн. з ПДВ;

- №НК000022351 від 31.08.2019 на суму 123791,04 грн. з ПДВ;

- №НК000022352 від 31.08.2019 на суму 21026,16 грн. з ПДВ;

- №НК000022566 від 31.08.2019 на суму 28620,00 грн. з ПДВ;

- №НК000022470 від 03.09.2019 на суму 78094,44 грн. з ПДВ;

- №НК000022471 від 03.09.2019 на суму 76644,36 грн. з ПДВ;

- №НК000025044 від 12.09.2019 на суму 105264,36 грн. з ПДВ;

- №НК000027640 від 24.09.2019 на суму 27300,0 грн. з ПДВ;

- №НК000029025 від 28.09.2019 на суму 31920,00 грн. з ПДВ;

- №НК000029026 від 28.09.2019 на суму 11810,40 грн. з ПДВ;

- №НК000029027 від 28.09.2019 на суму 6384,00 грн. з ПДВ;

- №НК000034518 від 19.10.2019 на суму 155937,36 грн. з ПДВ;

- №НК000034793 від 22.10.2019 на суму 89016,60 грн. з ПДВ;

- №НК000034794 від 22.10.2019 на суму 94596,24 грн. з ПДВ;

- №НК000034795 від 22.10.2019 на суму 25644,0 грн. з ПДВ;

- №НК000034796 від 22.10.2019 на суму 16344,60 грн. з ПДВ;

- №НК000044786 від 23.11.2019 на суму 85908,00 грн. з ПДВ;

- №НК000044787 від 23.11.2019 на суму 45891,60 грн. з ПДВ;

- №НК000044788 від 23.11.2019 на суму 47121,60 грн. з ПДВ;

- №НК0000447879 від 23.11.2019 на суму 12984,00 грн. з ПДВ;

- №НК000044790 від 23.11.2019 на суму 8474,40 грн. з ПДВ;

- №НК000046376 від 28.11.2019 на суму 104400,00 грн. з ПДВ.

Сторонами у справі складено звіти реалізованої товарної продукції:

- від 31.08.2019 за серпень 2019 року на суму 102738,24 грн. з ПДВ;

- від 30.09.2019 за вересень 2019 року на суму 138039,84 грн. з ПДВ;

- від 31.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 126484,98 грн. з ПДВ;

- від 30.11.2019 за листопад 2019 року на суму 228117,07 грн. з ПДВ;

- від 31.12.2019 за грудень 2019 року на суму 133561,61 грн. з ПДВ;

- від 03.02.2019 за січень 2020 року на суму 242243,80 грн. з ПДВ;

- від 02.03.2020 за лютий 2020 року на суму 58457,04 грн. з ПДВ;

- від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 69172,80 грн. з ПДВ;

- від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 79635,54 грн. з ПДВ;

- від 31.05.2020 за травень 2020 року на суму 201507,96 грн. з ПДВ;

- від 01.07.2020 за червень 2020 року на суму 126715,08 грн. з ПДВ;

- від 31.07.2020 за липень 2020 року на суму 10127,04 грн. з ПДВ;

- від 31.08.2020 за серпень 2020 року на суму 91324,46 грн. з ПДВ.

На підставі зазначених вище звітів реалізованої товарної продукції за загальний період серпень 2019 року - серпень 2020 року, сторонами складено акти наданих послуг:

- від 31.08.2019 загальна вартість послуг - 30821,47 грн. з ПДВ;

- від 30.09.2019 загальна вартість послуг - 41411,95 грн. з ПДВ;

- від 31.10.2019 загальна вартість послуг - 37945,49 грн. з ПДВ;

- від 30.11.2019 загальна вартість послуг - 68435,12 грн. з ПДВ;

- від 31.12.2019 загальна вартість послуг - 40068,48 грн. з ПДВ;

- від 03.02.2020 загальна вартість послуг - 72673,14 грн. з ПДВ;

- від 02.03.2020 загальна вартість послуг - 17537,11 грн. з ПДВ;

- від 31.03.2020 загальна вартість послуг - 20751,84 грн. з ПДВ;

- від 30.04.2020 загальна вартість послуг - 23890,66 грн. з ПДВ;

- від 31.05.2020 загальна вартість послуг - 60452,39 грн. з ПДВ;

- від 01.07.2020 загальна вартість послуг - 38014,52 грн. з ПДВ;

- від 31.07.2020 загальна вартість послуг - 3038,11 грн. з ПДВ;

- від 31.08.2020 загальна вартість послуг - 27397,34 грн. з ПДВ.

ТОВ "РОШЕН АРТ ТРЕЙД", за попереднім погодженням з відповідачем, за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1, здійснено повернення наявного у відповідача товару, що передався на комісію за договором.

Сторонами у справі на підтвердження повернення товару складено акти приймання-передачі товару: від 25.08.2020 на суму 212745,42 грн. з ПДВ та від 01.09.2020 на суму 9312,54 грн. з ПДВ.

Крім того, в матеріалах справи міститься накладна на повернення товару №НК000000183 від 01.09.2020 на суму 9312,54 грн.

17.08.2020 між ТОВ "РОШЕН АРТ ТРЕЙД" та товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Судова незалежна експертиза України" укладено договір про проведення експертного дослідження № ED-1725-6-1586.20, у відповідності до умов якого ТОВ "РОШЕН АРТ ТРЕЙД" доручило, а експерт Цепа Ю.В, що діє на підставі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, прийняв на себе зобов`язання провести експертне дослідження з питань, викладених у заявці від 17.08.2020, та за результатами проведеного дослідження надати підсумковий документ (а.с. 138-141).

На вирішення експертного товарознавчого дослідження ТОВ "РОШЕН АРТ ТРЕЙД" було поставлено наступні питання

1. Які вимоги до зберігання кондитерських виробів згідно нормативних документів?

2. Чи були дотриманні умови зберігання Миколаївською дирекцією AT "УКРПОШТА" продукції ТМ "Рошен", що була повернута ТОВ "РОШЕН APT ТРЕЙД" на підставі Договору комісії № 593-19 від 06.06.2019 року?

3. Як вплинули умови зберігання на споживчі властивості наданої до товарознавчого дослідження продукції, що була повернута Миколаївською дирекцією AT "УКРПОШТА" ТОВ "РОШЕН APT ТРЕЙД" на підставі Договору комісії № 593-19 від 06.06.2019 р.?

4. Чи можлива реалізація товару, повернутого Миколаївською дирекцією AT "УКРПОШТА" ТОВ "РОШЕН APT ТРЕЙД" на підставі Договору комісії № 593-19 від 06.06.2019 р. при наявності виявлених дефектів?

5. Який розмір матеріальної шкоди, завданої ТОВ "РОШЕН APT ТРЕЙД" внаслідок неналежного зберігання продукції ТМ "РОШЕН", яка була повернута Миколаївською дирекцією AT "УКРПОШТА" ТОВ "РОШЕН APT ТРЕЙД" на підставі Договору комісії № 593-19 від 06.06.2019 року?

Судовим експертом ТОВ Судова незалежна експертиза України Цепою Ю.В. було проведено дослідження та надано висновок експертного товарознавчого дослідження рухомого майна, а саме кондитерських виробів торгової марки "Рошен" № ED-1725-6-1586.20 від 28.09.2020 (далі - висновок), яким встановлено що:

- умови зберігання продукції ТМ Рошен , що була повернута ТОВ РОШЕН АРТ ТРЕЙД на підставі Договору комісії № 593-19 від 06.06.2019 Миколаївською дирекцією АТ УКРПОШТА не були дотримані по відношенню більшої частини продукції; умови зберігання вплинули на споживчі властивості частини наданої до товарознавчого дослідження продукції, що була повернута Миколаївською дирекцією АТ УКРПОШТА ТОВ РОШЕН АРТ ТРЕЙД на підставі Договору комісії № 593-19 від 06.06.2019, наступним чином: кондитерські вироби мають деформації, що свідчить про танення та послідуюче застигання виробів; наявні факти приклеєння обгортки до виробів; не збережено товарного вигляду упаковки; по консистенції частина виробів більш тверді, аніж повинні бути; на поверхні цукерок наявна конденсована волога; на частині коробок наявні сліди пташиного посліду; шоколад має не властивий колір побілівший ;

- реалізація товару, повернутого Миколаївською дирекцією АТ УКРПОШТА ТОВ РОШЕН АРТ ТРЕЙД на підставі Договору комісії № 593-19 від 06.06.2019, окрім Цукерки Шоколапки РЦ, 155г/24шт. у кількості 145 шт., неможлива, оскільки товар пошкоджений, наявна повна втрата споживчих властивостей виробів в результаті впливу негативних чинників та недотримання умов зберігання; частина товару має закінчений термін придатності, що привело до неможливості використання його за призначенням;

- розмір матеріальної шкоди, завданої ТОВ "РОШЕН АРТ ТРЕЙД" внаслідок неналежного зберігання продукції ТМ "Рошен", яка була повернута Миколаївською дирекцією АТ "УКРПОШТА" ТОВ "РОШЕН АРТ ТРЕЙД", становить 213 648,48 грн.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 1 ст. 1021 ЦК України встановлено, що комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.

З метою повного виконання своїх зобов`язань за договором на комісіонера покладається обов`язок не допустити втрату, недостачу або знищення майна комітента - тобто, забезпечити його зберігання. Тому на дані правовідносини мають поширюватися норми ст. ст. 936 - 955 ЦК, які регулюють зберігання.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ч. 1 ст. 950 ЦК України)

Положеннями ст. 951 ЦК України передбачено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (ч.1 ст. 614 ЦК України).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення ( ч.2 ст. 218 ГПК України).

Згідно ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (ст. 225 ГК України).

Як встановлено матеріалами справи, укладаючи спірний договір комісії сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов даного договору, погодили їх взаємні права та обов`язки.

Згідно п. 3.1.1 Договору, комісіонер зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів для його збереження від втрати, недостачі або пошкодження.

Пунктом 3.1.3 Договору встановлено, що у випадку виявлення недоліків у товарі комітента, що переданий на комісію, комісіонер зобов`язаний невідкладно повідомити про це комітента.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідачем не надано жодних доказів, які свідчили б, що під час приймання-передачі товару було виявлено недоліки щодо пакування товару, його зовнішнього вигляду, наявних дефектів.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Акту приймання-передачі товару від 01.09.2020, з фотододатками на 9 аркушах, підписаного сторонами, 01.09.2020 позивачем було виявлено незадовільний стан товару при поверненні його відповідачем, зокрема, не збережено цілісність упаковки, не забезпечено дотримання температурного режиму, поліетилен на пакуванні затертий та пом`ятий, на ящиках сліди пташиного посліду.

Зберігання відповідачем товару в неналежних умовах підтверджено висновком № ED-1725-6-1586.20 від 28.09.2020 експертного товарознавчого дослідження, в якому зазначено, що умови зберігання продукції не були дотримані по відношенню більшої частини продукції; умови зберігання вплинули на споживчі властивості частини наданої до товарознавчого дослідження продукції наступним чином: кондитерські вироби мають деформації, що свідчить про танення та послідуюче застигання виробів; наявні факти приклеєння обгортки до виробів; не збережено товарного вигляду упаковки; по консистенції частина виробів більш тверді, аніж повинні бути; на поверхні цукерок наявна конденсована волога; на частині коробок наявні сліди пташиного посліду; шоколад має не властивий колір побілівший ; реалізація товару неможлива, оскільки він пошкоджений, наявна повна втрата споживчих властивостей виробів в результаті впливу негативних чинників та недотримання умов зберігання; частина товару має закінчений термін придатності, що привело до неможливості використання його за призначенням.

Згідно висновку експертного товарознавчого дослідження розмір матеріальної шкоди, завданої ТОВ "РОШЕН АРТ ТРЕЙД" внаслідок неналежного зберігання продукції ТМ "Рошен", яка була повернута Миколаївською дирекцією АТ "УКРПОШТА" ТОВ "РОШЕН АРТ ТРЕЙД", становить 213 648,48 грн.

Керуючись викладеним вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт передачі відповідачу на реалізацію належного позивачу майна та водночас відповідачем було допущено неналежне виконання своїх зобов`язань зі зберігання нереалізованого товару, що спричинило зіпсуття частини товару позивача, тому вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 213648,48 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо посилання апелянта на те, що відповідно до ст. 19 ч. 1 ГПК України позивач зобов`язаний був вжити заходи досудового врегулювання спору, колегія суддів зазначає наступне.

Обов`язковий досудовий порядок врегулювання спорів Сторонами у Договорі комісії №593-19 від 06.06.2019 року не передбачено.

Відповідно до положень частини 2 статті 222 ГК України у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15, 16 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Господарського процесуального кодексу, а тому зобов`язання особи перед зверненням до суду скористатися досудовим врегулюванням спору не є порушенням Конституції та інших нормативно-правових актів України.

Отже, твердження Відповідача про те, що Позивач був зобов`язаний вжити заходи досудового врегулювання спору є необґрунтованими та суперечать нормам чинного законодавства України.

Щодо посилання апелянта на те, що Позивачем не було заявлено жодних претензій Відповідачу під час повернення товару 25.08.2020 та при їх наявності вони в обов`язковому порядку повинні бути викладені в Акті приймання-передачі товару від 25.08.2020.

Затверджена Сторонами форма Акту приймання-передачі товару відсутня. Сам Акт від 25.08.2020 було складено Сторонами з метою фіксації асортименту, кількості та вартості товару, що повертався Відповідачем.

З метою фіксації саме стану продукції, що повертається, Позивачем було залучено спеціаліста.

В абзаці 3 пункту 2 Акту приймання-передачі товару від 25.08.2020 року зазначено, що при прийомі-передачі Товару була присутня спеціаліст з організації проведення судових експертиз та інших видів досліджень ТОВ Судова незалежна експертиза України Тімашова А.О., про що їй було надано відповідне направлення на проведення огляду об`єкту досліджень, яке в день приймання-передачі було надано Відповідачеві. Крім того, про це зазначено в абзаці 2 на сторінці 3 у Висновку №ED-1725-6-1586.20 від 28.09.2020.

Незалежним спеціалістом було здійснено огляд та фіксацію (фото та відповідні вимірювання) стану Товару, що повертався, та в подальшому викладено судовим експертом Цепою Ю.В. у Висновку №ED-1725-6-1586.20 від 28.09.2020. При цьому були присутні представники Відповідача.

У Акті приймання-передачі товару від 01.09.2020 зафіксовано стан товару з додатковим його описом і фотододатками, в цей день Позивачем не було залучено незалежно спеціаліста, а приймання-передача товару відбувалась лише за участю представників Сторін.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що позиція Відповідача про те, що факт неналежного зберігання товару має бути зафіксований лише в Акті приймання-передачі товару є хибною, а встановлення даного факту у Висновку №ED-1725-6-1586.20 від 28.09.2020 є належним та допустимим доказом по справі.

Щодо твердження Відповідача про те, що умовами Договору комісії №593-19 від 06.06.2020 року передбачено повернення комітенту нереалізованого або зіпсованого товару без умови відшкодування Позивачу будь-яких збитків, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1.1. Договору Відповідач зобов`язаний прийняти у Позивача Товар, призначений для комісії, та вжити всіх необхідних заходів для його збереження від втрати, нестачі або пошкодження.

Частиною 1 ст. 1021 ЦК України встановлено, що комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, нестачу або пошкодження майна комітента.

З метою повного виконання своїх зобов`язань за договором на комісіонера покладається обов`язок не допустити втрату, недостачу або знищення майна комітента - забезпечити його зберігання. Тому на дані правовідносини поширюються норми ст. ст. 936 - 955 ЦК, які регулюють зберігання.

Пункт 4.3. Договору, на який посилається Відповідач, стосується повернення зіпсованого товару або товару з закінченим строком реалізації Позивачу тільки у разі виявлення Відповідачем невідповідності щодо якості поставленого товару під час його поставки на комісію, а не під час повернення нереалізованого товару при припиненні дії Договору, та вимагає складення ним Акту відповідно до умов 4.2. Договору.

Однак, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, акти щодо поставки неякісного товару або товару з закінченим строком зберігання Відповідачем не складалось та не надсилалися на адресу Позивача.

Крім того, більша частина Товару, що була повернута Відповідачем, втратила свої споживчі властивості не через закінчення терміну зберігання, а в результаті впливу негативних наслідків, що підтверджується і Висновком експертного товарознавчого дослідження №ЕР-1725-6-1586.20 від 28.09.2020 року (сторінки 8-10,14-15) та фотододатками до нього (сторінки 16-20), і Актом приймання-передачі від 01.09.2020 року та фотододатками до нього.

Також даний факт підтверджується Доповідними записками завідуючого складом ТОВ РОШЕН APT ТРЕЙД від 25.08.2020 року та від 01.09.2020 (долучені до матеріалів справи).

Окрім того, судом першої інстанції не включено в розмір збитків вартість товару, що повернуто із закінченим терміном реалізації (якщо саме з цієї причини неможлива його реалізація), але який не втратив свої споживчі властивості, не пошкоджений. Також дана вартість не включалась до розрахунку судовим експертом під час проведення дослідження, про що вказано у Висновку №ED-1725-6- 1586.20 від 28.09.2020.

Таким чином на Відповідача не покладалася відповідальність щодо повернення товару із закінченим терміном реалізації у разі дотримання ним належних умов зберігання цього товару.

Щодо посилання Відповідача на те, що Сторонами дія Договору комісії №593-19 від 06.06.2019 не продовжувалась на 2020 рік, а тому Відповідач не відповідає за сплив терміну реалізації Товару, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 12.1. Договору строк дії Договору до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по Договору в частині розрахунків (остаточні розрахунки сторонами було здійснено 10.09.2020, що підтверджується Актом розрахунків).

Як вбачається з матеріалів справи, Сторонами було фактично продовжено строк дії Договору, оскільки в період з січня 2020 року до 01 вересня 2020 року (до моменту фактичного повернення товару) Відповідач продовжував реалізацію Товару, а Позивач, в свою чергу, здійснював оплату наданих послуг, що підтверджується звітами комісіонера та Актами виконаних робіт (наданих послуг), а також Актом звірки взаємних розрахунків.

Крім того, в своєму листі №01/05-1-37 від 27.07.2020 (а.с. 229), Відповідачем зазначено, що АТ УКРПОШТА було прийняте рішення щодо розірвання Договору з 25 серпня 2020 року відповідно до п. 10.1. Договору.

Отже, Відповідачем визнано, що Договір комісії 593-19 від 06.06.2019 року діяв до 25 серпня 2020 року.

Що стосується твердження Відповідача щодо належності наданого Позивачем Висновку експертного товарознавчого дослідження та порушенням судом вимог ст. 4 ЗУ Про судову експертизу , ч. 7 ст. 98 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов`язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв`язанню, а також об`єктів, що надаються.

Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта .

У даному випадку позивачем було надано Висновок №ЕD-1725-6-1586.20 експертного товарознавчого дослідження рухомого майна від 28.09.2020.

Висновок експертного дослідження підготовлено судовим експертом зі свідоцтвом Міністерства Юстиції України ОСОБА_1 , яка має вишу торгово-економічну освіту, якій рішенням ЦЕКК МЮ України від 31.10.2007 року присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчої експертизи за спеціальністю 12.1 Визначення вартості машин, обладнання, сировини, та товарів народного споживання , стаж експертної роботи з 2007 року, термін дії свідоцтва до 07.09.2023.

Таким чином, наданий Позивачем Висновок №ЕD-1725-6-1586.20 експертного товарознавчого дослідження рухомого майна від 28.09.2020 дійсно не є висновкам експерта в розумінні ст. 98 ГПК України, однак даний Висновок є належним письмовим доказом, який містить інформацію про факти, встановлені при проведенні дослідження (стан товару, розмір матеріальних збитків), а також про факти, встановлені при прийомі-передачі товару Позивачеві (умови передачі товару та ін.), тобто про обставини, що мають значення для справи.

Відповідач у разі наявності сумнівів щодо наданого висновку товарознавчого дослідження мав право подати клопотання про виклик експерта в судове засідання та скористатись своїми процесуальними правами, що передбачені законодавством, задати всі необхідні йому питання. Крім того, Відповідач мав право заявити клопотання про проведення судової експертизи в порядку, передбаченому чинним ГПК України. Однак представниками Відповідача під час судового розгляду не заявлялось жодних клопотань з цього приводу.

Щодо заявлених ТОВ "РОШЕН АРТ ТРЕЙД" вимог про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 26500,0 грн., із яких: 16500,0 грн. - витрати на проведення експертного дослідження; 10000,0 грн. - витрати на оплату правової допомоги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи . Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати : 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду .

Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Позивачем на підтвердження понесення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги разом з позовною заявою було подано до суду першої інстанції:

1) договір № 21/08/20 від 21.08.2020 про надання правової допомоги (далі - договір № 21/08/20) з додатком № 1 до нього (а.с. 152-154); договір № 21/08/20 укладений між позивачем (клієнт) та адвокатським бюро "Ольги Славової" (адвокатське бюро), у відповідності до умов якого клієнт доручив, а адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надавати правовому допомогу у справі щодо виконання Миколаївською дирекцією АТ "УКРПОШТА" взятих на себе зобов`язань за договором комісії № 593-19 від 06.06.2019 та відшкодування завданої цим шкоди, а клієнт зобов`язався оплатити її (п.п. 1.1-1.2 договору № 21/08/20); у додатку № 1 до договору № 21/0820 сторонами зазначеного договору затверджено ставки (тарифи) адвокатського гонорару;

2) рахунок № 18 від 26.10.2020 на суму 10000,00 грн., згідно якого адвокатським бюро в межах укладеного договору надано позивачу правову допомогу, а саме, підготовлено позовну заяву про стягнення матеріальної шкоди з АТ "УКРПОШТА" в особі Миколаївської дирекції АТ "УКРПОШТА", та подача документів до господарського суду Миколаївської області;

3) платіжне доручення № 2986 від 26.10.2020 на суму 10000,00 грн., згідно якого позивачем оплачені адвокатському об`єднанню послуги згідно указаного вище рахунку.

Жодних заперечень чи клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, від відповідача до суду першої інстанції не надходило. Окрім того, в апеляційній скарзі також не було жодних доводів щодо неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що позивачем доведене понесення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,0 грн., а тому цю суму належить стягнути з відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із проведенням експертного дослідження, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 4 ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Позивачем на підтвердження понесення витрат, пов`язаних із проведенням експертного дослідження, подано суду: договір про проведення експертного дослідження № ED-1725-6-1586.20 від 17.08.2020; рахунок № ED-1725-6-1586.20 від 17.08.2020 на суму 16500,0 грн.; платіжне доручення № 2559 від 19.08.2020 на суму 16500,0 грн., згідно якого позивачем оплачені послуги за договором про проведення експертного дослідження № ED-1725-6-1586.20 від 17.08.2020.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що позивачем доведене понесення витрат, пов`язаних з проведенням експертного дослідження у сумі 16500,0 грн., що повністю відповідає визначеному у п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України - витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що цю суму належить стягнути з відповідача.

Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Приймаючи дане рішення, суд відповідно до ст. 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки апеляційного господарського суду:

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2021 по справі №915/1530/20 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржене рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2021 по справі №915/1530/20 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УКРПОШТА" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2021 по справі №915/1530/20 залишити без змін.

Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.В. Бєляновський

І.Г. Філінюк