Постанова

від 03.06.2021 по справі 910/18579/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2021 р. Справа№ 910/18579/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

за участі секретаря судового засідання Яценко І.В.

представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 03.06.2021

розглянувши матеріали апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2020

у справі № 910/18579/19 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом 1) ОСОБА_1 та 2) ОСОБА_2

до Кооперативного дачного товариства "Чорнобилець"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець-Оболонь"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів : Громадської організації "Об`єднання власників дач урочища Оболонь"

про визнання загальних зборів такими, що не відбулися та визнання рішень загальних зборів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі позивач-1) та ОСОБА_2 (далі позивач-2) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Кооперативно дачного товариства "Чорнобилець" (далі відповідач) про визнання загальних зборів, проведених 17.10.2015, такими, що не відбулися та визнання рішень загальних зборів недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Закону України "Про кооперацію" під час проведення загальних зборів членів кооперативу, а саме прийняття рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та порушення вимог щодо заборони передання права голосу іншій особі.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 року у справі № 910/18579/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Кооперативно дачного товариства "Чорнобилець" про визнання загальних зборів такими, що не відбулися та визнання рішень загальних зборів недійсними відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивачів виходячи із наведених ними обґрунтувань та наданих всіма учасниками справи доказів, задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/18579/19 скасувати, винести нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, не врахував відсутність відповідних доказів, оскільки у даному випадку крім існуючого протоколу загальних зборів від 17.10.2015 року, інші докази присутності на зборах 355 осіб відсутні.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зубець Л.П., Алданова С.О.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Пашкіна С.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 призначено розгляд справи на 09.02.2021.

Враховуючи перебування головуючого судді Ткаченка Б.О. з 08.02.2021 по 19.02.2021 на лікарняному, розгляд справи 09.02.2021 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 розгляд справи призначено на 04.03.2021.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2021, у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зубець Л.П., Кропивна Л.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці, сформовано для розгляду справи колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Попікова О.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Попікова О.В., Пашкіна С.А. та призначено розгляд справи на 13.04.2021.

13.04.2021 розгляд справи № 910/18579/19 не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2021, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2021 справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Андрієнко В.В., Пашкіна С.А та призначено розгляд справи на 20.05.2021.

У судове засідання з`явились представники позивачів, відповідач та представник третьої особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадської організації Об`єднання власників дач урочища Оболонь .

У судове засідання 20.05.2021 представник відповідача не з`явився. Інформація стосовно належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи відсутня.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що спір не може бути вирішено у даному судовому засіданні у зв`язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 року розгляд справи № 910/18579/19 відкладено на 03 червня 2021.

Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

Представники ОСОБА_1 , Кооперативно дачного товариства Чорнобилець та ОСОБА_2 у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 станом на 17.10.2015 були учасниками Кооперативного дачного товариства Чорнобилець .

17.10.2015 були проведені загальні збори членів Кооперативного дачного товариства Чорнобилець (далі - КДТ Чорнобилець ), на яких, згідно протоколу реєстраційної комісії були присутні 355 членів КДТ Чорнобилець із загальної кількості членів 624.

До порядку денного зазначених зборів були внесені наступні питання:

1. Про реорганізацію КДТ Чорнобилець шляхом виділу з нього нової юридичної особи.

2. Про обрання членів комісії з реорганізації КДТ Чорнобилець .

3. Про затвердження кандидатур уповноважених по КДТ Чорнобилець .

По першому питанню порядку денного збори вирішили: (1) скористатися передбаченим чинним законодавством та статутом КДТ Чорнобилець правом на реорганізацію КДТ Чорнобилець шляхом виділу з нього Кооперативу Чорнобилець - Оболонь ; (2) до Кооперативу Чорнобилець - Оболонь частково переходять майнові права та обов`язки КДТ Чорнобилець ( у частині розподільчого балансу); (3) після закінчення строку для пред`явлення вимог (не менше 2-х місяців) та задоволення чи відхилення цих вимог, комісії з реорганізації КДТ Чорнобилець провести інвентаризацію майна, коштів та скласти розподільчий баланс; (4) виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації Кооперативу Чорнобилець - Оболонь .

За по першому питанню порядку денного проголосували 343 осіб (голосів), Проти - 12.

По другому питанню порядку денного збори вирішили: (1) у відповідності до ст. 105 Цивільного кодексу України створити комісію з реорганізації КДТ Чорнобилець у складі:

Ур. Оболонь: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;

Ур. Наталка: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; (2) Голову та секретаря комісії з виділу КДТ Чорнобилець обрати на першому засіданні комісії з виділу, доручити їм у відповідності з вимогами чинного законодавства України, оприлюднити повідомлення про прийняття загальними зборами членів КДТ Чорнобилець рішення про виділ.

За по другому питанню порядку денного проголосували 353 осіб (голосів), Проти - 1, Утримався - 1.

По третьому питанню порядку денного збори вирішили: (1) доручити правлінню обрати уповноважених з числа тих, що найбільш тривалий час мешкає у КДТ Чорнобилець та мають повагу від громадян: 35 осіб від ур. Оболонь та 30 - від ур. Наталка, ці уповноважені затвердять розподільчий баланс.

За по третьому питанню порядку денного проголосували 354 особи (голосів), Проти - 0, Утримався - 1.

Протокол загальних зборів членів Кооперативного дачного товариства Чорнобилець від 17.10.2015 підписали Голова зборів та секретар, підписи яких були скріплені печаткою КДТ Чорнобилець .

Позивачі просили суд визнати загальні збори членів Кооперативного дачного товариства Чорнобилець , проведені 17.10.2015 такими, що не відбулися, а прийняті такими зборами рішення недійсними з підстав відсутності кворуму на вказаних зборах, неналежного повідомлення членів кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний відповідних загальних зборів та невідповідності рішення прийнятого по третьому питанню порядку денного оскаржуваних зборів положенням п. 5.4., 5.5. Статуту КДТ Чорнобилець . Позивачі також зазначають, що внаслідок протиправних рішень відповідача, прийнятих 17.10.2015 на незаконних загальних зборах членів КДТ Чорнобилець , фактично все майно вказаного товариства під час його реорганізації перейшло до Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець - Оболонь .

Таким чином, предметом позову у даній справі є матеріально - правові вимоги позивачів до відповідача про визнання зборів від 17.10.2015 такими, що не відбулися та про визнання недійсними рішень прийнятих на таких зборах.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із статтею 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної у позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 2, 4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст. 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться у дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності у особи суб`єктивного цивільного права, зокрема, на майно, на право користування майном, на спадкування, на частину у загальному майні, яке безпосередньо не спричиняє шкоду суб`єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб`єктивного права. Оспорювання суб`єктивного цивільного права відображає такий стан правовідносин, коли суб`єктивне цивільне право заперечується в юрисдикційному органі.

При здійсненні правосуддя у господарських справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом та договором.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку у натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, у речово-правових відносинах не застосовуються способи захисту прав, установлені для зобов`язальних правовідносин, і навпаки.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Позивачі просили суд визнати загальні збори відповідача від 17.10.2015 такими, що не відбулися та визнати недійсними рішення прийняті на таких зборах. Ці вимоги позивачів зводяться до способу захисту - визнати недійсними рішення.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 N 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів судам роз`яснено, що при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, та не випливають із положень законодавства.

У зв`язку з цим не підлягають задоволенню позови про визнання рішень загальних зборів правомочними, як такі, що не відповідають можливим способам захисту прав та інтересів. Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше. Не підлягають задоволенню також вимоги про визнання: загальних зборів учасників (акціонерів) товариства такими, що відбулися; реорганізації такою, що відбулася; рішень загальних зборів дійсними; рішень загальних зборів такими, що підлягають виконанню. Господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити у позові.

Вимога позивачів про визнання загальних зборів від 17.10.2015 такими, що не відбулися, не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів, визначених ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, відповідно у цій частині предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, про що вірно вказав суд першої інстанції та дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог у відповідній частині.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

При цьому, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними у судовому порядку у разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає Закон України Про кооперацію .

Статтею 2 Закону України Про кооперацію визначено, що кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

У п. 1.1. Статуту Кооперативного дачного товариства Чорнобилець , затвердженого Мінською районною державною адміністрацією м. Києва 27.10.2000 № 878, визначено, що Кооперативне дачне товариство Чорнобилець , як складова частина системи кооперації в Україні, є добровільним об`єднанням громадян України і створене для ведення громадянами колективного та дачного будівництва на наданих їм земельних ділянках з метою задоволення матеріальних і духовних потреб дачників і членів їх сімей.

Згідно із статтею 12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу є: участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу у порядку і у строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Відповідно до статті 15 Закону України Про кооперацію вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Пунктом 5.4. статуту визначено, що загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні більше половини членів товариства.

Згідно із п. 5.6. статуту рішення на загальних зборах членів товариства приймаються простою більшістю голосів відкритим голосуванням.

Протоколи загальних зборів членів товариства оформлюються у триденний строк, підписуються головою і секретарем зборів, засвідчуються печаткою та зберігаються у справах товариства постійно (п. 5.7. статуту).

Позивачі стверджують про відсутність кворуму на оскаржуваних зборах. Зокрема, згідно викладеного у позовній заяві до загальної кількості зареєстрованих та присутніх членів КДТ Чорнобилець на загальних зборах 17.10.2015 відповідачем були зараховані ті члени товариства, які уповноважували на участь та голосуванні на вказаних зборах по всіх питаннях порядку денного від їх імені інших членів товариства, родичів, знайомих та голову Правління КДТ Чорнобилець ОСОБА_3 , надавши останнім для цього довіреності. Відповідачем не було відображено у Протоколі загальних зборів членів КДТ Чорнобилець від 17.10.2015 кількість членів товариства, яких було представлено на вказаних зборах за довіреностями. Відсутність на загальних зборах членів КДТ Чорнобилець від 17.10.2015 кворуму для проведення цих зборів підтверджується журналом реєстрації учасників зазначених зборів та протоколом реєстраційної комісії. Також позивачі зазначають, що у приміщенні актового залу школи № 168, де проводилися оскаржувані збори відсутня можливість розміщення 355 осіб.

На підтвердження обставин відсутності кворуму на загальних зборах позивачі надали у матеріали справи в якості доказів копію протоколу оскаржуваних зборів від 17.10.2015, зазначили, що журнал реєстрації учасників зазначених зборів та протокол реєстраційної комісії у позивачів відсутні, тому просили їх витребувати у відповідача. У ході розгляду справи позивачі також надали до матеріалів справи в якості доказів копії афідевітів на позовну заяву свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

У зазначених афідевітах ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 свідчили, що вони є членами КДТ Чорнобилець , а ОСОБА_20 , що членом КДТ Чорнобилець є його мати. Також вказані особи свідчили про відомі їм обставини проведення відповідачем 17.10.2015 загальних зборів членів, зазначали, що були присутні на таких зборах, що присутні реєструвалися у журналі присутніх, що багато присутніх реєструвалося по довіреностях, що на зборах були присутні близько 270 членів товариства.

Із змісту наявного у матеріалах справи протоколу реєстраційної комісії від 17.10.2015 вбачається, що на зборах від 17.10.2015 було зареєстровано присутність: від ур. Оболонь - 262 особи; від ур. Наталка - 93 особи. Всього у КДТ Чорнобилець станом на 15.10.2015 нараховується 624 членів КДТ. У протоколі зазначено, що зареєстровано 355 членів та вказано про наявність кворуму для зборів. Протокол реєстраційної комісії від 17.10.2015 підписаний головою реєстраційної комісії ОСОБА_23, членами комісії ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .

У матеріалах справи також міститься копія протоколу засідання рахункової комісії, обраної загальними зборами Кооперативного дачного товариства Чорнобилець від 17.10.2015, в якому зафіксовані результати голосування по питаннях порядку денного, та зазначено, що прийняли участь у голосуванні по всіх питаннях порядку денного 355 осіб. Протокол засідання рахункової комісії, обраної загальними зборами Кооперативного дачного товариства Чорнобилець від 17.10.2015 підписаний головою рахункової комісії ОСОБА_23 , членами комісії ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .

Разом з тим, письмові докази запрошення членів КДТ "Чорнобилець" взяти участь 17.10.2015 у загальних зборах КДТ "Чорнобилець"; Журнал реєстрації учасників загальних зборів членів КДТ "Чорнобилець" від 17.10.2015; копії довіреностей членів КДТ "Чорнобилець", які не приймали участь у проведенні загальних зборів 17.10.2015, а їх присутність була зарахована; протоколи лічильної комісії загальних зборів членів КДТ "Чорнобилець" від 17.10.2015, в якому зазначено кількість присутніх на загальних зборах КДТ "Чорнобилець" відповідно до Журналу реєстрації учасників загальних зборів членів КДТ "Чорнобилець" від 17.10.2015 та затвердження рішень цих зборів по питанням порядку денного у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, журнал реєстрації учасників загальних зборів членів КДТ "Чорнобилець" від 17.10.2015 та копії довіреностей членів КДТ "Чорнобилець", які не приймали участь у проведені загальних зборів 17.10.2015, на голосування від їх імені на зборах у матеріалах справи відсутні, відтак встановити їх зміст та відповідно встановити обставини справи щодо здійснення голосування на зборах по довіреностям та надати таким доказам оцінку, не є за можливе про що також вірно вказав суд першої інстанції.

Водночас у матеріалах справи наявні копії протоколу реєстраційної комісії від 17.10.2015, протоколу засідання рахункової комісії, обраної загальними зборами Кооперативного дачного товариства Чорнобилець від 17.10.2015 та самого протоколу зборів від 17.10.2015 із змісту яких вбачається наявність кворуму на зборах 17.10.2015.

Що стосується наданих позивачами в якості доказів у справі копій афідевітів ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , то суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо їх критичної оцінки та відхилення.

Згідно із статтею 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Обставини делегування членів кооперативу своїх повноважень на участь у загальних зборах та обставини наявності та/або відсутності кворуму на загальних зборах відображаються відповідно до чинного законодавства та ділового обороту у документах (довіреностях та протоколах), відповідно такі обставини підлягають доведенню відповідними документам, та не можуть встановлюватись на підставі показань свідків.

Крім того, у матеріалах справи відсутні інші докази, які б у своїй сукупності із викладеним в афідевітах підтверджували обставини, про які свідчать свідки, у матеріалах справи також відсутні докази того, що особи, які надали свідчення були станом на 17.10.2015 членами КДТ Чорнобилець .

На підтвердження обставин відсутності можливості розміщення 355 осіб у приміщенні актового залу школи № 168, де проводилися оскаржувані збори, позивачі надали у матеріали справи акт обстеження актового залу від 04.04.2020, складений за дорученням правління третьої особи на стороні позивачів членами правління та фото світлини актового залу школи № 168. Відповідно до вказаного в акті в актовому залі можливо розмісити 220 людей з урахуванням повністю завантажених проходів стоячими місцями.

У матеріалах справи також наявна копія листа директора школи № 168 адресованого судді Оболонського районного суду міста Києва Т. В. Андрійчук, в якому зазначено, що актова зала має 250 стаціонарних посадочних місць та 150 тимчасових посадочних місць за потребою.

Тобто, більш вірогідним доказом кількості посадочних місць в актовій залі школи № 168 є лист директора школи № 168, а не акт складений членами правління третьої особи на стороні позивачів.

Відповідно до статті 15 Закону України Про кооперацію про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Статут відповідача не містить положень, які б внормовували порядок повідомлення членів кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів.

Згідно із п. 2.25 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 N 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Таким чином, у відповідності до положень закону члени кооперативу повинні були бути повідомленими про скликані правлінням на 17.10.2015 загальні збори не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення у будь - якому порядку, як шляхом розміщення відповідного повідомлення (об`яви) на території кооперативу, так і шляхом усного, письмового повідомлення, або іншим шляхом.

Як вже зазначав суд, журнал реєстрації загальних зборів членів КДТ Чорнобилець від 17.10.2015 відсутній у матеріалах справи, відтак такий доказ не доводить жодних обставин у справі.

Зі змісту інших наявних доказів вбачається, що на збори 17.10.2015 прибули 355 членів кооперативу, у тому числі позивач - 2 - ОСОБА_2 , вказані обставини свідчать про обізнаність відповідних членів кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів. При цьому, із змісту протоколу оскаржуваних зборів вбачається, що ОСОБА_2 приймав участь в обговоренні питань порядку денного (виступав) та голосував по питаннях порядку денного, вказане свідчить, про те що позивач - 2 був готовий до зборів та реалізував на них у повній мірі своє право на управління.

Відповідно до зазначеного у п. 2.27 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 N 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.

Отже, у даному випадку участь ОСОБА_2 у загальних зборах 17.10.2015 підтверджена протоколом оскаржуваних зборів, відтак обставини порушення порядку персонального його повідомлення про збори, навіть у випадку їх встановлення судом, не можуть бути підставами для визнання рішень загальних зборів членів кооперативу від 17.10.2015 недійсними.

Крім того, зі змісту показань ОСОБА_18 вбачається, що останній дізнався про збори від голови правління ОСОБА_3 по телефону. Вказане свідчить про те, що повідомлення членів кооперативу про збори здійснювалося усно.

В інших показаннях свідків зазначено, що інформація про збори стала відома особам, які давали такі показання, від сусідів, проте не зазначається, від яких саме сусідів та звідки про збори дізналися сусіди. Вказане свідчить про те що, інші члени кооперативу були обізнані про скликання оскаржуваних зборів, що у свою чергу свідчить про те що повідомлення членів здійснювалося.

Із матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 був головуючим на загальних зборах 28.02.2016 засновників членів громадської організації Дачно - житлове товариство Чорнобилець - урочище Оболонь , на яких була заснована відповідна організація, у зв`язку із рішенням загальних зборів КДТ Чорнобилець від 17.10.2015 про реорганізацію, секретарем таких зборів був ОСОБА_2 . Згідно зазначеного у статуті Громадської організації Дачно - житлове товариство Чорнобилець - Урочище Оболонь (п. 1) організація створюється засновниками у процесі реорганізації шляхом виділу з Кооперативного дачного товариства Чорнобилець , є правонаступником його прав та обов`язків у межах, визначених розподільчим балансом станом на 26.02.2016. Зазначені докази свідчать про обставини спільного здійснення позивачами дій на виконання оскаржуваного рішення зборів, тобто обставини фактичного визнання позивачами, у тому числі ОСОБА_1 , оскаржуваних зборів правомочними, та обставини обізнаності ОСОБА_1 про прийняті та оскаржуваних зборах рішення, та можуть свідчити про обізнаність позивача - 1 про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів, адже суд встановив, що ОСОБА_2 був обізнаний про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів.

Враховуючи відсутність у статуті відповідача та законі нормативних вимог до порядку повідомлення про збори членів кооперативу (чи то письмового, чи то усного, чи то іншого) та обставини присутності на зборах 355 членів кооперативу, у тому числі позивача - 2, а також ті обставини, що ОСОБА_1 був головуючим, а ОСОБА_2 секретарем на загальних зборах 28.02.2016 засновників членів громадської організації Дачно - житлове товариство Чорнобилець - урочище Оболонь , суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про наявність великої вірогідності щодо обізнаності ОСОБА_1 про дату, місце, час проведення та порядок денний оскаржуваних загальних зборів.

За змістом ст. 15 Закону України "Про кооперацію" і статуту кооперативу для проведення загальних зборів членів кооперативу та прийняття цими зборами правомочних рішень відповідачу необхідно було дотриматися процедури і строків скликання загальних зборів, забезпечити особисту присутність на зборах більшості від загальної кількості членів кооперативу та особисте голосування більшості присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення.

Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності підтверджено, що за результатами здійсненого відповідачем повідомлення членів кооперативу була забезпечена особиста присутність на зборах 17.10.2020 більшості від загальної кількості членів кооперативу та особисте голосування більшості присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення. З огляду на викладене та враховуючи наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що обставини порушення прав позивачів, як членів кооперативу внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів 17.10.2015 недоведені матеріалами справи.

Що стосується тверджень апелянтів (позивачів) про невідповідності рішення прийнятого по третьому питанню порядку денного оскаржуваних зборів положенням п. 5.4., 5.5. Статуту КДТ Чорнобилець .

Пунктами 5.4., 5.5. статуту визначено, що загальні збори товариства: а) приймають Статут Товариства, вносять до нього зміни та доповнення; б) вибирають голову правління Товариства, правління, ревізійну комісію, а також уповноважених для вирішення основних питань; в) приймають правила внутрішнього розпорядку Товариства; г) встановлюють розміри вступного, членського і цільових внесків та строки їх сплати; д) затверджують кошторис доходів та видатків; е) заслуховують звіти правління та ревізійної комісії про їх діяльність. Затверджують річні звіти та активи ревізій; є) визначають трудову участь членів Товариства у роботах, що проводяться колективно, затверджують плани агротехнічних та інших загальних заходів; ж) затверджують види робіт, здійснюваних за договорами, штати працівників, з якими Товариство укладає контракти, вирішують питання оплати їх праці; з) вирішують питання про заохочення членів правління та активу Товариства; и) розглядають скарги на рішення правління та ревізійної комісії Товариства; і) достроково відкликають членів правління та ревізійної комісії Товариства; ї) затверджують положення про ревізійну комісію Товариства, положення про охорону майна Товариства та його членів, положення про створені при Товаристві підпорядковані йому підприємства для здійснення будівельних та інших робіт; й) делегують частину своїх функцій правлінню Товариства; к) вирішують питання про припинення діяльності Товариства; л) розглядають також інші питання діяльності Товариства.

У зв`язку із складнощами скликання загальних зборів для вирішення питань, що відносяться до компетенції загальних зборів, у Товаристві можуть обиратись уповноважені. Всі члени правління входять до складу уповноважених. Уповноважені вибираються на зборах вулиць Товариства від 10 або 5 ділянок - 1 уповноважений. Протоколи зборів подаються у правління і затверджуються на загальних зборах (зборах уповноважених). Крім того, на зборах вулиць вибирають старост вулиць. Збори уповноважених правомочні вирішувати всі питання загальних зборів, окрім підпункту б) до пункту 5.4. Збори уповноважених правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше 3/4 усіх уповноважених.

Отже, статутом кооперативу (п. 5.4.) питання щодо обрання уповноважених для вирішення основних питань віднесено до компетенції загальних зборів. Пунктом 5.5. статуту визначено, що на зборах вулиць може бути обраний уповноважений для вирішення питань, що відносяться до компетенції загальних зборів, у зв`язку із складностями скликання загальних зборів.

Із аналізу зазначених пунктів статуту вбачається, що поняття уповноважений для вирішення основних питань та уповноважений для вирішення питань, що відносяться до компетенції загальних зборів у зв`язку із складностями скликання загальних зборів не тотожні, оскільки у тому числі різниться компетентний орган для обрання таких уповноважених та порядок обрання таких уповноважених.

По третьому питанню порядку денного Про затвердження кандидатур по КДТ Чорнобилець на зборах 17.10.2015 виступили ОСОБА_24 , який доповів, що для затвердження розподільчого балансу необхідно або збирати нові загальні збори або обирати уповноважених, які затвердять цей баланс. Також виступив ОСОБА_2 , який повідомив про те, що у такому разі він підтримує ідею, щоб ці уповноважені затвердили розподільчий баланс, а у подальшому для обрання уповноважених необхідно провести зібрання по вулицях. Голова президії ОСОБА_25 запропонував поставити на голосування питання про обрання правлінням уповноважених, з числа тих, що найбільш тривалий час мешкають у КДТ Чорнобилець та мають повагу від громади: 35 осіб від ур. Оболонь та 30 - від ур. Наталка. Ці уповноважені затвердять розподільчий баланс. За результатами голосування збори вирішили доручити правлінню обрати уповноважених з числа тих, що найбільш тривалий час мешкає у КДТ Чорнобилець та мають повагу від громади: 35 осіб від ур. Оболонь та 30 - від ур. Наталка. Ці уповноважені затвердять розподільчий баланс.

По третьому питанню збори прийняли рішення щодо питання віднесеного до їх компетенції, визначили критерії до уповноважених осіб на вирішення питання щодо затвердження розподільчого балансу та їх кількість та доручили обрання поіменного складу уповноважених правлінню кооперативу, що повністю відповідає п. й п. 5.4. статуту.

Отже, прийняте зборами рішення по третьому питанню порядку повністю відповідає положенням п. 5.4., 5.5. статуту, а твердження позивачів у цій частині є спростованими вказаними положеннями статуту, про що також вірно вказав суд першої інстанції.

Згідно із п. 7.1. статуту відповідача реорганізація, або ліквідація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) товариства проводиться за рішенням загальних зборів товариства.

Із змісту протоколу зборів від 17.10.2015 вбачається, що на зборах було прийнято рішення щодо реорганізації кооперативу шляхом виділу з нього кооперативу Чорнобилець - Оболонь , до якого частково переходять майнові права та обов`язки кооперативу, і що виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації кооперативу Чорнобилець - Оболонь . Враховуючи наведене твердження позивачів, що на зборах піднімалося у вигляді намірів питання виключно про реорганізацію шляхом виділу нової юридичної особи без назви, без визначення її організаційно - правової форми та видів діяльності спростовується змістом протоколу, оскаржуваних зборів.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що оскаржувані рішення загальних зборів прийняті за наявності кворуму, у межах компетенції загальних зборів, визначеної законом та статутом кооперативу, прийняті на загальних зборах рішення відповідають нормам законодавства та за відсутності порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення таких загальних зборів. Відтак, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивачів у частині визнання недійсними рішень загальних зборів від 17.10.2015.

Крім того, судом враховано, що станом на момент звернення із позовом у даній справі позивачі вже не є членами КДТ Чорнобилець , відповідно задоволення позову у даній справі не змогло б відновити їх прав, як членів кооперативу.

При цьому, один з позивачів, приймав участь у зборах, рішення яких оскаржується, а участь іншого не могла істотно вплинути на результат рішення, яке було прийнято як мешканцями урочища Оболонь, так і мешканцями урочища Наталка, які вирішили виділити з кооперативу для обслуговування будинків, інший кооператив.

Таким чином, позивачі не довели наявність обставин, які б підтверджували порушення їх прав на участь у кооперативі та його діяльності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачами вимог, наведених ними обґрунтувань та наданих всіма учасниками справи доказів, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення та нез`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, про які зазначають апелянти в апеляційній скарзі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

В зв`язку з тим, що апелянти звільнені від сплати судового збору, питання щодо розподілу судвих витрат не вирішується.

Дослідивши наявні у справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 у справі №910/18579/19 - залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 у справі № 910/18579/19 - залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/18579/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у строки та порядку, визначеному ст.ст. 287, 288 ГПК України.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Ткаченка Б.О. у період з 14.06.2021 по 18.06.2021, перебуванням у відпустці судді Андрієнка В.В. з 22.06.2021 по 25.06.2021 та судді Пашкіної С.А. з 24.06.2021 по 25.06.2021 повну постанову складено та підписано 29.06.2021.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко