Ухвала

від 12.08.2021 по справі 910/18579/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/18579/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Бондаренко-Легких Г.П . )

від 03.11.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Ткаченко Б.О., судді - Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.)

від 0 3.06.2021

у справі за позовом 1) ОСОБА_1 ;

2) ОСОБА_2

до Кооперативного дачного товариства "Чорнобилець"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець-Оболонь"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Громадської організації "Об`єднання власників дач урочища Оболонь"

про визнання загальних зборів такими, що не відбулися та визнання рішень загальних зборів недійсними ,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до КДТ "Чорнобилець" про визнання загальних зборів, проведених 17.10.2015, такими, що не відбулися та визнання рішень загальних зборів недійсними.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняття рішення загальних зборів членів кооперативу відбулося з порушенням відповідачем Закону України "Про кооперацію", оскільки для проведення загальних зборів був відсутній кворум та порушені вимоги щодо заборони передання права голосу іншій особі.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021, у задоволенні позову відмовлено .

4. Суди виходили з того, що оскаржувані рішення загальних зборів прийняті за наявності кворуму, у межах компетенції загальних зборів, визначеної законом та статутом кооперативу. Прийняті на загальних зборах рішення відповідають нормам законодавства та за відсутності порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення таких загальних зборів. Судом враховано, що станом на момент звернення із позовом у даній справі позивачі вже не є членами КДТ "Чорнобилець", відповідно задоволення позову у цій справі не змогло б відновити їх прав, як членів кооперативу. При цьому, один з позивачів, приймав участь у зборах, рішення яких оскаржується, а участь іншого не могла істотно вплинути на результат рішення, яке було прийнято як мешканцями урочища Оболонь, так і мешканцями урочища Наталка, які вирішили виділити з кооперативу для обслуговування будинків, інший кооператив. Тобто, позивачі не довели наявність обставин, які б підтверджували порушення їх прав на участь у кооперативі та його діяльності .

5. 15.07.2021 позивачі звернулися з касаційною скаргою, в якій просять судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

6. Також скаржники заявили клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке Верховний Суд залишає без розгляду, оскільки касаційна скарга подана 15.07.2021 в межах строку, передбаченого частиною 1 статті 288 ГПК України.

7. Перевіривши форму і зміст касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

8. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

9. Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

10. Касаційна скарга містить посилання на пункт 4 частини 3 статті 310 ГПК України, оскільки скаржники вважають, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме статей 73, 74, 76, 77, 80, 88, 91 ГПК України з огляду на встановлення обставин справи на підставі недопустимих доказів, зокрема, копії протоколу реєстраційної комісії від 17.10.2015 та протоколу засідання рахункової комісії, обраної загальними зборами КДТ "Чорнобилець" від 17.10.2015, які в оригіналах суду не надавалися та не були досліджені судами першої та апеляційної інстанцій, що є підставою касаційного оскарження передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

11. Також в касаційній скарзі скаржники зазначають, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статті 98 ЦК України, статті 15 Закону України "Про кооперацію" та не враховано пункт 2 статті 4, пункт 10 частини 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

12. Водночас скаржники не визначають підставу касаційного оскарження судових рішень щодо застосування/незастосування цих норм матеріального права, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України та не наводять відповідного обґрунтування.

13. Таким чином, Верховний Суд звертає увагу на те, що:

1) у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок;

2) у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього;

3) у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах;

4) у разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через не дослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

14. Отже, при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

15. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини 2 статті 287 ГПК України, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

16. Критеріями визначення подібності правовідносин в іншій аналогічній справі є: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19).

17. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 5 частини 2 статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

18. Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288 пункту 5 частини 2 статті 290, частини 2 статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 у справі № 910/18579/19 залишити без руху.

2. Встановити скаржникам строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 11-12 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова