Ухвала

від 24.06.2021 по справі 7/545

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.06.2021Справа № 7/545

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши

скаргу Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко М.Д.

у справі №7/545

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

про стягнення 3 508 424,35 грн

представники учасників справи:

від скаржника (боржника): Говоруха В.А.

від стягувача: не з`явився

від органу державної виконавчої служби: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна енергопостачальна організація "Київенерго" (в подальшому змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Київенерго") звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (правонаступником є комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району") про стягнення 3 508 424,35 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2017 затверджено мирову угоду від 16.02.2017 у справі №7/545, укладену між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" в поданій сторонами редакції, припинено провадження у справі №7/545.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2019 по справі №7/545 заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони її правонаступником у справі № 7/545 задоволено частково; на стадії виконання судового рішення у справі № 7/545 здійснено заміну сторони (стягувача) - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" його процесуальним правонаступником - Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у частині вимог до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" про стягнення 140 000,00 грн. інфляційних втрат та 7 379,90 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 заяву Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про затвердження мирової угоди задоволено, затверджено мирову угоду сторін у процесі виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 15 березня 2017 року в справі №7/545.

01.06.2021 через відділ діловодства суду від Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" надійшла скарга на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2021 справу передано для розгляду судді Турчин С.О.

Також в прохальній частині вказаної скарги скаржником заявлено про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду з відповідною скаргою на дії державного виконавця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 поновлено Комунальному підприємству "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" строк для подання скарги на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко М.Д., розгляд справи призначено на 17.06.2021.

17.06.2021 через відділ діловодства суду від КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надійшли пояснення на скаргу, у якій стягувачем зазначено про відсутність підстав для задоволення скарги КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Протокольною ухвалою від 17.06.2021 відкладено судове засідання на 24.06.2021.

18.06.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли заперечення на скаргу.

У судове засідання 24.06.2021 прибув представник боржника (скаржника), представники стягувача та органу державної виконавчої служби не з`явилися.

У відповідності до ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Представник боржника (скаржника) у судовому засіданні 24.06.2021 надав суду клопотання до долучення до матеріалів справи документів та усні пояснення щодо скарги, просив суд її задовольнити.

Розглянувши в судовому засіданні 24.06.2021 скаргу КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", суд прийшов висновку про задоволення скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, в силу приписів частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Вказаним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Отже, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби щодо примусового виконання судових рішень.

Постановою від 09.04.2021 старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко М.Д. відкрито виконавче провадження ВП №65081642 з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 28.12.2020.

Постановою від 09.04.2021 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко М.Д. на підставі ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, зокрема, в АТ "Кристалбанк".

Скарга боржника обґрунтована тим, що дії державного виконавця в частині відмови у знятті накладеного арешту на грошові кошти боржника, що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Кристалбанк" в межах суми 162391,49 грн, є неправомірними, оскільки вказаний рахунок, як зазначає боржник, використовується для виплати заробітної плати працівникам боржника та не може використовуватись для проведення інших операцій та платежів, які б давали можливість боржнику ухилятись від виконання судового рішення в цій справі.

У своїй скарзі КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" просить суд:

визнати дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко М.Д. неправомірними в частині відмови у знятті накладеного арешту на грошові кошти Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Кристалбанк" (МФО 339050, код ЄДРПОУ 39544699) в межах суми 162391,49 грн, які необхідні та призначені для оплати праці і здійснення нарахувань на заробітну плату працівників Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району";

зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко М.Д. усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом скасування постанови про арешт коштів боржника від 09.04.2021 по виконавчому провадженню № 65081642 в частині накладення арешту на грошові кошти Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Кристалбанк" (МФО 339050, код ЄДРПОУ 39544699), які необхідні та призначені для оплати праці і здійснення нарахувань на заробітну плату працівників Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно ч.1-3 ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

У відповідності до ч.3 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Крім того, згідно з абз.2 ч.2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно із ч.3 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Отже, наведеними законодавчими положеннями обмежено право виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, звернення стягнення, на які заборонено законом.

У відповідності до абзацу 2 частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Наведеною вище нормою Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що інформацію про рахунки державний виконавець встановлює на підставі документів, які надходять з банку.

Згідно із ч.2 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Згідно із п.9.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця / приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Банк приймає до виконання документ про арешт коштів, який доставлено до банку самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган.

Нормами Інструкції регламентовані дії банку у разі накладення арешту коштів, а вищезгаданими положеннями ч.3 Закону України "Про виконавче провадження" - визначено порядок дій банку у разі отримання постанови виконавця про накладення арешту у разі, якщо такі кошти не підлягають арешту.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Отже, банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Водночас як зазначено судом вище, виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Матеріалами справи підтверджено, що рахунок боржника, відкритий у АТ "Кристалбанк" № НОМЕР_1 , на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, який використовується підприємством для здійснення платежів, та зокрема, для виплати заробітної плати, та який не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.

У той же час чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

Разом з тим суд зазначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Згідно з частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Таким чином, зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

У разі виникнення у боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту, як зазначено судом вище, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, що підтверджують виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру . Також арешт у розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених саме для виплати заробітної плати. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19, а також у постанові Верховного суду від 09.07.2020 у справі №918/635/18.

Як підтверджено матеріалами справи боржник звернувся до державного виконавця із заявою № 02/61 від 22.04.2021, в якій просив державного виконавця зняти арешт з коштів на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Кристалбанк", які призначені та необхідні для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату працівників КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" в межах суми 162391,49 грн та внести зміни до постанови про арешт коштів боржника від 09.04.2021, а саме: зазначити, що арешт накладається на грошові кошти, крім коштів, що перебувають або надходять як кошти, передбачені на виплату заробітної плати працівникам боржника, обов`язкові платежі та соціальні внески, що відраховуються під час виплати заробітної плати в межах суми 162391,49 грн.

До вказаного листа боржником було додано Довідку № 01 від 22.04.2021, відповідно до якої щомісячне зобов`язання боржника з виплати заробітної плати становить 135560,35 грн, обов`язкові нарахування, пов`язані з виплатою заробітної плати - 69885,15 грн.

На підтвердження своїх доводів щодо виникнення зобов`язання з виплати заробітної плати боржником також надано суду копію табелю обліку використаного часу за березень 2021 року із зазначенням посади працівника, кількості відпрацьованих годин та його місячний оклад, без зазначення відпускних, пільгових пенсій працівникам боржника, сплати обов`язкових платежів (зборів), пов`язаних із виплатою заробітної плати та інших обов`язкових платежів.

Листом вих. 77537 від 12.05.2021 орган державної виконавчої служби повідомив боржника, що законодавство України не містить заборони звертати стягнення та накладати арешт на кошти, які знаходяться на рахунках боржника для зарахування заробітної плати.

Також скаржником надано у матеріали справи платіжні доручення №№524-554 від 24.06.2021 на підтвердження здійснення з рахунку № НОМЕР_1 виплати заробітної плати в АТ "Кристалбанк".

Отже, скаржник звертався до державного виконавця із заявою про зняття арешту із коштів на рахунку № НОМЕР_1 , накладеного згідно з постановою державного виконавця від 09.04.2021 в межах виконавчого провадження № 65081642, з підстав виникнення у КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" зобов`язання з виплати заробітної плати у сумі 135560,35 грн та 69885,15 грн обов`язкових нарахувань, що у відповідності до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для зняття арешту.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

З огляду на встановлені вище обставини, оскільки боржник звертався до державного виконавця із заявою про зняття арешту із коштів на рахунку № НОМЕР_1 , накладеного згідно з постановою державного виконавця від 09.04.2021 в межах виконавчого провадження № 65081642, з підстав виникнення у КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" зобов`язання з виплати заробітної плати у сумі 135560,35 грн та 69885,15 грн обов`язкових нарахувань; з`ясувавши, що вказаний рахунок є поточним рахунком боржника, який використовується зокрема для виплати заробітної плати; та враховуючи те, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі, й тими, які виконуються у примусовому порядку виконання судових рішень; в разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів скаржника та наявності підстав для задоволення скарги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко М.Д.

Доводи стягувача та державного виконавця щодо правомірності накладення державним виконавцем арешту на грошові кошти на рахунку боржника № НОМЕР_1 в АТ "Кристалбанк" суд відхиляє, оскільки боржник не оскаржує дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на вказаному рахунку, а предметом поданої скарги є питання щодо правомірності дій державного виконавця в частині відмови останнього зняти накладений арешт на грошові кошти в межах суми 162391,49 грн, що містяться на вказаному рахунку, які необхідні для виплати заробітної плати працівникам боржника.

Також відхиляються посилання стягувача на те, що наданими боржником доказами не підтверджується наявність у нього заборгованості з виплати заробітної плати своїм працівникам і боржником не зазначено у скарзі суми заборгованості по виплаті заробітної плати, оскільки вказані обставини спростовуються матеріалами справи. Окрім того, як вказано судом вище, чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати, а тому посилання стягувача на те, що скаржником не надано доказів, що відповідний рахунок має спеціальний режим використання суд вважає безпідставними.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на вище викладене, суд задовольняє скаргу Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко М.Д.

Керуючись ст. ст. 233-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко М.Д. - задовольнити.

2. Визнати дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко М.Д. неправомірними в частині відмови у знятті накладеного арешту на грошові кошти Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Кристалбанк" (МФО 339050, код ЄДРПОУ 39544699) в межах суми 162391,49 грн, які необхідні та призначені для оплати праці і здійснення нарахувань на заробітну плату працівників Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

3. Зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко М.Д. усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом скасування постанови про арешт коштів боржника від 09.04.2021 по виконавчому провадженню № 65081642 в частині накладення арешту на грошові кошти Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Кристалбанк" (МФО 339050, код ЄДРПОУ 39544699), які необхідні та призначені для оплати праці і здійснення нарахувань на заробітну плату працівників Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 24.06.2021 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано: 30.06.2021.

Суддя С.О. Турчин