Рішення

від 07.04.2021 по справі 183/4814/13-ц

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4814/13-ц

№ 2/183/39/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря судового засідання Берези І.П.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 третя особа - Житлово-будівельний кооператив Чайка про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

01 липня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який в подальшому уточнила, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_4 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 2426,93 грн., на відшкодування моральної шкоди - 2000,00 грн., а також стягнути судові витрати в розмірі 883,41 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 посилалася на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

Її квартира розташована на третьому поверсі дев`ятиповерхового будинку та у 2008 році нею був зроблений капітальний ремонт в зазначеному житловому приміщенні.

30 червня 2010 року сталося залиття її квартири, так, близько 11-00 години 30 червня 2010 року позивачем було виявлено на підлозі ванної кімнати велику калюжу води, яка капала зі стелі, а також струмками бігла по стінах між кахлем. Затоплення квартири сталося з вини мешканців квартири АДРЕСА_2 , розташованої над її квартирою, а саме на четвертому поверсі внаслідок недбалого користування ними внутрішньо квартирним приладдям водопостачання. В цей день було припинено водопостачання, а позивач разом з сином ОСОБА_1 піднялись до квартири АДРЕСА_2 , яку відчинила невістка ОСОБА_4 . У квартирі АДРЕСА_2 було виявлено залиття у ванній кімнаті, через наявність незакритого крану холодної води у раковині, зливний отвір у якій був затулений ганчіркою, через що вода текла на підлогу.

Внаслідок залиття квартири позивача було пошкоджено стелю ванної кімнати та шви кахлю на стінах (на шпалерах, шпаклівці та гіпсокартонних плитах виступили руді плями, які вкрилися пліснявою). Позивач неодноразово пропонувала ОСОБА_4 відшкодувати нанесену їй матеріальну шкоду, але остання разом з чоловіком відмовились.

08 липня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до ЖБК Чайка , як до балансоутримувача будинку з заявою, в якій просила направити представника кооперативу для складання акту про залиття квартири з визначенням об`єму ушкоджень на 16 липня 2010 року о 14-00 годину. 16 липня 2010 року біля 14-03 години до входу в її квартиру прийшли представник ЖБК Чайка - ОСОБА_6 , чоловік, який був одягнутий у міліцейську форму та представився працівником міліції (однак будь-яких документів не представляв), відповідач ОСОБА_4 та ще одна жінка, яка назвалася членом ЖБК Чайка , вони з`явилися нібито для складання акту про залиття. До вказаних осіб вийшов її син, якому голова ЖБК ОСОБА_7 повідомила, що акт буде складати член правління ЖБК, на що син попросив відповідну довіреність на цю особу та її повноваження, як члена кооперативу. Голова ЖБК відповіла, що таких документів немає, на що син сказав, що акт буде складатися без участі такого члена ЖБК. Після того, як син відмовився впускати до квартири жінку, що не мала при собі документів - чоловік, що представився працівником міліції став вести себе зухвало, ображати позивача та її сина, вчинив бійку, акт про залиття квартири так і не був складений. В подальшому при зверненні до голови ЖБК Чайка Бодня Л.В. щодо складання акту про залиття, вона відмовляла, посилаючись на відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг між ОСОБА_3 та кооперативом.

У зв`язку з тим, що в результаті залиття квартири позивача відповідачем була нанесена їй матеріальна шкода, яку вона з урахуванням індексу інфляції оцінює в 2 426,93 грн. ОСОБА_3 на підставі ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦК України просить суд стягнути матеріальну шкоду.

Позивач ОСОБА_3 також посилалася на те, що крім матеріальної шкоди їй була завдана моральна шкода, яка виразилася у нервовому стресі, в тім, що вона тривалий час не може повноцінно користуватися своєю квартирою, були порушені життєві зв`язки, через те, що вона вимушена додатково організовувати своє життя через неможливість відремонтувати ванну кімнату, оскільки не має додаткових заощаджень. Враховуючи викладене, на підставі вимог ст. 23 ЦК України просила стягнути з відповідача на її користь на відшкодування заданої моральної шкоди 2000 грн.

Відповідачем відзиву на позов не надано.

Ухвалою суду від 08 липня 2013 року, позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху та наданий строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків (т. 1 а.с. 23).

Ухвалою суду від 30 липня 2013 року відкрите провадження у справі (т. 1 а.с. 33).

Ухвалою суду від 08 квітня 2014 року задоволено заяву про забезпечення доказів, витребувано докази у справі (т. 1 а.с. 48).

Ухвалою суду від 08 травня 2015 року задоволено заяву позивача про залишення без розгляду позовної заяви до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та модальної шкоди (т. 1 а.с. 111).

04 березня 2016 року у справі ухвалою суду призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинене (т. 1 а.с. 179).

10 березня 2017 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи (т. 1 а.с. 239-240).

06 квітня 2010 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді (т. 2 а.с. 8-9).

Ухвалою суду від 12 березня 2018 року витребувано докази (т. 2 а.с. 81-82).

Ухвалою суду від 27 березня 2018 року витребувано докази (т. 2 а.с. 86-87).

Ухвалою суду від 13 серпня 2019 року залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - Житлово-будівельний кооператив Чайка

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 була допитана як свідок та показала, що вона є власником та мешканкою квартири АДРЕСА_1 , в якій у 2008 року провела капітальний ремонт Квартира розташована на третьому поверсі дев`ятиповерхового будинку. Над її квартирою розташована квартира відповідача № 123. 30 червня 2010 року біля 11-00 години вона побачила, що у ванній кімнаті відбувається затоплення з розташованої над нею квартири АДРЕСА_2 Вдома також був її син ОСОБА_1 та її знайома ОСОБА_8 , вони втрьох піднялись до квартири АДРЕСА_2 , двері відчинила невістка ОСОБА_4 . У ванній кімнаті відповідача з раковини витікала вода на підлогу, через наявність незакритого крану холодної води та затуленого зливного отвору ганчіркою. Внаслідок залиття її квартири, з вини відповідача було пошкоджено стелю ванної кімнати та шви кахлю на стінах (на шпалерах, шпаклівці та гіпсокартонних плитах виступили руді плями, які вкрилися пліснявою). Вона неодноразово пропонувала ОСОБА_4 відшкодувати нанесену їй матеріальну шкоду, але остання разом з чоловіком відмовились. 30 червня 2010 року вона зверталася до голови ЖБК Чайка щодо складення акту обстеження у зв`язку із залиттям її квартири, одна остання відмовилася посилаюсь на відсутність у неї повноважень. 08 липня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до ЖБК Чайка , з заявою щодо направлення представника кооперативу для складання акту про залиття квартири з визначенням об`єму ушкоджень на 16 липня 2010 року о 14-00 годину. 16 липня 2010 року біля 14-03 години до входу в її квартиру прийшли представник ЖБК Чайка - ОСОБА_6 , чоловік, який був одягнутий у міліцейську форму та представився працівником міліції (однак будь-яких документів не представляв), відповідач ОСОБА_4 та ще одна жінка, ка назвалася членом ЖБК Чайка , які з`явилися нібито для складання акту про залиття. До вказаних осіб вийшов її син, якому голова ЖБК ОСОБА_7 повідомила, що акт буде складати член правління ЖБК, на що син попросив відповідну довіреність на цю особу та її повноваження, як члена кооперативу. Голова ЖБК відповіла, що таких документів немає, на що син сказав, що акт буде складатися без участі такого члена ЖБК. Після того, як син відмовився впускати до квартири жінку, що не мала при собі документів - чоловік, що представився працівником міліції став вести себе зухвало, ображати позивача та її сина, вчинив бійку, акт про залиття квартири так і не був складений. В подальшому при зверненні до голови ЖБК Чайка Бодня Л.В. щодо складання акту про залиття, вона відмовляла, посилаючись на відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг між ОСОБА_3 та кооперативом.

Позовні вимоги позивач підтримала в повному обсязі та просила суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі визначеному експертизою - 3 406,57 грн., моральну в розмірі 2000 грн. а також судові витрати в розмірі 883,41 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 , який в судовому засіданні був допитаний як свідок, показав, що ОСОБА_3 є власником та мешканкою квартири АДРЕСА_1 , в якій у 2008 року був зроблений капітальний ремонт. Квартира розташована на третьому поверсі дев`ятиповерхового будинку. Над її квартирою розташована квартира відповідача АДРЕСА_2 . 30 червня 2010 року біля 11-00 години ОСОБА_3 побачила, що у ванній кімнаті відбувається затоплення з верхньої квартири АДРЕСА_2 , розташованої над її квартирою. Вдома також був її син ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , вони втрьох піднялись до квартири АДРЕСА_2 , яку відчинила невістка ОСОБА_4 . У ванній кімнаті відповідача з раковини витікала вода на підлогу, через наявність незакритого крану холодної води та затуленого отвору ганчіркою. Внаслідок залиття квартири позивача з вини відповідача було пошкоджено стелю ванної кімнати та шви кахлю на стінах (на шпалерах, шпаклівці та гіпсокартонних плитах виступили руді плями, які вкрилися пліснявою). 30 червня 2010 року вона зверталася до голови ЖБК Чайка щодо складення акту обстеження у зв`язку із залиттям її квартири, однак остання відмовилася посилаюсь на відсутність у неї повноважень. 08 липня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до ЖБК Чайка , з заявою щодо направлення представника кооперативу для складання акту про залиття квартири з визначенням об`єму ушкоджень на 16 липня 2010 року о 14-00 годину. 16 липня 2010 року біля 14-03 години до входу у квартиру АДРЕСА_3 прийшли представник ЖБК Чайка - ОСОБА_6 , чоловік, який був одягнутий у міліцейську форму та представився працівником міліції (однак будь-яких документів не представляв), відповідач ОСОБА_4 та ще одна жінка, яка назвалася членом ЖБК Чайка , які з`явилися нібито для складання акту про залиття. До вказаних осіб вийшов він - ОСОБА_1 , якому голова ЖБК ОСОБА_7 повідомила, що акт буде складати член правління ЖБК, на що він попросив відповідну довіреність на цю особу та її повноваження, як члена кооперативу. Голова ЖБК відповіла, що таких документів немає, на що він сказав, що акт буде складатися без участі такого члена ЖБК. Після того, як він відмовився впускати до квартири жінку, що не мала при собі документів - чоловік, що представився працівником міліції став вести себе зухвало, ображати позивача та його, вчинив бійку.Акт про залиття квартири так і не був складений. В подальшому при зверненні до голови ЖБК Чайка Бодня Л.В. щодо складання акту про залиття, вона відмовляла, посилаючись на відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг між ОСОБА_3 та кооперативом.Позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав повністю та, посилаючись на ті ж підстави, просив стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі визначеному експертизою, моральну в розмірі 2000 грн. а також судові витрати в розмірі 883,41 грн.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала та пояснила, що 30 червня 2010 року дійсно ОСОБА_3 звернулася з питанням щодо залиття її квартири. Дійсно це було у першій половині дня і двері відчинила невістка. Вона - ОСОБА_4 особисто спустилася, щоб глянути яким чином і наскільки залило квартиру позивача, однак ОСОБА_3 разом з сином ОСОБА_1 її не впустили до квартири. Тоді вона звернулася до голови ЖБК Чайка - ОСОБА_6 , якій повідомила про такі обставини. Голова ЖБК намагалася потрапити до квартири позивача, однак ОСОБА_3 не відчиняла двері. 16 липня 2010 року вона разом з головою ЖБК, членами правління та дільничним прибули до квартира ОСОБА_3 для складання акту обстеження та виявлення затоплення її квартири, однак ОСОБА_3 знову не відчинила двері, що позбавило можливості встановити чи було залиття її квартири. Вважає позов надуманим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та посилаючись на те, що позивачем не доведений факт залиття її квартири 30 червня 2010 року з квартири відповідача - просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи Житлово-будівельного кооперативу Чайка в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені судом, про причини неявки суд не повідомили.

Також в судовому засіданні були допитані свідки:

ОСОБА_8 , яка показала, що 30 червня 2010 року в першій половині дня вона перебувала у ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 . Біля 11-00 години ОСОБА_3 виявила, що ванна кімната заливається водою зверху. Разом з ОСОБА_3 та її сином ОСОБА_1 вони піднялися на четвертий поверх, де квартиру АДРЕСА_2 відкрила молода жінка, якій повідомили, що з їхньої квартири заливається квартира ОСОБА_3 . Зайшовши до квартири АДРЕСА_2 - побачили, що в ванній кімнаті з раковини виливається вода, де відкритий кран холодної води, а у отворі перебуває ганчірка. У зв`язку з тим, що в квартирі не було господарів, ОСОБА_3 подзвонила голові кооперативу ОСОБА_6 та просила скласти акт обстеження її квартири у зв`язку з тим, що вона була залита з квартири АДРЕСА_2 . Однак голова кооперативу не склала відповідний акт, посилаючись на те, що в неї немає достатніх повноважень, відповідний акт було складено ними ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та нею - ОСОБА_8 , невістка господарів квартири АДРЕСА_2 відмовилася складати цей акт та підписувати.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що з 2007 по 2011 рік вона була головою правління ЖБК Чайка . 30 червня 2010 року до неї звернулася ОСОБА_4 , яка повідомила, що до неї в квартиру приходила ОСОБА_3 , яка повідомила, що з її квартири АДРЕСА_2 заливає ванну кімнату, однак коли ОСОБА_4 спустилася, щоб подивитися - ОСОБА_3 не відчинила двері. Тоді ОСОБА_4 звернулася до неї - ОСОБА_6 , як до голови ЖБК щоб разом прийти до ОСОБА_3 та в разі залиття її квартири - скласти відповідний акт та виявити причини залиття. 30 червня 2010 року вона разом з іншими членами правління приходили до квартири АДРЕСА_3 , однак ОСОБА_3 не відчиняла двері, про що були складені відповідні акти….

Суд, заслухавши сторони, показання свідків, дослідивши підстави позову та заперечень, а також докази, з точки зору належності, допустимості та достовірності, а у своїй сукупності, з точки зору достатності, дійшов до наступних висновків.

Обставини, встановлені судом і зміст спірних правовідносин.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 31.01.1994, виданого на підставі розпорядження Новомосковської міської адміністрації 42 від 11 січня 1994 року на ім`я ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 8, 237), якій після розірвання шлюбу, згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 03 вересня 1997 року змінено на - ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 10, 236).

Відповідач ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_5 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 27167811 від 23.09.2014 (т. 1 а.с. 60-61).

Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_6 є Житлово-будівельений кооператив Чайка , що підтверджується оглянутою в судовому засіданні реєстраційною справою ЖБК Чайка (т. 2 а.с. 55-57, 73-79, 89).

З акту про залиття квартири АДРЕСА_1 від 30 червня 2010 року, складеного ОСОБА_3 (власником квартири), ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , вбачається, що 30 червня 2010 року відбулося залиття приміщення квартири АДРЕСА_3 , яка розташована на третьому поверсі з квартири АДРЕСА_2 , що розташована над нею на четвертому поверсі. Внаслідок залиття квартири пошкоджено наступне майно: пошкоджена поверхня стелі ванної кімнати, тому як мокрі шпалери відклеїлися від стелі та змінили колір (площа пошкоджень становить 11424 квадратних см). на момент складання акту стан та наслідки впливу води на гіпсокартон - невідомий. Шви між кахлем на стінах ванної кімнати втратили первісний вигляд через зміну кольору. Стеля житлової кімнати та кухні також частково пошкоджена. Загальна поверхня стіни кухні вимочена водою становить 39025 квадратних см. Залиття квартири АДРЕСА_3 відбулося внаслідок недбалості мешканців квартири АДРЕСА_2 , у яких в ванній кімнаті в результаті закриття ганчір`ям отвору раковини та не закритим краном холодної води - вода витікала на стелю. Для складання акту було запрошено як голову ЖБК Чайка так і мешканців квартири АДРЕСА_2 , які відмовилися складати та підписувати акт. (т. 2 а.с. 4).

Також суду надані:

-акт обстеження квартири АДРЕСА_5 комісією у складі: ОСОБА_6 - голова правління ЖБК Чайка , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 - члени правління, ОСОБА_13 - мешканка під`їзду № 4 кв. АДРЕСА_7 про те, що 30.06.2010 року о 10-00 годині протікань води у квартирі 123 не виявлено, підлога у ванній кімнаті, кухні та коридорі суха (т. 1 а.с. 81-а);

-два акти від 30.06.2010 року - один о 09-20 годині, інший без зазначення часу, про те, що після того, як власник квартири 119 ОСОБА_3 повідомила про затоплення її квартири - голова правління ОСОБА_6 та мешканці під`їзду звернулися до неї оглянути місце затоплення, однак отримали відмову (т. 1 а.с. 80-81);

-наказ по ЖБК Чайка від 16.07.2010 про створення комісії для розгляду заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 08.07.2010 ( т.1 а.с. 78);

-акт складений 16.07.2010 року головою ЖБК Чайка ОСОБА_6 , членом правління ОСОБА_12 , власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , дільничного інспектора ОСОБА_14 про те, що на підставі заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вони прибули до квартири АДРЕСА_3 для складання акту про затоплення, однак ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до квартири не впустили (т. 1 а.с. 79)

Вирішуючи позовні вимоги, судом враховується наступне.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, в тому числі, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, позивач на підставі ст.ст.22, 1192 ЦК України має право на відшкодування йому майнової шкоди, яка визначається загальною ринковою вартістю прямих збитків.

Також судом враховується, що відповідно до положень ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ч. 1 ст. 177 Житлового кодексу, громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, додержувати правил утримання жилого будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом; виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно із частиною 6 статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до п.п. 2, 5, 7, 10 частини 2 статті 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги на експлуатуючій організації, як на виконавцеві послуг, лежить обов`язок здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Стаття 322 Цивільного кодексу України покладає на власника тягар утримання майна, тобто власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 151 ЖК УРСР громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 встановлено обов`язок, в даному випадку житлово-будівельного кооперативу складення акту обстеження, в якому повинно бути відображено, серед іншого, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість).

В судовому засіданні сукупність наданих сторонами письмових доказів, пояснень сторін та свідків переконують суд в тому, що 30 червня 2010 року Житлово-будівельним кооперативом Чайка не було складено акту обстеження квартири позивача, у звязку з чим, суд бере до уваги акт, складений 30 червня 2010 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та Лубенською .

Факт пошкодження майна позивача підтверджується також звітом про оцінку розміру майнового збитку, який спричинено в результаті залиття квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 від 26 листопада 2014, яким встановлено, що розмір спричинених позивачу збитків складає 2426,85 грн. (т. 1 а.с.82-109).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №1654/1655-16, складеного 03 жовтня 2016 року судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, при візуальному дослідженні встановлено наявність пошкоджень приміщень квартири АДРЕСА_1 , спричинених залиттям. Встановити пошкодження, які виникли внаслідок залиття саме 30 червня 2010 року - неможливо. Загальний розмір матеріальної шкоди складає 3406,57 грн. (т. 1 а.с.194-209).

Отже, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що завдання шкоди позивачу знаходиться в прямому причинному зв`язку з неправомірною бездіяльністю відповідача, який не вжив належних заходів з підтримання в належному стані інженерного обладнання та комунальних мереж, що потягло залиття квартири позивача.

У зв`язку з вищевикладеним, суд враховує правовий висновок, викладений Верховним судом України у постанові № 6-168цс13 від 12 лютого 2014 року, згідно якого до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність майнової шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою й протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Так, за приписами ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 1166 ЦК України закріплює презумпцію вини заподіювача шкоди, оскільки за умови доведення самого факту завдання шкоди, її розміру, протиправності дій (бездіяльності) заподіювача шкоди та причинного зв`язку між шкодою та такими діями (бездіяльністю), саме на заподіювача шкоди покладається доведення відсутності його вини, як підстави звільнення від її відшкодування.

Наданими позивачем доказами було доведено наявність майнової шкоди, протиправність бездіяльності відповідача, як заподіювача такої шкоди, та наявність причинного зв`язку між шкодою та бездіяльністю відповідача.

Щодо розміру завданої шкоди, визначеною висновком експерта, то приходить до наступних висновків. У зв`язку з тим, що неможливо встановити які саме пошкодження через залиття квартири позивача були спричинені 30 червня 2010 року, то загальний розмір шкоди, визначений висновком експерта в сумі 3 406,57 грн. - не є розміром шкоди, спричиненої залиттям квартири позивача саме 30 червня 2010 року.

У зв`язку з наведеним, при визначенні майнової шкоди суд приймає висновки, встановлені звітом про оцінку розміру майнового збитку, який спричинено в результаті залиття квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 від 26 листопада 2014, яким встановлено, що розмір спричинених позивачу збитків складає 2426,85 грн.

Доводи представника відповідача з приводу того, що позивачем не доведено розмір понесеної нею матеріальної шкоди до уваги не приймається. Доказів тому, що розмір понесеної позивачем матеріальної шкоди має інший розмір, аніж той, що вказаний у звіті, відповідачем та її представником суду не надано.

А тому єдиним доказом розміру майнової шкоди, спричиненої залиттям квартири позивача є звіт про оцінку розміру майнової шкоди позивача та складає 2 426,93 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає доведеним факт наявності вини відповідача у завданні майнової шкоди позивачу та відсутності визначених законом підстав для звільнення від їх відшкодування. Таким чином, відповідач, на підставі ст. 1166 ЦК України, зобов`язаний відшкодувати позивачу завдану майнову шкоду в повному обсязі, а тому позовні вимоги, в частині відшкодування заподіяної майнової шкоди, підлягають задоволенню в частині стягнення в розмірі 2 426,93 грн.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд виходить з того, що в судовому засіданні був доведений факт завдання моральної шкоди позивачу, адже сам факт пошкодження майна особи вже є свідченням того, що власник майна зазнав у зв`язку з цим душевних страждань.

Так, за ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, суд враховує роз`яснення, викладені у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4, за якими розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням вищевикладених обставин та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди є надмірним, а тому необхідним та достатнім є розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 500 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в частині стягнення в розмірі 500 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір за звернення до суду з позовом у розмірі 229,41 грн. та 4 грн. комісія за прийом платежу, витрати понесені позивачем на проведення оцінки у розмірі 500 грн., витрати на послуги з публікації судового виклику в газеті, а всього 883,41 грн. (т. 1 а.с. 1-2, 43).

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 274, 276, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 третя особа - Житлово-будівельний кооператив Чайка про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування завданої матеріальної шкоди 2 426,93 грн. (дві тисячі чотириста двадцять шість грн. 93 коп.)

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування завданої моральної шкоди 500,00 грн. (п`ятсот грн.. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 883,41 грн. (вісімсот вісімдесят три грн. 41 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 ;

- третя особа - Житлово-будівельний кооператив Чайка ЄДРПОУ 24230087, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Велика Ковалівка, будинок 4.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 16 квітня 2021 року.

Суддя Д.І. Городецький