РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
29 червня 2021 року м. Рівне №460/3250/21 Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави до Дубенської міської ради Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Дубровицької міської ради (далі - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме: земляну греблю із супіску і суглинку, шириною по гребню 2,5-5,5 метрів, довжиною 175 метри, максимальною висотою 2,0 метри з побудованими для скиду води водоскидними (перепускними) спорудами типу "Монах", розташованої на ставку № 1, площею водного дзеркала 7,7351га та ставку № 2, площею водного дзеркала 10,2651 га, що знаходиться на території Дубровицької міської ради Рівненської області, зобов`язавши Дубровицьку міську раду Рівненської області вчинити дії щодо взяття на облік безхазяйного майна, а саме: земляну греблю із супіску і суглинку, шириною по гребню 2,5-5,5 метрів, довжиною 175 метри, максимальною висотою 2,0 метри з побудованими для скиду води водоскидними (перепускними) спорудами типу "Монах". В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним, в ході вивчення інформації стану додержання вимог законодавства з питань збереження майна інженерної інфраструктури водних об`єктів на території Сарненського району встановлено, що на території новоствореної територіальної громади - Дубровицької міської ради (територія колишньої Нивецької сільської ради Дубровицького району, яка в процесі реорганізації ввійшла до складу Дубровицької міської ради) розташовані водні об`єкти загальнодержавного значення площею водного дзеркала: ставок № 1 - 7,7351га та ставок № 2 -10,2651га. 29.12.2015 між Рівненською обласною державною адміністрацією та ТОВ Мінерал укладено договір оренди вищевказаного водного об`єкту площею водного дзеркала ставок № 1 - 7,7351 га та ставок № 2 -10,2651 га. Згідно умов договору, на водних об`єктах наявна гідротехнічна споруда, а саме: земляна гребля із супіску і суглинку, шириною по гребню 2,5-5,5м, довжиною 175м, максимальною висотою 2,0м з побудованими для скиду води водоскидними (перепускними) спорудами типу Монах . За умовами договору право власності на гідротехнічну споруду не оформлено. Власник (балансоутримувач) вказаних гідротехнічних споруд, згідно інформації Північного міжрайонного управління водних ресурсів та Дубровицької міської ради Рівненської області відсутній, тобто гідротехнічні споруди є безхазяйними. Орієнтовна вартість гідроспоруд за інформацією Дубровицької міської ради становить 3183,7тис.грн. Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом (ст. 329 ЦК України). Згідно ст. 335 ЦК України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, вона, за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Відповідно до ст. 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Разом з тим, заходи щодо оформлення права власності на зазначені гідротехнічні споруди, Дубровицькою міською радою не вжито, чим, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність. У зв`язку із викладеним просить позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на позов в якому заперечує проти позовних вимог. Свої заперечення аргументує тим, що Дубровицька міська рада є новосформованою громадою з визначеною територією, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Новосформована громада - Дубровицька міська рада, набула повноважень 25 листопада 2020 року, про що прийнято рішення Дубровицької міської ради №2 від 25.11.2020 Про початок повноважень депутатів Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області . На сесії Дубровицької міської ради 10 грудня 2020 року прийнято рішення № 39 Про початок реорганізації Нивецької сільської ради шляхом приєднання до Дубровицької міської ради . Рішенням Дубровицької міської ради № 230 від 22 квітня 2021 року процес реорганізації вищевказаної юридичної особи публічного права завершено. В той же час, на думку відповідача, позов пред`явлений до неналежного відповідача, оскільки згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, на якій розташовані гідротехнічні споруди зареєстрована з кадастровим номером 5621885600:04:002:0001, право власності на неї оформлено на Державу Україну в особі Рівненської обласної державної адміністрації. Згідно договору оренди водних об`єктів № 07 від 29.12.2015 Рівненська обласна державна адміністрація передала водні об`єкти (ставок № 1 площею 7,7351га та ставок № 2 площею 10,2651га) та земельну ділянку під водним об`єктом з кадастровим номером 5621885600:04:002:0001. Вказаний договір укладено строком на 20 років, тобто є чинним до 28.12.2035. Отже, належним відповідачем по даній справі є Рівненська обласна державна адміністрація. Крім того, звертає увагу на неналежний та недостовірний доказ, поданий позивачем, а саме: лист Північного міжрайонного управління водного господарства, у змісті якого значиться про факт передачі на баланс Нивецької сільської ради земляної греблі. Така передача засвідчена актом від 11.05.2007року, який теж долучений до матеріалів справи, однак не містить відомостей про те, кому саме передаються об`єкти, визначені даним актом, а також рішення Нивецької сільської ради про згоду на прийняття цих ймовірних об`єктів та представників Нивецької громади як членів комісії (представників приймаючої сторони). Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив в якому зазначив, що акт-передачі майна від 11.05.2007 підписаний сільським головою та засвідчений печаткою сільської ради, тому посилання відповідача на неналежний доказ є безпідставні. При цьому, відсутність рішення сільської ради про взяття на баланс цих споруд і свідчить про те, що майно є безхазяйним, оскільки після підписання акту приймання-передачі сільською радою не було вжито жодних дій до взяття на баланс вказаної гідроспоруди. Звертає увагу, що відповідно до чинного законодавства, власник земельної ділянки чи водного об`єкта, на яких вони знаходяться не являються автоматично власниками вказаних гідротехнічних споруд.
19 квітня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З`ясувавши обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Земляна гребля із супіску і суглинку, шириною по гребню 2,5-5,5 метрів, довжиною 175 метри, максимальною висотою 2,0 метри з побудованими для скиду води водоскидними (перепускними) спорудами типу "Монах", розташованої на ставку № 1, площею водного дзеркала 7,7351га та ставку № 2, знаходиться на орендованому водному об`єкті на території Нивецької сільської ради Рівненської області (на даний час Дубровицької МТГ) за межами с. Грицьки.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка, на якій розташовані гідротехнічні споруди, зареєстрована з кадастровим номером 5621885600:04:002:0001 30 грудня 2015 року, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб. Форма власності цієї ділянки - державна. Власником є Держава Україна в особі Рівненської обласної державної адміністрації.
29.12.2015 між Рівненською обласною державною адміністрацією та ТОВ Мінерал укладено договір оренди вищевказаного водного об`єкту площею водного дзеркала ставок № 1 - 7,7351 га та ставок № 2 -10,2651 га. Згідно умов договору, на водних об`єктах наявна гідротехнічна споруда, а саме: земляна гребля із супіску і суглинку, шириною по гребню 2,5-5,5м, довжиною 175м, максимальною висотою 2,0м з побудованими для скиду води водоскидними (перепускними) спорудами типу Монах . За умовами договору право власності на гідротехнічну споруду не оформлено.
Згідно Акта приймання-передачі від 11 травня 2007 року, гідроспоруда передана на баланс Нивецької сільської ради від СВК Нива , як єдиний комплекс об`єкта водного фонду - ставок.
Станом на час розгляду цієї справи, рішення Нивецької сільської ради про прийняття на баланс гідроспоруди переданої згідно наведеного акту від СВК Нива , як єдиного комплексу об`єкта водного фонду - ставок, відсутнє.
Відповідно до листа Дубровицької міської ради від 18.02.2021 № 07-166, остання не приймала рішення щодо прийняття на баланс громади гідротехнічної споруди, які розміщені на території колишньої Нивецької сільської ради.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставина, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 10 вказаного Закону визначено статус сільських та селищних рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно зі статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , зокрема, сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
У свою чергу, статтею 26 цього Закону встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, до яких віднесено розпорядження комунальним майном територіальних громад та інше.
Статтею 29 Закону України Про місцеве самоврядування передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громади.
Отже, питання визначення, ведення обліку комунального майна та право на розпорядження вказаним майном належить до повноважень органу місцевого самоврядування.
Статтею 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (зі змінами та доповненнями) визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, на рухоме та нерухоме майно. Від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності органи місцевого самоврядування.
Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об`єктами права комунальної власності.
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Із викладеного сліду, що органу місцевого самоврядування належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, а не державної. Крім того, орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями щодо вирішення питань у сфері управління саме майном комунальної власності відповідних територіальних громад.
В той же час, як встановлено судом та наведено вище по тексту, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, на якій розташовані гідротехнічні споруди, зареєстрована з кадастровим номером 5621885600:04:002:0001 - 30 грудня 2015 року з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб. Форма власності цієї ділянки - державна. Власником є Держава Україна в особі Рівненської обласної державної адміністрації.
З дня набрання чинності 01.01.2013 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності № 5245-VI, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Відповідно до пунктів 3 Розділу II Перехідних та прикінцевих положень Закону, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
Пунктом 4 Розділу II Перехідних та прикінцевих положень Закону встановлено, що у державній власності залишаються:
а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності;
які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;
які належать до земель оборони;
б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;
в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.
Отже, наведеними нормами закону визначено, яке майно залишається у комунальній власності, а яке у державній власності.
Спростовуючи посилання позивача про те, що власники земельної ділянки чи водного об`єкта, не являються автоматично власниками вказаних гідротехнічних споруд суд зауважує таке.
Так, дійсно, автоматично власність на нерухоме майно не набувається, оскільки оформлення права власності передбачає вчинення певної послідовності дій.
Питання у тому, хто ці дії має вчинити - власник земельної ділянки, чи, у даному випадку, орган місцевого самоврядування, який не взяв на баланс гідротехнічну споруду, що знаходиться на земельній ділянці державної форми власності.
Так, частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Абзацом першим частини першої статті 181 ЦК визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Крім того, законодавством визначені подільні та неподільні речі.
Статтею 183 ЦК встановлено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, а неподільною, відповідно, яку не можна поділити без втрати такого призначення.
Річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.
Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 186 ЦК).
Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення (частина перша статті 187 ЦК).
Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ) (частина перша статті 188 ЦК).
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 року № 507, під спорудами розуміється будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.
За приписами ст. 1 Закону України Про аквакультуру від 18 вересня 2012 року
№ 5293-VI, гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Згідно із пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженого наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 року № 252, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1995 року за № 466/1002, гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
Виходячи з аналізу наведеного законодавства, такий об`єкт як земляна гребля із супіску і суглинку, шириною по гребню 2,5-5,5 метрів, довжиною 175 метри, максимальною висотою 2,0 метри з побудованими для скиду води водоскидними (перепускними) спорудами типу "Монах", розташованої на ставку № 1, площею водного дзеркала 7,7351га та ставку № 2, належить до гідротехнічних споруд.
Водночас, незалежно від того чи є земляна гребля гідротехнічною чи інженерною спорудою, вона є спорудою, призначеною для використання водних ресурсів, для боротьби з шкідливим впливом вод, захистом земель від водної та вітрової ерозії, інших негативних процесів.
Отже, такий об`єкт як земляна гребля, є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов`язана з землею та її переміщення в інше місце може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
Тобто, такі об`єкти розташовані на земельній ділянці та нерозривно пов`язані з землею, тому вони не можуть існувати без землі; переміщення зазначених об`єктів є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Позаяк, земельна ділянка, на якій знаходиться ця земляна гребля, є власністю держави, і така земляна гребля нерозривно пов`язана із цією землею, то протиправна бездіяльність органу місцевого самоврядування, у даному випадку Дубровицької міської ради, щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік цього безхазяйного нерухомого майна, - відсутня.
Суд зауважує, що у даному випадку можливе оформлення відповідачем права комунальної власності на вказані гідротехнічні споруди у разі передачі земельної ділянки, на якій вони знаходяться у комунальну власність територіальної громади Дубровицької міської ради.
Посилання позивача на акт приймання-передачі від 11 травня 2007 року, як на підтвердження бездіяльності відповідача, є неприйнятними зважаючи на те, про прийняття на баланс територіальної громади нерухомого майна, у даному випадку, має бути відповідне рішення органу місцевого самоврядування. Однак, рішення Нивецької сільської ради про прийняття на баланс зазначеної в акті гідроспоруди суду не надано.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку про відсутність протиправності бездіяльності відповідача, тому правових підстав для зобов`язання його вчинити дії щодо взяття на облік безхазяйного майна, а саме: земляну греблю із супіску і суглинку, шириною по гребню 2,5-5,5 метрів, довжиною 175 метри, максимальною висотою 2,0 метри з побудованими для скиду води водоскидними (перепускними) спорудами типу Монах немає.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, позивач, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність своїх дій підтверджено належними та допустимими доказами, тому позов задоволенню не належить.
Підстави для застосування положень статті 139 КАС України щодо відшкодування судових витрат позивачу у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовної заяви Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави до Дубенської міської ради Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) Позивач - Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Демократична, 32, ЄДРПОУ 02910077);
2) Відповідач - Дубровицька міська рада (34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, 16, код ЄДРПОУ 05390997).
Суддя Т.О. Комшелюк
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2021 |
Оприлюднено | 02.07.2021 |
Номер документу | 97972005 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гуляк Василь Васильович
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Т.О. Комшелюк
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні