Постанова

від 29.06.2021 по справі 420/2679/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2679/20

Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. Дата і місце ухвалення: 19.04.2021р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

при секретарі - Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа Державна казначейська служба України, про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа Державна казначейська служба України, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просила суд:

- визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.04.2019р. №Ф-15535-51У на суму 10935,78 грн., від 23.01.2020р. №Ф-15535-51 на суму 10933,90 грн., від 21.05.2020р. №Ф-15535-51 на суму 15660,23 грн., від 07.07.2020р. №Ф-15535-51 на суму 27402,95 грн., від 04.08.2020р. №Ф-15535-51 на суму 18 606,98 грн. та від 05.08.2020р. №240255-51 на суму 1889,17 грн.;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 156 250,00 грн., а також судові витрати у справі, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано вимоги Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.04.2019р. №Ф-15535-51У на суму 10935,78 грн., від 23.01.2020р. №Ф-15535-51 на суму 10933,90 грн., від 21.05.2020р. №Ф-15535-51 на суму 15660,23 грн., від 07.07.2020р. №Ф-15535-51 на суму 27402,95 грн., від 04.08.2020р. №Ф-15535-51 на суму 18 606,98 грн. та від 05.08.2020р. №240255-51 на суму 1889,17 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 890,80 грн.

23.03.2021р. ФОП ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення - про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26 000,00 грн.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року заяву задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2800,00 грн. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням в частині відмови у стягненні з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача 23 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права, а також висновки суду не відповідають обставинам справи.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вартість однієї години послуг, наданих адвокатом Лісовською М.М., становить 433,33 грн. з урахуванням витрачених 30 годин станом на 22.10.2020р. Судом залишено поза увагою, що після 22.10.2020р. справа №420/2679/20 розглядалася судом першої інстанції ще близько п`яти місяців і за весь цей час адвокатом Лісовською М.М. надавалися ФОП ОСОБА_1 послуги відповідно до Договору-доручення про надання правової допомоги від 14.05.2020р., про що суду було достеменно відомо. Більше того, за умовами Договору розмір гонорару є фіксованим, не залежить від результату розгляду справи, а тому не може бути зменшений судом.

Також, апелянт посилається на те, що матеріалами справи підтверджено, що у справі відбулося 13 судових засідань, за кожне з яких Клієнт сплачує Адвокату 1000,00 грн. згідно додаткової угоди до Договору-доручення про надання правової допомоги від 14.05.2020р. Висновок суду першої інстанції про те, що оплата за участь у судових засіданнях в розмірі 1000,00 грн. є завищеною у зв`язку з їх тривалістю не більше 10 хвилин апелянт вважає необґрунтованим та зазначає, що кожне засідання розпочиналося із запізненням не з вини адвоката ОСОБА_2 , яка, в свою чергу, витрачала значний час як на очікування початку таких засідань, так і на прибуття до приміщення суду для участі у них.

Посилається апелянт і на те, що суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, тільки за клопотанням сторони шляхом оцінки викладених доводів щодо не співмірності заявлених іншою стороною витрат. Однак, суд не може застосовувати критерії щодо співмірності заявлених судових витрат з власної ініціативи, без заявленого стороною клопотання.

У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 ставиться питання про скасування додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року та задоволення заяви ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та позивачку і її представника, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 вказаного Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Згідно ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу положень ст.134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018р. по справі №826/1216/16 висловила правову позицію, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, у ч.5 ст.134 КАС України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З вказаних норм слідує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу у даній справі лежить на Головному управлінні ДПС в Одеській області, яке не надало жодного обґрунтування того, що витрати відповідача на правничу допомогу є не співмірними.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження розрахунку вартості послуг адвоката в розмірі 26 000, 00 грн. представником позивача надано:

- договір-доручення про надання правової допомоги від 14.05.2020р. укладений між адвокатом Лісовською М.М. (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт), предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів;

- додаткову угоду до цього Договору, згідно якої сторони домовились, що сума винагороди, яку Клієнт сплачує за надання правової допомоги становить 13 000 грн. (п. 1 додаткової угоди); зазначений розмір гонорару є фіксованим і не залежить від результату розгляду справи (п.2 додаткової угоди). Згідно п. 4 додаткової угоди, сторони домовились, що за участь у кожному судовому засіданні клієнт сплачує адвокату 1000 грн.;

- рахунок - акт №1 від 22.10.2020р. про сплату гонорару у розмірі 13 000 грн. та за участь у судових засіданнях у розмірі 7000 грн., акт приймання-передачі наданих виконання робіт (наданих) послуг від 22 жовтня 2020 року;

- рахунок-акт №3 від 19.03.2021р. про сплату за участь у 6 судових засіданнях у розмірі 6 000 грн.;

- акт приймання-передачі виконаних послуг від 19.03.2021р.

Таким чином, заявлена ФОП ОСОБА_1 до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 26 000,00 грн. складається з: 13 000,00 грн. - розмір гонорару, який є фіксованим, та 13 000,00 грн. - за участь у 13 судових засіданнях.

Надаючи правову оцінку посиланням позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача на її користь 13 000,00 грн. гонорару адвоката суд першої інстанції зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Судом першої інстанції враховано, що вказана справа не відноситься до категорії складних, ця справа складається з одного епізоду та наявна судова практика з питання нарахування ЄСВ, зокрема адвокатам (зразкова справа №520/3939/19), не великою є ціна позову.

Оцінивши наведений ФОП ОСОБА_1 розрахунок витрат, з урахуванням категорії даної справи, конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що співмірним (розумним) та таким, що належить відшкодуванню є гонорар адвокату в розмірі 2599, 98 грн.

Колегія суддів критично ставиться до таких висновків суду першої інстанції та враховує, що предметом спору у даній справі є оскарження ФОП ОСОБА_1 шести вимог Головного управління ДПС в Одеській області, справа перебувала на розгляді в суді першої інстанції один рік, протягом якого представником позивача проводилася активна робота по обґрунтуванню своїх позовних вимог, в тому числі й щодо оскарження в апеляційному порядку ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року про зупинення провадження у справі.

Більше того, розмір гонорару адвоката є фіксованим в п.2 додаткової угоди до договору-доручення про надання правової допомоги від 14.05.2020р. і не залежить від результату розгляду справи.

А відтак, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що заявлений до відшкодування позивачем розмір гонорару адвоката в сумі 13 000,00 грн. є обґрунтованим.

Стосовно розміру витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, за участь у судових засіданнях вартістю 13000,00 грн., то суд першої інстанції дійшов висновку, що вони є значно завищеними. При здійсненні такого висновку суд виходив з того, що підготовчі засідання 14 травня 2020 року, 03 червня 2020 року, 02 липня 2020 року, 10 липня 2020 року, 27 липня 2020 року, 08 вересня 2020 року, 23 вересня 2020 року та судове засідання, призначене 02 березня 2021 року, тривали не більше 10 хвилин, а тому оплата за участь у вказаних судових засіданнях в розмірі 1000 грн. є завищеною та не належить стягненню.

Також, суд першої інстанції зазначив, що судове засідання, призначене на 12 лютого 2021 року, тривало півгодини, на 19 лютого 2021 року - приблизно 30 хвилин, на 17 березня 2021 року - більше 1 години. Саме на цих судових засіданнях представником позивача надано пояснення з приводу заявлених позовних вимог, витрати на участь у цих судових засіданнях є неминучими та розумними, а тому витрати за участь у судових засіданнях підлягають відшкодуванню у розмірі 3000 грн.

Колегія суддів вважає помилковим такий висновок суду першої інстанції, оскільки вважає, що врахуванню підлягає не тільки час, протягом якого проводилося підготовче чи судове засідання, а сам факт прибуття на нього представника позивача, своєчасність його проведення судом, а також час, потрачений адвокатом для прибуття до суду та очікування розгляду судової справи.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено участь представника позивача - адвоката Лісовської М.М. на 11 засіданнях по розгляду судової справи №420/2679/20, тому колегія суддів вважає обґрунтованим до стягнення розмір витрат ФОП ОСОБА_1 на правничу допомогу, пов`язаних із участю адвоката в судових засіданнях, в розмірі 11 000,00 грн.

Колегія суддів наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 року по справі №826/841/17.

Таким чином, на думку колегії суддів, належним чином підтвердженим та обґрунтованим є розмір понесених ФОП ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в сумі 24 000,00 грн.

Поряд з цим, при вирішенні спірного питання колегія суддів враховує положення частини 3 статті 139 КАС України, якою передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2021р. (з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021р. про скасування вказаного рішення в частині відмови в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди та часткового задоволення позову в цій частині) частково задоволено позов ФОП ОСОБА_1 , тому, на думку колегії суддів, з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ФОП ОСОБА_1 підлягає стягненню 13 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що є пропорційно задоволеним позовним вимогам.

За таких обставин, апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року підлягає скасуванню з прийняттям у справі нового додаткового рішення - про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ФОП ОСОБА_1 13 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року скасувати.

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення у справі додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу, пов`язанні із розглядом справи в суді першої інстанції, в розмірі 13 000,00 грн.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 червня 2021 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук