Постанова

від 29.06.2021 по справі 826/17747/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17747/18 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О.,

Вівдиченко Т.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індіго М`юзік Київ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Індіго М`юзік Київ" з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.08.2018 №0559261213 та №0559411213 в частині нарахування штрафу у розмірі 44910,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийняття оскаржуваних рішень, оскільки позивачем вчасно сплачено ПДВ за період з вересня 2015 року по березень 2016 року, з травня 2016 року по червень 2016 року, серпень 2016 року та березень 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на наявність у позивача податкового боргу (відповідно до ІКП 2015-2018 рр.), який виник по узгоджених сумах податкових зобов`язань, зазначених платником в податкових деклараціях з податку на додану вартість, уточнюючих податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок та податкового повідомлення-рішення від 31.07.2015 №0003482204. Тому, відповідно до приписів 131.2 ст. 131 ПК України, позивачу нараховано штрафні санкції в автоматичному режимі відповідно до ІКП.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Позивачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останній зазначає, що вимоги апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а викладені у апеляційній скарзі доводи - такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Разом з цим, позивач стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору було правильно встановлено обставини справи та надано їм належну правову оцінку з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

З огляду на викладені у відзиві обставини, позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ Індіго М`юзік Київ за результатами якої 07.08.2018 складено акт №13674/26-15-12-13-20/36336977 Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ Індіго М`юзік Київ (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, а саме, по:

- податковому повідомленню - рішенню від 31.07.2015 №3482204, граничний термін сплати - 13.10.2016, фактично сплачено - 17.10.2016, кількість днів затримки - 4;

- податковій декларації з податку на додану вартість від 20.10.2015 №9215420522, граничний термін сплати - 30.10.2015, фактично сплачено - 24.11.2015, кількість днів затримки - 25;

- податковій декларації з податку на додану вартість від 19.11.2015 №9236637763, граничний термін сплати - 30.11.2015, фактично сплачено - 24.12.2015, кількість днів затримки - 24;

- податковій декларації з податку на додану вартість від 17.12.2015 №9255921883, граничний термін сплати - 30.12.2015, фактично сплачено - 27.01.2016, кількість днів затримки - 28;

- податковій декларації з податку на додану вартість від 20.01.2016 №9273829217, граничний термін сплати - 30.01.2016, фактично сплачено - 26.02.2016, кількість днів затримки - 27;

- податковій декларації з податку на додану вартість від 22.02.2016 №9021675484, граничний термін сплати - 02.03.2016, фактично сплачено - 24.03.2016, кількість днів затримки - 23;

- податковій декларації з податку на додану вартість від 18.03.2016 №9038427328, граничний термін сплати - 30.03.2016, фактично сплачено - 28.04.2016, кількість днів затримки - 29;

- податковій декларації з податку на додану вартість від 18.03.2016 №9038427328, граничний термін сплати - 30.03.2016, фактично сплачено - 26.04.2016, кількість днів затримки - 27;

- податковій декларації з податку на додану вартість від 19.04.2016 №9059447774, граничний термін сплати - 30.04.2016, фактично сплачено - 24.06.2016, кількість днів затримки - 55;

- податковій декларації з податку на додану вартість від 17.06.2016 №9101901790, граничний термін сплати - 30.06.2016, фактично сплачено - 26.07.2016, кількість днів затримки - 26;

- податковій декларації з податку на додану вартість від 17.06.2016 №9101901790, граничний термін сплати - 30.06.2016, фактично сплачено - 27.07.2016, кількість днів затримки - 27;

- податковій декларації з податку на додану вартість від 19.07.2016 №9124897258, граничний термін сплати - 30.07.2016, фактично сплачено - 23.09.2016, кількість днів затримки - 55;

- податковій декларації з податку на додану вартість від 19.07.2016 №9124897258, граничний термін сплати - 30.07.2016, фактично сплачено - 26.09.2016, кількість днів затримки - 58;

- податковій декларації з податку на додану вартість від 19.09.2016 №9172111798, граничний термін сплати - 30.09.2016, фактично сплачено - 11.10.2016, кількість днів затримки - 11;

- уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.04.2018 №9070377706, граничний термін сплати - 17.04.2018, фактично сплачено - 20.04.2018, кількість днів затримки - 3.

На підставі встановлених порушень відповідачем 27.08.2018 прийняті податкові повідомлення - рішення №0559411213, яким до позивача за затримку на 29, 28, 27, 27, 27, 26, 23, 11, 4, 3, 0, 0, календарних днів сплати грошового зобов`язання у розмірі 450913,00грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 45 091,30грн. та №0559261213, яким за затримку на 58, 55, 55 календарних днів сплати грошового зобов`язання у розмірі 302,70грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 60,54грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було порушені вимоги податкового законодавства та виконано обов`язок щодо сплати податку на додану вартість по узгодженому грошовому зобов`язанню за податковим повідомленням - рішенням від 31.07.2015 №0003482204 та по податковим деклараціям в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити, зокрема, камеральні перевірки.

За приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, у випадках, встановлених п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п.54.5 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст.57 та п. 203.2. ст.203 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що в інтегрованій картці платника податку на додану вартість - ТОВ Індіго М`юзік Київ нараховано грошове зобов`язання по податковому повідомленню-рішенню від 31.07.2015 № 0003482204.

Водночас, як правильно було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи зазначене податкове повідомлення - рішення від 31.07.2015 № 0003482204 було оскаржено позивачем в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2016 у справі №826/25984/15 у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2016 у справі №826/25984/15 - залишено без змін.

Отже, з наведеного вбачається, що грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 31.07.2015 №0003482204 набуло статусу узгодженого з дня набрання судовим рішенням законної сили, а саме: 13.10.2016.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що граничним строком сплати узгодженого грошового зобов`язання є 23.10.2016.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Індіго М`юзік Київ" відповідно до платіжного доручення № 961 від 17.10.2016 сплачено грошове зобов`язання за вказаним вище податковим повідомленням - рішенням на суму 559900,00 грн., оскільки станом на 17.10.2016 у останнього була переплата з податків у розмірі 48,64 грн., що не заперечує відповідач.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Індіго М`юзік Київ" своєчасно сплачено ПДВ по податковому повідомленню - рішенню від 31.07.2015 №0003482204.

Таким чином, доводи апелянта про наявність у позивача податкового боргу який виник по узгоджених сумах податкових зобов`язань, зазначених у податковому повідомлені-рішенні від 31.07.2015 №0003482204 є помилковими.

Щодо доводів контролюючого органу про порушення позивачем строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, зазначених платником в податкових деклараціях з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає про таке.

Як вже зазначалось, відповідно до приписів статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Матеріали справи свідчать, що узгоджене грошове зобов`язання по податковій декларації з податку на додану вартість:

- за вересень 2015 року № 9215420522 у розмірі 26523,00 грн., сплачене позивачем платіжним дорученням № 957 від 22.10.2015;

- за жовтень 2015 року №9236637763 у розмірі 76267,00 грн., сплачене позивачем платіжним дорученням №1058 від 23.11.2015;

- за листопад 2015 року №9255921883 у розмірі 222616,00 грн., сплачене позивачем платіжним дорученням №1161 від 21.12.2015;

- за грудень 2015 року №9273829217 у розмірі 185975,00 грн., сплачене позивачем, платіжними дорученнями №15 від 11.01.2016 на суму 110 000 грн. та №53 від 20.01.2016 на суму 75975 грн.;

- за січень 2016 року № 9021675484 у розмірі 58350,00 грн., сплачене позивачем платіжними дорученнями №163 від 19.02.2016 на суму 20 000 грн. та №185 від 24.02.2016 на суму 38350,00грн.;

за лютий 2016 року №9038427328 у розмірі 254504,00 грн., сплачене позивачем платіжними дорученнями №207 від 04.03.2016 на суму 20300 грн. та №272 від 23.03.2016 на суму 234204,00 грн. При цьому, суд першої інстанції правомірно звернув увагу на те, що контролюючим органом по вказаній вище податковій декларації позивачу подвійно нараховано суму штрафних санкцій. Податковим органом в даній частині нарахування штрафних санкцій жодних пояснень суду не надано.

- за березень 2016 року №9059447774 у розмірі 21303,00грн., сплачене позивачем платіжним дорученням №381 від 28.04.2016 на суму 21303,00 грн.;

- за травень 2016 року №9101901790 у розмірі 11175,00 грн., сплачене позивачем платіжним дорученням № 580 від 21.06.2016 на суму 11175,00 грн. При цьому, контролюючим органом подвійно нараховано суму штрафних санкцій по цій декларації та жодних пояснень з даного приводу суду не надано.

- за червень 2016 року №9124897258 у розмірі 7731,00 грн., сплачене позивачем платіжним дорученням № 690 від 27.07.2016 на суму 7731,00 грн. Крім того, по цій декларації податковим органом позивачу подвійно нараховано суму штрафних санкцій, проте, жодних пояснень з даного приводу суду не надано.

- за серпень 2016 року №9172111798 у розмірі 124296,00 грн., сплачене позивачем платіжним дорученням №894 від 26.09.2016 на суму 124 296,00 грн.

Отже, наявним у матеріалах справи доказами підтверджується, що за вказаними податковими деклараціями з податку на додану вартість позивачем було сплачено узгоджені податкові зобов`язання в межах строків, визначених статтею 203 ПК України.

Пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутні підстави для застосування відповідачем до ТОВ "Індіго М`юзік Київ" санкцій, визначених п. 126.1 статті 126 ПК України.

Разом з цим, як вірно було встановлено судом першої інстанції, в частині порушення термінів сплати суми узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.04.2018 №9070377706, позивач погоджується з податковим повідомленням - рішенням від 27.08.2018 р. №0559411213 на суму штрафу у розмірі 180,74 грн. та не оскаржує його.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень рішень від 27.08.2018 р. №0559261213 та №0559411213.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, апелянтом не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано жодних належних та допустимих доказів які б свідчили про правомірність прийнятих ним рішень у межах спірних правовідносинах.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають критеріям, визначеним ст. 2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати що рішення суб`єкта владних повноважень є протиправними та такими, що прийняті відповідачем необґрунтовано.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя: А.Б.Парінов

Судді: І.О. Грибан

Т.Р. Вівдиченко