У Х В А Л А
про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
Справа № 240/17337/20
30 червня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В.
розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року по справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Олевське" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Крім того, до апеляційної скарги відповідачем додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, з підстав своєчасного звернення з апеляційною скаргою та відсутністю фінансування при поданні апеляційної скарги вперше.
Досліджуючи дану заяву, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте 02.12.2020 в порядку письмового провадження.
Отримано апелянтом копію повного тексту оскаржуваного рішення 29.12.2020.
Апеляційна скарга (вперше) була подана до суду 25.01.2021, що вбачається з штемпеля на апеляційній скарзі.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 18.02.2021 залишено апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Олевське" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
Вказану ухвалу апелянтом отримано 22.03.2021.
Апеляційна скарга (вдруге) була подана до суду 12.04.2021, що вбачається з штемпеля на апеляційній скарзі.
Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідачем сплачено 30.03.2021, що вбачається з платіжного доручення №279 сформованого 29.03.2021 та платіжного доручення №2456 від 28.12.2020.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Олевське" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
Апеляційна скарга (втретє) була подана до суду 27.05.2021, що вбачається з штемпеля на конверті в якому надійшла апеляційна скарга. Тобто, з пропуском строку на її подання.
Отже, суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відсутні.
Також, колегія суддів звертає увагу, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Щодо коштів на сплату судового збору, колегія суддів зазначає, що особа (інша сторона у справі) не може носити тягар порушення процесуальних строків за рахунок певних внутрішніх дій відповідача. Крім того, щодо поданого клопотання, яке надійшло до суду апеляційної інстанції після винесення ухвали про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, колегія суддів зазначає, що статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб`єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Крім того, згідно з ч.1,3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Крім того, колегія суддів зазначає, що значний строк (з моменту прийняття оскаржуваного рішення до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою) не може вважатись незначним строком пропуску на звернення до суду (подання апеляційної скарги). Крім того, апелянт не навів належних причин зволікання подачі апеляційної скарги повторно.
Також, обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt , згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує. Тобто, реалізація апелянтом права на звернення до суду з апеляційною скаргою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.12.2020.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску Головного управління ДПС у Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України .
Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2021 |
Оприлюднено | 02.07.2021 |
Номер документу | 97975550 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Лавренчук Ольга Володимирівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Лавренчук Ольга Володимирівна
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Драчук Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні