ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер справи № 766/4805/21
Провадження № 11-сс/819/325/21 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_1
Категорія: арешт майна Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2021 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Херсонського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_3
Суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
секретар - ОСОБА_6
З участю прокурора - ОСОБА_7
представника власника майна ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 32021230000000017 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 204 КК України за апеляційною скаргою прокурора відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 26 травня 2021 року про арешт майна, -
в с т а н о в и л а :
Зазначеною ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 26 травня 2021 року клопотання слідчого з ОВС ВРПК СУ ДФС у Херсонській області, ст. лейтенанта податкової міліції ОСОБА_9 про накладення арешту на майно ПП «Графен» (код ЄДРПОУ 39011376), яке вилучене в ході проведення обшуку з 06.05.2021 по 07.05.2021 року території земельної ділянки, будівель, споруд за адресою: м.Херсон, вул.Макарова, буд.44, задоволено частково та накладено арешт на документи, вилучені під час обшуку території за адресою: м. Херсон, вул. Макарова, буд. 44 у підсобному приміщенні з щитовою, а саме: ТТН № 4 від 02.10.2020, ТТН № 3 від 22.11.2020, ТТН з печаткою ПП «Графен», дві копії градуюровачних таблиць. В іншій частині клопотання відмовлено.
Відмовляючи слідчому в клопотанні про арешт майна, слідчий суддя обґрунтував своє рішення посилаючись на те, що при розгляді клопотання не встановлено обставин, передбачених ч. 2 ст. 173 КПК України та не зазначено мети арешту, визначеної ч.2 ст. 170 КПК України. Слідчим суддею суду першої інстанції у рішенні вказано, що клопотання не містить обґрунтування щодо необхідності накладання арешту на ємності та паливо-мастильних матеріалів, не зазначено мету для накладення арешту, передбачену КПК України та не вказано, для забезпечення якої мети необхідно накласти арешт на майно; що постанова про визнання та приєднання в якості речових доказів не містить обґрунтування за якими критеріями вказане майно є речовим доказом, вказане майно не містить ознак речового доказу, визначених ст. 98 КПК України; що твердження слідчого в клопотанні про необхідність накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення проведення експертного дослідження, забезпечення можливої конфіскації або цивільного позову - не зазначено конкретної мети у відповідності до ч.2 ст. 170 КПК України.
На ухвалу слідчого судді прокурор, який здійснює процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 32021230000000017 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що ухвала слідчого судді про відмову у накладенні арешту підлягає скасуванню, у зв`язку з невідповідністю висновків слідчого судді, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог КПК України. В обґрунтування доводів вказує, що вилучені предмети, зазначені у п.п. 1-7 клопотання є предметами злочину, передбаченого ч.2 ст. 204 КК України і воно відповідає вимогам ст. 98 КПК України. Не накладення арешту на вказане у клопотанні майно позбавить можливості провести експертні дослідження, а їх повернення надасть можливість особам, у яких його вилучено знищити чи приховати підакцизні товари, що фактично унеможливить подальше проведення досудового розслідування.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора та просить задовольнити, представника власника майна ОСОБА_8 , який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1ст. 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідност. 404 КПК України- суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За правовим змістом ч. 1ст. 131 КПК Українипередбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
За нормами ст. 16 КПК України, є недоторканність права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню; що при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Абзацом другим цієї статті визначено, яке завдання арешту майна.
У відповідності до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частина 10 ст. 170 КПК України визначає предмети на які може бути накладено арешт, серед яких є і нерухоме майно.
Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України клопотання про арешт майна, серед іншого, має містити підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, перелік і види майна, що належить арештувати, документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування та розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України - при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен врахувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2ст.170КПК України - арешт майна з підстави, передбаченої ч.2ст. 170 КПК Україниу вигляді збереження речового доказу по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна.
Колегією суддів апеляційної інстанції перевірено матеріали кримінального провадження № 32021230000000017, внесеного до ЄРДР від 16.03.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 204 КК України, клопотання про арешт майна слідчого з ОВС ВРПК СУ ДФС у Херсонській області, ст. лейтенанта податкової міліції ОСОБА_9 на будівлі та споруди, які розташовані на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , та вказані у клопотанні слідчого об`єкти, постанову слідчого від 07.05.2021 року про визнання та приєднання в якості речових доказів майна.
Колегія суддівпогоджується звисновком слідчогосудді,в якомуслідчий суддяз наведеннямдостатніх мотивівта посиланнямна нормизакону обґрунтувавсвоє рішеннящодо відмовиу накладенніарешту намайно,розташованого заадресою АДРЕСА_1 , паливно мастильні матеріали (нафтопродукти) у ємностях умовні позначення яких зазначено у Додатку № 1 до протоколу обшуку від 06.05.2021 07.05.2021, а саме: - у ємності № 1 базова висота 3085 мм., висота наливу паливно мастильних матеріалів 130 мм.; - у ємності № 2 базова висота 3150 мм., висота наливу паливно мастильних матеріалів 883 мм.; у ємності № 3 базова висота 3122 мм., висота наливу паливно мастильних матеріалів 752 мм.; - у ємності № 4 базова висота 2660 мм., висота наливу паливно мастильних матеріалів 66 мм.;- у ємності № 5 базова висота 2984 мм., висота наливу паливно мастильних матеріалів 394 мм.; - у ємності № 7 базова висота 1370 мм., висота наливу паливно мастильних матеріалів 377 мм.; - у ємності № 8 базова висота 3690 мм., висота наливу паливно мастильних матеріалів 465 мм.; - у ємності № 11 базова висота 2944 мм., висота наливу паливно мастильних матеріалів 920 мм.; - у ємності № 12 базова висота 2901 мм., висота наливу паливно мастильних матеріалів 784 мм.; - у ємності № 13 базова висота 2931 мм., висота наливу паливно мастильних матеріалів 203 мм. - у цистерні державний номер ВТ4813ХО з трьох секцій: А1 - базова висота 1930 мм., висота наливу паливно мастильних матеріалів 1752 мм.; А2 - базова висота 1930 мм., висота наливу паливно мастильних матеріалів 1534 мм.; А3 - базова висота 1922 мм., висота наливу паливно мастильних матеріалів 1000 мм. 2. Ємності, умовні позначення яких зазначено у Додатку № 1 до протоколу обшуку від 06.05.2021 07.05.2021, а саме: № 1 (з ПММ); № 2 (з ПММ); № 3 (з ПММ); № 4 (з ПММ); № 5 (з ПММ); № 6 (порожня); № 7 (з ПММ); № 8 (з ПММ); № 9 (порожня); № 10 (порожня); № 11 (з ПММ); № 12 (з ПММ, обладнана рівноміром та лічильником); № 13 (з ПММ, обладнана рівноміром та лічильником). 3. Цистерна державний номер НОМЕР_1 , умовне позначення якої зазначено у Додатку № 1 до протоколу обшуку від 06.05.2021 07.05.2021, а саме: А1, А2, А3. 4. Паливно роздавальні колонки NOVA B1.1., заводські номери № 1629, № 1628, умовне позначення яких зазначено у Додатку № 1 до протоколу обшуку від 06.05.2021 07.05.2021, а саме: ПРК 1629, ПРК 1628. 5. Паливно роздавальні колонки радянського типу без маркування три штуки, умовне позначення яких зазначено у Додатку № 1 до протоколу обшуку від 06.05.2021 07.05.2021, а саме: ПРК. 6. Насоси п`ять штук, умовне позначення яких зазначено у Додатку № 1 до протоколу обшуку від 06.05.2021 07.05.2021, а саме: насос. 7. Лічильник з фільтром без маркування, умовне позначення якого зазначено у Додатку № 1 до протоколу обшуку від 06.05.2021 07.05.2021, а саме: лічильник з фільтром. 8. Експериментальні зразки паливно мастильних матеріалів у трьох примірниках у скляних ємностях об`ємом один літр, які закупорені металевою кришкою з умовним позначенням, яке відповідає номеру ємностей зазначених у Додатку № 1 до протоколу обшуку від 06.05.2021 07.05.2021, а саме: № 2; № 3; № 5; № 7; № 8; № 11; № 12; № А1; № А2; № А3. 9. Документи вилучені під час обшуку території за адресою: м. Херсон, вул. Макарова, буд. 44 у автомобілі Мерседес 208 синього кольору, держаний номер НОМЕР_2 , а саме: п`ять блокнотів з чорновими записами, градуюровачні таблиці на 2 арк., документи фінансово-господарської діяльності ПП «Графен». 10. Документи вилучені під час обшуку території за адресою: м. Херсон, вул. Макарова, буд. 44 у автомобілі Тойота Камрі білого кольору, держаний номер НОМЕР_3 , а саме: документи фінансово-господарської діяльності ПП «Графен» за 2021 рік. 11. Документи вилучені під час обшуку території за адресою: м. Херсон, вул. Макарова, буд. 44 у автомобілі Volvo синього кольору, держаний номер НОМЕР_4 , а саме: тахокарти на автомобіль Volvo держаний номер НОМЕР_4 у кількості 95 шт., та приймає доводи слідчого судді, що слідчим в клопотанні про накладення арешту не наведено обставин, передбачених ч. 2 ст. 173 КПК України та не зазначено мети арешту, визначеної ч.2 ст. 170 КПК України, що в клопотанні не зазначено мету для накладення арешту та не вказано, для забезпечення якої мети необхідно накласти арешт на майно; що постанова про визнання та приєднання в якості речових доказів від 07.05.2021 року не містить обґрунтування критерій визнання ємності та паливо-мастильних матеріалів речовим доказом у відповідності до ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що закріплені у частині третій статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Тобто, для можливості застосування у кримінальному провадженні будь-якого заходу забезпечення обов`язковому доведенню підлягають одночасно всі наведені обставини. При цьому не доведення попередньої обставини виключає необхідність встановлення усіх наступних обставин.
На підставі вищевикладеного, в сукупності з перевіреними доказами під час апеляційного розгляду та обставинами кримінального провадження, колегія суддів дійшла переконання, що слідчий суддя, відмовляючи у задоволенніклопотання слідчомуз ОВСВРПК СУДФС уХерсонській області,ст.лейтенанта податковоїміліції ОСОБА_9 про арештмайна,діяв у спосіб та у межах законодавства, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту в рамках кримінального провадження № 32021230000000017, внесеного до ЄРДР від 16.03.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 204 КК України.
Невідповідність висновку слідчого судді, викладеного у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається, а тому доводи прокурора про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді апеляційна інстанція визнає непереконливими та безпідставними.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.407КПК України -за наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна ухвалислідчого суддісуд апеляційноїінстанції маєправо залишити ухвалу без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу прокурора відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 26 травня 2021 року, якою задоволено частково слідчому з ОВС ВРПК СУ ДФС у Херсонській області, ст. лейтенанту податкової міліції ОСОБА_9 про арешт майна в рамках кримінального провадження №32021230000000017 від 16.03.2021 року без зміни.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
(підпис) (підпис) (підпис)
Судді:
ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
Суд | Херсонський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2021 |
Оприлюднено | 12.06.2023 |
Номер документу | 97977351 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні