Ухвала

від 22.06.2021 по справі 761/42217/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/2391/2021

Єдиний унікальний номер 761/42217/20-к Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю адвоката ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 подану в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року у кримінальному провадженні №12020100000000072 від 05.02.2020 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт у кримінальному провадженні 12020100000000072 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 355 КК України, яке було вилучене 16 грудня 2020 року під час обшуку за місцем фактичного розташування офісних приміщень ТОВ «Служба миттєвого кредитування», ТОВ «Быстрозайм» та ТОВ «Прості займи» за адресою: місто Запоріжжя, вул. Незалежної України, будинок 39а, а саме: печатки товариств; флеш накопичувачі в кількості 5 штук; договори про надання послуг, договори оренд; акти прийому передач; платіжні доручення; виписки; паперові папки;мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , 2: НОМЕР_2 , з сім карткою номер « НОМЕР_3 »; телефон марки «IPhone», ІМЕІ1: НОМЕР_4 , з сім карткою номер « НОМЕР_5 »; системний блок чорного кольору з інвентарним номером ООО «Меркурій сервіс 2013» №00072; системний блок чорного кольору з інвентарним номером ООО «Меркурій сервіс 2013 № 00074.

В ухвалі слідчий суддя зазначив, що є підстави для накладення арешту на вказане майно, з метою його збереження, оскільки майно відповідає критеріям передбаченим ст.98 КПК України.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 не погоджуючись з прийнятим слідчим суддею першої інстанції рішення просить його скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити органу досудового розслідування в накладенні арешту на майно.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на порушення слідчим суддею вимог ст. 170 КПК України. Апелянт вказує, що слідчим суддею не зазначено та належним чином не обґрунтовано, яким чином майно, зокрема, мобільні телефони марки «Samsung», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , 2: НОМЕР_2 , з сім карткою номер « НОМЕР_3 »; «IPhone», ІМЕІ1: НОМЕР_4 , з сім карткою номер « НОМЕР_5 », які належать ОСОБА_7 та системні блоки чорного кольору з інвентарними номерами ООО «Меркурій сервіс 2013» №00072; № НОМЕР_6 , які на праві власності належать ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕРКУРІЙ-СЕРВІС 2013» мають відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення злочину могли залишитися на них, та чи можна їх використовувати як речовий доказ у кримінальному провадженні. Застосування даного виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна порушує права власника. Також вказує апелянт, що на вилучення даного майна дозвіл слідчим суддею не надавався, отже вилучене в ході обшуку майно не підлягало вилученню на підставі ухвали про обшук, а тому є тимчасово вилученим майном у розумінні частини сьомої статті 236 та частини другої статті 168 КПК України.

Наголошує апелянт на те, що до клопотання про арешт майна прокурором додано, зокрема, протокол обшуку від 16.12.2020р. проведеного зовсім за іншою адресою, а саме: нежиле приміщення №№ 56, 57 по АДРЕСА_1 , проте як в клопотанні про арешт майна порушується питання щодо вилученого майна за адресою офісне приміщення на другому поверсі у будинку АДРЕСА_2 .

Більш того, до клопотання про арешт майна прокурором додано, зокрема, постанову слідчого ОСОБА_9 від 17.12.2020р. про визнання та приєднання речових доказів, вилучених під час обшуку також за іншою адресою, а саме: нежилого приміщення №№ 56, 57 по АДРЕСА_1 .

Таким чином, з клопотання прокурора взагалі не видається можливим встановити яке саме майно було вилучене під час обшуку за адресою: офісне приміщення на другому поверсі у будинку АДРЕСА_2 .

Окрім того апелянт зазначає про те, що слідчий суддя при розгляді клопотання про накладення арешту не звернув увагу на те, що клопотання про накладення арешту було подано з пропуском строків, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України.

В судове засідання апеляційної інстанції прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте причину неявки суду не повідомив. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за його відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який просив задовольнити апеляційні вимоги, вивчивши матеріали провадження за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Відповідно до положень ч. 2 п.1 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Слідчого управління ГУ Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження 12020100000000072 від 05.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.355 КК України.

Встановлено, що на території міста Києва та Київської області діє організована група у складі невстановлених осіб, які для прикриття використовують господарську діяльність та шляхом психологічного тиску, який виражається у здійсненні телефонних дзвінків та надсиланням смс - повідомлень із погрозами застосування насильства щодо потерпілих та їх родичів, примушують до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань, зокрема щодо виплати неіснуючих боргів, або сплати значно завищених відсотків по кредиту.

В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене 16 грудня 2020 року під час обшуку за місцем фактичного розташування офісних приміщень ТОВ «Служба миттєвого кредитування», ТОВ «Быстрозайм» та ТОВ «Прості займи» за адресою: місто Запоріжжя, вул. Незалежної України, будинок 39а, а саме: печатки товариств; флеш накопичувачі в кількості 5 штук; договори про надання послуг, договори оренд; акти прийому передач; платіжні доручення; виписки; паперові папки;мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , 2: НОМЕР_2 , з сім карткою номер « НОМЕР_3 »; телефон марки «IPhone», ІМЕІ1: НОМЕР_4 , з сім карткою номер « НОМЕР_5 »; системний блок чорного кольору з інвентарним номером ООО «Меркурій сервіс 2013» №00072; системний блок чорного кольору з інвентарним номером ООО «Меркурій сервіс 2013 № 00074 оскільки останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та є метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, а саме з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку. Крім того постановою органу досудового розслідування від 17 грудня 2020 року вищезазначене майно визнано речовими доказами.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно, з метою його збереження, оскільки за матеріалами доданими до клопотання про накладення арешту на майно, зокрема, мобільні телефони, системні блоки у сукупності, можуть містити інформацію про об`єкт досудового розслідування.

За таких обставин, посилання апелянта на відсутність будь-яких правових підстав для накладення арешту на майно, зокрема, мобільні телефони «Samsung», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , 2: НОМЕР_2 , з сім карткою номер « НОМЕР_3 »; «IPhone», ІМЕІ1: НОМЕР_4 , з сім карткою номер « НОМЕР_5 », які належать ОСОБА_7 та системні блоки чорного кольору з інвентарними номерами ООО «Меркурій сервіс 2013» №00072; № НОМЕР_6 , які на праві власності належать ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕРКУРІЙ-СЕРВІС 2013» не може прийматися до уваги. Крім того норми закону не забороняють вилучення електронних інформаційних систем або їх частин коли їх надання разом з інформацією, яка на них міститься (мобільні телефони), є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

Що стосується доводів апелянтів про те, що клопотання органу досудового розслідування про арешт майна розглянуто без додержання вимог КПК України і тимчасово вилучене майно підлягало поверненню, то колегія суддів не бере їх до уваги, так як слідчий суддя при розгляді клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно вилученого ході проведення обшуку дотримався вимог ст. 170 КПК України, за якою арешт допускається, зокрема з метою збереження речових доказів.

З доданих до клопотання доказів в обґрунтування доводів необхідності накладення арешту на майно вилученого за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що слідчим суддею надавався дозвіл на обшук саме за вказаною адресою, а вилучені речі були визнані органом досудового розслідування речовими доказами згідно ст.98 КПК України.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, посилання апелянта на відсутність будь-яких правових підстав для накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку за місцем фактичного розташування офісних приміщень ТОВ «Служба миттєвого кредитування», ТОВ «Быстрозайм» та ТОВ «Прості займи» за адресою: місто Запоріжжя, вул. Незалежної України, будинок 39а, не може прийматися до уваги.

З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 подану в інтересах власника майна ОСОБА_7 - без задоволення.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170- 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт у кримінальному провадженні 12020100000000072 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 355 КК України, яке було вилучене 16 грудня 2020 року під час обшуку за місцем фактичного розташування офісних приміщень ТОВ «Служба миттєвого кредитування», ТОВ «Быстрозайм» та ТОВ «Прості займи» за адресою: місто Запоріжжя, вул. Незалежної України, будинок 39а, а саме: печатки товариств; флеш накопичувачі в кількості 5 штук; договори про надання послуг, договори оренд; акти прийому передач; платіжні доручення; виписки; паперові папки;мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , 2: НОМЕР_2 , з сім карткою номер « НОМЕР_3 »; телефон марки «IPhone», ІМЕІ1: НОМЕР_4 , з сім карткою номер « НОМЕР_5 »; системний блок чорного кольору з інвентарним номером ООО «Меркурій сервіс 2013» №00072; системний блок чорного кольору з інвентарним номером ООО «Меркурій сервіс 2013 № 00074 - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 подану в інтересах власника майна ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4