Ухвала

від 25.06.2021 по справі 338/1063/20

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про забезпечення позову

Справа №338/1063/20

Провадження №2/338/452/20

25 червня 2021 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Рибки Л.Я.,

з участю секретаря Полек Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за її позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного сумісного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

24 червня 2021 року надійшла заява позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій вона просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинковолодіння АДРЕСА_1 та заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного будинковолодіння.

Дана заява мотивована тим, що у провадженні Богородчанського районного суду Івано-Франківської області знаходиться цивільна справа №338/1063/20 за її ( ОСОБА_1 ) позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Предметом спору у даній справі є визначення прав на спільне сумісне майно позивачки та відповідача, в тому числі щодо будинковолодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 . На сьогоднішній день відповідачем без її згоди відчужено спільне майно, а саме: автомобіль марки "Volkswagen Transporter та будинковолодіння у Чеській Республіці, тому вона має підстави побоюватись, що ОСОБА_2 може розпорядитися даним будинком та відчужити його на користь інших осіб, що в свою чергу ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступного.

Заява про забезпечення позову подана з дотриманням вимог ст. 152 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України ).

Відповідно до роз`яснень п 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При зверненні до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

У відповідності до ч. 1 ст. 65 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 09 вересня 2004 року, який розірвано рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2020 року.

З матеріалів, доданих до заяви про забезпечення позову, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є одноосібним власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №263188008 від 25 червня 2021 року.

Судом з`ясовано, що автомобіль марки "Volkswagen Transporter", 2000 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацією транспортного засобу серії НОМЕР_2 належав ОСОБА_2 , відчужений ОСОБА_3 , про що свідчить договір купівлі-продажу від 31 липня 2020 року.

Відповідно до вимог позовної заяви, предметом спору у даній справі є, зокрема, і будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Позивачка звернулась до суду з позовом про поділ майна подружжя, стосовно якого між сторонами виник спір, в тому числі будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке відповідач ОСОБА_2 може відчужити, оскільки дане нерухоме майно зареєстровано на його ім`я та перебуває у його користуванні. За таких обставин суд приходить до висновку, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За таких обставин, беручи до уваги інтереси та права як позивачки, так і відповідача, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - будинковолодіння АДРЕСА_1 слід задоволити, так як спірне майно може бути відчужене відповідачем, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Водночас вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, таке забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам та не позбавить власника майна права володіти і користуватися таким.

З огляду на те, що накладення арешту на майно зумовлює заборону вчинення дії щодо передачі майна у володіння, користування чи розпорядження іншим особам, тому відсутні підстави для забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти певні дії щодо майна.

Керуючись ст. 149-153 , 157 , 260, 353 , 354 ЦПК України , суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити частково.

Накласти арешт на майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Копію ухвали суду направити для виконання до Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Копію ухвали направити заявниці та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Вжиті судом заходи забезпечення позову можуть бути скасовані у випадках, встановлених ст. 158 ЦПК України.

Строк пред`явлення ухвали до виконання до 24 червня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через суд, який постановив ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя Л.Я. Рибка