Справа № 523/11751/19
Провадження №2/523/2500/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" червня 2021 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Дяченко В.Г.,
секретар судового засідання - Єпутатова В.В.,
за участі представника - адвоката Чербаджі-Чебак Н.М.
представника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку РОМАНТИК 25 , за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_10 про визнання права власності на будівельні матеріали та за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_10 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку РОМАНТИК 25 про визнання права власності на будівельні матеріали,-
В С Т А Н О В И В:
31.07.2019 року позивачі звернулись до Суворовського районного суду м.Одеси із позовною заявою, в якій просили визнати право власності на будівельні матеріали, з яких збудовано будинок та оздоблено квартири, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 пропорційно сплаченим грошовим коштам за договорами взаємних зобовязань. Обґрунтовуючи звернення до суду, позивачі посилались на укладення договорів з оздоблення приміщень квартир по АДРЕСА_1 , відповідно до умов укладених договорів ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 взяли на себе обовязок щодо виконання робіт із оздоблення приміщень, а саме проведення будівельних робіт зі зведення будинку по АДРЕСА_1 . Також позивачі зазначили, що на виконання умов укладених договорів вони сплатили на користь відповідачів суми грошових коштів в якості оплати вартості квартир, з метою оформлення у власність придбаних обєктів нерухомості, натомість, відповідачі взятих на себе обовязків за укладеними договорам не виконали та не передали у власність позивачам збудоване майно.
У судовому засіданні представник позивачів та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору адвокат Чербаджі-Чебак Н.М. заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_11 в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.
Інші учасники у судове засідання з`явились, відповідач ОСОБА_9 та третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку РОМАНТИК 25 позовні вимоги визнали повністю.
Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів, доказів та обставин справи, з урахуванням пояснень осіб, які брали участь у справі, суд приходить до висновків щодо необхідності задоволення в повному обсязі заявлених позовних вимог з огляду на наступне.
Так, правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.
Судом встановлено, що 26.11.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було укладено договір взаємних зобов`язань з оздоблення приміщень квартир по АДРЕСА_1 . Відповідно до умов Договору ОСОБА_2 доручає, а ОСОБА_7 приймає замовлення на виконання робіт з оздоблення приміщення квартири під номером АДРЕСА_2 .
Пунктом 6 Договору визначено загальну вартість квартири, що складає 33 170 (тридцять три тисячі сто сімдесят) доларів США, що на день укладання договору еквівалентно 167 508, 50 грн.
Всі розрахунки за укладеним договором ОСОБА_2 здійснила трьома платежами, а саме відповідно до пункту 7 Договору, у день укладання договору сплатила 30 000 (тридцять тисяч) доларів США, 11.01.2008 року сплатила в рахунок частини остаточного розрахунку 3000 (три тисячі) доларів США та 30.01.2008 року сплатила залишок суми у розмірі 170 (сто сімдесят) доларів США, відповідно до пункту 8 Договору, і на що міститься відповідне посилання у договорі.
Також відповідно до вищенаведеного договору, 25.02.2008 року ОСОБА_2 , сплатила 1500 (одна тисяча п`ятсот ) доларів США в рахунок додаткових робіт, про що є відповідне посилання у Договорі, а також у вартість квартири, за яку ОСОБА_2 , сплатила в повному обсязі, входить 2 кв. м. підвалу, про що є посилання в договорі.
30.06.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було укладено договір взаємних зобов`язань (копія додається) з оздоблення приміщень квартири по АДРЕСА_1 . Відповідно до умов Договору ОСОБА_3 доручає, а ОСОБА_7 приймає замовлення на виконання робіт з оздоблення приміщення квартири під номером АДРЕСА_3 .
Пунктом 6 Договору визначено загальну вартість квартири, що складає 33 120 (тридцять три тисячі сто двадцять) доларів США, що на день укладання договору еквівалентно 167 256 грн. Всі розрахунки за укладеним договором ОСОБА_3 здійснив в день підписання договору, відповідно до пункту 7 Договору про що міститься відповідне посилання у договорі.
Також ОСОБА_3 вніс суму за підвальне приміщення у розмірі 1454 (одна тисяча чотириста п`ятдесят чотири) доларів США, про що міститься відмітка в Акті огляду квартири від 30.07.2007 року.
29.09.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу квартири під АДРЕСА_4 , в простій письмові формі, без нотаріального посвідчення (Копія додається).
Вказана квартира належала ОСОБА_12 , на підставі Договору про взаємні зобов`язання від 29.08.2008 року, за яку вона відповідно до пункту 6, та 7 Договору в день підписання договору сплатила повністю грошову суму у розмірі 34 375 доларів США, що еквівалентно 166 375,00 гривень.
В підтвердження факту отримання грошової суми ОСОБА_12 від ОСОБА_4 , за продаж квартири, було написано розписку від 29.09.2009 року від ОСОБА_12 , відповідно до якої вона отримала від ОСОБА_4 , суму у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) доларів США.
На ім`я ОСОБА_4 , як і на інших мешканців вказаного будинку відкриті лицьові рахунки в усіх службах міста Одеси (Копії додаються).
03.11.2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було укладено договір взаємних зобов`язань з оздоблення приміщень квартири по АДРЕСА_1 .
Відповідно до умов Договору ОСОБА_5 доручає, а ОСОБА_7 приймає замовлення на виконання робіт з оздоблення приміщення квартири під номером АДРЕСА_5 .
Пунктом 6 Договору визначено загальну вартість квартири, що складає 36 375 (тридцять шість тисяч триста сімдесят п`ять) доларів США, що на день укладання договору еквівалентно 176 055 ( сто сімдесят шість тисяч п`ятдесят п`ять) гривень. Всі розрахунки за укладеним договором ОСОБА_5 здійснив в день підписання договору, відповідно до пункту 7 Договору про що міститься відповідне посилання у договорі.
04.04.2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено договір взаємних зобов`язань з оздоблення приміщень квартири по АДРЕСА_1 . Відповідно до умов Договору ОСОБА_6 доручає, а ОСОБА_7 приймає замовлення на виконання робіт з оздоблення приміщення квартири під номером 1- г в будинку АДРЕСА_6 .
Пунктом 6 Договору визначено загальну вартість квартири, що складає 37 830 (тридцять сім тисяч вісімсот тридцять) доларів США, що на день укладання договору еквівалентно 191 041 ( сто дев`яносто одна тисяча сорок одна) гривень. Всі розрахунки за укладеним договором ОСОБА_6 здійснила в день підписання договору, відповідно до пункту 7 Договору про що міститься відповідне посилання у договорі.
17.03.2008 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_7 було укладено договір взаємних зобов`язань (копія додається) з оздоблення приміщень квартир по АДРЕСА_1 . Відповідно до умов Договору ОСОБА_13 доручає, а ОСОБА_7 приймає замовлення на виконання робіт з оздоблення приміщення квартири під номером АДРЕСА_7 .
Пунктом 6 Договору визначено загальну вартість квартири, що складає 34 375 (тридцять чотири тисячі триста сімдесят п`ять) доларів США, що на день укладання договору еквівалентно 173 593, 80 коп ( сто сімдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто три гривні вісімдесят копійок). Всі розрахунки за укладеним договором ОСОБА_13 здійснив трьома платежами, а саме відповідно до пункту 7 Договору, у день укладання договору сплатив 18 500 (вісімнадцять тисяч п`ятсот ) доларів США, 24.03.2008 року було сплачено суму остаточного розрахунку в розмірі 15 875 (п`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) доларів США , а також 09.04.2008 року було сплачено 1500 (одна тисяча п`ятсот ) доларів США за 6 кв.м. підвального приміщення, тобто кладової, і на що міститься відповідне посилання у договорі.
Пунктом 3 вказаного Договору визначено, що право власності на квартиру виникає з моменту державної реєстрації, а відповідно до пункту 2 Договору - строк закінчення оздоблювальних робіт в приміщенні квартири 2 квартал 2008 року.
28.12.2013 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 17.03.2008 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_7 було укладено договір взаємних зобов`язань (копія додається) з оздоблення приміщень квартир по АДРЕСА_1 . Відповідно до умов Договору ОСОБА_13 доручає, а ОСОБА_7 приймає замовлення на виконання робіт з оздоблення приміщення квартири під номером АДРЕСА_7 .
Пунктом 6 Договору визначено загальну вартість квартири, що складає 34 375 (тридцять чотири тисячі триста сімдесят п`ять) доларів США, що на день укладання договору еквівалентно 173 593,80 грн. ( сто сімдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто три гривні вісімдесят копійок). Всі розрахунки за укладеним договором ОСОБА_13 здійснив трьома платежами, а саме відповідно до пункту 7 Договору, у день укладання договору сплатив 18 500 (вісімнадцять тисяч п`ятсот ) доларів США, 24.03.2008 року було сплачено суму остаточного розрахунку в розмірі 15 875 (п`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) доларів США , а також 09.04.2008 року було сплачено 1500 (одна тисяча п`ятсот ) доларів США за 6 кв.м. підвального приміщення, тобто кладовки, і на що міститься відповідне посилання у договорі.
Пунктом 3 вказаного Договору визначено, що право власності на квартиру виникає з моменту державної реєстрації, а відповідно до пункту 2 Договору - строк закінчення оздоблювальних робіт в приміщенні квартири 2 квартал 2008 року.
28.12.2013 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 було укладено договір про відступлення майнових прав на квартиру.
Судом встановлено, що Позивачі у різні проміжки часу укладали Договори про взаємні зобов`язання із ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 (Відповідачі по справі).
Відповідно до умов укладених Договорів Виконавці - ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 взяли на себе обов`язок з виконання робіт щодо оздоблення приміщень різних квартири в будинку АДРЕСА_1 (фактично відбувалось будівництво).
Вказані Договори укладались Сторонами з метою подальшого отримання права власності на квартири, адже усіма Позивачами на виконання умов Договорів на користь Відповідачів сплачено повну вартість житлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 .
Отже, між сторонами виникли зобов`язання.
На дату звернення позивачів до суду будинок, в якому знаходяться квартири позивачів, не зданий в експлуатацію, будь-яких дій для здачі в експлуатацію будинку відповідачами не здійснюється,
Таким чином, відповідачі та третя особа, яка заявляє свмостійні вимоги на предмет спору своїх зобов`язань за укладеними договорами не виконали та не передали позивачам у власність квартири в будинку АДРЕСА_1 , в результаті чого права ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 порушені та підлягають захисту у судовому порядку.
Згідно частини 3 статті 12ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З частини 1 статті 81ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом.
Відповідно до ст. 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
За змістом ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Предметами права власності може бути лише майно, яке складається з речей (стаття 179 ЦК України ), сукупності речей та майнових прав (стаття 190 цього Кодексу ).
Право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить тільки власникові (стаття 317 ЦК України ).
До речей як складової поняття майна, зокрема нерухомих, відповідно до положень статті 181 ЦК України належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Права та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України ).
Відповідно до статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначається постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 534 та іншими нормативними актами Кабінету Міністрів України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Відповідно до вимог статей 328 та 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
За змістом зазначених норм матеріального права до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Позивачами до матеріалів цивільної справи залучено в якості письмового доказу - Висновок №044/15 судової інженерно-технічної експертизи виготовлений ПП ІНЖЕНЕР СЕРВІС 30.04.2015 року.
Вказана інженерно-технічна експертиза призначена ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 09.02.2015 року по справі № 1527/2-719/11.
В результаті проведеного дослідження житлового будинку по АДРЕСА_1 встановлено його відповідність вимогам будівельно-технічним, протипожежним та санітарним нормам та правилам, вимогам надійності та безпечності експлуатації.
Житловий будинок є придатним для подальшої експлуатації в якості житлового будинку для проживання там протягом всього року.
Враховуючи наведені обставини вбачається, що фактично відповідачами за рахунок укладених договорів із позивачами побудовано житловий будинок по АДРЕСА_1 однак не введено його до експлуатації, в результаті чого будинок не може повноцінно функціонувати та використовуватися позивачами.
Вказаний факт, підтверджується рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 20.11.2018 року по справі №523/17876/17, відповідно до якого за всіма іншими мешканцями квартир в будинку під АДРЕСА_8 визнано право власності на будівельні матеріали, з яких збудовано будинок та оздоблено квартири, пропорційно сплаченим грошовим коштам за договорами взаємних зобов`язань, також до суду було надано Висновок №044/15 від 30.04.2015 року судової інженерно-технічної експертизи, виготовлений ПП ІНЖЕНЕР СЕРВІС , відповідно до якого житловий будинок по АДРЕСА_1 відповідає вимогам будівельно-технічним, протипожежним та санітарним нормам і правилам, вимогам надійності та безпечності експлуатації. Житловий будинок є придатним для подальшої експлуатації в якості житлового будинку для проживання там людей. рішення суду набрало законної сили 29.12.2018 року.
На підставі вищенаведеного рішення суду, мешканцями було отримано Довідку № 139877 від 01.02.2019 року від ТОВ ПРОМ-СТРОЙ ЛТД відповідно до якої, в результаті проведення технічної інвентаризації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що об`єкт нерухомого майна є закінченим.
Після цього мешканцями будинку було отримано Висновок № 222528 від 21.03.2019 року від ТОВ ПРОМ-СТРОЙ ЛТД щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна - за адресою: АДРЕСА_1 (Копія додається), на квартири.
Відповідно до вищенаведених документів, всі мешканці будинку, окрім Позивачів, зареєстрували право власності у Державному реєстрі речових прав, та є власниками квартир відповідно до чинного законодавства України.
07.06.2019 року співвласниками багатоквартирного будинку було створено та зареєстровано ОСББ Романтик - 25 , про що свідчить Виписка з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (Копія додається).
Тобто, наразі будинок перебуває на балансі ОСББ, з урахування всієї площі будинку, навіть з тією на яку не має правовстановлюючих документів.
Враховуючи вищенаведене та доведеність позивачами обставин необхідності визнання права власності на будівельні матеріали, з яких збудовано будинок та оздоблено квартири, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 пропорційно сплаченим грошовим коштам за договорами взаємних зобовязань, суд приходить до висновків про правомірність та законність заявлених позовних вимог.
Згідно зі статтею 2ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно із ст. 15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 41Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 317ЦК власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і под.).
Зазначені принципи сформульовано і в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Спорронг і Лоннрот проти Швеції" (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід`ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу (ОСОБА_63 Верховного Суду України від 01.07.2013 р. "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ").
Згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах "ОСОБА_72 проти Італії" [ВП], заява N 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та "Вістіньш і Перепьолкінс проти Латвії" [ВП], заява N 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
Європейський Суд також наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Враховуючи вищенаведене суд вважає позови обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 206, 263-265 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа : Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку РОМАНТИК 25 , за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_10 про визнання права власності на будівельні матеріали - задовольнити.
Визнати право власності на будівельні матеріали з яких збудовано будинок та оздоблено квартири, в будинку під АДРЕСА_1 пропорційно сплаченим грошовим коштам за договорами взаємних зобов`язань за:
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Приморським РВ УМВС в Одеській області 19.01.1998 року, ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 ;
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Кривоозерським РВ УМВС України в Миколаївській області 30.08.2002 року, ІПН НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 ;
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_5 виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 26.02.2002 року, яка зареєстровано за адресою: АДРЕСА_11 ;
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_6 виданий Київський РВ УМВС України в Одеській області 17.09.1996 року, ІПН НОМЕР_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_12 ;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_8 виданий Київським РВ УМВС в Одеській області 24.06.1997 року, ІПН НОМЕР_9 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_13 .
Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_10 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку РОМАНТИК 25 про визнання права власності на будівельні матеріали - задовольнити
Визнати право власності на будівельні матеріали з яких збудовано будинок та оздоблено квартири, в будинку під АДРЕСА_1 пропорційно сплаченим грошовим коштам за договорами взаємних зобов`язань за ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_10 , виданий Олександрівським МВ УМВС України в Кіровоградській області 12.07.2000 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_14 .
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 29.06.2021 року.
Суддя
Суд | Суворовський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2021 |
Оприлюднено | 01.07.2021 |
Номер документу | 97993603 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Суворовський районний суд м.Одеси
Дяченко В. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні